Transcript Dr. Harilaos Mertzanis_ukr-NK-ON-final

Деякі питання щодо
першого застосування
Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(МСБО)/
Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ)
Др. Харілаос Мерцаніс
1
Вступ

У червні 2003 року, Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (Рада з
МСБО) видала Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 (МСФЗ 1) ”Перше
застосування МСФЗ”, який набув чинності для звітних фінансових років, що
починаються з 1/1/2004 або після цієї дати. МСФЗ 1 забезпечує основу, що має
використовуватися суб`єктами господарювання, які вперше застосовують МСФЗ для
ведення власного бухгалтерського обліку.

МСФЗ 1 пояснює процедури, яких суб`єкт господарювання повинен дотримуватись,
при застосуванні МСФЗ вперше як основи для підготовки свого фінансового звіту
загального призначення. Вимагається ретроспективне застосування кожного МСФЗ,
який є чинним на дату складання першої фінансової звітності суб`єкта
господарювання відповідно до МСФЗ, з певними незначними винятками.

МСФЗ 1 визначає суб`єкт господарювання, який вперше застосовує МСФЗ, як такий,
що вперше робить чітку та безумовну заяву проте, що його фінансова звітність
відповідає МСФЗ. МСФЗ 1 також перераховує наступні кроки, які необхідні в процесі
переходу до МСФЗ:

1. Вибір облікової політики, яка відповідає МСФЗ.

2. Підготовка балансу за МСФЗ на дату переходу на МСФЗ в якості відправної точки для
наступного бухгалтерського обліку. Дата переходу до МСФЗ є початком самого раннього
порівняльного періоду у першій фінансовій звітності компанії складеної згідно МСФЗ.

3. Визначення оціночних показників згідно МСФЗ як для балансу на дату переходу на МСФЗ,
так і для інших періодів, представлених в першій фінансовій звітності суб`єкта
господарювання відповідно до МСФЗ.

4. Презентація та розкриття інформації в першій фінансовій звітності компанії
відповідно до МСФЗ та проміжних фінансових звітах.
2
перше застосування 1

суб`єкт господарювання повинен підготувати баланс за МСФЗ на дату переходу
на МСФЗ. Баланс на дату переходу на МСФЗ є відправною точкою для
наступного бухгалтерського обліку суб`єкта господарювання відповідно до
МСФЗ. В процесі підготовки балансу на дату переходу на МСФЗ, суб`єкт
господарювання як правило повинен скоригувати суми, про які він звітував
попередньо на ту саму дату, використовуючи свої попередні загально прийняті
принципи бухгалтерського обліку (GAAP).

Коригування, які потрібно зробити для переходу від попередніх GAAP до МСФЗ,
мають бути відображені або безпосередньо в нерозподіленому прибутку, або в
іншій відповідній категорії капіталу на дату переходу на МСФЗ.

В цілому, МСФЗ 1 вимагає ретроспективного застосування тих МСФЗ, які є
чинними на дату складання суб`єктом господарювання першої фінансової
звітності за МСФЗ, з певними незначними обов'язковими та необов'язковими
винятками.

суб`єкт господарювання не має права ретроспективного застосовування з
питань, що стосуються:

(1) фінансових інструментів;

(2) облік хеджування; та

(3) оціночних показників.
3
перше застосування 1.a

Припинення визнання деяких активів та зобов'язань за попередніми GAAP

МСФЗ 1.10(b) зазначає, що суб`єкт господарювання повинен виключити активи та
зобов'язання за попередніми GAAP з балансу на дату переходу, якщо вони не
відповідають визнанню відповідно до МСФЗ. Приклади:
МСБО 38 не дозволяє визнання як нематеріального активу будь-яких з наступних
витрат на : дослідження, введення в дію, попередня експлуатація, та витрат на
відкриття, навчання, витрати на рекламу та просування продукту, а також
переміщення та переїзд на нове місце
Якщо попередні GAAP, яких дотримувався суб`єкт господарювання, визнавав це як активи,
то з балансу на дату переходу на МСФЗ вони мають бути виключені
Якщо попередні GAAP, яких дотримувався суб`єкт господарювання, дозволяли
накопичувати зобов'язань для цілей “загальних резервів”, реструктуризації, майбутніх
операційних збитків, або капітального ремонту, які не відповідають умовам визнання
забезпечення згідно МСБО 37, то вони виключаються з балансу на дату переходу на МСФЗ
Якщо за попередніми GAAP суб`єкту господарювання дозволялось визнання умовних
активів, визначених у п.10 МСБО 37, то вони виключаються з балансу на дату переходу на
МСФЗ
4
перше застосування 1.b
 Визнання деяких активів/зобов'язань, які не визнавалися відповідно до попередніх
GAAP

