Transcript Міжнародні організації

Міжнародні організації
Оксана Головко-Гавришева,
Кафедра європейського права,
факультет міжнародних відносин,
Львівський національний університет імені Івана Франка
Історія становлення та
розвитку міжнародних
організацій













VI ст. д.н.е. - Лакедимінська, Делійська симмакії, ДельфійськоФермопільська амфіктіонія
ХVI ст. – Ганзейський Союз
1648 р. – Вестфальський мирний договір;
1805 р. – Священний Союз;
1815 р. – Віденський конгрес;
1831 р. – Центральна комісія з судноплавства по Рейну;
1864 р. – Міжнародні союзи виміру землі;
1865 р. – Всесвітній телеграфний союз;
1874 р. – Всесвітній поштовий союз;
1875 р. – Міжнародне бюро мір і ваг;
1878 р. – Всесвітня метеорологічна організація;
1919 – 18.04. 1946 р. – Ліга Націй;
1919 р. – Міжнародна Організація Праці
Форми міжнародного
співробітництва
 Міжнародні договори;
 Міжнародні конференції;
 Постійні органи міжнародного
співробітництва;
 Міжнародні організації.
Міжнародні договори
 Міжнародний договір – це укладена
суб'єктами міжнародного права письмова
угода, яка регулюється нормами
міжнародного права незалежно від назви і
документального оформлення.
--- Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.
--- Віденська конвенція про право міжнародних договорів між
державами і міжнародними організаціями і між міжнародними
організаціями 1986 р.
Міжнародні конференції
 Міжнародна конференція – це
тимчасовий орган міжнародного
співробітництва, покликаний сприяти
обговоренню чітко визначених питань
та уповноважений приймати узгоджені
рішення
Постійні органи
міжнародної співпраці
 Постійні міжнародні органи – органи
міжнародного співробітництва, наділені
обмеженими повноваженнями і
елементами інституційно-правового
механізму
Ознаки міжнародної
організації
 Міжнародний договір
 Членський склад (держави та інші суб'єкти
міжнародного публічного права)
 Постійний характер діяльності
 Цілі та завдання
 Інституційно-правовий механізм
 Міжнародна правосуб'єктність
 Діяльність у відповідності із нормами та
принципами міжнародного публічного права
Види міжнародних
організацій
 За правовою природою установчого
акту;
 За характером прийняття нових членів;
 За географічним охопленням;
 За предметною компетенцією;
 За інтенсивністю співробітництва між її
учасниками;
Правова природа
установчого акту
 Міжнародні міжурядові
організації
-- міжнародний договір
-- інституційна структура
-- створення відповідно до
норм сучасного
міжнародного права
 Міжнародні неурядові
організації
- Міжнародна мета
- Членський склад з правом
голосу щонайменше з трьох
країн;
- Внутрішня структура,
включно із міжнародними
офісами;
- Міжнародне фінансування;
- незалежність;
- Безперервна діяльність на
міжнародній арені протягом
5 років;
Міжнародні неурядові
організації
 Неурядові організації
 Міжнародні компанії
1) Створені на основі
міжнародного
публічного права;
2) Діють в операційній
сфері організації;
3) Автономний характер
діяльності;
4) Статус суб'єкта
публічного права
Порядок прийняття нових
членів
Відкриті
Змішані
Закриті
-універсальність;
- необхідність;
-гетерогенність
Умови набуття
статусу учасника
організації:
-- політичні;
-- економічні;
-- соціальні;
-- правові.
-Регіональні
організації;
-Організації держав
за спільними
ціннісними
критеріями;
-Закриті
функціональні
організації
- зовнішній фактор;
-Гомогенність;
-функціональність
Членство у міжнародних
організаціях
 Членство – правовий зв’язок між
міжнародною організацією та її
учасниками, виражений у взаємних
правах та обов’язках
Географічне охоплення
 Універсальні (глобальні) міжнародні
організації;
 Регіональні міжнародні організації;
КОМПЕТЕНЦІЯ
 Міжнародні організації з універсальною
компетенцією (ООН, ЄС,
Панафриканський Союз тощо);
 Міжнародні організації з спеціальною
компетенцією (НАТО, Європейські
Співтовариства, ОЧЕС тощо)
ПРЕДМЕТНА
КОМПЕТЕНЦІЯ
 Політичні організації (ООН, НАТО,
ЗЄС, ОБСЄ, Рада Європи);
 Економічні організації (СОТ,
Європейські Співтовариства, ЕАВТ);
 Соціальні організації (ВООЗ, МОП,
МОМ тощо);
 Вузькофункціональні організації
(ІНТЕЛСАТ, ІНМАРСАТ, МАГАТЕ)
Інтенсивність співробітництва між учасниками
 Традиційні міжурядові
організації
-- прийняття рішень
здійснюється
представниками держав;
-- право вето;
 Наднаціональні
організації
-- обов'язковість рішень для
держав;
-- незалежні органи;
-- обов'язковість рішень у
державах;
-- дієве виконання рішень;
-- фінансова незалежність;
-- неможливість денонсації
установчого акту в
односторонньому порядку
Міжнародні організації та
інші суб'єкти міжнародного
права
 Міжнародні
організації
-- установчі акти
-- відсутність
персональної
сфери дії
-- політична влада
-- похідна
правосуб'єктність
 Держава
-- конституція
-- народ
-- державна влада
-- універсальна
правосуб'єктність
Міжнародні організації та
інші суб'єкти міжнародного
права
 Міжнародні
організації
 -- установчі акти
 -- інституційноправовий механізм
 -- цілі та завдання
 -- міжнародна
правосуб'єктність
 Конфедерації
 -- установчі акти
 -- інституційноправовий механізм
 -- цілі та завдання
 -- відсутність
міжнародної
правосуб'єктності
Міжнародні організації та
інші суб'єкти міжнародного
права
 Міжнародні
організації
--- Міжнародний
договір;
--- міжнародна
правосуб'єктність
 Державоподібні
утворення
--- Міжнародний
договір
--- міжнародна
правосуб'єктність
Правосуб'єктність
міжнародної організації
 -- міжнародна правоздатність;
 -- міжнародна дієздатність;
 -- міжнародна деліктоздатність;
Види компетенції
міжнародних організацій
 За способом закріплення;
 За механізмом реалізації;
 За характером повноважень
Способи набуття
компетенції міжнародними
організаціями
 За способом закріплення в
правовому акті;
 За юридичним механізмом
набуття
Компетенція міжнародної
організації
 Горизонтальний поділ компетенції
 Вертикальний поділ компетенції
Функції міжнародних
організацій







