Slide 1

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 2

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 3

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 4

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 5

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 6

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 7

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 8

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат




Slide 9

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
до теми
«Управління капіталом банку»

Поняття власного капіталу
• Власний капітал банку - це спеціально створені фонди і
резерви, призначені для забезпечення його економічної
стабільності та погашення можливих збитків, які
перебувають у користуванні банку впродовж усього
періоду його функціонування.
• Власний капітал банку виконує:
• оперативну;
• захисну;
• регулюючу функцію

Складові власного капіталу
1. Статутний капітал. Він характеризує початкову суму власного капіталу
банку, інвестовану у формування його активів для початку здійснення його
діяльності. Його розмір визначається статутом банку.

2. Резервний фонд (резервний капітал). Він представляє собою зарезервовану
частину власного капіталу банку, призначену для внутрішнього страхування
його діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу визначається
установчими документами. Формування резервного фонду здійснюється за
рахунок прибутку банку. Мінімальний розмір відрахувань прибутку в
резервний фонд регулюється законодавством.

Цільові фонди. До них відносяться сформовані банком фонди власних
фінансових ресурсів з метою їх наступного цільового використання. Порядок
формування та використання коштів з цих фондів регулюється статутом та
іншими установчими та внутрішніми документами банку.

Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку банку,
отриману у попередньому періоді та не використану на споживання
власниками та персоналом. Ця частина прибутку призначена для
капіталізації, тобто для реінвестування на розвиток банку. За своїм
економічним змістом він є однією з форм резерву власних фінансових
ресурсів банку, що забезпечує його розвиток в наступному періоді.

Методи визначення розміру
капіталу
балансова вартість капіталу банку. БК  А  З
де АБ - балансова вартість активів;
ЗБ - балансова вартість зобов’язань банку.
ринкова вартість капіталу банку.
де Ар - ринкова вартість активів банку;
ЗР - ринкова вартість зобов’язань банку.
визначення розміру капіталу банку за «регульованими принципами
бухгалтерії» (регулятивний капітал банку).
В Україні регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня)
капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.
• Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає
передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні
збитки.
• Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір
піддається змінам.
Б

Б

Значення власного капіталу
• Власний капітал має величезне значення для можливостей банку:
• 1) Існувати взагалі. Ліцензія на здійснення банківських операцій видається
національним (центральним) банком тільки при достатності власного
капіталу.
• 2) Здійснювати достатній спектр банківських операцій за номенклатурою.
Надання банкам ліцензії на окремі види банківських операцій (операції по
випуску й обігу цінних паперів, здійснення валютних операцій у повному
обсязі тощо) національний (центральний) банк робить, виходячи з розміру
власного капіталу кожного банку.
• 3) Здійснювати достатній за обсягом спектр банківських операцій. Чим
більший власний капітал банку, тим більший обсяг операцій він може
проводити. Отже, при постійній маржі збільшуються можливості одержання
прибутку. В сучасних умовах маржа має тенденцію до зниження. Тому для
забезпечення достатнього прибутку, крім усього іншого, необхідний
достатній рівень власного капіталу.
• 4) Забезпечити стабільність, застрахувати себе і клієнтів від можливих утрат.
Більші банки можуть проводити менш ризикові операції з меншою маржею,
але з більшим обсягом прибутку. Банки з невеликим капіталом схильні
проводити більш ризиковані операції з метою збільшення маржі. Таким
чином, банки з великим капіталом стабільніші та надійніші.

Політика формування
власного капіталу
1

2

3

• Аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді

• Визначення загальної потреби в капіталі банку

• Оцінка і вибір оптимального джерела збільшення капіталу

4

• Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел

5

• Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових
ресурсів із зовнішніх джерел

6

• Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел
формування власних фінансових ресурсів

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість залучення капіталу за рахунок прибутку
визначається за формулою:
• де ДА - дивіденд на одну звичайну акцію;
• НВ (РВ)ЗА – номінальна (ринкова) ціна звичайної акції:
• постійний темп приросту дивідендів.
• Вартість капіталу, залученого за рахунок випуску
привілейованих акцій, визначається за формулою:
•
• де ДПА- дивіденд на одну привілейовану акцію;
• НВ (РВ)ПА – номінальна (ринкова) ціна привілейованої
акції:
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.

Визначення вартості
капіталу банку
• Вартість капіталу, залученого шляхом випуску
звичайних акцій, визначається за формулою:
•
•
• де В - витрати на випуск та розміщення емітованих акцій.
• Випуск привілейованих акцій також є одним із
найдорожчих джерел капіталу банку (дорожче, ніж
субординований борг, але дешевше, ніж звичайні акції).

Дивідендна політика банку
Варіанти методів, що відповідають типам дивідендної
політики

Типи дивідендної політики

Консервативний

Помірний (компромісний)

Агресивний




Залишковий метод дивідендних виплат
Метод стабільного розміру дивідендних виплат



Метод мінімального стабільного розміру дивідендів з
надбавкою в певні періоди



Метод постійного приросту дивідендів
Метод постійного коефіцієнта виплат

