Transcript 1. Сутність позичкового капіталу. 2. Основні теорії кредиту. 3. Сутність кредиту. 4. Природа та види позичкового процента. 5.

1. Сутність позичкового
капіталу.
2. Основні теорії кредиту.
3. Сутність кредиту.
4. Природа та види
позичкового процента.
5. Роль та функції кредиту.
Позичковий капітал - це капітал, який приносить дохід у
вигляді процента та характеризується такими ознаками.
1. Позичковий капітал - це капітал-власність. Особливістю позичкового
капіталу є те, що він інвестується у виробничу сферу не його власником, а
підприємцем-позичальником, якому капітал передається в тимчасове
користування. Отже, відбувається роздвоєння позичкового капіталу на
капітал-власність і капітал-функцію.
Власність на капітал
залишається у кредитора навіть
після того, як капітал передано
боржникові.
Капітал-функція означає, що
підприємець мусить одержати
прибуток на авансовані гроші
більший, ніж розмір плати за
позичковий капітал.
2. Позичковий капітал - специфічний товар. Оскільки він виступає як
капітал, що реалізує себе як товар. Об'єктом купівлі-продажу є гроші, однак не
як товар, а як капітал. Кредитор передає позичальникові не просто гроші, а
саме гроші як капітал; тобто передає вартість, що в процесі функціонального
використання збільшується та дає прибуток.
3. Позичковому капіталу властива специфічна форма відчуження.
Особливістю позичкового капіталу, котрий функціонує як товар, є те, що на
відміну від будь-якого іншого товару він не продається з переуступленням
права власності, а надається в позику - тобто відчужується від власника лише
на певний строк і за умови повернення з позичковим процентом.
Ринок позичкових капіталів - це сегмент
фінансового (грошового) ринку, на якому формується
попит і пропозиція позичкового капіталу, а також
встановлюється ціна на нього.
Позичена вартість є реальною (у грошовій або товарній формі) й фактично переданою
кредитором позичальнику. Така передача оформлюється відповідною угодою з дотриманням вимог
чинного законодавства і називається позичкою.
Кредитори - це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності вільні кошти і
передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам.
Позичальники — це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і
одержують їх у позичку від кредиторів.
Рух позиченої вартості
в процесі кредитних відносин:
1. акумуляція вільної вартості кредитором →
2. розміщення вільної вартості в позику →
3. використання
позичальником
коштів,
одержаних у тимчасове користування →
4. вивільнення використаних позичальником
коштів з обороту →
5. повернення позиченої вартості кредитору зі
сплатою %
Види кредитних відносин за
суб’єктами кредитних угод
Зв’язок кредиту з іншими
економічними категоріями
Ознака
Суб'єкти
економічних
відносин
Характер
вартості
Відмінності кредиту від інших економічних категорій
Назва економічної категорії
Гроші
Продавець-покупець
Кредит
Кредитор-позичальник
руху Зустрічне,
еквівалентне Нееквівалентне переміщення вартості у
переміщення двох різних грошовій або в товарній формах
форм вартості товарної та
грошової
Призначення
в Забезпечити
реалізацію Задовольнити потреби у додаткових
процесі суспільного споживної вартості та довести коштах одних суб'єктів та сприяти
відтворення
и до споживача
вигідному розміщенню вільних коштів для інших
Сфера використання Обслуговують реалізацію Обслуговує рух частини ВВП у процесі
ВВП (крім бартеру)
відтворення
Власник вартості
Право власності на гроші Власником
завжди
залишається
переходить від платника до кредитор
одержувача
Фінанси
Кредит
Механізм
Формуються
в
процесі Формується
в
процесі
формування
розподілу ВВП
перерозподілу ВВП
Характер
вартості
руху Пов'язаний
зі
зміною Вартість передається на умовах
власності, не є зворотним і строковості. поверненосп та платності
платним
Закономірності руху кредиту
На мікроекономічному рівні
На макроекономічному рівні
зворотність руху вартості, що кількісні параметри розвитку кредиту
передана в позику
повинні бути адекватними динаміці обсягів
ВВП
тимчасовість
пересування загальні суми кредитних вкладень і
позиченої вартості в обороті позичених ресурсів у макромасштабах
позичальника. яка визначається завжди повинні балансуватись
тривалістю одного кругообороту
його капіталу
збереження позиченої вартості в зворотність і платність кредиту робить його
процесі руху і повернення її до інструментом фінансування реального
кредитора
сектора економіки, завдяки якому кошти зі
сфери
особистого
споживання
переміщуються до сфер виробничого
споживання
залежність
суми
наданої платність кредиту і здатність приносити
позички від наявних обсягів дохід обом його суб'єктам забезпечують
вільних коштів у кредитора
спрямування коштів із галузей і секторів
економіки з низькою рентабельністю у
високорентабельних галузі
Позичковий процент або процент за кредит - це плата, яку отримує
кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.