МСФЗ 1.10(a) зазначає, що навпаки, суб`єкт господарювання повинен визнати всі
активи та зобов'язання, які повинні бути визнані згідно МСФЗ, навіть якщо вони
ніколи не визнавались відповідно до попередніх GAAP . Наприклад:
МСБО 39 вимагає визнання всіх похідних фінансових активів/зобов'язань, плюс
вбудовані похідні інструменти. Більшість з них не визнається відповідно до
місцевих GAAP.
МСБО 19 вимагає, щоб роботодавець визнавав зобов'язання, коли вона/він
надають послуги в обмін на майбутню винагороду. Це не лише винагороди по
закінченню трудової діяльності (наприклад, пенсії), але також зобов'язання за
медичним страхуванням/страхуванням життя, відпустки, кінцева винагорода при
звільненні та відкладена компенсація. У випадку надлишкового-фінансування‘
програм з визначеними виплатами, це був би запланований актив.
МСБО 37 вимагає визнання забезпечення як зобов'язання. Наприклад,
зобов'язання суб`єкта господарювання щодо реструктуризації, обтяжливих
контрактів, виведення з експлуатації, рекультивації, відновлення об'єктів,
забезпечення, гарантії та судових процесів.
Відстрочені податкові активи/зобов'язання можуть бути визнані згідно з МСБО 12.
5
перше застосування 1.c

Пере-класифікація: МСФЗ 1.10(c) зазначає, що суб`єкт господарювання повинен пере-класифікувати
статті балансу на дату переходу складені за попередніми GAAP у відповідні статті згідно класифікації
МСФЗ. Наприклад:
МСБО 10 не дозволяє класифікацію дивідендів заявлених або запропонованих після звітної дати як
зобов'язання на звітну дату. Якщо такі зобов'язання були визнані відповідно до попередніх GAAP , то у
балансі на дату переходу на МСФЗ вони повинні бути змінені.
Якщо попередні GAAP дозволяли суб`єкту господарювання звітувати про накопичені акції (придбані
власні акції) як про актив, відповідно до МСФЗ вони мають бути перекласифіковані в статтю капіталу.
Статті класифіковані як ідентифіковані нематеріальні активи, які обліковувались відповідно до попередніх
GAAP , за вимогою можуть бути перекласифіковані як гудвіл відповідно до МСФЗ 3, тому що вони не
підпадають під визначення нематеріальних активів відповідно до МСБО 38. Протилежне може бути
дійсним в деяких випадках.
МСБО 32 містить принципи для класифікації статей як фінансових зобов'язань або капіталу. Таким чином
привілейовані акції, які підлягають викупу, та які можуть бути класифіковані як капітал відповідно до
попередніх GAAP будуть перекласифіковані як зобов'язання у балансі на дату переходу на МСФЗ.
Примітка: МСФЗ 1 робить виняток з «бухгалтерського обліку по розподілу» положень МСБО 32. Якщо
компонент зобов'язань складного інструменту перестає бути в обігу на дату складання балансу на дату
переходу на МСФЗ, то від суб`єкта господарювання не вимагається перекласифіковувати дійсну складову
капіталу складного інструменту з нерозподіленого прибутку в інший капітал.

