Transcript Галоаерозольтерапія

СПЕЛЕО- ТА ГАЛОАЕРОЗОЛЬТЕРАПІЯ
НА ЗАКАРПАТТІ – МОЖЛИВОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ В ПЕДІАТРИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
І.С.Лемко, О.І.Лемко
Державна установа «Науково-практичний медичний центр
“Реабілітація” Міністерства охорони здоров’я України»
Ужгород – 3 грудня 2013
Стійко високий рівень захворюваності дитячого
населення на патологію дихальної системи, в т.ч. на
хронічне
обструктивне
захворювання
легень
та
бронхіальну астму, характерний для всіх регіонів світу.
Недостатнє лікування, неповноцінна реабілітація
призводять до хронізації патологічного процесу з
наступними наслідками:
 залучення в патологічний процес інших органів і систем,
 значні метаболічні порушення,
 тривалий (інколи пожиттєвий) медикаментозний
супровід,
 швидке і стабільне погіршення якості життя хворих,
 зростання витрат ресурсів охорони здоров’я на
лікування ускладнень від хронічних захворювань легень.
Захворювання дихальної системи у дітей потребують
розробки програм тривалого контролю для
профілактики ускладнень та зупинки прогресування
патологічного процесу.
Застосування природних лікувальних
факторів та їх аналогів сьогодні
розглядається як найбільш ефективний і
доступний метод досягнення контролю над
перебігом захворювання і становить основу
технологій відновлювального лікування.
Технології відновлювальної медицини
Природні лікувальні фактори
Бальнеотерапія, пелоїдотерапія, кліматотерапія
Збільшення функціональних резервів
організму
Первинна і вторинна профілактика
захворювань та їх ускладнень
Комплексний вплив на стан
вісцеральної і психоемоційної сфери
Компенсація порушених функцій
Відновлення працездатності
Збереження і зміцнення здоров’я
людини
Збільшення стійкості організму до
дії несприятливих умов
оточуючого середовища і
виробничої діяльності
Оптимальне співвідношення критеріїв ефективність
/економічність/ комплайєнтність
Відомо, що фармакотерапія захворювань дихальної
системи передбачає тривале або ж постійне
застосування і має відносно високу вартість, що
знижує її доступність для більшості хворих.
СПЕЛЕОТЕРАПІЯ та її штучний прототип
ГАЛОАЕРОЗОЛЬТЕРАПІЯ - простий, ефективний і доступний
немедикаментозний метод лікування, який може
широко застосовуватись в комплексному лікуванні
хворих із легеневими та алергічними
захворюваннями.
З цією метою мікроклімат соляних шахт, печер та
гротів широко застосовується у всьому світі.
Історія: огляд
1. Стихійне і примітивне використання печер з
лікувальною метою – середньовіччя;
2. Формування спелеотерапії, як галузі медичної науки
- середина XX століття
Досліджувались лікувальні властивості як карстових
печер, так і різноманітних шахтних виробіток (срібних,
свинцевих, калійних тощо).
3. Перший лікувальний заклад в соляній шахті в
Польщі в містечку Велічка поблизу Кракова - 1958 рік.
Основоположник «польської» спелеотерапії і, у великій
мірі, всієї європейської спелеотерапії -
професор Мечислав Скулімовскі.
Історія спелеотерапії в Україні (та СРСР)
веде свій відлік з 1968 р. – відкриття першого
спелеотерапевтичного відділення на базі дільничної
лікарні с.Солотвино Закарпатської області.
Історія створення пов’язана з іменами видатних
організаторів та патріотів Закарпаття:
Русин В.П.
Палфій М.Ю.
Тернуський В.М.
Фера А.М.
Рішко М.В.
Торохтін М.Д.
Свистак М.Ф.
Олаг М.С. та ін.
В 70-80-х роках минулого століття спелеотерапія в умовах солекопалень
набула значного наукового розвитку,
очолив цей напрямок
професор Михайло Дмитрович Торохтін.
Був створений науковий відділ
в Ужгородському філіалі
Одеського НДІ курортології (УжФОНДІК),
видані монографії (1987, 1989),
захищено більш, ніж 20 дисертацій,
побудовані обласна і республіканська
алергологічні лікарні із спеціалізованими
підземними відділеннями
Перші головні лікарі:
Фера А.М.,
Олаг М.С.,
Горбенко П.П.,
Лемко І.С.
