Максим

Задумався:

“Чи зможу стати казкарем?”

Дарія

Зі мною думали:

Катя Анжела Олена Саша Андрій

Прочитали:

 казати = казка = розказати  твір про мрії і сподівання народу   народна Склав народ авторська є автор  В оригіналі та перекладі

Знайшли:

 У казці поєднано:  реальні події + вигадка

Поділили на групи:

казки про тварин казки казки чарівні побутові

Дослідили:

 У казці є:  початок кінцівка

Максим

Казкар – це ж так просто!

Ось він я, а ось казочка моя!

Чиста річка

Жив –був в одному селі хлопчик. Звали його Максимом, він дуже любив рибалити. На канікулах Максим часто ходив з друзями на річку, але риби ловилося мало. От і цього разу прийшов хлопчик до річки, сів на березі, замислився. Дивиться, а вода брудна-брудна. В річну Інгулець скидають люди багато сміття, виливають відходи. Мабуть від такого бруду риба в

Чому ти такий засмучений та зажурений? А Максим відповідає: Я дуже люблю рибалити, але в нашій річці риби стає все менше й менше. Допоможіть мені і річці. А чоловічки відповідають: - Добре.

Максим зрадів і стало йому веселіше. Космічні чоловічки підійшли до своєї тарілки, щось порадились, потім винесли зі свого літального апарата щось схоже на таблетку і кинули її у

Вода в річці забурлила, запінилася і почало вилітати сміття, непотріб на береги річки. Річка ставала чистішою і чистішою, а вода прозорою. Подивився Максимко у річку і побачив, що видно, як плавають риби. Їх було зовсім мало. Тут хлопчика хтось поплескав по плечу. Він прокинувся. Гульк, сміття на березі, а риба в річці. Що ж це було, сон чи правда? Щоб не було,

Карась Ловкач

Жив був на світі один карась. Звали його Ловкач. Була у нього сім’я: жінка, два синочка і синьоока дочка. Карась був уже старий і дуже мудрий.Він зумів прожити до старості, не потрапив на гачок рибалкам. До нього всі мешканці ставка прислухалися і пливли за порадами. Одного разу поплив Ловкач по ставку шукати щось на вечерю. Гульк, висить га чок , а на ньому черв’ячок, такий жирненький та смачененький. Карась думає: « Зараз я його тихесенько зніму і як завжди втечу». Та цього разу йому не пощастило . Вхопився він за черв’ячок та й повис на гачок. Смикався, смикався, нічого не зробить , засмутився. І думає : « Що ж буде, якщо мене зараз витягнуть із води? Вдома зварять юшку. Це ж ганьба! Я ж карась Ловкач. Я годувальник будуть рости мої два синочки і лапочка дочка?» Карась Ловкач з усіх своїх останніх сил напружився, вдарив хвостом по воді і зірвався з гачка. Плив до своєї родини не тямив себе від радощів, що зростався живим. І досі живе Ловкач з сім’єю в ставку щасливо .

Казку я вам розказав. Ось уже її кінець, А хто слухав – молодець.

Копанчук Максим, 5 клас.

Самотня бабуся

Жила собі бабуся. Звали її Машею.

Вона була дуже самотньою. Були у неї сини та дочки , але вони виїхали із села , а бабуся залишилася сама самісінька. Якось біг до школи хлопчик Андрій. Він привітався до бабусі. Стало приємно їй , і вона теж до нього привіталась. На другий день Андрійко знову прятався до бабусі Маші. А одного разу зайшов до бабусі в хату . бо не було її на лавці за двором . З того часу став Андрійко бажаним гостем у бабусі Маші. Вона чекала його кожного дня і була це вже не самотня бабуся. Хотів казку розказати .

Щоб було що діткам читати.

Журавський Андрій, 5 клас

Про хліб

Жив хлопчик Івасик. Він ходив до школи і полюбляв булочки. Після першого уроку він купував булочку, вона йому сподобалась , зїв її. Після другого уроку купив ще одну булочку , зїв, а після уроку купив ще одну булочку , не доїв, кинув у урну, забув що хліб святий , берегти його слід . Ось така вам казочка про Івасика.

Вам казочка , а мені шоколадочка.

Таран Анжела ,5 клас.