Оцінка: МСФЗ 1.10(d) зазначає, що загальний принцип оцінки – має декілька значних винятків – для
застосування діючих МСФЗ при оцінюванні всіх визнаних активів та зобов'язань.
6
перше застосування 1.d

Визнання коригувань з попередніх GAAP відповідно до МСФЗ: МСФЗ 1.11 зазначає, що
коригування, необхідні для переходу від попередніх GAAP до МСФЗ під час першого
застосування повинні бути визнані безпосередньо у складі нерозподіленого прибутку або, якщо
це доречно, в іншій категорії власного капіталу на дату переходу на МСФЗ.
Попередні оцінки. МСФЗ 1.14 зазначає, що при підготовці попередніх МСФЗ оцінок на дату
переходу на МСФЗ ретроспективно, суб`єкт господарювання повинен використовувати підходи
та припущення, які використовувалися для попередніх оцінок за попередніми GAAP на ту ж саму
дату (після корегувань для відображення будь-яких різниць в облікових політиках). Суб`єкту
господарювання не дозволяється використовувати інформацію, яка стала доступною лише
після попередніх оцінок за попередніми GAAP, за винятком виправлення помилки.
Зміни до розкриття інформації. Для багатьох суб`єктів господарювання, будуть додані нові поля
для розкриття інформації , що не вимагалися відповідно до попередніх GAAP (можливо
інформація по сегментам, прибуток на акцію, припинена діяльність, непередбачені обставини та
справедлива вартість для всіх фінансових інструментів), а також розкриття інформації, які
вимагались відповідно до попередніх GAAP, будуть розширені (можливо розкриття інформації
щодо пов’язаних сторін).
Розкриття вибіркових даних про фінансову діяльність за періоди, що передували даті складання
першого балансу за МСФЗ. МСФЗ 1.22 зазначає, що якщо суб'єкт господарювання, що вперше
застосовує МСФЗ, хоче розкрити вибіркову фінансову інформацію за періоди, що передували
даті складання балансу на дату переходу на МСФЗ, то таку інформацію не потрібно узгоджувати з МСФЗ.
Узгодження раніше відібраної фінансової інформації з МСФЗ є необов'язковим.
Якщо суб`єкт господарювання вибирає для презентації раніше обрану фінансову інформацію, яка
основана на її попередніх GAAP замість МСФЗ, він повинен чітко зазначити, що раніше обрана
інформація є такою, що не відповідає МСФЗ та, у подальшому, суб`єкт господарювання повинен
розкривати характер основних поправок, за допомогою яких ця інформація відповідатиме МСФЗ.
Останнє зазначене розкриття інформації наводиться суб`єктом господарювання в описовому
вигляді та не обов'язково повинно містити відповідні обчислення.
7
перше застосування 1.e
Розкриття інформації у фінансовій звітності суб`єкта господарювання, який вперше застосовує
МСФЗ. МСФЗ 1 вимагає розкриття інформації про те, яким чином перехід з попередніх GAAP
впливає на фінансовий стан суб`єкта господарювання, фінансові результати та грошові потоки.
[МСФЗ 1.23] Це включає:
1.
узгодження власного капіталу, відзвітованого відповідно до попередніх GAAP, із
власним капіталом відповідно до МСФЗ, як на дату балансу на дату переходу на МСФЗ, так (b) і
на кінець минулого звітного року відповідно до попередніх GAAP . (МСФЗ 1.24(a))
2.
узгодження загального сукупного прибутку за останній звітний рік відповідно до
попередніх GAAP з сукупним прибутком за МСФЗ за той самий період (МСФЗ 1.24(b)).
3.
пояснення істотних коригувань, які були зроблені при першому застосуванні МСФЗ, в
балансі, звіті про прибутки та збитки та звіті про рух грошових коштів (МСФЗ 1.25).
4.
якщо помилки у фінансової звітності за попередніми GAAP були виявлені в ході
переходу на МСФЗ, інформація про них повинна бути розкрита окремо (МСФЗ 1.26).
5.
якщо суб'єкт господарювання визнав або відкоригував будь-які збитки від зменшення
корисності при складанні балансу на дату переходу на МСФЗ, то це повинно бути розкрито
(МСФЗ 1.24(c)).
6.
відповідні пояснення, якщо суб`єкт господарювання вирішив застосовувати будь-які
конкретні методи визнання та виключення при оцінці, дозволені відповідно до МСФЗ 1 –
наприклад, якщо як доцільна собівартість використовується справедлива вартість
Розкриття інформації при складанні проміжної фінансовій звітності. Якщо суб'єкт господарювання
збирається застосувати вперше МСФЗ для своєї щорічній фінансовій звітності за рік станом на 31 грудня
20__ року, розкриття певної інформації має бути зроблено у її проміжній фінансовій звітності, яка
складається за період до 31 грудня 20__ року, але така проміжна фінансова звітність має відповідати
МСБО 34 “Проміжна Фінансова Звітність”.
8
перше застосування 2

