Сутність і життя людини через образи мистецтва та літератури “Людина завжди була і буде найцікавішим явищем для людини” В.

Download Report

Transcript Сутність і життя людини через образи мистецтва та літератури “Людина завжди була і буде найцікавішим явищем для людини” В.

Сутність і життя людини
через образи мистецтва
та літератури
“Людина завжди була
і буде найцікавішим
явищем для людини”
В. Г. Бєлінський
Автор презентації: Бажан Т.І.
Початок ери людства і день сьогоднішній
«Пещерный человек учился рисовать. «И, страшной тайной творчества
Не находя в изяществе резона,
влеком,
Тяжелым камнем начал выбивать
Он чувствовал - назад уж нет возврата,
Фигуру угловатого бизона.
Когда он первобытным кулаком
Стирал слезу светло и виновато.
Случайный шаг! Опасная стезя!..
Косматый, дикий, шкура за спиной,
Он кончил, и впервые с сотворенья
Лицо разодрала ему гримаса!..
Наскельний живопис. Из глаз звериных длинная слеза
Он радости был полон неземной,
Устало потекла - от умиленья.»
Північна Африка.
Что слаще меда и сытнее мяса.»
Е.Винокуров. 1957.
“Звідки ми, хто ми, куди ми йдемо?”. Це назва картини
П. Гогена, французького художника ХІХ століття, яка
і сьогодні привертає увагу відвідувачів Бостонського
музею мистецтв.
В.Симоненко.
“Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?” –
Такі запитання ставив перед
читачами український поет
ХХ ст. Філософськи осмисливши
сутність людини, відповідає:
“Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.”
Образ людини в епоху Відродження
Леонардо да Вінчі. Мона Ліза.
Мона Ліза – це портрет
сучасниці Леонардо, втілення образу мислячої людини
епохи Відроджєення,
яка мовби дивиться на глядача,
намагаючись зрозуміти хід його
думок.
Сікстинська мадонна –
образ жінки-матері, втілення ідеалу краси і
добра. Скромна і величава,
вона понад усе любить
своє дитя, і, в той же час,
готова віддати його заради
спасіння людей.
Мікеланджело. Раб, що бореться.
Невимовні муки невільника, нестримне бажання
розірвати пута, не дивлячись на безвихідь становища –
основна ідея роботи Мікеланджело.
Санті Рафаель.
Сікстинська мадонна
«Быть или не быть, вот в чем вопрос.
Достойно ль смиряться под ударами судьбы,
Иль надо оказать сопротивленье
И в смертной схватке с целым морем бед
Покончить с ними?»
В.Шекспір. Гамлет.
В.Висоцький в
ролі Гамлета.
Життя людини в часі
Дитинство: безпосередність, безтурботність,
невинний дитячий погляд, бажання пізнати
світ.
Пора пошуків, вибір життєвого шляху,
прийняття важливих рішень.
Ніка Морозов. В.Сєров.
Юність. Т.Яблонська.
Старість: спокій, гідність, мудрість,погляд в себе.
Естафета трьох поколінь, їх єдність, в той
же час характерні риси кожного вікового
етапу – основна ідея твору Ф.Кричевського
“Три віки”.
Ранок. Т.Яблонська
Портрет старого в
червоному. Рембрандт.
Філософія Омара Хайяма…
Омар Хайям, відомий поет і філософ середньовіччя.
(близько 1048- після 1122)
«Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало,
Два важных правила запомни для начала:
Ты лучше голодай, чем что попало есть,
И лучше будь один, чем вместе с кем попало.»
«Меняем реки, страны, города…
Иные двери… Новые года…
А никуда нам от себя не деться,
А если деться – только в никуда.»
«Если низменной похоти станешь рабомБудешь в старости пуст, как покинутый дом.
Оглянись на себя и подумай о том,
Кто ты есть, где ты есть и – куда же потом?»
«Жизнь пронесётся, как одно мгновенье,
Её цени, в ней черпай наслажденье.
Как проведёшь её, так и пройдёт.
Не забывай: она твоё творенье»
…і філософія нашого сучасника
Віталій Іващенко, доцент Нацiонально-технiчного
Університету України «Київський полiтехнiчний iнститут»,
заслужений працiвник культури України
«Не вмію жити просто так,
Я можу тільки чимось жити:
Кохати, мріяти, творити,
«Є філософія бажань:
Щоб слід залишив день прожитий, Якщо їх всі задовольнити,
Життя щоб мало сенс і смак.»
