На кафедрі економіки та регіональної економічної політики в

Download Report

Transcript На кафедрі економіки та регіональної економічної політики в

Літня школа

«Розвиток і забезпечення ефективного функціонування місцевого самоврядування в Україні» 25.06.2014, Дніпропетровськ, ДРІДУ НАДУ при Президентові України

Запровадження інноваційних технологій оцінки сталості розвитку територій як шлях формування аналітичного підґрунтя розробки стратегій і програм Бобровська О.Ю.,

доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри економіки та регіональної економічної політики

Савостенко Т.О.,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та регіональної економічної політики

V МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ»

10 жовтня 2014 року, Дніпропетровськ, ДРІДУ НАДУ

Секції роботи конференції:

1. Теоретико-методологічні засади забезпечення сталого розвитку: економічний, політичний, правовий, соціально-філософський та ідеологічний аспекти.

2. Механізми та інструменти регулювання соціально-економічного розвитку територій.

3. Сучасні системи й моделі управління розвитком територій: вітчизняний та зарубіжний досвід.

4. Інвестиційна та інноваційна складові забезпечення сталого розвитку.

5.

Проблеми та напрями розвитку економіки та регіональної економічної політики.

6. Роль органів державної влади та органів місцевого самоврядування у забезпеченні сталого розвитку територій.

План

1. Характеристика територіального простору і економічного базису його розвитку; 2. Стійкість економічної системи як умова і чинник сталості, економічного розвитку регіону; 3. Методологія оцінювання сталості розвитку територій; 4. Досвід реалізації принципів сталого розвитку на місцевому рівні.

Складові елементи внутрішнього середовища економічної системи регіону

Розвиток економічної системи регіону

НЕЗВОРОТНІ, СПРЯМОВАНІ, ЗАКОНОМІРНІ, ЯКІСНІ ЗМІНИ В ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ РЕГІОНУ ЗА РАХУНОК РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СУСПІЛЬСТВА І ДОСЯГНЕННІ НА ЇХ ОСНОВІ ПОРІВНЯНО БІЛЬШОЇ НА КОНКРЕТНОМУ ПРОМІЖКУ ЧАСУ ЕКОНОМІЇ ЖИВОЇ І УРЕЧЕВЛЕНОЇ ПРАЦІ, ЗМІН У ДОХОДАХ І СПОЖИВАННІ, НЕВПИННОГО ПОКРАШЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ, ЯКІСНИХ ЗМІН В ДОВКІЛЛІ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПОСЛАБЛЕННЯМ ВПЛИВУ НА ЛЮДИНУ І ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА, ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОЖИВАННЯ.

Сталий розвиток визначено ООН як основний напрям цивілізації на XXI століття.

Україна започаткувала процес змін, що забезпечить її перехід до сталого розвитку

Парадигма

сталого розвитку включає в себе вимоги до захисту довкілля, соціальної справедливості та відсутності расової й національної дискримінації

УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Основа економічних показників Підтримує соціальний прогрес Екологізація виробництва

Складові концепції сталого розвитку

Економічна складова

передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних — природо-, енерго- і матеріало-зберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і знищення відходів .

Складові концепції сталого розвитку

Соціальна складова -

орієнтована на людину і спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, в тому числі, на скорочення числа руйнівних конфліктів між людьми. Означає, що людина повинна брати участь у процесах, які формують сферу його життєдіяльності, сприяти прийняттю і реалізації рішень, контролювати їх виконання

Складові концепції сталого розвитку

Екологічна складова –

орієнтована на забезпечення цілісності біологічних і фізичних природних систем. Особливе значення має життєздатність ресурсів, екосистем , від яких залежить глобальна стабільність всієї біосфери . Основна увага приділяється збереженню здібностей до самовідновлення і динамічної адаптації таких систем до змін, а не збереження їх у деякому «ідеальному» статичному стані. Деградація природних забруднення навколишнього середовища екологічних систем до самовідновлення і втрата біологічного розмаїття скорочують здатність

Перехід до сталого розвитку повинен відбуватися в рамках раціонального поєднання ефективного функціонування ринкової системи та державного регулювання економіки й можливий тільки в тому разі, якщо буде забезпечений сталий розвиток усіх регіонів та їх адміністративно територіальних одиниць.