Необов'язкові виключення застосовуються до статей, для яких вартість
повного ретроспективного перерахунку може перевищувати вигоду від
його застосування (або перерахунок може бути неможливим). До
необов'язкових виключень відносять:

(1) відсутність перерахунку при об'єднанні бізнесу;

(2) доцільна собівартість(справедлива вартість або попередня
переоцінка) для окремих нефінансових активів;

(3) накопичувані актуарні прибутки та збитки;

(4) кумулятивні курсові різниці;

(5) складні фінансові інструменти; та

(6) активи та зобов'язання дочірніх, асоційованих та спільних
підприємств.

У багатьох випадках, від суб`єктів господарювання, яким надається “новий
старт”, буде вимагатись перезатвердження їхньої облікової політики
відповідно до МСФЗ, повний перегляд минулої порівнюваної інформації.
Обмежені необов'язкові виключення також надають суб'єктам
господарювання певні можливості для визначення оптимальних результатів.
Цей вибір облікової політики відповідно до МСФЗ може мати значний вплив
на майбутні результати суб`єкта господарювання.
9
Вибір облікової політики 1

МСБО 8.5 встановлює облікову політику: “Облікові політики – це конкретні
принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані
суб`єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. ”
МСФЗ не надає термін для визначення повної сукупності такої облікової
політики, яка застосовується при складанні та поданні фінансової звітності.

Концептуальна основа фінансової звітності Ради з МСБО, параграф 11,
стверджує наступне щодо відповідальності при підготовці фінансової звітності:
“Керівництво суб'єкта господарювання несе першорядну відповідальність за
складання та подання фінансової звітності цього суб'єкта господарювання”.
Така відповідальність керівництва при складанні фінансової звітності включає
визначення та зміну облікової політики.

Співставлення є якісною характеристикою фінансової звітності та
Концептуальною основою фінансової звітності Ради з МСБО, параграф 39,
стверджує наступне в такому відношенні: “Користувачі повинні мати можливість
порівнювати фінансову звітність суб'єкта господарювання у часі з метою визначення
тенденцій в його фінансовому стані та оцінки результатів. Користувачі, також повинні
мати змогу порівнювати фінансову звітність різних суб'єктів господарювання з
метою оцінки їх відносного фінансового стану, результатів діяльності та змін у
фінансовому стані. Відповідно, оцінка та представлення фінансового результату від
подібних операцій та інших подій повинні виконуватись послідовно по всіх видах
діяльності суб'єкта господарювання та впродовж всього часу, а також відповідним
чином для різних суб'єктів господарювання.”
10
Вибір облікової політики 2

Концептуальна основа фінансової звітності Ради з МСБО стверджує, що
користувачі повинні мати змогу порівнювати фінансову звітність. МСБО 8.15
окреслює конкретні наслідки: “…Тому, ті ж облікові політики мають
застосовуватися в рамках кожного періоду та від одного періоду до
наступного, за виключенням випадків, коли принаймні одна зміна в
обліковій політиці відповідає одному з критеріїв у параграфі 14.”

МСФЗ не визначає більше термін “зміна в обліковій політиці,” але логічно
можна припустити, що такою зміною в обліковій політиці можна вважати
застосування облікової політики щодо певного питання у фінансовому звіті
з відхиленням від облікової політики, яка застосовувалася для такого ж
самого питання у попередній фінансовій звітності.

Крім цього, перегляд існуючої облікової політики, яка базується на першому
застосуванні МСФЗ в повному обсязі або першому застосування єдиної
вимоги МСФЗ, вважається зміною в обліковій політиці, так як МСБО 8.14
стверджує, що “суб`єкт господарювання має змінити облікову політику
лише якщо зміна: (a) вимагається Стандартом або Тлумаченням,” та
МСФЗ 4.21 додає, що параграфи, які забезпечують керівництво стосовно
змін в обліковій політиці “поширюються як на зміни, зроблені ГАРАНТОМ,
який вже застосовує МСФЗ, так і на зміни, зроблені гарантом при
застосуванні МСФЗ вперше.”

