Transcript Мій рідний край - Бурковська О.І

Учнівська презентація
Україна – високорозвинена держава, могутня
духом, має свою історію, культуру, звичаї та
обряди.
Чудові архітектурні пам'ятники
прикрашають всі міста нашої України.
Ми відвідали місто Миколаїв та побачили
багато цікавих пам'яток . Миколаївський
зоопарк – це дивна прикраса міста.
Київ
Львів
Українська кухня багата, смачна та корисна. Сало, борщ,
пампушки та вареники – що є смачнішим від української
традиційної кухні.
Хліб-сіль на вишитому рушнику – це наш звичай. Ним
зустрічають гостей та проводжають в дорогу.
Сало любить кожен українець. Один німецький
етнограф позаминулого століття пропонував
надати колір прапору України білий з рожевими
прожилочками, бо українці більш над усе
люблять сало, як ведмеді мед.
Вареники полюбляють усі. З вишнею , сиром,
картоплею та капустою. Був звичай готувати
вареники, якщо телилася корова, щоб теля було
міцне і в господарстві процвітала родючість.
Борщ традиційна страва на Україні. Є
навіть такий вислів, який раніше вживали
до втомлених людей: “ Сідайте
борщувати” А якщо треба було доробити
справу: “ Давайте доборщуємо цю
роботу”.
Мово рідна, слово рідне , хто
вас забуває, той у грудях не
серденько, а лиш камінь має.
Прислів'я
•Рідна земля і в жмені
мила.
•За рідний край і життя
віддай.
•Без тополі, верби та
калини нема України.
•Хліб та вода – здорова їда.
Українська пісня та танець – це
запашні та прекрасні гілки на
дереві світової культури
Наша Україна - багата країна.
Милує око своєю пишною зеленню:
верби, тополі, червоні кетяги
калини, безмежні поля пшениці.
Південь вирощую різноманітні
культурні рослини.
Нема України без калини, як немає
без пісні солов'я.
Немає України без верби і тополі, як
нема без сонця сяйва дня.
Магічна сила оберегів відома людям з давніх часів. Традиції – це
місток між минулим і майбутнім. Ми зобов'язані передати все те, що
отримуємо у спадок тим, хто прийде після нас.
Ось коротко про традиції…
Місце, де будувалась хата, обкатували глиняною кулею, яку потім
закопував з монетами, щоб водились гроші.
Над дверима вішали підкову – символ удачі, щастя і перешкоду для
злих сил. Ззовні будинку на дверях – висіло дерев'яне коло – символ
сонця. Під порогом – зубчик часнику – захист від злого. Над вікнами –
пучечки звіробою та полину. На стінах чи кутках – ікони, прикрашені
рушниками.
Рушник зміцнює і захищає всю сімю, вишивка на ньому – символи, які
оберігають спокій сім'ї.
Горщики – обереги від злих сил і зурочень..
Дзеркало вішали біля дверей, клали у колиску немовляти – відводить
небезпеку.
Вінок – символ безконечності роду, захисту від злого.
Віник ставили догори – вимітає усю нечисть.
Слово “ оберіг” походить від імені
словянської богині Берегині.
Властивості оберега притаманні
троянді, барвінку, кропу. Рослини не
зрізали , а рвали, щоб вони краще
сприймали біополе людини.. Верба
оберігала дім, від біди захищав
полин, від зурочування – кропива.
На бузину вішали одяг хворого, аби
та “ забрала” хворобу.
А от очерет, вюнкі, засохлі рослини
для помешкання – небезпечні –
вони притягували нещастя.
Я, Цой Станіслав, – учасник групи « Флористи»
Україна має багатий і різнобарвний рослинний світ.
Я хочу розповісти про гарбузи, які виростила моя бабуся.
Вони мають різну форму. Бувають дивні грушоподібні, які
потім висихають, насіння торохтить. Його
використовували, як музичний інструмент.
У бабці Юлі гарбузики
ростуть любі .
Пишні троянди біля
веранди.
Коло криниці - рясні
чорнобривці.
Скрізь біля хати пахощі
м'яти.
Гарні, як діти бабині
квіти.
Чорнобривці – улюблені квіти українців.
Ось легенда про ці квіти.
Давно це було. Мирно жили люди на українській землі. Та
прийшли вороги, несучи з собою горе і сльози. Вони забирали в
полон хлопчиків 5 – 8 років. Завітали у село , де жила Любава з
своїми синочками. Хлопчики чорнобриві, ясноокі. Любава
прибігла до бабусі Ясновидиці, яка знала заклинання різні.
Сивочола пригорнула до себе хлопчиків і,мовивши заклинання,
перетворила їх на у прекрасні кущики – квіти. Були вони
чорнобриві, пахущі. “ Залишайтесь у матерів, щоб не боліло у
них серце за вашу долю.” Вороги порубали бабусю за це і не
стало людини, яка б повернула їм людський образ. Заклякла
над квітами мати. Так і зосталась на Україні Мати, Хата,
Чорнобривці, як одне ціле. З тих пір нема України без білої
хати і чорнобривців, які милують душу до сивих морозів. Є
про це пісня “ Чонобривців насіяла мати” на сл.
М.Сингаївського.
Україно моя, рідний краю.
Кобзарі тобі думи складають.
Відродися моя Україно.
Свою мову плекай солов'їну.
Доля – доленька в тебе, як круча.
Слава – славонька в тебе
співуча.
Волю – воленьку сій в рідній
хаті.
Тим віночком традицій багатих.
Б. Гірський.
Н.С.Іватьо, О.Д.Жовнір, Т.М.Коструба
«Дивосвіт» 3(2),-навчальний посібник з
народознавства,- К.:Арка,- 2000р.
«Народ скаже – як зав'яже», -К.:
Веселка,- 1985р.
Розкажіть онуку № 13-14. 2005
А. Мовчун. Л. Мовчун. Абетка
моральності “ Злата”. Київ 2008р.
uk.wikipedia.org/wiki/ традиції
uk.wikipedia.org/. Вишиванка
http://osvita.ua/school/lessons
_summary/literature/2065
http://sasl.at.ua/publ/17-1-0-76
http://litbratu.blox.ua/2009/09