 

В програмі дій Порядок денний на ХХI століття, прийнятій на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро,1992 р.), вперше розглядалось питання розробки індикаторів сталого розвитку.

Індикаторами сталого розвитку називають критерії та показники, за допомогою яких оцінюють рівень розвитку території, прогнозується майбутній стан (економічний, політичний, екологічний, демографічний і т.ін.), робляться висновки про сталість стану. Індикатори являються базою для планування діяльності в напрямку сталого розвитку.

   

В міжнародній практиці існує цілий ряд методик вимірювання сталості розвитку країн: система оцінки з урахуванням екологічного фактору ООН, індекс екологічної сталості що розраховується для щорічного економічного форуму в Давосі, система індикаторів сталого розвитку США, Великобританії.

Розробку індикаторів сталого розвитку рекомендується здійснювати на регіональному або федеральному (край, автономія) і на місцевому (район, муніципалітет, місто) рівнях по трьом групам: економічні, екологічні, соціальні.

В Україні для оцінки сталості розвитку у Концепції сталого розвитку пропонується використовувати два основні показники: якість життя та якість навколишнього природного середовища

На кафедрі економіки та регіональної економічної політики запропоновано методологічний підхід оцінювання соціально-економічного розвитку на рівні регіону (області) та її адміністративно-територіальних одиниць. Оцінку пропонується здійснювати з позицій розвитку: економіки, фінансів, соціального стану та екології.

Сталість розвитку регіону оцінюється за допомогою 3-х груп індикаторів - економічних, соціальних та екологічних.

Показники економічного розвитку регіону

Виробничо економічні Структурні

Місце регіону за обсягами виробництва ВДВ серед інших регіонів України Виробництво ВДВ на душу населення Сума фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування та з/плати на одного зайнятого у виробництві Індекс виробництва ВДВ Індекс виробництва промислової продукції Індекс виробництва сільськогосподарської продукції

Інвестиційні

Частка регіону у загальнодержав ному вироб ництві ВДВ Частка проміжного споживання у випуску Частка сільського господарства у загальних обсягах ВДВ регіону Частка промисловості у загальних обсягах ВДВ регіону

Інституціональних перетворень Зовнішньо економічні

Частка регіону у загальнодержав них обсягах інвестицій в основний капітал Індекс інвестицій в основний капітал Частка продукції підприємств дер жавної форми власності у загальних обся гах виробництва промислової продукції Обсяг інвестицій в основний капітал у розрахунку на душу населення Частка регіону у загальнодержав ному обсязі іноземного інвестування Індекс іноземних інвестицій Обсяг іноземних інвестицій у розрахунку на душу населення Частка сукупних інвестицій у ВДВ Частка продукції малих підпри ємств у загаль них обсягах виробництва продукції Кількість малих підприємств на 10 000 населення Частка продукції малих підприємств у загальних обсягах виробництва продукції

Науково інноваційні

Частка регіону у загальнодер жавних обсягах експорту Частка експорту у ВДВ Індекс експорту Експорт на душу населення Частка регіону у загальнодер жавних обсягах імпорту Частка імпорту у ВДВ Індекс імпорту Імпорт на душу населення Частка загального об сягу фінансу вання науково технічних робіт у ВДВ Частка зайнятих у науці в загаль ній кількості зайнятих Коефіцієнт зносу основних фондів в промисловості Індекс впровадження нових прогресивних технологічних процесів Індекс освоєння виробництва нових видів продукції

Показники соціального розвитку регіону

Життєвого рівня населення

Грошові доходи на душу населення Середньомісячна заробітна плата Середньомісячна пенсія Співвідношення середньодушових доходів та прожиткового мінімуму Співвідношення доходів і видатків Децильний коефіцієнт диференціації грошових доходів Рівень бідності Роздрібний товарооборот на душу населення