Як наслідок, продовження дотримання існуючої облікової політики не є
зміною в обліковій політиці.
11
Вибір облікової політики 3

Вибір параметрів та методів в рамках допустимої межі, яка
описана обліковою політикою, та застосування практики для
визначення параметрів та методів, які описані в обліковій
політиці, не вважаються змінами в обліковій політиці, але є
застосуванням практики, яка є частиною облікової політики.

Тим не менш, застосування будь-якого судження в рамках цих
підходів є відповідальністю тих, хто готує фінансову звітність.
Будь-які відхилення у підходах у відповідності з обліковою
політикою, що використовувалась попередньо, є зміною в
обліковій політиці. Уточнення підходів в обліковій політиці
може значною мірою залежати від обставин.

Наприклад, для визначення поточної ринкової відсоткової
ставки на ліквідних, широких та активних ринках може бути
використаний дуже простий підхід, в той час коли на
нерозвинутих фінансових ринках облікова політика повинна
обов'язково бути обмежена більш принципово-грунтовними
умовами для розгляду всієї інформації, яка є в наявності.
12
Вибір облікової політики 4

Декілька прикладів відповідних ситуацій, хоча факти та обставини кожної
ситуації будуть оцінюватись на основі кожного конкретного випадку.
Наступні описані питання в деяких випадках можуть, але не обов'язково,
бути змінені в облікових політиках.

1. Вибір обсягу специфічного параметру, що не відповідає практиці,
описаній в обліковій політиці для визначення цього параметру. Наприклад,
якщо облікова політика суб`єкта господарювання передбачає застосування
незмінних параметрів або параметрів визначених процедурою, на основі
обставин специфічних для суб`єкта господарювання, перехід до процедури
для визначення параметрів, базуючись на поточних ринкових обставинах
може вважатись зміною в обліковій політиці;

2. Використання підходу для оцінки зобов'язань, що відрізняються від
підходу, визначеного в обліковій політиці, наприклад, заміна підходу,
сформованого в обліковій політиці іншим підходом або введення підходу
при постійному використанні підходів нетто ставки (ігноруючи як
адміністративні витрати у вигляді премій, так і майбутні адміністративні
витрати);

3. Зміна рівня значимості, якщо рівень є передбаченим в абсолютному
вираженні в обліковій політиці, наприклад, після постійного використання
90%, до використання іншої фіксованої відсоткової ставки або введення
підходу, якій встановлює відсоткову ставку як змінну, яка визначається
наявним досвідом;
13
Вибір облікової політики 5

4. Зміна процедури, де облікова політика вимагає застосування цієї процедури
для зміни параметру або підходу оцінки на кожну звітну дату, базуючись на
таких факторах як раніше доступна інформація, дата або загальна практика.
Приклади:

зміна процедури для визначення відсоткової ставки, наприклад, від
незваженого середнього значення кривої прибутковості за останні п'ять
років до зваженого середнього значення кривої прибутковості за останні
десять років; та

зміна методу для визначення вимог за зобов'язаннями, наприклад, від
спеціальної групи методів, які залежать від індивідуальної поточної
структури ризику, що спостерігається, кожного класу ризику в іншу
розширену або звужену групу методів; та

5. Зміна підходу оцінки, який використовувався попередньо для ознак участі,
наприклад, якщо раніше зобов'язання було засновано на величині, яка
юридично призначена страхувальникам, але після змін очікувана правова
частка страхувальників всіх визнаних надлишків розглядається як
зобов'язання.

Проте, у деяких випадках правовий розподіл ґрунтувався на загальних
правових надлишках. Введення МСФЗ, відхиляючись від попереднього
бухгалтерського обліку, призвело до того, що вперше були враховані надлишки,
які не розглядались у правовому розподілі. Розвиток облікової політики для
такого суттєво нового питання не повинен розглядатись як зміна в обліковій
політиці.
14
Принципи для зміни облікової політики 1

МСБО 8.14 стверджує, що “суб`єкт господарювання повинен змінити облікову
політику лише, якщо зміна: (a) вимагається Стандартом або Тлумаченням; або (b)
матиме результатом відображення у фінансовій звітності більш достовірної та
більш доречної інформації про результати операцій, інші події або умови щодо
фінансового стану суб`єкта господарювання, фінансових результатів або
грошових потоків.”

