Transcript Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика Структурні одиниці мови, їхні функції. Мовні рівні (фонетичний) Тема 1: Предмет і метод структурної лінгвістики Лекція 1 1.

Основи структурної лінгвістики. Лінгвістична семантика
Структурні одиниці мови, їхні функції. Мовні рівні (фонетичний)
Тема 1: Предмет і метод структурної лінгвістики
Лекція 1
1. Основи структурної лінгвістики як складова частина мовознавчої науки
2. Предмет структурної лінгвістики
3. Одиниці мови, їхні функції
© Купріянов Є.В., кандидат філологічних наук
Основи структурної лінгвістики
як складова частина мовознавчої науки
Структурна лінгвістика - мовознавча дисципліна, об'єктом якої є мова, а предметом - формальна
будова і організація мови загалом, а також формальна будова її твірних елементів (у плані вираження
та в плані змісту)
Мова
Ян
Нєці́с–
лавпотенційна
Іґна́ци Бодуе́система
н де КурФердинанд де Соссюр (фр. Ferdiупорядкованих
елементів.
тене́ (Jan Niecisław Ignacy Baudouin de
Мова – це система знаnand de Saussure) (26 листо-пада
ків,
виражають
ідеї.
1857,які
Женева
- 22 лютого
1913) швейцарський лінгвіст, засновник
структуралізму, вважається засновником сучасної лінгвістики і одним з найвидатніших науковців 20
століття.
Будова
– це Потебня
система
Олекса́ндрмови
Опана́сович
́ (*10
синтаксичних
де
(22) вересня 1835, відношень,
хутір Манів, поблизу
села
Гаврилівки,
тепер
Гришиного
один компонент системи Роменського районупередбачає
Сумської області
обов’язково
усі-†29
листопада (11 грудня) 1891, Харків) інші
український та російський мовознавець,
філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч,
член-кореспондент Петербурзької АН з
1875, член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств.
Courtenay; 13 березня 1845, Радзимін,
поблизу Варшави - 3 листопада 1929,
Синтагми
– складники
Варшава)
- польський
мовознавець,реченчлен ня
Польської
академії
знань
з 1887,
та більш великих
синтакчлен сичних
- кореспондент
Петербурзької
єдностей, морфеми –
Ака-демії наук з 1897.
складники синтагм, фонеми –
складники морфем.
Основи структурної лінгвістики
як складова частина мовознавчої науки
Лінгвістичні школи структуралізму
Празький лінгвістичний гурток
Матезіус
Вілем
Трубецькой
Микола
Сергійович
Якобсон
Роман
Осипович
Карцевський
Сергій
Осипович
Напрямки наукової діяльності:

Упровадження принципів структурного опису мови. Визначення мови як системи засобів висловнення, як
функціональної системи, яка має цільову спрямованість.


Формулювання принципів функційного опису мови.




Розрізнення фонології і фонетики, ведення поняття фонологічних опозицій.
Дослідження поетичної мови з його особливими проявами в сфері фонології, морфології, синтаксису
й лексики.
Визначення фонеми як комплекс розрізняльних рис.
Розроблення типології фонологічних опозицій.
Використання методів структурного аналізу в дослідженні морфології та синтаксису.
Основи структурної лінгвістики
як складова частина мовознавчої науки
Лінгвістичні школи структуралізму
Копенгагенський лінгвістичнаий гурток (глоссематика)
Єльмслєв
Луї
Брьондаль
Віго
Ульдалль
Йорген
Ханс
Тогебю
Кнуд
Напрямки наукової діяльності:

Створення загальної (логічної) граматики, в якій мова повинна розглядатися в
панхронічному аспекті, тобто повинні досліджуватися загальнолюдські чинники, що
діють на кожній стадії розвитку кожної окремої мови.

Трактування мови як абстрактної структури та її описання суто формальними способами без звертання до її убстанцій (реального змісту і звучання).
Основна ідея лінгвістичної теорії (глоссематики):
Лінгвістика має досліджувати мову не як механічне поєднання позамовних (фізичних, фізіологічних, сихологічних,
логічних, соціологічних) явищ, а як самодостатнє ціле, структуру sui generis (своєрідну). Водночас лінгвістична
теорія повинна нехтувати відхиленнями в мовленні і шукати «постійне, яке лежить в основі змін», те, що робить
мову мовою, якою б вона не була.
Основи структурної лінгвістики
як складова частина мовознавчої науки
Лінгвістичні школи структуралізму
Американська лінгвістична школа (дескриптивізм)
Блумфілд,
Леонард
Боас,
Франц
Харріс,
Зеліг
Напрямки наукової діяльності:
Сепір,
Едуард
Уорф,
Бенджамін
Лі
Глісон,
Генрі
Аллан

Упровадження формального підходу до вивчення мовних фактів (сполучуваність
одиниць, їх місце в мовленні стосовно інших одиниць тощо).