Соціальної забезпеченості Демографічної ситуації

Забезпеченість житлом на душу населення Коефіцієнт народжуваності Забезпеченість лікарями на одного жителя Забезпеченість лікарняними ліжками на одного жителя Коефіцієнт смертності Природний приріст населення Платні послуги на душу населення Кількість місць в дошкільних закладах на 100 дітей відповідного віку Кількість учнів денних загальноосвітніх шкіл на 10 000 населення Кількість студентів вищих навчальних закладів на 10 000 населення Коефіцієнт злочинності Коефіцієнт дитячої смертності Очікувана тривалість життя Міграційне сальдо

Стану трудових ресурсів

Рівень зайнятості Рівень офіційного безробіття Рівень безробіття за методологією МОП Демографічне навантаження Навантаження на одне вільне робоче місце

На кафедрі економіки та регіональної економічної політики в межах виконання дисертаційного дослідження Скрипченко Н.М. розроблено Методику кількісної оцінки економічного, екологічного і соціального стану адміністративно територіальних одиниць районного рівня та визначено шляхи вирішення проблем їх розвитку в контексті сталості.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ З ПОЗИЦІЇ СТАЛОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ПОБУДОВА ІНТЕГРАЛЬНИХ ІНДИКАТОРІВ З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ, СОЦІО-ЕКОЛОГО ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

за напрямами

ПОБУДОВА ІНДИКАТОРІВ В РОЗРІЗІ ПІДСИСТЕМ ПОКАЗНИКІВ

економічної,екологічної, соціальної первинні показники сталого розвитку

Групування показників за економічною, екологічною, соціальною складовими стану адміністративних районів Оцінювання розвитку АТО районного рівня за ознакою «стійкість»

Базові складові оцінювання розвитку АТО районного рівня

Економічна

(21 показник)

Економічна

(21 показник)

Економічна

(21 показник)

Економічна

(21 показник)

Соціальна

(31 показник )

Соціальна

(31 показник )

Соціальна

(31 показник )

Соціальна

(31 показник )

Соціальна

(31 показник )

Соціальна

(31 показник )

Соціальна

(31 показник )

Екологічна

(14 показників)

Екологічна

(14 показників)

Екологічна

(14 показників)

Екологічна

(14 показників)

Оцінювання розвитку АТО районного рівня за ознакою «стійкість»

Групування районів за рівнями розвитку відповідно до економічного стану

1 високий рівеь розвитку 0,8 0,6 середній рівеь розвитку 0,4 0,2 низький рівеь розвитку Райони 0 Ап ост Ва олі сил вс Вер ьк ьк хн івс ий Дн ьод ьк іпр ий ніп Кр оп иво ровс Кр різ овс ьк ин ьк ьк ий М ич ий ий агд ан М ал ськ еж ин ий івс івс ьк ьк оп ий ий Но ол во ьсь Па мо ки ск й вл овс Пе огр ьк тр адс ий Пе ик ьк тр івс ий По оп ьк ий кр авл П’я овс івс тих ьк ьк Си ий ий атс ьк Со ьн ий ло ик Со ня івс фі нсь ьк То ївс ки ий й ма ьк ий Ца ківс ри ьк Ш чан ий ир ок ськ Ю івс ий ьк ьк ий ий Інтегральні оцінки економічної складової районів – порогове значення між рівнями «низький» – «середній», – порогове значення між рівнями «середній» – «високий»

Групування районів за рівнями розвитку відповідно до соціального стану

1 0,8 високий рівеь розвитку 0,6 середній рівеь розвитку 0,4 0,2 низький рівеь розвитку 0 Ап ост Ва олі сил вс Вер ьк ьк хн івс ий Дн ьод ьк іпр ий Кр ніп оп иво ровс Кр різ овс ьк ин ьк ьк ий М ич ий ий агд ан М ал ськ еж ин ий івс івс ьк ьк оп ий ий Но ол во ьсь Па мо ки вл ск й Пе огр овс ьк тр адс ий Пе ик ьк тр івс ий По оп ьк ий кр авл П’я овс івс тих ьк ьк ий ий атс ьк Со ьн ий ло ик Со ня івс фі нсь ьк То ївс ки ий ьк й ма Ца ківс ий ри ьк Ш чан ий ир ок ськ Ю івс ий ьк ьк ий ий Райони Інтегральні оцінки економічної складової районів – порогове значення між рівнями «низький» – «середній», – порогове значення між рівнями «середній» – «високий»

