Transcript Модель психологічної підготовки керівників до управлінської

Модель психологічної
підготовки керівників до
управлінської діяльності в
умовах післядипломної
педагогічної освіти
О. І. Бондарчук
зав. кафедри психології управління
ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»,
доктор психол. наук, професор
Львів-Київ, 17 травня 2012 р.
Постановка проблеми



Актуальним є узгодження соціальнопсихологічних завдань освітніх організацій як
інститутів соціалізації в умовах змін:
по-перше, сприяння успішній адаптації
особистості в соціумі через засвоєння нею
нормативної поведінки;
по-друге,
забезпечення
можливості
для
формування особистістю власного ставлення й
позиції до соціальної реальності на основі
усвідомленого
вибору,
розвиток
конкурентоздатності тощо;
по-третє, у контексті управління закладом
освіти –
усвідомлення, осмислення та
переосмислення
проблем
управлінської
діяльності (в тому числі, психологічних), вибір
адекватних
способів
та
стратегій
їх
розв’язання.
Керівник - професіонал



суб’єкт, який активно, якісно і творчо реалізує
управлінські
функції
з
оптимальними
психологічними витратами відповідно до вимог
сьогодення;
володіє засобами самовираження та саморозвитку,
засобами протидії професійним деформаціям і
«емоційному вигоранню» особистості тощо;
створюючи умови для особистісного розвитку й
духовного
зростання
інших,
орієнтований,
насамперед, на власний особистісний розвиток й
духовне зростання, виступати як зразок для
оточуючих
Постановка проблеми
Психологічна компетентність керівників
освітніх організацій містить професійнодієві й особистісні установки щодо засвоєння
та ефективного використання психологічної
інформації
у
процесі
управлінської
діяльності, а також відповідні психологічні
знання, вміння й навички
:
Структура психологічної
компетентності управлінців
1) психолого-управлінська компетентність щодо діяльності в
умовах
змін
як
здатність
виробляти
психологічно
обґрунтовані управлінські рішення щодо врахування та
впровадження доцільних змін у закладі освіти, мотивувати та
спрямовувати персонал освітньої організації на їх виконання;
2) соціально-психологічна компетентність як здатність до
конструктивної взаємодії з педагогічним колективом освітніх
організацій та іншими соціальними групами на основі знання
соціально-психологічних закономірностей функціонування
колективу, адекватного оцінювання міжособистісних й
групових відносин в організації, вміння гармонізувати їх,
уникати та долати конфлікти, що виникають у процесі
управлінської взаємодії; регулювати психологічний клімат,
згуртовувати команду персоналу освітньої організації тощо;
3)
комунікативна
компетентність
як
здатність
до
управлінського спілкування на основі комплексу знань і
навичок спілкування з персоналом освітньої організації та
іншими
суб’єктами
навчально-виховного
процесу,
використанням відомих у психології прийомів та технік
спілкування тощо;
Структура психологічної
компетентності управлінців
4)
гендерна компетентність як здатність до здійснення
управління закладом освіти на засадах генедерної рівності;
5) психолого-педагогічна компетентність як здатність до
психологічно
обґрунтованого
управління
навчальновиховним процесом, пов’язана з реалізацією функції
керівника як вихователя та педагога, знаннями та вмілим
використанням у практиці управління психологічних
закономірностей
процесів
навчання
та
виховання
прийдешніх поколінь;
6) автопсихологічна компетентність як: здатність до
саморозвитку та самовдосконалення вміння здійснювати
адекватну самооцінку, самоконтроль, самодіагностику, аналіз
результатів власної управлінської діяльності (рефлексію);
вміння самовдосконалюватися; керувати своїм психічним
станом; у тому числі, у процесі попередження та
конструктивного подолання професійних криз.
Структура психологічної
компетентності управлінців




У кожному виді компетентності виокремлюються:
а) мотиваційний (сукупність мотивів, установок,
ставлень, що забезпечують прагнення керівника бути
компетентним у певній сфері його управлінської
діяльності),
б)
когнітивний
(особливий
тип
організацій
психологічних знань, що забезпечує можливість
прийняття ефективних рішень у даній сфері діяльності);
в) операційний (вміння та навички, що забезпечують
можливість прийняття та реалізації психологічно
обґрунтованих ефективних рішень у даній сфері
діяльності) ;
г) особистісний (сукупність особистісних властивостей та
якостей, що сприяють ефективності керівника у певній
сфері його діяльності) компоненти.
Мета дослідження:
Визначити
особливості
й
проблеми
психологічної
компетентності
керівників
освітніх організацій з метою її вдосконалення в
умовах післядипломної педагогічної освіти
Методи дослідження:





теоретичний аналіз літератури,
психодіагностичні
методи
(анкетування.
інтерв’ювання, тестування, аналіз документації,
контент-аналіз, метод експертної оцінки та ін.):
методи
активного
соціально-психологічного
навчання
(соціально-психологічний
тренінг,
навчально-рольові й ділові ігри та ін.);
формувальний експеримент;
статистично-математичні методи опрацювання
даних (кореляційний, дисперсійний, кластерний
аналіз тощо) з використанням комп’ютерної
програми SPSS (версії 13.0 і 16.0)
Вибірка
482 керівника загальноосвітніх навчальних закладів
Стать:
51.7% жінок, 48.3% чоловіків
Стаж управлінської діяльності
до 5 років (22,0% досліджуваних) ;
5-9 років (24,3%);
10-20 років (43,1%);
понад 20 років (10,4%)
Тип навчального закладу
Традиційні заклади (84,6% досліджуваних);
Заклади нового типу (15,4 %)
Основні результати
Таблиця 1
Особливості ставлення керівників шкіл до різних аспектів
професійного вдосконалення (за методикою незавершених
речень)
Ставлення керівників
шкіл:
Модальність ставлення
(у середньому, у%)
позитив
не
38,4
негатив
не
7,3
невизначен
е
53,2
До психологічної
компетентності
До особистісного
розвитку
92,9
0,0
6,8
33,8
0,0
66,2
До процесу підвищення
кваліфікації
67,0
6,6
26,4
До професійного
вдосконалення
Основні результати