Відносно розвитку облікової політики в умовах відсутності відповідних МСФЗ, МСБО
8.21 стверджує, що “в умовах відсутності Стандарту або Тлумачення, які
безпосередньо поширюються на операції, інші події або умови, керівництво
суб'єкта господарювання може, відповідно до параграфу 12, застосовувати
облікову політику з нововведень інших нормотворчих організацій, які
використовують подібну концептуальну основу для розвитку бухгалтерських
стандартів. Якщо, слідуючи змінам таких нововведень, суб`єкт господарювання
обирає зміну облікової політики, то така зміна враховується та розкривається як
добровільна зміна в обліковій політиці.”

МСФЗ 4.22 дозволяє суб`єкту господарювання змінити свою існуючу облікову
політику для контрактів, на які поширюється МСФЗ 4 “якщо і лише якщо, зміна
робить фінансову звітність більш доречною до економічних потреб щодо
прийняття рішення користувачів та не менш достовірною , або більш
достовірною та не менш доречною до цих потреб. Страховик повинен оцінити
доречність та достовірність шляхом оцінки відповідності критеріям, наведеним в
МСБО 8.” Необхідно показати “що зміна допомагає фінансовій звітності
наблизитися до відповідності вимогам МСБО 8, але зміна не повинна забезпечувати
повну відповідність цим критеріям” (МСФЗ 4.23). МСФЗ 4 містить більш детальний
опис специфічних питань, які відповідають цій аргументації.
15
Принципи для зміни облікової політики 2

МСБО 4, параграфи 25-29, містять керівництво відносно специфічних особливостей
облікової політики, які не можуть бути введенні, проте якщо вони вже
використовуються, їхнє використання може бути продовжено. Крім того, МСФЗ 4.24
та МСФЗ 4.30 забезпечує керівництво щодо можливого введення специфічних
особливостей облікової політики, які суперечать існуючим МСФЗ, але де виключення
є загальноприйнятим. МСФЗ 4 стосується як індивідуальних особливостей, так і
загального впливу зміни облікової політики, з визначенням прийнятності таких змін,
відповідно до вимог МСФЗ 4.22, та базуючись на впливі загальної кінцевої облікової
політики.

Подальші вказівки стосовно доречності, достовірності та відповідних уточнюючих
характеристик, наводяться в Концептуальній основі фінансової звітності Ради з
МСБО (див. МСФЗ 4.28)

МСБО 8.19 визначає наслідки, що мають бути розглянуті в процесі впровадження
змін до облікової політики: “Згідно параграфу 23: (a) суб`єкт господарювання
повинен враховувати зміну в обліковій політиці отриману в результаті
первинного застосування Стандарту або Тлумачення у відповідності із
специфічними перехідними положеннями, якщо такі є, в тому Стандарті або
Тлумаченні; та (b) коли суб`єкт господарювання змінює облікову політику
відповідно до первинного застосування Стандарту або Тлумачення, яке не
включає в себе специфічні перехідні положення, що застосовуються до тієї зміни,
або якщо він змінює облікову політику добровільно, такий суб`єкт
господарювання повинен застосовувати цю зміну ретроспективно.”

Можна припустити, що особи, які готують фінансові звіти, можуть часто вимагати
змін в обліковій політиці, які повинні застосовуватись відповідно до МСФЗ 4.21–33
ретроспективно.
16
Підготовка першого балансу – Керівництво 1

Компанія повинна готувати баланс на дату переходу на МСФЗ. Баланс на дату
переходу на МСФЗ є відправною точкою для подальшого бухгалтерського обліку
суб`єкта господарювання відповідно до МСФЗ. У випадку, якщо суб'єкт
господарювання є лістинговою компанією, яка здійснює свою діяльність в межах ЄС,
то по закінченню року 31 грудня має бути представлений баланс за МСФЗ на початок
періоду, складений станом на 1 січня 20__ року. Цей баланс на дату переходу повинен
повністю відповідати МСФЗ за деякими виключеннями відповідно до вимог
стандартів.

У балансі на дату переходу на МСФЗ, компанія повинна визнати всі активи та пасиви,
що мають бути визнані згідно МСФЗ. Компанія також виключає всі активи та
зобов'язання, які не дозволяється визнавати за МСФЗ. Приклад: МСФЗ застосовує
підхід повного забезпечення для відображення відстрочених податкових зобов'язань.

