Transcript виконала: студентка 3 курсу групи Б ІМФТО Соломко З.В. Найбільш розповсюджене сміття – побутове і будівельне • Вже зараз звалища займають в нашій країні більше 70 тис.

виконала:
студентка 3 курсу групи Б
ІМФТО
Соломко З.В.
Найбільш розповсюджене сміття
– побутове і будівельне
•
Вже зараз звалища займають в нашій країні
більше 70 тис. га. землі, щорічно збільшуючись
ще на 1500 гектарів
•
•
•
•
•
Ситуація з утилізації електронної
техніки
Утилізація оргтехніки фізичними особами відбувається дуже
прозаїчно - викинув на смітник у гіршому випадку, в кращому розібрав на частини для подальшого застосування, що в решті
решт закінчується тим ж звалищем. Цей процес в даний час не
хвилює ні більшу частину населення, ні державу. Утилізацією в
цьому випадку займаються шукачі кольорових і чорних металів.
З юридичними особами все набагато складніше. Відповідно до
законодавства України персональні комп'ютери відносяться до
основних засобів і підлягають бухгалтерському обліку на
підприємстві із зазначенням кількості дорогоцінних металів, які
в них містяться. Мало того, на цю техніку поширюється
правило про амортизацію протягом 4 років. Іншими словами,
списати і утилізувати дане обладнання можна тільки через 4
роки.
• Однак ми знаємо, що персональна техніка морально
застаріває набагато раніше. Це пов'язано зі стрімким
розвитком електроніки та програмного забезпечення. У
такому випадку юридична особа повинна звернутися до
спеціалізованих підприємств, які займаються виробництвом,
ремонтом і обслуговуванням персональної техніки для
проведення технічної експертизи обладнання з отриманням
висновку про те, що персональна техніка морально
застаріла, знята з виробництва, ремонтна база відсутня,
підлягає списанню та утилізації в встановленому порядку.
• Тільки після цього необхідно укласти договір з
підприємством, яке займається роботою з відходами і має
відповідну ліцензію державного органу
• В Україні робота з відходами регламентується законодавством.
Підприємствам при роботі з відходами, що містять:
• дорогоцінні метали - необхідна ліцензія Міністерства фінансів
України;
• кольорові метали - ліцензія Міністерства промислової політики
України;
• чорні метали - ліцензія Міністерства промислової політики
України;
• полімери - ліцензія Міністерства екології України;
• екологічно небезпечні відходи - ліцензія Міністерства екології
України.
• Як нам вже відомо, персональний комп'ютер містить всі види
відходів. Тому здавати їх слід на підприємства, які мають ліцензію
на роботу з дорогоцінними металами. Ці підприємствапереробники дорогоцінних металів, у свою чергу, укладають
договори з підприємствами, що мають інші ліцензії і таким чином
персональна техніка розбирається і утилізується згідно з
законодавством України.
Поки Україна комп'ютеризується, у всьому світі ламають голову
над проблемою «електронного сміття». Утилізація застарілої
і непридатної офісної техніки - справжній головний біль для
розвинених країн. За даними Всесвітньої Мережі, одна
тільки Німеччина щорічно позбавляється від 2,2 мільйонів
комп'ютерів, принтерів та моніторів. При цьому оргтехніку,
по совісті, на смітник не викинеш: крім цінних компонентів
(дорогоцінних, кольорових і чорних металів) в ній містяться
і шкідливі речовини (наприклад, ртуть, свинець і полімери).
