Науково-методичне забезпечення підготовки фахівців з освітніх

Download Report

Transcript Науково-методичне забезпечення підготовки фахівців з освітніх

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ОСВІТНІХ
ВИМІРЮВАНЬ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
СЕРГІЄНКО ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
заступник директора Інституту інформатики,
завідувач кафедри комп’ютерної інженерії,
доктор педагогічних наук,
професор кафедри загальної фізики
“Інновації потрібні як в галузі процесу
навчання, так і в методиці навчання.
Необхідно перейти від формального
викладу, спрямованого на отримання
знань, до навчання, яке приводить до
засвоєння компетенції”
“Велика Хартія Університетів”,
Болонья, 18.09.1998
Через об’єктивні і суб’єктивні причини знизився
рівень мотивації навчання майбутніх фахівців
Навіщо вчитися
25
Щоб стати професіоналом
38
Щоб мати диплом
25
Для власного розвитку
12
Не знають
0
Щоб не служити в армії
0
5 10 15 20 25 30 35 40 45
Рис. 1. Результати дослідження мотивації навчання студентів інформатичних
спеціальностей методом анкетування, (%)
Через об’єктивні і суб’єктивні причини знизився
рівень мотивації навчання майбутніх фахівців
Навіщо вчитися
Щоб стати професіоналом
21
19
Щоб мати диплом
Для власного розвитку
11
Не знають
4
Щоб не служити в армії
0
45
5
10 15 20 25 30 35 40 45
Рис. 1. Результати дослідження мотивації навчання студентів фізичних
спеціальностей методом анкетування, (%)
Актуальність
Розвиток педагогічної науки та
інформаційно-комунікаційних технологій,
перехід загальноосвітніх навчальних
закладів до профільної освіти та
університетів до ступеневої в умовах
безперервної відкритої освіти, заснованої
на особистісно орієнтованому навчанні,
потребують перегляду теоретичних і
методичних засад традиційного навчання
майбутніх учителів.
Актуальність

Очевидно, що використання лише традиційних форм,
методів і засобів навчання не дає змогу усунути існуючі
суперечності, зокрема в частині інтенсифікації процесу
навчання, розвитку творчого мислення студентів,
формування умінь працювати в безперервно змінному
освітньому середовищі.

Виникла потреба у застосуванні інноваційних технологій
навчання у поєднанні з традиційними.