Не буде смислу далі жити.
Як хочеш жити, то бажай!»
«Питання є задавнене, відкрите,
Та відповідь на нього треба знати:
Ми в світі живемо, щоб працювати?
Чи, все ж таки, працюємо, щоб жити?»
«Мінятися не бійся, любий друже,
Незадоволення собою – добрий знак,
Лиш дурень не міняється ніяк,
Бо точно знає, що розумний дуже.»
«З нас кожен бачить у житті таке,
Що гріє душу і милує око.
Низька душа вишукує низьке. «Нажаль, цю істину не кожен знає,
Душа висока мріє про високе.» Що смерті боїмося ми дарма:
Допоки ми живі, її немає,
Але як прийде, то вже нас нема»
«К добру и миру тянется мудрец,
К войне и распрям тянется глупец»
Рудаки
Художники-баталісти, як правило, оспівують героїзм і мужність
солдат, геніальність полководців, військові успіхи. Але є і
інший погляд митців на війну.
В. Суріков. Перехід Суворова
через Альпи.
«Война и мир – позор и зло. С ней человек звереет.
О Боже праведный! Ей мать проклятье шлёт.
Пока идет война, кто вновь поля засеет,
Кто ниву жёлтую в июне уберёт?»
Антоніо Мачедо
Філософське осмислення
війни як різновиду людської
діяльності є темою картини
В.Верещагіна “Апофеоз війни”,
на рамі якої зроблено напис:
“Присвячується всім великим
завойовникам – минулим,
нинішнім і майбутнім” в знак
протесту проти насильства,
війни, знищення людства.
О.Дейнека. Оборона Севастополя.
В.Верещагін. Апофеоз війни.
“Не війна і грабежі творять славу
людського роду, а тільки мирна праця”
Ці два полотна різного
часу об’єднує одна ідея –
праця людини.
«Великая радость - работа,
В полях,за станком, за столом!
О.Венеціанов. На оранці. Весна. Работай до жаркого пота,
1820. Работай без лишнего счёта,Всё счастье земли – за трудом.»
В.Брюсов.
М. Горький
Т.Яблонська. Хліб. 1949.
“Коли праця – задоволення, життя – добре!”(М.Горький)
Чого не можна сказати про персонажа грецької міфології.
Сізіфова праця
«Ми в світі живемо, щоб працювати?
Чи, все ж таки, працюємо, щоб жити?»
В.Іващенко.
Найважча професія – бути людиною
Хосе Марті.
«Везувий зев открыл - дым хлынул клубом - пламя
Широко развилось, как боевое знамя.
Земля волнуется - с шатнувшихся колонн
Кумиры падают! Народ, гонимый страхом,
Толпами, стар и млад, под воспаленным прахом,
Под каменным дождем бежит из града вон.»
О. Пушкін.
К.Брюлов. Останній день Помпеї.
Автор полотна переконує глядача в тому, що головна
цінність в світі – людина, протиставляючи згубним силам
природи її духовну велич і красу.
“Мы источник веселья и скорби рудник.
Мы вместилище духа – и чистый родник.
Человек, словно в зеркале мир, - многолик.
Он ничтожен и он же безмерно велик.»
Омар Хайям.
А які слова можна віднести до героя
картини П.Федотова?
П. Федотов. “Свіжий кавалер”.
Людина – істота, що здатна мислити
Что останется после меня?
Добрый свет глаз или вечная тьма,
та аналізувати прожите
Леса ли ропот, шепот волны
життя - одна з головних
Или жестокая поступь войны?
Неужели я подожгу свой дом,
рис людини.
Сад, который с таким трудом
Рос на склоне заснеженных гор,
Тяжкі думи і каяття за свої
Я растопчу, как трусливый вор?
дії . Саме це підкреслив
Ужас, застывший в глазах людей,
Будет вечной дорогой моей?
П. Антопольський в свїй
Оглянусь на прошедший день,
роботі.
Правда там или злобы тень?
Каждый хочет оставить светлый след.
Отчего же тогда столько черных бед?
Людину, що роздуЧто останется после тебя,
мує, художник показав Человечество,
С этого дня?
в образі Христа.
Здатність осмислювати
П.Антопольський.
Іван Грозний
Ника Турбина.
І.Крамський. Христос в пустелі.
Джерела
1.
2.
3.
4.
5.
Культура против варварства. К.: Высшая школа, 1988.
Д .Степовик. Скарби України. К.: “Веселка”, 1990.
В.Симоненко. У твоєму імені живу. – К.: “Веселка”, 1994.
Шедевры русской живописи. – М.: «Белый город», 2006.
Хрестоматия по эстетическому воспитанию. /Составитель
С. П. Максимюк. – К.: «Высшая школа», 1987.
http://ukrart.lviv.ua/poets1032.php
http://viiv.co.ua/index.html