Групування районів за рівнями розвитку відповідно до екологічного стану

1 високий рівеь розвитку 0,8 0,6 середній рівеь розвитку 0,4 0,2 низький рівеь розвитку 0 Райони Ап ос Ва тол сил івс Ве ьк ьк рхн івс ий Дн ьод ьк іпр ий Кр оп ив ров Кр ор ов ськ ин ізь ськ ий М ич й ий аг ан М дал ськ еж ині ий Нік івс всь ьк ки оп й Нов ий ол ом ьсь Пав ос ки лог ков й рад ськ ий Пе ків ськ троп ськ ий ав ий ров лів ськ ськ Си хат ий ий нел Сол ськ ьн ий он ик Соф ян івс ськ ьк То ий ий мак ьк ий Цар івс ич ьк Ш ан ий ир ок ськ Ю івс ий р’ї всь ьк ий ки й Інтегральні оцінки економічної складової районів – порогове значення між рівнями «низький» – «середній», – порогове значення між рівнями «середній» – «високий»

Групування районів Дніпропетровської області за ознакою “сталість” відповідно до соціо-еколого-економічного стану Юр’ївський Широківський Царичанський Томаківський Софіївський Солонянський Синельниківський П’ятихатський Покровський Петропавлівський Петриківський Павлоградський Новомосковський Нікопольський Межівський Магдалинівський Криничанський Криворізький Дніпропетровський Верхньодніпровський Васильківський Апостолівський критично нестійкий відносно нестійкий відносно стійкий стійкий

Запровадження основ сталого розвитку в Україні має ґрунтуватися на наступних принципах:

Рівноправності; відповідальності; справедливості; партнерства; попередження; узгодженості; компенсації збитків; гласності; демократичного управління

ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

 

Реалізація проекту “Здоров'я кожного багатство всіх” на території Томаківського району.

Формування нової методології управлінської діяльності в галузі охорони здоров'я Томаківського району через інституалізацію та соціалізацію суспільних відносин.

ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

 Реалізація проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН “ Місцевий розвиток,орієнтований на громаду” в Томаківському районі у 2009 – 2013 рр.

І. ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1. Діалог в системі “громада-управління” 2. Вироблення спільного бачення та узгодження дій для вирішення важливих питань.

ІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ МОБІЛІЗАЦІЇ ГРОМАД ТОМАКІВСЬКОГО РАЙОНУ

1. Визначено лідера та сформовано ініціативні групи в 10 громадах району.

2. Отримані навички працювати в проектний спосіб.

ІІІ. СТВОРЕНО ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК НОВІ ІНСТИТУЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ

IV. ПОШИРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ДОСВІДУ В ІНШИХ ГРОМАДАХ РАЙОНУ Зорянська громада – перемога в проекті “Бути, жити, творити” Німецького федерального фонду “Пам’ять, Відповідальність, Майбутнє“ за підтримки Всеукраїнської організації “Турбота про літніх людей в Україні” Володимирівська громада – перемога проекту “Трансформація сільського закладу культури в місцевий Центр громадської активності” МФ “Відродження”

IV. ПОШИРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ДОСВІДУ В ІНШИХ ГРОМАДАХ РАЙОНУ

 

Зорянська громада – перемога в проекті “Бути, жити, творити” Німецького федерального фонду “Пам’ять, Відповідальність, Майбутнє“ за підтримки Всеукраїнської організації “Турбота про літніх людей в Україні” Володимирівська громада – перемога проекту “Трансформація сільського закладу культури в місцевий Центр громадської активності” МФ“Відродження”

V. ЗМІНА СВІТОГЛЯДУ МЕШКАНЦІВ ГРОМАД ДО САМОДОПОМОГИ ЧЕРЕЗ СПІВПРАЦЮ Зібрано коштів громадою, партнерами в МРГ 7 ініціатив 5 ініціатив 67,1 тис.грн.

67,7 тис.грн.

МРГ -І МРГ -ІІ

Реалізація проектів за ініциативою та матеріальною участю мешканців сіл стосовно освітлення вулиць, ремонту ДНЗ, школи, медичних закладів.