Орієнтація на інноваційні технології навчання приводить
до істотних змін його змістової і процесуальної складових,
детермінує модернізацію традиційної системи навчання,
розроблення і реалізацію синергетичної моделі навчання.
Актуальність
Завданням фахової підготовки з освітніх вимірювань є
формування у студентів цілісного уявлення про
закономірності педагогічного оцінювання, ознайомлення їх
з основними ідеями й методами сучасної тестології,
сприяння розумінню теоретичних основ майбутньої
професії, допомогти загальному розвитку їхнього
інтелекту. Все це потребує розв’язання низки проблем:
посилення
взаємозв’язку
фундаментальності
та
професійної спрямованості навчання фахових дисциплін;
забезпечення
варіативності
та
альтернативності,
гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу;
модернізації
освіти на основі системно-діяльнісного
підходу до навчання; створення технологічних систем
забезпечення сформованості таких якостей майбутніх
фахівців, як знання, вміння, переконання, компетентності;
встановлення основних напрямів, принципів, чинників,
показників і критеріїв інтенсифікації навчання студентів з
використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Принципи дидактики
Принцип спрямування навчання на розв`язання проблеми
взаємозв'язку завдань освіти, виховання і розвитку означає, що
при аналізі результатів навчання в полі зору викладача повинно
знаходитись не тільки виконання завдань формування знань і
вмінь, але й ефективність виховних та розвивальних впливів
проведеного заняття або їх системи за даною темою.
Принцип науковості навчання є найважливішим принципом. Він
спирається на закономірний зв'язок між змістом науки і
навчального предмету, вимагає, щоб зміст навчання знайомив з
науковими фактами, поняттями, закономірностями, теоріями всіх
основних розділів, що враховуються з відповідної галузі науки, а
також в можливих заходах наближався до розкриття її сучасних
досягнень і перспектив розвитку в подальшому.
Принципи дидактики
Принцип систематичності і послідовності вимагає, щоб знання,
вміння і навички формувалися в системі, в певному порядку, коли
кожен новий елемент навчального матеріалу логічно пов'язується з
іншими, наступне спирається на попереднє, готує до засвоєння
нового. Психологічно встановлена закономірність, що при
дотриманні логічних зв'язків навчальний матеріал запам'ятовується
в більшому обсязі і міцніше.
Принцип наочності. Багаторічний досвід і спеціальні психологопедагогічні дослідження показали, що ефективність навчання
залежить від ступеня концентрації сприйняття всіх органів почуттів
людини. Чим різноманітніші засоби наочності використовуються, тим
міцнiше навчальний матеріал засвоюється.
Принцип професійної спрямованості навчання. Передбачає
посилення зв’язку навчального матеріалу з майбутньою професією
студента.
Система вищої освіти
Традиційна (раціональна) система вищої освіти, яка
спирається лише на принципи класичної науки, в умовах
інформаційного суспільства не може відігравати роль
ефективного засобу підготовки висококваліфікованих фахівців.
Для синергетичної (розвивальної) парадигми вищої освіти
характерними можна вважати такі ідеї та принципи:
 визнання першорядності процесу пізнання;
 цінність співпраці учасників навчально-виховного процесу;
 нова модель керування освітнім процесом за рахунок
допомоги і забезпечення лідерства;
 гнучкість навчального середовища як щодо часу, так і щодо
місця;
 різноманітність методів оцінювання та діагностики знань.
Раціональна модель
Синергетична модель
освіти
освіти
унітарна
уніфікована
багатоаспектна
Трансляція знань
викладач
Співпраця
студент
об’єкт
суб’єкт
варіативна
викладач
студент
суб’єкт
суб’єкт
форма навчання
форма навчання
репродуктивно-відтворювальна
продуктивно-відтворювальна
Рис. 3. Порівняння раціональної та синергетичної моделей освіти
Цілі навчання
Навчання Виховання Компетенції
Викладач
Соціум
Студент
Модернізація процесу навчання у вищих
педагогічних навчальних закладах
Технології
Ігрові
Дискусійні
Міжпредметні
Дослідницькі
Комп’ютерні
Модульні
Інноваційні
Традиційні
Різнорівнева побудова
курсів
Інформаційний
підхід
Інтеграційний підхід
Зміст
Рис. 2. Модель модернізації процесу навчання у педагогічних ВНЗ
Чинники активізації
пізнавальної діяльності
МОТИВАЦІЙНИЙ
ЗМІСТОВО-ОПЕРАЦІЙНИЙ
Доцільність
Пізнавальна потреба
Пізнавальна
зацікавленість
Пізнавальна ініціатива
Позитивне ставлення
до учіння
Спрямованість на
навчальну діяльність
Варіативність
Соціально-економічна
захищеність
Запит на фахівця
Система базових знань та
способів учіння
Прикладне використання знань
Мислительні процеси
Здатність до самостійної
перетворювальної розумової
діяльності:
– передбачення
– конструктивне мислене
моделювання
– переконструювання
– перенесення знань в інші
умови
– встановлення
внутрішньопредметних та
міжпредметних зв’язків
– узагальнення.
ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВИЙ
Організованість
Вдумливість
Старанність
Цілеспрямованість
Наполегливість
Самокритичність
Впевненість
Прагнення до
самовдосконалення
Схильність до аналізу і
дискусії
Почуття власної
гідності
Вільне волевиявлення
Рис. 4. Психолого-педагогічна структура домінантних чинників
активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів





Посилення професійної спрямованості
фахових дисциплін передбачало:
формування базової аксіоматики, котра необхідна для
подальшого усвідомленого вивчення фахових дисциплін;
встановлення студентами змістовних, смислових, логічних
та інших зв’язків між елементами змісту дисциплін циклу;
введення до їх змісту елементів науково–технічного
прогресу в галузі тестування з метою посилення
міжпредметних зв’язків з інформатичними дисциплінами;
уніфікацію термінології, понятійного апарату, методів та
засобів освітніх вимірювань, що використовуються у
відповідних фахових дисциплінах;
добір творчих завдань професійного спрямування для всіх
видів занять.
До державних складових
навчально-методичного забезпечення
належать:
 державні стандарти освіти;
 навчальні плани;
 навчальні програми з усіх нормативних
навчальних дисциплін;
 програми навчальної, виробничої й інших видів
практики;
 підручники і навчальні посібники з грифом
Міністерства освіти.
До складових навчально-методичного
забезпечення, які розробляються вищим
закладом освіти, належать:
 робочі навчальні плани та програми;
 навчальні програми з вибіркових навчальних



дисциплін;
навчальні посібники без грифу Міністерства
освіти;
інструктивно-методичні матеріали до
семінарських, практичних і лабораторних занять;
індивідуальні семестрові завдання проблемного
характеру для самостійної роботи студентів з
навчальної дисципліни;
До складових навчально-методичного
забезпечення, які розробляються вищим
закладом освіти, належать:
 контрольні завдання до семінарських,