Нові чоботи

Жила була дівчинка Іринка. Не було у неї чобітків. Одного дня Іринка з матусею пішла на базар, щоб купити там чобітки, там Іринка побачила там багато гарного взуття , але це все дуже дорого коштувало. Матуся з донечкою вирішили повернутися додому. Раптом віддаль від усіх побачили стареньку бабусю, яка продавала чобітки. Вони були не дуже гарні, але ніби манили Маринку: « Купи нас».Іринка з матусею їх купили . Вдома Іринка приміряла чобітки і почула голос: « Що бажаєш?» Дівчинка пообіцяла чобіткам, що буде їх берегти . А вони погодились виконати три бажання , які зажадає Іринка . Довго думала дівчинка і попросила: Хай діти кожного дня їдять смачні цукерки і стало так.

Хай моя мама знайде собі роботу. І стало так: збудували хлібопекарню в селі і мама стала пекарем.

Хай всі діти живуть у сім’ях. І не стало дитячих будинків , а всі діти живуть у сім’ях.

Ось і казці кінець, Хіба ж я не молодець.

Макарчик Дарія, 5 клас

Котик і Півник

Жили собі на світі Котик і Півник. Вони були нерозлучними друзями. Півник побачив , що хлопчик Саша не ходить до школи , бо захворів. Півник і собі захотів захворіти , бо він так не хоче ходити до школи. Ось півник роздягнувся і почав їсти сніг, смоктати сосульки , бігати по холоді. На другий день Півник захотів закукурікати , всіх розбудити , але все було марно . Скільки він не старався , але нічого не виходило. Став Котик лікувати Півника. Давав йому цибулю, часник, чай з лимоном . Півник вилікувався. Він дуже дякував Котику за турботу.

Вам казочка, мені дванадцяток в’язочка.

Калатуша Олександр, 5 клас.

Кущик рози

Жили собі дідусь та бабуся. Був у них кущик рози: гарний великий. Дідусь любив сидіти , дивитися на нього. Бабуся – в’язала шкарпетки внукам тай любувалася кущем. Але трапилися лихо: стала в’янути роза. Вирішили дідусь і бабуся викопати розовий кущ. Так і зробили . Дивляться : а там всередині зіпсовані коріння. Так от чому роза в’яне! Вимили старі у ночвах в марганці коріння рози , посадили заново. Кожного дня поливали, підкормлювали. Ще кращим став розовий кущик Розу нюхала,.

Казку слухала.

Нагороду маю, Вас звеселяю.

Васильєва Катерина.5 клас.

Сніговий Колобок

Жили були дід та баба. Бідні вони були, не було в них нічого. Якось дід каже бабі: Пішли бабо хоч зі снігу зліпимо собі коржа! Баба погодилась. Пішли вони з дідом на подвіря, зліпили коржа маленького , кругленького . Але ж біда , до хати його не внести, розтає ж. Любувались дід з бабою цілий днь ним, дали імя йому Колобок. Настав вечір. Облили баба й дід коржа водою. Став Колобок не сніговий, а льодовий. Баба й дід лягли спати. Колобок скочив зі свого сідельця і покотився вниз по стежині . Котився він довго . Зустрів Колобок вовка. Вовк йому каже: Колобок, Колобок , я тебе зїм.

Не зїси, зуби поламаєш, - відповів Колобок Та й котиться далі. Зустрічає Ведмедя. Ведмідь йому каже: Колобок , Колобок , я тебе зїм.

Не зїси, зуби поламаєш, - відповідає Колобок. Та й котиться далі. Котиться він котиться , вже й ранок настав, зустрів його хлопчик та й каже: Колобок, Колобок ,я тебе зїм. Не зїси , зуби поламаєш, -відповів Колобок. Не послухав Колобка хлопчик та взяв його в руки , смокче, наче бурульку, зїв , не стало Колобка.

Вранці хлопчику прийшла розплата : хворе горло.

Казку казала, казала та й розказала.

У вас є нагода казку прочитать , висновок написать.

Малихіна Олена, 5 клас.

Подорож в казку

Керівник проекту: Писаренко А.В.

Вчитель світової літератури, Стаж – 42 роки, Вища категорія, Вчитель методист.

Виконавець проекту: Копанчук Максим 1999 року народження, проживає за адресою: с.Андріївка, вул..Садова, 7 учень 5 класу Андріївської СЗШ

Використана література:

1.

2.

З. А. Кройтор “Проектна діяльність на уроках зарубіжної літератури в 9 класі”, 2009 рік М. К. Коваленко “Використання проектної технології під час вивчення теми : “Байки””, 2009 рік