Інформаційна;
Консультативна;
Регулятивна;
Охоронна;
Контрольна;
Операційна;
Правотворча.
Право міжнародних
організацій
 Сукупність норм та принципів, як
регламентують порядок створення,
діяльність та припинення діяльності
міжнародних міжурядових організацій





Інституційне право, матеріальне право;
Внутрішнє право, зовнішнє право;
Первинне право, вторинне право, третинне право;
Hard-law та soft-law;
Писане право, “неписане право” міжнародних організацій
Суб'єкти права
міжнародних організацій
 Держави
 Органи міжнародної організації
 фізичні та юридичні особи
Джерела права
міжнародних організацій
Імперативні норми міжнародного права;
Установчі акти міжнародних організацій;
Рішення органів міжнародних організацій;
Міжнародні договори міжнародних організацій;
Принципи права міжнародних організацій (принципи
права, властиві правовим системам держав-членів,
та спеціальні принципи права міжнародних
організацій)
 Звичаєве право;
 Opinio iuris





Інституційно-правовий механізм
міжнародних організацій
 Інституційно-правовий механізм
міжнародних організацій - система їх
органів, повноважень і функцій органів
та процедур прийняття рішень
 Інституційний механізм - Система
органів міжнародної організації
Орган міжнародної
міжурядової організації  Створення на основі установчих актів;
 Визначення правового статусу в
установчих актах;
 Участь у процесі управління та
прийняття рішень;
 Самостійність та незалежність
Критерії класифікації
органів
 За правовими підставами створення (в
установчих актах, у вторинному праві тощо);
 За самостійністю (основні, допоміжні,
структурні одиниці);
 За часовим критерієм (постійні, тимчасові);
 За роллю у процесі прийняття рішень
(правотворчі, виконавчі);
 За порядком формування (пленарні,
непленарні, адміністративні);
Прийняття рішень у
міжнародних організаціях
 Прийняття рішень – процес, який має
місце в органах організації, де воля її
держав-членів трансформується
відповідно до визначених правил та
процедур у волю міжнародної організації
Політичний контекст значно ширший, до уваги беруться і ті випадки
формування і трансформації волі міжнародної організації, результати
яких не завжди відображені на формальному рівні у системі правових
актів міжнародної організації
Endre Ustor, Decision-making in the Council for Mutual Economic Assistance, 134 RdC (1971 III), P.174.
Етапи процесу прийняття рішень
у міжнародних організаціях






Ініціювання
Підготовка тексту рішення
Голосування
Вступ в силу (набуття чинності)
Виконання рішення
Оцінка ефективності рішення
Ініціювання
 Ініціювання урядами
 Ініціювання органами організації
-
Секретаріати (стосовно власного статусу)
Органи незалежних експертів (МОП, дорадчі коміттети спеціалізованих
агенцій ООН, Комісія ООН з міжнародного права разом з Секретаріатом тощо)
 Інші міжнародні організації (ООН і її
спеціалізовані установи)
 Приватні групи інтересів (приватні телеграфні компанії у
Міжнародному Телекомінкаційному Союзі; неурядові організації)
 Фізичні особи (лише опосердковано, оскільки участі у створенні
міжнародних організацій вони не беруть, діяти можуть черех власні уряди,
неурядові і приватні структури та договірні органи співробітництва)
Підгтовка тексту рішення