практичних і лабораторних занять;
контрольні роботи з навчальних дисциплін для
перевірки рівня засвоєння студентами
навчального матеріалу;
методичні матеріали для студентів з питань
самостійного опрацювання фахової літератури,
написання курсових і дипломних проектів
(робіт);
інші матеріали, які визначає викладач, кафедра
(предметна або циклова комісія), вищий заклад
освіти».
Методи навчання
Перцептивні
Логічні
Гностичні
Словесні
Наочні
Практичні
Індуктивні
Дедуктивні
Аналогії
Модульний навчально-методичний
комплекс
Форми і засоби
навчання
ТЕХНОЛОГІЧНА ОБОЛОНКА
МЕТОДИЧНА ОБОЛОНКА
НОРМАТИВНА ОБОЛОНКА
Підручники багатокомпонентної
структури
Інформаційний
блок
ЗМІСТ КУРСУ
(ядро)
Пояснювальноілюстративний
Репродуктивний
Частковопошуковий
Дослідницький
Блок педагогічного
експерименту
Практичний
блок
Навчальна програма
Набір кількісних характеристик теорії
Базова наукова теорія
Нормування вправ
Система наукових знань
Дозування навчального часу
Тематичне планування
Рівні теоретичних
узагальнень
Мотиваційний
блок
Додаткова
навчальна
література
Структурно-логічні
схеми
Дистанційний курс
Анкетування,
тестування,
лабораторний
експеримент
Наукова робота
Системи задач
Професійно
спрямовані
завдання
Тестові завдання
Форми
комп’ютерного
контролю
Збірники
тестових завдань
Методичні
посібники
Мультимедійні
посібники
Рис. 5 . Модель навчального курсу
На удосконалення фахової підготовки майбутнього фахівця в галузі
освітніх вимірювань націлена і запропонована модель навчальнодослідної діяльності під час вивчення студентами фахових
дисциплін, яка базувалася на принципі поєднання навчальнодослідної та науково-дослідної роботи студентів і містила в собі:



зміст навчально-дослідної роботи;
різні форми організації навчально-дослідної роботи;
методику організації і керівництва навчально-дослідною і науководослідною роботою студентів.
Початкова стадія науково-технічної творчості має інваріантну
основу (виконання лабораторних робіт і експериментальних
завдань науково-дослідного характеру), що у подальшій роботі
природно трансформувалося у варіативне відтворення концепції
дослідника, творчу пошукову діяльність, проведення педагогічного
експерименту, створення наукових проектів, методику підготовки
та написання яких нами запропоновано в посібниках.
НДРС
В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
В ПОЗАНАВЧАЛЬНИЙ ЧАС
ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА З
КУРСУ “ОСНОВИ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ”
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА
РОБОТА НА ЛАБОРАТОРНИХ
ЗАНЯТТЯХ
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА
РОБОТА НА ПРАКТИЧНИХ
ЗАНЯТТЯХ
НАУКОВИЙ ГУРТОК
«Компютерні технології в
тестуванні»
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА
ТВОРЧІСТЬ СТУДЕНТІВ
НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА
ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ
ПЛАНАМИ ВИКЛАДАЧІВ
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА
РОБОТА НА СПЕЦСЕМІНАРАХ
НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА
ЗА ДЕРЖБЮДЖЕТНОЮ
ТЕМАТИКОЮ
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА
РОБОТА, ВКЛЮЧЕНА ДО
НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ
РОБОТА В ОЧНО-ЗАОЧНІЙ
ШКОЛІ ДОВУЗІВСЬКОЇ
ПІДГОТОВКИ
КУРСОВІ РОБОТИ
УЧАСТЬ У КОНКУРСАХ,
ОЛІМПІАДАХ, КОНФЕРЕНЦІЯХ
КВАЛІФІКАЦІЙНІ РОБОТИ
Рис. 6. Модель організації науково-дослідної роботи майбутніх
учителів із дисциплін циклу “Освітні вимірювання”
Посилення ролі тестів в освіті
Якісні тести є важливим інструментом оцінювання
якості вищої освіти, підвищення рівня підготовки
фахівців, посилення керованості навчально-виховного
процесу.
Тому особливо актуальним стає удосконалення
засобів педагогічного контролю і методики оцінювання
якості освітніх систем різних держав, забезпечення їх
високого наукового рівня і як наслідку об’єктивізації цих
процесів.
Ще видатний російський вчений Д.І. Мендєлєєв
стверджував, що наука починається тоді, коли
починається вимірювання.
ТЕСТ вхідного контролю з розділу
«Кінематика» курсу фізики середньої школи
Доповнити:
1. Траєкторія матеріальної точки, якщо | S | S, має вигляд ________________________ .
2. Сукупність системи координат, тіла відліку, з яким вона пов’язана, і приладу для відліку часу називається ___________________________________.
3. Швидкість автомобіля згідно з графіком руху (рис.1) дорівнює ________ м/с.
4. Переміщення тіла за 6 с за графіком (рис.2) дорівнює _____ м.
5. Тіло, згідно з графіком руху (рис.3), здійснить переміщення ____м; пройде шлях _______м.
v,
S, м
м/c
60
40
0
2
4
6
8
10
t,
60
40
20
Рис.1.
0
2
4
6
8
10
Рис. 2.
t,
Х, м/c
5
0
-5
2
4
6
c
c
206. Прискорення автомобіля, покази спідометра якого за 200
с змінились від 72 до 54 км/год, дорівнює ______ м/с2.
7.
Траєкторія
руху
ступні
ноги
велосипедиста
відносно
дороги
_________________________________________________________________________.
, м/с
8. Переміщення тіл А і В (рис.4) співпадуть через _____ с.
8
10
t,
c
має
40
В
А
2
0
0 4 8 12162024 28 t,с
9. Порівняйте
y
x
та
y
вигляд
Рис. 4.
для кожного з чотирьох випадків (рис.5) _________________________________________________________________________
y

