Slide 1

Автор: Рябініна
Наталя
Володимирівна
м. Сімферополь
НВК №6

Великий
життєлюб
і оптиміст
Степан
Руданський


Slide 2

Степан Руданський народився
6 січня 1834 року
в подільському с. Хомутинці
Вінницького повіту в попівській
родині. У сім’ї хомутинецького
священика Василя Руданського
було четверо синів: Григорій,
Степан, Олександр та Юхим.


Slide 3


Slide 4

У 1841 році Степана віддають
навчатися до Шаргородської
бурси, яку він закінчує у 1849
році. У тому ж році він поступає
на навчання до Кам’янецьПодільської духовної семінарії,
яку закінчує у 1855 р.


Slide 5

Степан Руданський був прихильним до закріпаченого
народу і глибоко йому співчував. Його любов до
народної мови і пісні, сформовані ще в дитинстві, не
пропали під впливом семінарських студіювань, а ще
більше посилились. Під час навчання у Кам’янець
Подільській семінарії він серйозно захоплюється
фольклором: зібрав два томи пісень. Цей потяг до
народного залишився з ним протягом його недовгого
життя. Він захоплювався не тільки українською
народною творчістю, а й російською, польською,
сербською, чеською, татарською. Вся поезія
С.Руданського виростає з народної творчості.


Slide 6

Після закінчення духовної
семінарії, Степан їде до
Петербурга продовжувати
навчання, але не у
Петербурзькій духовній
академії, про яку мріяв
батько, а до Петербурзької
медико-хірургічної академії.
Серед різночинної молоді
того часу вважалося за честь
навчатися у цьому закладі.


Slide 7

Роки навчання в
Петербурзі були дуже
важкими для хлопця:
батько відмовився
допомагати синові. Живучи
весь час впроголодь,
Виснажений важкою
працею, живучи у суворих
кліматичних умовах
Двадцятишестирічний
Степан захворів на
туберкульоз


Slide 8

За станом здоров’я лікар
С.Руданський не міг служити в
північних районах Росії. Він
подав клопотання до
керівництва академії про
направлення його у південні
райони, яке знайшло підтримку
в адміністрації академії.
С.Руданського призначають на
посаду міського лікаря в Ялту.
1 серпня 1861 року
С.Руданський виїхав на південь.


Slide 9

• Молодий лікар поринає в
цікаву йому роботу:
завідуючий лікарнею, лікар в
алупкінських маєтках,
карантинний лікар в
Ялтинському порту.


Slide 10

Улітку 1872 року в Криму спалахнула
епідемія холери. С.Руданський
енергійно і сумлінно знищує вогнища
інфекції, а через деякий час сам
захворів на холеру.
Ослаблений організм
поета не витримав
усіх випробувань,
які випали на його
долю. 3 травня
1873 року
на тридцять
дев’ятому році
життя Степана
Руданського не стало.


Slide 11


Slide 12

• Творчість С.Руданського має три
періоди:
кам’янець-подільський (1851-1855),
петербурзький (1856-1861),
ялтинський (1862-1873)


Slide 13

Повій, вітре, на Вкраїну
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі.
Між горами там долина,
В тій долині є хатина,
В тій хатині - дівчинонька,
Люба-мила голубонька.
Як заб'ється їй серденько,
Як зітхне вона тихенько,
Як заплачуть карі очі, Вертай, вітре, опівночі.


Slide 14

Як заплачуть карі очі, Вертай, вітре, опівночі.
А як мене позабула
І другого пригорнула,
То розвійся край долини,
Не вертайся з України.

Вітер віє, вітер віє,
Серце тужить, серце мліє.
Вітер віє, повіває,
З України не вертає.
Вітер віє, повіває,
З України не вертає
1856


Slide 15

МІСЯЦЬ

Нічка тиха, зорі світять,
А мороз крепить;
Циган сина до місяця
Лицем становить.
«Отак, сину мій Романе!
Отак, дурню, стій
Та з пазухи вийми руки,
До місяця грій!..»

Стоїть бідне циганятко,
Холод каменить,
А старий пішов до хати
Людей туманить.
Витуманив кусок сала,
Хліба бохунець,
Вийшов з хати та до сина —
Син як камінець.
«Ой місяцю! — циган каже.
Жаль твої краси!
Ти лиш світиш, а не грієш,
Дармо хліб їси».


Slide 16