Підготовка пропозиції
Обговорення пропозиції
Внесення змін та доповнень
Закриття обоговорення
Голосування
 Процес висловлення згоди на
прийняття відповідного рішення у
рамках міжнародної організації
 Одноголосність
 Прийняття рішень більшістю голосів
 Зважене голосування
Одноголосність
 Абсолютна одноголосність
 Відносна одноголосність
 Консенсус (ОБСЄ, ЄС)
Принцип: одна держава-один голос
(Ліга Націй, Східноафриканський Союз, Бенелюкс, Організація
Економічного Співробітництва та Розвитку тощо)
Мажоритарний метод
 Majority of membership
 Majority of votes
Abstention
Absence
Рішення міжнародної
організації
 Рішення міжнародної організації - правові акти, які
міжнародна організація ухвалює на виконання своїх
статутних цілей
 - передбачені у статуті – правові акти органів
організації, адресатами яких є держави-члени та
самі ж інститути органіазції
 - непередбачені у статуті односторнні акти, прийняті
від імені організації (коммюніке, декларації тощо),
які самі по-собі є результатми відповідного процесу
ухвалення рішень
“Дипломатичне право”
міжнародних організацій
 Дипломатичні місії держав
виконують наступні функції:
- Предстивницьку
- Захист інтересів власної держави у державі
акредитації
- Переговори
- Збір законними методами інформації про події та
тенденції розвитку приймаючої держави
- Сприяння мирним відносинам між екредатованою
державою і державою перебування
Дипломатичне право
міжнародних організацій
 Надсилання постійних та тимчасових
місії
 Переговори з урядами
 Збір інформації законними засобами
про події у країнах
 Сприяння мирним відносинам у
системі організації


Обмежена компетенція
Повноваження, відмінні від держав
Пасивне право
посольства
Право на предстивництво держав при
міжнародних органіазціях виникло ще у
часи існування Ліги Націй
Віденська конвенція про представництво держав у
їх відносинах з міжнародними організаціями
універсального характеру 1975 р. визнає право
держав-членів на надсилання постійних місій до
мо, якщо це передбачено правилами організації.
Постійні представництва державчленів при міжнародних
організаціях
 Вірчі документи видаютьсі главою
держави, уряду або міністром
закордонних справ
 Вручаються в ООН Генеральному
сектретареві
- Правила створення та функціонування визначаються у
Віденській конвенції про представництво держав у їх
відносинах з міжнародними органзаціями універсального
характеру
Постійні представництва державнечленів при міжнародних
організаціях
 Право на постійні представництва, окрім
держав-членів, наділені:
-
будь-які треті країни (Віденська конвенція 1975 р.);
Представництва третіх держав при міжнародних організаціях
універсального характеру носять назву постійних місій спостергачів. В
ООН таким статусом у свій час були наділені Північна та Південна Корея,
Швейцарія, а зберегли його Ватикан та Монако)
-
Країни, залучені до діяльності міжнародної організації як
неповні члени (Югославія в Організації Економічного
Співробітництва та розвитку)
-
Інші міжнародні організації (ЕС має статус спостерігача в Раді
-
Визвольні рухи (екзильні уряди);
Європи, Організації Африканських Держав та Організації
Африканської Єдності)
Особливості привілеїв та
імунітетів постійних
представництв та їх персоналу
 Тристоронній характер відносин (міжнародна організація-
держава, де розташована штаб-квартира, та держава, яка надсилає своїх представників);
 Органи постійного представництва по факту можуть
здійснювати не лише представницькі функції, але й
надсилати представників у органи організації, тобто,
фактично замінювати органи організації у їх
поточній діяльності
 Особливі функції постійних представництв держав
при міжнародних організаціях(координація національного
представництва у різних органах організації)
 Особливості функціонування постійних
представництв при міжнародних організаціях (етикет)
Активне право посольства у
діяльності міжнародних
організаціях
 Теза: право міжнародних організацій
надсилати та приймати місії зумовлене
фактом наявності у них міжнародної
правосуб’єктності: Ліга Націй, ЄС
 Умови надсилання місій міжнародними
організаціями:
- Дозвіл приймаючої держави
- Рішення компетентного органу міжнародної
організації про створення місії
Представництво
міжнародних організацій




у державах-членах;
у третіх країнах;
у інших міжнародних організаціях;
делегації на міжнародних
конференціях
Представництво мо у
відносинах з державамичленами
 Місії задля розвитку
(ООН, МОП, ФАО, UNDP: Гаїті, Пакістан; У 1974 р. UNDP залучило 115
постійних пердставників з власним персоналом )
 Місії для інших цілей
 Національні комітети
Місії задля розвитку
 1) постійні представники з технічного
співробітництва в системі ООН
 2) постійні представники UNDP:



- оперпативний характер діяльності;
Не представляє інтереси організації, а допомагає державі
акредитації брати участь у роботі організації
Не лише представляє організацію, а діє у вузькоспеціалізованому
полі
Інші види місій
 Інформаційні центри
 Тимчасові місії: ООН у Йорданії
Завдання місій ООН:
- Виконання завдань національних урядів
- Фукнції захисту цивільного населення
- Фнкції поліції
Національні комітети:
-дорадчі повноваження: ЮНЕСКО
-координаційні повноваження: ФАО
-
Визнання суб’єктів
міжнародного права
міжнародними організаціями
 Визнання держав
 Визнання урядів
 Визнання територіальної цілісності