v
Рис. 3.
I
0
y

v
ІI
x 0
x
y

v ІІI

v
0
x
ІV
0
Рис. 5.
x
10. Тіло вільно падає з висоти ____ м протягом ____ с і в мить досягнення поверхні Землі має швидкість 10 м/с.
11. Графік руху матеріальної точки в координатах υ, t має вигляд (рис.6). Графік руху в координатах (а, t) має вигляд:
а, м/с2
, м/с
t3
0
t1
t2
t4
t5
t6
t, c
Рис. 6.
0
t1
t2
t3
t4
t5
t6
t, c
Рис. 7.
12. У разі співвідношення довжин хвилинної і секундної стрілок годинника 1:1,5 відношення лінійних швидкостей їх кінців дорівнює ________ .
Впровадження тестових технологій в
підготовку фахівців з освітніх вимірювань
Рис. 8. Тест вхідного контролю з курсу фізики середньої школи
SSx=7,4
Sx=0,68
Рис. 9. Результати тестування в системі Moodle
Критерії якості тестів
Надійність – один із критеріїв якості тестів. Він
пов’язаний з поняттям точності вимірювань. Оцінюючи
тест, ми виходили з того, що він тим надійніший, чим
однорідніший. Ступінь однорідності тесту
характеризується середнім коефіцієнтом кореляції R в
тесті, який пов’язаний із коефіцієнтом надійності
співвідношенням:
rHT
KR

1   K  1 R
де K - кількість завдань у тесті.
Критерії якості тестів
Другий необхідний критерій – валідність. Валідність
указує на ступінь відповідності тесту своєму
призначенню.
Для визначення коефіцієнта валідності застосовують
метод розрахунку коефіцієнта рангової кореляції r,
запропонованого Спірменом:
n
r  1
де
n
6 di2
i 1
2
n  n  1
- чисельність вибірки студентів,
рангів обох перевірок.
di
- різниця
Графік залежності дисперсії тестових
балів Sx2 від часу 
Sx2
30
25
20
15
10
5
0
0
5
10
15
20
25
30
35
40
Рис. 10.
45
50
55
60
65
70