В 90-х роках досвід спелеотерапії, отриманий на
базі Солотвинського родовища кам’яної солі,
застосовано як основа лікувальної тактики в
інших спелеостаціонарах колишнього СРСР:
Березніки (Пермь, РФ),
Солігорськ (Білорусія),
Чон-Туз (Киргизія),
Нахічевань (Азербайжан),
печера «Белая» (Грузія) та ін.
Наукові дослідження УжФОНДІК, республіканської
та обласної алергологічних лікарень, а також
аналіз досліджень колег з Польщі, Угорщини,
Австрії, Німеччині та ін. дали змогу
сформулювати
основні уявлення про механізми дії спелеотерапії:
 Загальні (спільні для всіх спелеотерапевтичних
об’єктів)
 Часткові, специфічні (наявні в певних
спелеотерапевтичних установах).
Виділені дві групи факторів впливу:
 що впливають на весь організм в цілому,
 фактори місцевого впливу на слизову
бронхіального дерева.
І. Захисний
Ізоляція від
зовнішнього
середовища
Комфортні умови
мікроклімату
Відсутність
полютантів та алергенів
у повітрі
Низька концентрація
мікроорганізмів
Зменшення
подразнення
слизової
оболонки бронхів
Зниження
активності
запального
процесу в
бронхах
ІІ. Місцевий вплив аерозолю кам’яної солі
Гіперосмолярна
стимуляція
Покращення
реологічних
властивостей
бронхіального
секрету
Стимуляція
війчастого
епітелію
бронхів
Покращення
дренажної функції
бронхів
Бактерицидний
ефект
Зниження запального
процесу в бронхах
Відновлення чутливості
β2-рецепторів бронхів
ІІІ. Тренуючий вплив
Спуски під землю і перебування в незвичайних підземних
умовах є для організму м’яким пролонгованим стресом
Активація кори наднирників
Нормалізація
гормонального
гомеостазу
Протизапальний
ефект
Позитивний вплив на імунну реактивність
організму
ІV. Відновлення пристосовчокомпенсаторних резервів організму
Санація
бронхіального
дерева
Зниження
активності
запального
процесу
Покращення
імунної
реактивності
Відновлення резистентності і
реактивності організму
Стабілізація перебігу
захворювання і покращення
стану пацієнта
Обмеження спелеотерапевтичних закладів:
 існуючі технічні перешкоди,
 наявність протипоказань до спуску в підземні умови для
певних категорій пацієнтів.
1978 р. – УжФОНДІК (нині ДУ «Науково-практичний медичний
центр «Реабілітація» МОЗ України») - створення штучного аналогу
соляних шахт.
Два напрямки досліджень під керівництвом
проф. М.Д.Торохтіна:
 створення штучного аналогу спелеотерапії,
 вивчення впливу мікроклімату соляних шахт та їх штучного
аналогу на перебіг бронхіальної астми та інших захворювань
органів дихання
Основний шлях створення штучних аналогів сольової спелеотерапії на
сьогоднішній день може полягати тільки в певному відтворенні
місцевого впливу аерозолю кам’яної солі (галоаерозолю).
1989 р. - спорудження в м. Ужгороді спеціального
лікувального комплексу –
стаціонару і консультативної поліклініки.
Технологічна ідеологія створення аерозолю кам’яної
солі, обґрунтування параметрів дисперсної фази та
дисперсного середовища, експериментальні
дослідження, належать талановитому колективу
молодих науковців на чолі із заслуженим
винахідником СРСР, к.б.н. Желтвай В.В.
В оцінці лікувального впливу, крім клінікофункціональних досліджень, використовувались
новітні для того часу мікробіологічні, імунологічні та
біохімічні дослідження (Кірей К.Я., Чекотило В.М.,
Дворцина Л.Й., Сливко Р.Я., Казанкевич В.П.).
Дві методики створення галоаерозолів:
аерозольний вплив гіпертонічного розчину NaCl
Вважається варіантом мукоактивної терапії, який за своїм
лікувальним впливом на мукоциліарний кліренс може конкурувати з
сучасними фармпрепаратами. Однак вологі галоаерозолі можуть
викликати виразне подразнення бронхів і бронхоспазм
сухі аерозолі кам’яної солі.
