Transcript Три виміри математичної компетентності як методологічна

Три виміри
логіко-математичної
компетентності
Раков С.А., д.п.н.
начальник відділу наукового забезпечення УЦОЯО
ТЕМА КОНФЕРЕНЦІЇ IAEA-2010:
«Вимірювання для майбутніх поколінь»
Сучасна практика освітніх вимірювань управляє системою освіти,
формує виробничі сили глобалізованого світу і впливає на
завтрашнє суспільство. Від освітніх вимірювань вимагається
вимірювання знань, їх застосувань, мислення вищих рівнів і
сестейних компетентностей, що відповідають цінностям
суспільства сталого розвитку (сестейного суспілства).
Конференція запрошує учасників до досліджень політики освітніх
вимірювань, діючої практики та інновацій через розгляд
призначення освітніх вимірювань, їх значущості, змісту, буття,
глибини і сестейності - відповідності цінностям суспільства
сталого розвитку (сестейного суспільства).
І якщо освітні вимірювання спрямовують майбутнє, то в якому
напрямку спрямовані сучасні освітні вимірювання?
ЗВІТ ЖАКА ДЕЛОРА:
«Освіта 21 сторіччя: нерозвіданий скарб»
UNESCO Report of the International Commission on Education for the
Twenty-first Century, Learning: the treasure within)
«Місією освіти у 21 сторіччі повинно бути набуття
вмінь для того, щоб:
знати
діяти
жити разом і спільно
бути.»
У цій метафорі відображено усвідомлення головних сучасних проблем,
що стоять перед людством і пов’язаних з ними напрямами вдосконалення
суспільств в епоху глобальних проблем, пов’язаних з екологією буття
окремих суспільств і людства у цілому широкому розумінні цього слова.
У силу своєї значимості і впливу на освітню політику світу цей документ
отримав власну назву «Доповідь Жака Делора» – за ім’ям голови цієї
комісії
Компетентнісна парадигма освіти
Компетентнісна парадигма освіти відрізняється від
знаневої (ЗУНівської) парадигми освіти тим, що вона є
практико орієнтованою (бути компетентним – це
значить уміти приймати у житті і професійній
діяльності адекватні рішення) у відповідності з
цінностями суспільства сталого розвитку.
Ці дві парадигми не протиставляються одна одній і
компетентнісна парадигма освіти має своїм
підґрунтям і вибудовується на основі знаневої
парадигми не відкидаючи, а розвиваючи її.
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
1.Комунікація рідною мовою
Комунікація - це здатність висловлювати та
інтерпретувати думки, почуття та факти в усній і
письмовій формі (слухання, говоріння, читання,
письмо) та лінгвістично взаємодіяти належним чином
у повному обсязі суспільних та культурних контекстів –
робота, дім, дозвілля.
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
2. Комунікація іноземною мовою
Комунікація іноземною мовою великою мірою відповідає головним
вмінням і навичкам спілкування рідною мовою: така компетентність
базується на здатності виражати та інтерпретувати думки, почуття і
факти як в усній, так і у письмовій формі (слухання, говоріння, читання,
письмо) у повному обсязі суспільних та культурних контекстах – освіта і
навчання, робота, дім, дозвілля тощо — у відповідності до
індивідуальних бажань і потреб. Комунікація іноземною мовою також
вимагає таких навичок як посередництво при перемовинах або дебатах
та міжкультурне порозуміння. Рівень володіння такими навичками буде
різним для чотирьох аспектів (слухання, говоріння, читання, письмо),
для різних іноземних мови та залежатиме від мовного середовища та
мовної спадщини людини.
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
3. Математична грамотність та базові компетентності у
природничих дисциплінах та технології
Математична грамотність є здатність виконувати арифметичні операції з
цілими числами та дробами як при усних, так і письмових обчисленнях
для розв’язування практичних задач реального життя. При цьому
наголос робиться більше на процесах, ніж на результатах, на діях, ніж на
знаннях.
Природнича грамотність стосується здатності та бажання
використовувати знання і методологію природничих наук для пояснення
природних явищ. Технологічна компетентність розглядається як
розуміння і застосування знань та методології у галузі технологій для
зміни природного оточуючого середовища у відповідності до бажань або
потреб людини.
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
4. ІКТ– компетентності (Digital Competence)
ІКТ–компетентності передбачають впевнене та критичне
користування електронними засобами для роботи, відпочинку та
спілкування. Ці компетентності пов’язані з вмінням логічно та
критично мислити, з навичками інформаційного менеджменту
високого рівня та добре розвиненими комунікативними
навичками. На самому базовому рівні ІКТ компетентності
передбачають вміння користуватися мультимедійними
технологіями для отримання, зберігання, створення,
представлення та обміну інформацією, вміння спілкуватися та
брати участь у віртуальних спільнотах за допомогою Інтернету.