Вивчення мови у зв’язку з культурою.

Обгрунтування принципів “механістичної лінгвістики”, яка розчленовує процес
мовного спілкування на ряд стимулів і реакцій.
Основні ідеї:
● Незастосовність традиційних методів лінгвістики до опису індіанських мов
● Ідеї зв’язку мови та культури
Основи структурної лінгвістики
як складова частина мовознавчої науки
Лінгвістичні школи структуралізму
Американська лінгвістична школа (дескриптивізм)
Основні ідеї (продовження):
● Дистрибутивний аналіз як система діагностичних прийомів членування висловлення на мінімально
можливі у певній мові сегменти (фони і морфи)
● Опис зовнішніх формальних елементів структури мови, уникаючи всього, що має якийсь стосунок до логіки,
психології та інших дисциплін.
● Розроблення не загальної теорії мови, а лише методів синхронного опису мови.
Сутність методики дистрибутивного аналізу:
Фони
(окремі звуки)
Морфи
(мінімальні послідовності
морфем, що мають
значення)
Розподілення ОМ за класами (К)
ТО ∈ той самий К, якщо ТО можуть заступати один одного у тих самих оточеннях
(напр., “діагностичним” контекстом для
прикметників в українській мові є положення перед словом типу “стіл”: високий
(дерев’яний, білий) стіл).
Ідентифікація текстових одиниць (ТО) з одиницями
мови (ОМ)
ТО ∈ та сама ОМ, якщо ТО знаходяться в різних оточеннях (напр., фонема /і/ у словах сім’я, дім), або в тих
самих оточеннях без різниці у значеннях (зак. ор. відм.
-ма, -ома у словоформах типу шістьма - шістьома)
Ідентифікація текстових одиниць (ТО) з одиницями
мови (ОМ)
ТО ∉ та сама ОМ, якщо ТО знаходяться в тому самому
оточенні (напр., звуки [т] і [д] у словах там і дам)
Предмет структурної лінгвістики.
Методи дослідження структури мови
Структурна лінгвістика
Формальна структура
компонента мови
Різниця між системою та структурою
Система — це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених еле-ментів, а структура —
це склад та внутрішня організація єдиного цілого
О. С. Мельничук
Формальна структура мови
в цілому
Системно-структурний характер мови
Усі елементи мовного мислення — фонетичні, семасіологічні та морфологічні — укладаються в розряди та групи.
Бодуен де Куртене
Одиниці мови та їхні функції
Фонема
Фонема – найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що
здатна виконувати деякі функції у мовленні.
Уважно прослухайте відеоматеріал і визначте, які функції виконує фонема
Функції:
Розрізнювальна (правильна вимова звуків-фонем забезпечує можливість її повноцінного сприйняття слухачем, і, відповідно, адекватну передачу змісту думки)
Ідентифікаційна (у мовному потоці звуків, як реалізацію тих чи інших фонем, а завдяки цьому
розпізнає складені з цих фонем морфеми і слова)
Конститутивна (фонеми слугують матеріалом, з якого утворюють одиниці – морфеми, слова)
Одиниці мови та їхні функції
Морфема
Морфема – найменша частина слова, що має певне, так зване граматичне значення.
Членування морфем на частини призводить лише до виділення елементів, що не
мають значення – фонем.
Уважно прослухайте відеоматеріал і визначте її характерні риси:
Функції:
Словозмінювальна (змінення слів за граматичними формами)
Словотвірна (за допомогою морфем відбуваються процеси словотворення. Морфемний спосіб
словотворення – суфіксальний, суфіксально-префіксальний)
Сполучувальна (за допомогою морфем оформлюються зв’язки в словосполученнях)
Одиниці мови та їхні функції
Слово
Слово - основна та універсальна одиниця мови. Цю мовну одиницю можна
визначити як стійкий звуковий комплекс, що має значення.
Слово
Лексична одиниця
Функції:
Комунікативна (слугує засобом спілкування)
Номінативна (призначена для називання предмета)
Естетична (слугує засобом художньої виразності)
Грматична одиниця
Одиниці мови та їхні функції
Речення
Речення - сполучення слів, яке у закінченому вигляді передає (виражає) певну
думку.
Характерні риси:
Смислова та інтонаційна завершеність.
Структурність (наявність граматичної структури).
Члени речення
Підмет
Присудок
Визначення
Додаток
Обставина
Одиниці мови та їхні функції
Текст
Текст - сполучення кількох речень у відносно розгорнутому вигляді, яке розкриває
ту чи іншу тему.
Характерні риси:
Тематична єдність, смислова й структурна єдність, композиційна й граматична
зв’язність.
Дотримання смислового й граматичного зв’язку між фрагментами мовленнєвого висловлення (абзацами).
Логічна послідовність відображення основних властивостей предмета
мовлення.
Логіко-смислова організація повідомлення.
Кінець
Дякуємо за увагу