Доведені переваги сухого аерозолю кам’яної солі (дослідження і
висновок УжФОНДІК).
Сухий галоаерозоль, за рахунок певних фізичних властивостей
дисперсної фази та кристалічної будови часток сухого аерозолю, має
активні властивості, що підвищують ефективність галоаерозольного
впливу (дослідження у співпраці з Інститутом геології і геофізики
Сибірського відділення АН СРСР, проф. Ю.П. Казанський)
Створений спеціальний пристрій
– установка для створення аерозолів
(УСА), який оформлений у вигляді
винаходу (1982 р.).
Заводський серійний випуск УСА і
організаційна робота закладу дозволили
запустити його в експлуатацію більш, ніж
у 100 лікувальних закладах України.
Перший генератор
галоаерозолю (УСА)
Кімната для проведення
галоаерозольтерапії
Зміна концентрації галоаерозолю на протязі
технологічного циклу
Б ез хворих
З хворим и
12
11
10
9
8
С, мг/м
3
7
6
5
4
3
2
Л ік у в а л ь н и й с е а н с
1
0
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
t, х в
50
55
60
65
70
75
80
85
Зміни парціальних концентрацій галоаерозолю на
протязі технологічного циклу
7-10 мкм
4-7 мкм
>10 мкм
5
4
c, мг/м
3
3
2
1
0
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
55
60
65
Лікувальний сеанс
70
75
80
85
t, хв
Динаміка змін парціальної кількості частинок
галоаерозолю на протязі технологічного циклу
7-10 мкм
4-7 мкм
>10 мкм
280
260
240
3
кільк. част. в 1 м х 10
6
220
200
180
160
140
120
100
80
60
40
20
0
-20
0
5
10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85
Лікувальний сеанс
t, хв
Узагальнення досвіду лікувального впливу галоаерозолів
(галоаерозольтерапії – ГАТ) з використанням УСА
відображено у наукових публікаціях. методичних
рекомендаціях вже у 1985-90 рр., дисертаційних роботах
клініко-лабораторного спрямування з використанням
належної на той час доказової бази, які підтвердили
високу ефективність цього методу у дітей та дорослих:
Кубарська С.К., Задорожна Т.О., Мальцева О.Б., Кучеренко
В.В., Спесивих І.О. та інші
Як інструмент в наукових розробках широко
використовуються дані функціональних та лабораторних
досліджень імунологічних, гормональних та обмінних
процесів:
Кірей К.Я., Габор М.Л., Сливко Р.Я., Казанкевич В.П.
ДУ НПМЦ «Реабілітація»:
Розроблені диференційовані методики проведення ГАТ з урахуванням
вікових особливостей, нозології, супутньої патології, базової
медикаментозної терапії, переважаючих механізмів бронхообструкції,
циркадних ритмів бронхообструкції тощо;
Апробовані лікувальні комплекси на основі ГАТ із застосуванням
імунотропних препаратів, антиоксидантних впливів, інших лікувальних
фізичних чинників.
Ці дослідження лягли в основу докторських дисертацій, які узагальнили
досвід використання ГАТ у хворих на бронхіальну астму та хронічне
обструктивне захворювання легень (Лемко І.С., Лемко О.І.).
Розширені також покази та розроблені методики для застосування
даного методу при ЛОР-патології, у реконвалесцентів після пневмоній, у
хворих на псоріаз, алергічні дерматити тощо.
Кабінети, що використовують штучне аерозольне середовище кам’яної
солі переважно для хворих на БА та дітей з рецидивуючими бронхітами
широко використовуються в Україні, Росії, Білорусії, починають
застосовуватись у Словаччині, Угорщині та ін..
Незважаючи на прогресивне значення, яке мала
розробка та впровадження УСА, цей метод має ряд
недоліків, зокрема відсутня можливість створення
галоаерозольних середовищ із заданими
параметрами дисперсності.
Співпраця з науковцями Ужгородського
Національного університету завершилась
розробкою апаратів нового покоління, які повністю
відповідають вимогам щодо заданого дозованого
впливу.
Центральна проблема ГАТ - відсутність уніфікованих підходів
до створення аерозольного середовища і контролю за перебігом
технологічного процесу.