Їх потрапляння в навколишнє середовище загрожує
екологічною бідою. Саме тому у світі розроблені десятки
спеціальних програм з безпечної переробки та утилізації
електронного мотлоху. Багато виробників техніки також
допомагають у наданні цієї послуги своїм клієнтам і, як
правило, безкоштовно
НЕПРАВИЛЬНА УТИЛІЗАЦІЯ СТАРОЇ
ЕЛЕКТРОНІКИ Є НЕБЕЗПЕЧНОЮ ДЛЯ ЛЮДЕЙ
• Електроніка, що відслужила свій термін, представляє серйозну загрозу для
навколишнього середовища і здоров`я жителів країн, що розвиваються. Про це
йдеться в обнародуваній доповіді Програми ООН з довкілля, складеній на основі
статистики, зібраної в 11 країнах. Згідно з документом, зростання обсягів
"електронного непотребу" в світі становить 36 млн. тонн щорічно. Китай,
приміром, щороку відправляє на звалище 2,3 млн. тонн непотрібної електронної
техніки, поступаючись обсягами лише Сполученим Штатам, які щороку
викидають 3 млн. тонн електроніки. "Серйозні випробування випадуть на долю
не тільки Китаю, - заявив голова Програми ООН з довкілля Ахім ШТАЙНЕР. Індія, Бразилія, Мексика та інші країни можуть також зіткнутися із зростанням
забруднення навколишнього середовища і зростанням захворювань серед
місцевих жителів, якщо утилізація електроніки не регулюватиметься належним
чином".
• Як стверджується в доповіді, до 2020 року кількість викинутої на звалище
комп`ютерної техніки в Китаї і ПАР зросте на 400%, порівняно з рівнем 2007
року, тоді як в Індії аналогічний показник зростання складе 500%.
•
Велика частина відправленої на звалище електроніки в Індії і Китаї зазвичай
переробляється в сміттєспалювальних установках для того, щоб дістати з плат
золото, срібло, паладій, іридій та інші цінні метали. При спалюванні
електроніки утворюються отруйні гази, які безконтрольно викидаються в
атмосферу. Неправильна утилізація непридатних старих холодильників,
кількість яких в тій же Індії до 2020 року зросте втричі, може привести до
масштабних витоків фреону. Головна ж проблема, на думку експертів ООН,
полягає в тому, що утилізація електроніки в країнах, що розвиваються, погано
регламентована і віддана на відкуп численним приватним фірмам, які часто діють
безконтрольно і за власним розсудом. У доповіді також наголошується, що
багато країн, що розвиваються, перетворилися на смітник індустріально
розвинених країн і, незважаючи на офіційні заборони, продовжують приймати
електронне сміття з-за кордону. На думку А.ШТАЙНЕРА, правильно
організована індустрія утилізації електроніки може перетворитися для країн, що
розвиваються, в джерело прибутку, створити нові робочі місця і скоротити
кількість шкідливих викидів в атмосферу.
«Остання редакція Закона «про відходи» (був змінений в
січні 2010 року) свідчить:
• «З метою попередження і зменшення об'ємів утворення
відходів і стимулювання маловідхідних технологій Кабінет
Міністрів України ухвалив, що центральні і місцеві органи
виконавчої влади ( а це адміністрації) в межах своєї
компетенції здійснюють, згідно пункту «Г», розробку і
впровадження систем звернення., збору і утилізації
електричного і електронного устаткування»
• Згідно із законом, несе відповідальність власник
відходів. Для жителів багатоквартирних будинків
несе відповідальність керівник компанієї, яка
займається обслуговуванням цього житлового
сектора і укладає договори з перевізниками сміття.
Але вони повинні підключатися до системи
організованого роздільного збору відходів. А її
немає, немає сортувальних станцій. У нас сміття
змішане», - відзначили в міськраді.
•
Безвідходна технологія
•
У схемі задіяний цілий ланцюжок «утилізаторів». Кожен з них повинен мати
ліцензію на конкретний вид діяльності. Особливий інтерес для більшості фірм
представляють дорогоцінні метали (золото, срібло), що у малих кількостях
містяться в оргтехніці. Саме їх видаляють в першу чергу. Але вигідно це лише
при промислових обсягах електронного сміття. Ліцензію на переробку
«шляхетних» металів видає Мінфін. Причому, за законом, «утилізатор»
зобов'язаний виплатити підприємству-замовнику компенсацію за переробку
дорогоцінних металів. Після вилучення самого цінного, оргтехніку передають
далі підприємству, у якого є ліцензія Мінпромполітики на утилізацію чорних і
кольорових металів. Все, що залишилося, - пластиковий лом і токсичні
речовини, - передають фірмам з ліцензією Міністерства охорони
навколишнього середовища для роботи з небезпечними відходами. Їх або
переробляють і використовують вдруге, або утилізують.
•Дякую за увагу