амбівалентне
ставлення
до
вдосконалення
психологічної
компетентності для значної
кількості
управлінців:
(позитивне по відношенню до
інших і невизначене, а то й
негативне
в
контексті
самовдосконалення)
Середні значення ставлення (у балах)
стать
жінки
чоловіки
3
2,9
2,8
2,7
2,6
до 35 років
35-44 років
45-54 років
понад 55
років
З віком
позитивне
ставлення
жіноккерівників
дещо
зменшується,
в той час, як у
керівників
чоловічої
статі воно
залишається
стабільно
високим
(р<0.01)
групи досліджуваних за віком
Рис.1. Гендерно-вікові особливості ставлення управлінців
до вдосконалення психологічної компетентності
Середні значення ставлення до
психологічної компетентності (у балах)
Керівники
шкіл нового
типу мають
стать
жінки
більш
чоловіки
виражене
позитивне
ставлення,
ніж
керівники
шкіл
традиційного типу,
особливо,
жінкиЗНЗ традиційного типу
ЗНЗ нового типу
управлінці
тип закладу
(р < 0.01)
Рис.2.
Особливості
ставлення
до
психологічно
компетентності керівників шкіл залежно від тип
навчального закладу
3
2,95
2,9
2,85
Таблиця 2
Рівні знань керівників ЗНЗ з психологічних аспектів
управлінської діяльності
Рівні знань
Кількість досліджуваних
(у %)
Низький
23,0
Середній
54,7
Високий
22,3
Основні результати
Встановлено недостатній рівень знань та вмінь значної
кількості керівників з психологічних проблем діяльності
освітніх організацій, особливо тих знань, що стосуються
забезпечення діяльності закладів освіти в умовах
соціальних трансформацій.
Так, зокрема, управлінці утруднюються з визначенням
оптимальних шляхів згуртування команди освітньої
організації, розвитку позитивної мотивації трудової
діяльності персоналу, попередження професійних
стресів та професійного «вигорання» особистості,
далеко не завжди можуть вибудовувати конструктивну
стратегію управлінської взаємодії тощо
Основні результати
недостатньо
чітку
орієнтацію
керівників освітніх організацій на
партнерську взаємодію з педагогами,
учнями, їхніми батьками та ін.;
Отримані
дані
засвідчили
необхідність
спеціальної
психологічної підготовки керівників
закладів освіти, спрямованої на
формування в них психологічної
компетентності
Специфічні особливості післядипломної
освіти як інституту формування психологічної
компетентності керівників закладів освіти
а) особливості контингенту осіб, які навчаються (дорослі
люди, фахівці, які спираються на власний досвід, мають
професійні
знання;
усталені
соціальні
ролі,
відрізняються інерційністю системи смислів, цінностей,
оцінних критеріїв та ін.);
б) специфіка організації післядипломної освіти
(асиміляція нових знань у структуру особистісних
смислів, досвіду керівників, зміна
професійних
установок);
в) специфіка діяльності викладачів у системі
післядипломної освіти (підвищені вимоги до рівня
професіоналізму й ерудованості викладачів, установка
на власний професійний і особистісний розвиток,
володіння
методами
активного
соціальнопсихологічного навчання).
Основні умови формування
психологічної компетентності керівників
закладів освіти
створення соціального середовища, що забезпечує
формування
психологічної
компетентності
через
інтеріоризацію спеціально організованих соціальних
впливів;
2)
поєднання
завдань
формування
психологічної
компетентності
керівників
закладів
освіти
з
удосконаленням у професійній діяльності;
3) використання інтерактивних форм і методів навчання,
що мають різноманітні ресурси (засоби) формування
психологічної компетентності;
4) забезпечення можливості моніторингу процесу
формування психологічної компетентності управлінців;
5) спеціальна підготовка суб’єктів соціального впливу
(викладачів ППО) до формування психологічної
компетентності слухачів.
1)
Етапи формування психологічної
компетентності керівників освітніх
організацій
1) підготовчий етап, спрямований на актуалізацію
установки
на
вдосконалення
психологічної
компетентності (основні форми роботи – групові
дискусії, інтерактивні методи);
2) діагностичний етап, що забезпечує самопізнання та
рефлексію
рівнів
сформованості
психологічної
компетентності та її складових (основні форми роботи –
психологічний практикум);
Етапи формування психологічної
компетентності керівників освітніх
організацій
3) етап актуалізації здатності до формування психологічної
компетентності через оцінку ресурсних можливостей
вимогам професії, їхню саморегуляцію та самоконтроль
(основні форми роботи – спецкурси, практичні заняття,
тренінги);
4)етап закріплення та розвитку особистісних новоутворень
як складових психологічної компетентності, що
забезпечує
можливість
побудови
індивідуальної
траєкторії
самовдосконалення,
саморозвитку
управлінців (основні форми роботи – проектна
діяльність, психологічне консультування, психологічна
самоосвіта).
Результати формувального
експерименту
Однією
з ефективних форм психологічної
підготовки керівників закладів освіти в умовах
післядипломної педагогічної освіти є спецкурси,
що базуються на використанні інтерактивних
технологій, а саме: інтерактивних міні-лекцій,
практичних занять, групових дискусій, «мозкового
штурму», рольових і ділових ігор, аналізу
управлінських
ситуацій
(кейс-стаді),
індивідуальних домашніх завдань та ін.
Результати впровадження таких спецкурсів у
практику післядипломної педагогічної освіти
свідчать про їх ефективність у формуванні
психологічної компетентності керівників освітніх
організацій.
Висновки
Встановлено
ряд
проблем
психологічної
компетентності керівників освітніх організацій, які
утруднюють її вдосконалення у процесі підвищення
кваліфікації для значної кількості управлінців:
1) амбівалентне ставлення управлінців до вдосконалення
психологічної компетентності суб’єктів навчальновиховного процесу (позитивне по відношенню до інших
і невизначене, а то й негативне в контексті
самовдосконалення);
2) недостатньо високий рівень знань та вмінь керівників з
психологічних аспектів діяльності освітніх організацій,
особливо щодо забезпечення діяльності закладів освіти
в умовах соціальних трансформацій;
Висновки
3) недостатня орієнтація частини управлінців на розвиток
психологічної компетентності через професійні деформації їх
особистості;
4)
проблеми
у
реалізації
резервів
удосконалення
психологічної компетентності керівних кадрів освіти в
системі післядипломної освіти через посилену увагу
працівників інституцій ППО на оновленні професійних
знань, умінь, навичок управлінців без достатнього
урахування психологічних особливостей управлінської
діяльності;
5) результати формувального експерименту свідчать про
необхідність та ефективність психологічної підготовки
управлінців, яке можна здійснити в системі післядипломної
педагогічної освіти за умови створення спеціального
розвивального соціально-психологічного середовища і
відповідної підготовки викладачів системи ППО.
Дякую за увагу!
Контакти:
м. Київ, вул. Артема, 52-А,
ДВНЗ «Університет менеджменту
освіти»,
корпус 3, к. 3.1, 3.1.1
кафедра психології управління
Тел. : (044) 481 38 57
E-mail:
[email protected]