У співпраці з науковцями:
 Інституту фізики та хімії твердого тіла Ужгородського
національного університету,
 Ужгородського науково-технологічного центру матеріалів
оптичних носіїв інформації Інституту проблем реєстрації
інформації НАН України,
створено спеціальну лазерно-оптичну систему, яка може
працювати в умовах агресивного середовища кам’яної солі і
вимірювати концентрацію аерозолю та його дисперсність.
Це дозволяє контролювати процес створення
аерозольного середовища і його зміни під час
лікувального процесу, створювати аерозольні середовища
із заданими параметрами та наблизити даний метод
лікування до вимог доказової медицини.
Зміни концентрації галоаерозолю
в різних технологічних циклах
90
80
70
c, м г/м
3
60
50
40
30
20
10
0
0
1200
2400
3600
t, c
4800
6000
Зміни дисперсності
галоаерозолю протягом
технологічного циклу
Зміни парціальної маси частинок
галоаерозолю протягом
технологічного циклу
1,00
100000
0,90
0,80
Масова доля, в. о.
К-ть частинок
10000
1000
100
0,70
0,60
0,50
0,40
0,30
0,20
10
0,10
0,00
1
1
0,8-4 мкм
2
Режим
4-10 мкм
3
>10 мкм
1
2
Режим
0,8-4 мкм
4-10 мкм
3
>10 мкм
1 - Переважання мілкодисперсної фракції аерозолю (0,8-4 мкм)
2 - Переважання середньодисперсної фракції аерозолю (4-10 мкм)
3 - Переважання крупнодисперсної фракції аерозолю (>10 мкм)
4-10 мкм
0,8-4 мкм
>10 мкм
Х 1000
Форма частинок аерозолю кам’яної солі
1
2
3
Механізм дії галоаерозольтерапії
Гіперосмолярна стимуляція
Покращення
реологічних
властивостей
бронхіального
секрету
Стимуляція
війчастого
епітелію
Покращення
дренажної функції
бронхів
Бактерицидний вплив
Елімінація
біологічно
активних
речовин
Зниження
запального процесу
в бронхах
Відновлення чутливості рецепторного апарату бронхів
Зменшення проявів бронхообструкції, стабілізація
перебігу захворювання
Окремо стоїть питання про назву для даного методу
лікування.
В літературі часто зустрічаються:
«спелеотерапія»,
«камери штучного мікроклімату»,
«мікрокліматотерапія» тощо.
Обґрунтування назви “галоаерозольтерапія”:
 спелеотерапія – це перебування в підземних умовах, при яких
діє цілий ряд факторів, а не тільки аерозоль кам’яної солі;
 при даному методі на сьогоднішній день не йдеться про
відтворення певного мікроклімату з відповідними параметрами, а
створюється тільки аерозоль кам’яної солі.
Тому:
найбільш коректний термін - «галоаерозольтерапія»,
тобто створення аерозольного середовища кам’яної
солі із заданими параметрами, яке використовується з
профілактичною та лікувальною метою.
Оцінка різних «лікувальних методів», які
прикриваються авторитетом спелеотерапії та
галоаерозольтерапії і які дискредитують використання
аерозольних середовищ кам’яної солі.
Це так звані «соляні кімнати», «соляні печери», кімнати
«живого повітря» та інші “методики”, які займаються
тільки «медичним дизайном»: обкладають
(оброблюють) стіни сіллю, створюють інші комфортні
умови (підсвітка, музика), але не зважають на
основний діючий фактор –
галоаерозоль.
Доречно зауважити, що ГАТ не можна вважати
прямим аналогом не тільки спелеотерапії, але й,
навіть, галоаерозолю підземних лікувальних
об’єктів.
Аналогом є тільки ідея використання
галоаерозолю, але його характеристики і
особливості дії суттєво відрізняються.
На відміну від спелео- та галоаерозольтерапії,
мікрокліматичні умови у соляній кімнаті мають
наступні характеристики:

Дуже низька концентрація аерозолю солі
(0,5-1,0 мг/м3),
 Частинки аерозолю дисперсністю лише до
1 мкм, які майже не впливають на слизову,
 Відсутність гіперосмолярного стимулу.