Впровадження
Розроблено програми курсів для підготовки бакалаврів
спеціальності «Інформатика та освітні вимірювання»:
 «Конструювання тестів»,
 «Основи зовнішнього незалежного оцінювання»,
 «Основи педагогічних вимірювань та моніторингу якості
освіти»,
 «Основи педагогічного оцінювання»,
 «Математико – статистичні методи опрацювання
результатів тестування»,
 «Комп’ютерні технології в тестуванні»,
 «Вступ до педагогічних вимірювань та моніторингу
якості освіти»
Розроблені програми розміщені на сайті інституту
Інформатики (http://ii.npu.edu.ua), розробленому під час
виконання проекту.
Впровадження
Відповідно до програм курсів «Конструювання тестів»,
«Основи зовнішнього незалежного оцінювання»
розроблені:
 Лекції та презентації до них;
 Практичні заняття;
 Тестові завдання до лекцій;
 Питання для самоконтролю;
 Дистанційні курси в Moodle (http://ii.npu.edu.ua).
На сайті університету (http://npu.edu.ua)
та Інституту інформатики (http://ii.npu.edu.ua)
висвітлюється робота проекту.
Здійснено видання власних посібників,
відповідно до програми проекту
Рис. 11. Програми за проектом TEMPUS
Придбано підручники і посібники за
тематикою в кількості 23 шт.
Зроблено підписку на журнал «Вісник
Тестування і моніторинг в освіті» на 2010
рік.
Рис. 12. Дистанційні курси в системі Moodle
Виконавці проекту «Освітні вимірювання, адаптовані до
стандартів ЄС» від Національного педагогічного
університету імені М.П. Драгоманова виступили
співорганізаторами і учасниками Всеукраїнського
Інформаційного дня Програми Темпус в Україні разом зі
студентами, що беруть участь в експериментальній
підготовці фахівців.

У якості апробації вступний курс «Основи
педагогічних вимірювань та моніторингу якості
освіти» читався студентам 2 курсу напряму підготовки
«Інформатика» спеціалізація «Математика» (20
студентів), слухачам Інституту перепідготовки та
підвищення кваліфікації спеціальностей «Дошкільне
виховання» (17 осіб) та «Менеджмент» (11 осіб).
Слухачами розроблено тестові завдання з відповідних
дисциплін.

Відповідно до навчального плану, студентам 2 курсу спеціальності
«Інформатика» в 2 семестрі 2009/2010 н.р. викладалася дисципліна
«Основи педагогічного оцінювання». Нині для них читається курс
“Конструювання тестів”, а для студентів 2 курсу - вступний курс
«Основи педагогічних вимірювань та моніторингу якості освіти»

Функціонує студентський гурток «Комп’ютерні технології в
тестуванні».
Здобутки на всеукраїнському конкурсі
студентських наукових робіт:
 «Наукові основи конструювання тестів з інформатики»

студентка 2 курсу Іващенко А.А., що навчається за
спеціалізацією «Освітні вимірювання» (Науковий керівник
Сергієнко В.П., консультант – Кухар Л.О.) – здобуто
перемогу – 1 місце.
«Засоби і технології продукування навчальних
інформаційних ресурсів» студентка 4 курсу спеціальності
«Фізика та інформатика» Мозгова О. (науковий керівник
Малежик М.П.) – учасниця конкурсу.
Реалізація запропонованих методичних
засад приведе до поетапного становлення та
зміцнення професійного інтересу студентів:

первинне знайомство
емпіричний етап;

усвідомлення соціальної ролі фахівця з освітніх вимірювань
та його призначення в суспільстві – теоретичний етап;

водночас має місце набуття теоретичних знань і практичних
умінь, котрі сприяють розвитку професійного спрямування
майбутніх фахівців з освітніх вимірювань – теоретикотворчий етап;
з
обраною
спеціальністю
–
Реалізація запропонованих методичних
засад приведе до поетапного становлення та
зміцнення професійного інтересу студентів:

апробація та коригування студентами набутих
теоретичних знань, дидактичних умінь та навичок їх
використання під час проходження педагогічної практики
– практичний етап;

виконання та захист наукової роботи, підготовка і
складання іспитів, заключне автоматизоване опитування
як показники науково–теоретичного рівня підготовки
бакалавра, його теоретичних знань та практичних умінь.
Висновки
Підготовку майбутніх фахівців з освітніх
вимірювань у структурно-організаційному аспекті
слід розглядати як динамічний процес реалізації
взаємопов’язаних і взаємозумовлених
фундаментальної та професійної складових, які і
забезпечують прогнозовану якість формування
компетентностей та професійно значущих
властивостей особистості.
Зокрема, невідповідність світовим стандартам
частини тестових матеріалів сприяє дискридитації
тестування як досить точного методу вимірювання
досягнень учнів і студентів.
Саме тому міжнародний консорціум
університетів - Малардаленський університет
(Швеція), Римський університет «La Sapienza»
(Італія), Кельнський університет (Німеччина),
Гельсінський технологічний університет
(Фінляндія), Ніжинський державний університет
імені Миколи Гоголя, Кіровоградський
педагогічний університет імені Володимира
Винниченка, Національний педагогічний
університет імені М.П. Драгоманова започаткували
підготовку фахівців з освітніх вимірювань в рамках
проекту «Освітні вимірювання, адаптовані до
стандартів ЕС» за програмою Європейської комісії
TEMPUS – IV.
Дякую за увагу!