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
5. Навчальні компетентності (Learning-to-learn)
Навчальні компетентності включають схильність та здатність
організовувати та регулювати процес власного навчання як
індивідуально, так і у групах. Навчальні компетентності
передбачають здатність ефективно розподіляти час, вирішувати
виникаючі проблеми, здобувати, опрацьовувати, оцінювати та
асимілювати нові знання, а також застосовувати нові знання та
уміння у різних контекстах – вдома, на роботі, в освіті та навчанні.
У більш загальних термінах, навчальні компетентності мають
суттєвий вплив на керування власною професійною кар’єрою.
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
6.Міжособистісні і громадянська
компетентності
Міжособистісні компетентності стосуються усіх форм
поведінки, які необхідно опанувати людині для того,
щоб бути здатною ефективно і конструктивно брати
участь у соціальному житті та за необхідністю вміти
розв’язувати конфлікти. Міжособистісна
компетентність необхідна для ефективного діалогу як
віч-на-віч, так і в групі, ці навички є важливими як у
соціальному , так і у приватному житті
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
7. Підприємницькі компетентності
Підприємницькі компетентності мають активну та
пасивну складові: ці компетентності складаються зі
схильність та здатністю самостійно спричиняти зміни
та одночасно здатність сприймати, підтримувати та
адаптувати інновації, привнесені ззовні. Схильність до
підприємництва передбачає готовність брати
відповідальність за свої дії, як позитивні, так і
негативні, розвиток стратегічного бачення, визначення
цілей та їх досягнення, а також мотивацію до успіху.
Ключові компетентності
суспільства сталого розвитку
8. Культурні компетентності
Культурні компетентності включають в себе визнання
важливості і здатності творчо виражати ідеї, досвід,
емоції широким спектром засобів, включаючи музику,
мистецтво тілесних рухів, літературу та скульптуру.
Компетентнісна парадигма освіти
Без знань і умінь особистість не може бути
компетентною, проте тільки знань та умінь
недостатньо для того, щоб бути компетентним –
необхідно також набути здатностей використовувати
на практиці у стандартних на нестандартних ситуаціях
набуті знання, причому використовувати їх на добро у
відповідності до системи цінностей суспільства
сталого розвитку (sustainable society).
Заради справедливості слід відмітити, що якісна освіта завжди
була і є компетентною – відповідає запитам суспільства
(запитам сьогодення і по можливості майбутнього).
Сучасний соціальний запит глобалізованого світу є запит
сестейності.
Компетентнісна парадигма освіти
Згідно до компетентнісної парадигми цілі освіти мають три виміри:
знання, уміння та практично-ціннісні ставлення особистості.
Відповідно до цього, і математичні компетентності мають три виміри:
предметний вимір (що треба знати), діяльнісний вимір (що треба вміти) і
практичний вимір (як застосовувати знання та уміння у відповідності до
системи цінностей сестейного суспільства).
Три виміри математичної компетентності узгоджуються з тріадною
теорією інтелекту Р.Стернберга
Компетентнісна парадигма освіти
Згідно до компетентнісної парадигми цілі освіти мають три виміри:
Knowledge
Skills
Attitudes
Три виміри математичної компетентності узгоджуються з тріадною теорією інтелекту
Р.Стернберга
Предметний вимір математичної компетентності
Опанування предметом математики –
бути обізнаним у предметних галузях математики (демонструвати
обізнаність у предметних галузях математики)
Когнітивний рівень – знання
(знання понятійного апарату і фактів у предметних галузях математики)
Арифметична обізнаність
Алгебраїчна обізнаність
Геометрична обізнаність
Стохастична обізнаність
Вчитись, щоб знати, згідно звіту Ж. Делора «Освіта: прихований скарб».
Діяльнісний вимір математичної компетентності
Опанування методом математики – володіння діяльнісними
складовими математики
(демонструвати спроможність розв’язувати типові і нестандартні задачі у процесах
застосування і творення математики))
Когнітивний рівень – уміння (здійснювати математичну діяльність)
Логічна спроможність
Алгоритмічна спроможність
Технологічна спроможність
Дослідницька спроможність
Методологічна спроможність
(вчитись, щоб діяти, згідно звіту Ж. Делора «Освіта: прихований скарб»)
Практично-ціннісний вимір математичної компетентності
Опанування застосуваннями математики –
здатність застосовувати математику для
розв’язування задач, які є актуальними і практично
значущими для особистості, соціуму, людства
у відповідності до цінностей суспільства сталого
розвитку (сестейного суспільства).