Тому виразного лікувального ефекту від
перебування у соляній кімнаті не слід
очікувати
Спелеотерапія
Галоаерозольтерапія
Соляна
кімната
+
+
+
Низький мікробний фон
повітря
+
+
-
Гіпоалергенний фон
+
+
-
Ізоляція від зовнішнього
середовища
+
-
-
Можливість управління
параметрами аерозолю
-
+
-
оздоровлення
+
+
+
лікування
+
+
-
вторинна профілактика
+
+
-
Основні характеристики
Наявність аерозолю
певної концентрації та
дисперсності
Сфера застосування:
Застосуванням гало- та спелеотерапії при
захворюваннях легень зумовлює
Гальмування
активності
запального процесу
в дихальних шляхах
Корекцію порушень
оксидантноантиоксидантної
рівноваги
Покращення
мукоциліарного
кліренсу та
прохідності бронхів
Імунореабілітаційний
вплив
Відновлення
чутливості
рецепторного
апарату бронхів
Раціональне
застосування
бронхолітиків
Стабілізація перебігу захворювання і покращення
якості життя хворих
Досвід застосування спелеотерапії в умовах
підземного відділення Солотвинських соляних шахт
та галоаерозольтерапії дозволив науково
обґрунтувати головні принципи раціонального
застосування цих методів у відновлювальному
лікуванні хворих із легеневими захворюваннями:




Оцінка особливостей перебігу захворювання
Визначення особливостей порушень дихальної функції
Врахування коморбідної патології
Вибір оптимального режиму, інтенсивності та тривалості
галоаерозольного / спелеотерапевтичного навантаження
 Врахування стану імунної системи
 Оптимізація базового медикаментозного лікування
Мутації гену муковісцидозу
Дисфункція кодованого білку (Сl-каналу) МВТР
(муковісцидозний трансмембранний регулятор провідності)
Порушення водно-електролітної рівноваги в епітеліальних
клітинах бронхолегеневої системи
Зміни в’язкоеластичних властивостей бронхіального секрету
Продукція
слизу
Інфекція
Обструкція
Деструкція структур бронхолегеневого апарату
Основні лікувальні ефекти галоаерозолю
Аерозоль кам’яної солі
(сухий)
Покращення реології
бронхіального
секрету
Стимуляція
війчастого епітелію
відновлення його
клітин
Покращення
дренажної функції
бронхів
Елімінація біологічно
активних речовин
(гістамін)
Відновлення чутливості
рецепторного апарату
бронхів
Бактерицидний
вплив на
патогенну
мікрофлору
Санація
бронхіального
дерева
Зменшення або зняття
бронхоспазму, призупинка
ремоделювання бронхів
Зниження активності запального процесу в бронхах
Покращення газообміну в легенях
Зниження активності системного запального процесу
ВИСНОВКИ
1. Багаторічний науковий і практичний досвід ДУ «НПМЦ
«Реабілітація» підтверджує, що галоаерозольтерапія із
застосуванням високодисперсного аерозолю кам’яної солі є
одним із найбільш ефективних методів немедикаментозної
терапії при патології дихальної системи, в тому числі у дітей.
2. Розробка диференційованих медичних технологій
застосування галоаерозольтерапії є перспективним
напрямком, що може доповнювати базове медикаментозне
лікування і покращити якість життя пацієнтів.
3. В основу даної технології, як базового лікувального фізичного
чинника, слід покласти диференційовану керовану ГАТ з
розробкою індивідуальних режимів і методик її проведення, які
враховують як специфіку певної нозології, так і стан організму
хворого в цілому. При цьому головним критерієм є визначення
інтенсивності гіперосмолярного стимулу.
4. Застосування ГАТ при пульмонологічній патології
не може обмежуватись тільки бронхіальною астмою,
хронічними бронхітами та хронічним обструктивним
захворюванням легень. Цікавими і не до кінця
вивченими є питання щодо її застосування при
муковісцидозі.
5. Використання ГАТ не вичерпується патологією
бронхо-легеневої системи, хоча, без сумніву, це є
основна галузь її застосування. Заслуговують на увагу
подальші дослідження щодо хронічної патології ЛОРорганів та деяких захворювань шкіри, в патогенезі
яких суттєву роль відіграють алергічні та аутоімунні
механізми.
Дякую за увагу !