Компанія повинна перекласифікувати елементи, які були визнані відповідно до
місцевих GAAP як один з типів активу, зобов'язання або компоненту капіталу, але які
належать до іншого типу активу, зобов'язання або компоненту капіталу відповідно до
МСФЗ. Приклад: довгострокова дебіторська заборгованість вважається ‘необоротним
активом' відповідно до МСФЗ.

Вимоги МСФЗ мають застосовуватись при попередній оцінці всіх визнаних активів та
зобов'язань. Приклад: МСФЗ більш ефективно розкривають поняття справедливої
вартості бухгалтерського обліку ніж місцеві GAAP.

Корегування бухгалтерського обліку, які виникають в процесі переходу, повинні бути
визнані скоріше в нерозподіленому прибутку, ніж у звіті про прибутки та збитки.
Фактично бухгалтерський облік є формою корегування даних минулого року.
17
Підготовка першого балансу – Керівництво 2
СКЛАДАННЯ БАЛАНСУ НА ДАТУ ПЕРЕХОДУ НА МСФЗ
40 ДНІВ
1
Виконання Початкового Планування
5 днів
2
Підготовка Проекту Плану
1 день
3
Формування Команди
1 день
4
Оцінка Внутрішніх Знань з МСФЗ
1 день
5
Визначення необхідності проведення додаткового навчання щодо МСФЗ
1 день
6
Проведення Організаційної Наради
1 день
7
Завершення Етапу Початкового Планування
0 днів
8
Визначення Поточної “Найкращої Практики“ зі Звітування за МСФЗ
2 дні
9
Отримання Керівництва/Вказівника зі Звітності за МСФЗ від Незалежних Аудиторів/Інших Джерел
1 день
10
11
12
Отримання та Розгляд Фінансової Інформації Конкурента, Складеної у Відповідності до МСФЗ
Зустріч з Незалежними Аудиторами для отримання інформації щодо бачення Передової Практики з МСФЗ
Завершення Етапу Перегляду Поточної Найкращої Практики
1 день
1 день
13
Визначення Облікових Політик, що будуть використовуватися після переходу на МСФЗ
7 днів
14
Визначення, які Облікові Політики Попередніх GAAP є також Прийнятними відповідно до МСФЗ
1 день
15
Визначення, які Облікові Політики Попередніх GAAP є не Прийнятними відповідно до МСФЗ
1 день
16
Визначення, які Стандарти Дозволяють Вибір Методології Бухгалтерського Обліку та Обрання Методології
1 день
17
Визначення Сфери, де Обов'язкове Ретроспективне Застосування Буде Вимагати Додаткової Інформації
1 день
18
1 день
21
Делегування Повноважень Різним Департаментам для Отримання Додаткової Інформації
Визначення Статей Бухгалтерського Обліку/Тем для Обговорення, Бухгалтерський Облік яких Вимагає
Професійного судження /Попередніх Оцінок
Зустріч із Внутрішніми/Незалежними Аудиторами для прийняття остаточного рішення з порядку
бухгалтерського обліку цих статей
Підготовка Керівництва з Облікової Політики за МСФЗ
22
Завершення Етапу Визначення Облікових Політик, що будуть використовуватися після переходу на МСФЗ
18
1 день
19
20
1 день
1 день
1 день
Підготовка першого балансу – Керівництво 3
23 Визначення, які Винятки Перелічені в МСФЗ 1 Будуть Застосовуватися
Перегляд Минулих Об'єднань Бізнесу та Визначення чи ті, які мали місце до
1/1/20XX будуть Переформовані відповідно до МСФЗ 3
Визначення чи Суб`єкт Господарювання Буде Використовувати Справедливу
25
Вартість як Доцільну Собівартість на 1/1/20XX для Певних Активів
24
26
Визначення Потреби у Залученні Незалежного Актуарія для Оцінки Програм
Виплат Працівникам у відповідності з МСБО 19
Визначення порядку обліку Невизнаних Актуарних Прибутків/Збитків на Дату
Переходу
Визначення порядку обліку кумулятивних курсових різниць, які виникають при
28
консолідації звітності дочірніх підприємств, що складена в іноземній валюті
27
10 днів
1 деньy
1 день
1 день
1 день
1 день
29