Суть процента як економічної категорії полягає у тому, що він становить
частину прибутку, яку позичальник сплачує за взятий у кредит грошовий
капітал. Джерелом процента є додаткова вартість, яка створюється у процесі
ефективного використання позичкового капіталу.
За умов ринкової економіки суть
позичкового процента
розглядається більшістю
економістів як ціна капіталу,
узятого в кредит.
Дж. Кейнс розглядав суть процента
як «плату за розставання з
ліквідністю». Його величина
залежить від таких чинників:
1)прямо пропорційна «перевагам
ліквідності»;
2)обернено пропорційна кількості
грошей, що перебувають в обігу.
Джерелом сплати позичкового процента є прибуток, що його одержує
підприємець у процесі продуктивного використання позиченого капіталу.
Прибуток розподіляється між суб'єктами кредитних відносин:
кредитор отримує прибуток у вигляді процента за кредит;
позичальник отримує підприємницький дохід у вигляді прибутку на
позичений капітал, який використовується в підприємницькій діяльності.
На практиці норма позичкового процента виступає у
формі процентної ставки - відносної величини доходу за фіксований
проміжок часу, тобто відношення доходу (процентних грошей) до
суми боргу за одиницю часу.
РДпк
НП =
∙ 100%
К
де РД пк - річний дохід на позичений капітал;
К - сума кредиту.
Позичковий процент або процент за кредит - це плата, яку
отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи
матеріальні цінності.
Виділяють два методи нарахування банківського процента: з
постійною (простий відсоток) та перемінною (складний
відсоток)
базами нарахування
FV  PV  (1  i  n)
де FV - майбутня сума;
PV - теперішня сума;
i- простий відсоток;
n - кількість періодів.
j mn
FV  PV  (1  )
m
де FV - майбутня сума;
PV - теперішня сума;
j - складний відсотк;
m - кіл-ть нарахувань у періоді;
n - кіл-ть періодів.
Процентні ставки бувають:
- постійні (фіксовані), які не
змінюються протягом усього
періоду кредитування;
- змінні (плаваючі), які змінюються
в процесі кредитування.
В залежності від врахування
інфляційних
процесів
розрізняють:
- номінальні відсоткові ставки;
- реальні відсоткові ставки.
Чинники, що впливають на розмір
процентної ставки за кредити,
логічно розподілити на макро- та
мікроекономічні.
Розмір процентної ставки на макрорівні
залежить від:
а) попиту та пропозиції, які склалися на
кредитному ринку.
б) стабільності грошового ринку в країні.
Чим вищий темп інфляції, тим дорожчою має
бути плата за кредит, оскільки збільшується
ризик банку.
в) рівня облікової ставки центрального
банку. Комерційні банки самі встановлюють
розміри процентних ставок і визначають їх у
кредитному
договорі,
укладеному
з
позичальником. Як правило, за основу беруть
облікову ставку центрального банку з додачею
«маржі».
Серед мікроекономічних
чинників впливу на розмір
процентної ставки
виокремлюють такі:
• - мета кредиту;
• розмір кредиту;
• термін
користування
кредитом;
• рівень ризику.