Когнітивний рівень – ціннісні ставлення стосовно
математики (її предмету, методу, застосувань) як
складової системи науки і культури суспільства сталого
розвитку. (сестейного суспільства).
Практично-ціннісний вимір математичної компетентності
Комунікаційне мислення (здатність на витяг інформації з різних
джерел, здатність репрезентувати інформацію у різних формах,
здатність вести цілеспрямований діалог у відповідності до системи
цінностей суспільства сталого розвитку) (Communication Thinking)
Ініціативне мислення (здатність ініціювати постановку задач,
досліджень, визначати стратегію розв’язування проблеми і тримати
мету, здатність рефлексувати набуті результати у власну систему
знань, що відповідає цінностям суспільства сталого розвитку)
(Entrepreneurship Thinking)
.
Трансферне мислення (здатність застосовувати знання і уміння у
галузі математики для розв’язування практично значимих задач у
відповідності до системи цінностей суспільства сталого розвитку:
побудова та дослідження математичних моделей практично значимих
задач) Crystalized Thinking)
Асоціативне мислення (здатність ставити задачі, використовувати
індуктивні міркування, образне мислення, системне мислення,
мислення за аналогіями для постановки задач і пошуку їх ефективних
рішень у відповідності до системи цінностей суспільства сталого
розвитку) (Fluid Thinking)
(вчитись, щоб жити разом і спільно;
вчитись, щоб бути, згідно звіту Ж. Делора «Освіта:
прихований скарб»)
Конструювання тесту
для суб'єктно-орієнтованого вимірювання
1.
Визначити ціль (цілі), для яких будуть використовуватись тестові оцінки;
2.
Визначити характеристики поведінки особистості, які представляють конструкт або
визначають предметну область;
3.
Підготовити ряд специфікацій тесту, які визначають пропорції завдань, пов'язаних з кожною
з поведінок, що визначені на кроці 2;
4.
Створити первинну сукупність (пул) тестових завдань;
5.
Провести експертизу тестових завдань (та скорегувати їх у разі необхідності);
6.
Провести попередню апробацію завдань (та скорегувати їх у разі необхідності);
7.
Провести апробацію завдань на великій репрезентативній вибірці учасників, для яких
створюється тест;
8.
Визначити статистичні оцінки характеристик завдань, відібрати такі завдань до банку
тестових завдань, що задовольняють обраним критеріям для кожної з характеристик та
виключити з банку завдань ті завдання, які цим критеріям не задовольняють;
9.
Визначити та провести дослідження надійності та валідності для кінцевої форми (моделі)
тесту (після вилучення незадовільних завдань);
10.
Розробити рекомендації для адміністрування тесту, визначити моделі оцінювання та
інтерпретації результатів учасника тестування (наприклад. підготовка таблиці норм, вибір
порогових оцінок або стандартів виконання тощо)
Ми практично паралельно працюємо над всіма цими послідовними задачами.
Специфікація логіко-математичних секцій тесту ТЗНК
ТРИ ВИМІРИ ЛОГІКО–МАТЕМАТИЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
Раков С.А., д.п.н., професор, УЦОЯО
Вашуленко О.П., Інститут педагогіки АПН України
Горох В.П., к.ф.-м.н., доцент, ХНПУ ім. Г.С.Сковороди
Миляник А.І., Львівській РЦОЯО
Пузирьов В.В., к.ф.-м. н., доцент, ДНУ
Заключення
Колегія Міністерства освіти і науки України після досить жвавих обговорень
прийняла Концепцію тесту ТЗНК у системі ЗНО абітурієнтів ВНЗ і прийняла рішення
про проведення трирічного педагогічного експерименту з апробації цього тесту.
Відповідний колектив розробників тесту ТЗНК розпочали створення операційної
версії такого тесту для його апробації 2010 році серед випускників ЗНЗ і
першокурсників ВНЗ.
Автори статті зацікавлені у фаховому обговоренні методологічних засад тесту ТЗНК,
оскільки метод спроб і помилок – не є самим продуктивним шляхом розв’язування
складних задач. Більш продуктивним є метод соціального конструктивізму
(згадаємо Л.С.Виготського) - широкий (і глибокий) зацікавлений, фаховий суспільний
діалог з приводу методологічних засад тесту ТЗНК.
Дана стаття – запрошення до такого діалогу.
Дякую за увагу!