Визначення Складних Фінансових Інструментів та Визначення Потреби у Розподілі
на Окремих Компоненти Зобов'язань та Власного Капіталу
1 день
30
Визначення порядку Оцінки Активів/Зобов'язань Дочірніх, Асоційованих та
Спільних Підприємств
1 день
31 Визначення Бажаного Призначення для фінансових інструментів на дату переходу
1 день
Визначення Ретроспективного Бухгалтерського Обліку для Операцій Платіж за
32 якими Здійснюється на Основі Акцій на дату надання та чи отримання ними права
на дату переходу
1 день
Визначення чи Застосовувати Положення Перехідного Періоду, наведені у МСФЗ 4 ,
що стосуються Страхових Контрактів
34 Завершення Етапу Визначення Винятків МСФЗ 1, що Застосовуватимуться
33
1 день
0 днів
19
Підготовка першого звіту – Керівництво 4
35
Визначення Винятків з Ретроспективного Застосування інших МСФЗ
7 днів
36
Визначення Дати Переходу Пов'язану з МСБО 39 та МСФЗ 4
Застосування Вимог для подальшого невизнання Фінансових Активів/Зобов'язань з Дати Переходу на
МСБО 39
1 день
38
Визначити Відносини Хеджування, які Існують відповідно до Попередніх GAAP
1 день
39
Визнання Всіх Похідних інструментів, що знаходяться на балансі, за справедливою вартістю
1 день
37
40
41
За умови застосування Обліку Хеджування згідно МСФЗ, Підготовка Відповідної Документації/Програми
Оцінки Ефективності
Визначення Попередніх Оцінок Зроблених Відповідно до Попередніх GAAP, які були Неправильними
1 день
1 день
1 день
43
44
Визначення Відповідного Бухгалтерського Обліку щодо Активів Утримуваних для Продажу та Припиненої
Діяльності
Завершення Етапу Визначення Винятків
Підготовка корегувань, пов'язаних з переходом та Складання Балансу на дату переходу на МСФЗ
45
Визнання Всіх Активів та Зобов'язань, Визнання яких Вимагається МСФЗ
1 день
46
Виключення з балансу Активів або Зобов'язань, визнання яких не дозволяється згідно МСФЗ
1 день
47
Пере-класифікація Активів, Зобов'язань, або Капіталу у відповідності з МСФЗ
1 день
48
Застосування МСФЗ при Оцінюванні Всіх Визнаних Активів та Зобов'язань
1 день
42
49
50
Відображення у бухгалтерських книгах корегувань, пов'язаних з переходом на МСФЗ, зазначаючи їх на
рахунках нерозподіленого прибутку на дату переходу або на інших рахунках як вважається за доцільне
Підготовка Узгодження показників власного капіталу підготовлених відповідно до Попередніх GAAP та
власного капіталу відповідно до МСФЗ на Дату Переходу
1 день
0 днів
8 днів
1 день
1 день
51
Перегляд Балансу на дату переходу на МСФЗ
1 день
52
Подання Незалежним Аудиторам для Перевірки та Підтвердження
1 день
53
Завершення Етапу корегувань, пов'язаних з переходом та складання балансу на дату переходу на МСФЗ
0 днів
54
Завершення Етапу Підготовки Балансу на Дату Переходу на МСФЗ
1 день
20
Проблеми імплементації МСБО
 Перешкоди для Успішного Впровадження МСБО / МСФЗ
 Непорозуміння щодо характеру МСБО
 Відсутність відповідних механізмів для контролю національного органу щодо МСБО
 Розбіжності між МСБО та національною нормативно-правовою базою
 Відсутність належного узгодження між загальними цілями фінансової звітності та
регулярної звітності
 Недоцільність сфери застосування МСБО
 Відсутність можливості здійснювати ефективний нагляд за дотриманням
 Невідповідність між вимогами бухгалтерського обліку та аудиту та вимогами ринку
 Невідповідність між вимогами бухгалтерського обліку та аудиту та здатності
дотримуватися цих вимог
 Невідповідність між вимогами бухгалтерського обліку та аудиту та здатності
правозастосування щодо них на національному рівні
 Особлива роль мереж міжнародних аудиторських компаній
Дякую!
21