Дослідження етно-географічних груп бойків, гуцулів та лемків в Україні Бабинюк Ліна, Лотоцька Лілія, Степанець Інна магістранти першого року навчання кафедри економічної та соціальної географії географічного.
Download ReportTranscript Дослідження етно-географічних груп бойків, гуцулів та лемків в Україні Бабинюк Ліна, Лотоцька Лілія, Степанець Інна магістранти першого року навчання кафедри економічної та соціальної географії географічного.
Дослідження етно-географічних груп бойків, гуцулів та лемків в Україні Бабинюк Ліна, Лотоцька Лілія, Степанець Інна магістранти першого року навчання кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Бойківщина • Бойки заселяли в основному гірські райони середніх Лісових Карпат (Львівську, Івано-Франківську та Закарпатську області). • Бойківщина - суміжний з Гуцульщиною на заході етнографічний район, що займає центральну частину Українських Карпат. • Назва бойки — зафіксована у джерелах XVII—XVIII ст. її походження має різне пояснення. • Розташування, форми поселень і планування їх на Бойківщині в першу чергу визначаються рельєфом місцевості. Найбільше поселень у долинах Опору, Стрия, Мізунки. Ще східніше гірські масиви вищі, долини звужені. Поселення Бойків Окрім видовжених і скупчених поселень, поширеними були розкидані села. Це поселення, в яких садиби споруджували в долині або по схилах. Такий характер розселення був зручний тим, що давав змогу зводити стодоли та інші господарські будівлі серед полів. Кожний господар будувався на своїй ділянці, тому цей тип поселень має характер хутірського. Такими поселеннями є Славсько, Погар. Бойківське господарство Бойківська Хата • Народні майстри будували хати з галереями, водяні млини, церкви, дзвіниці, які ми сьогодні вважаємо шедеврами народного зодчества. Впродовж століть вироблявся неповторний бойківський стиль, в якому відобразилися кмітливість, спостережливість, естетичні смаки та уподобання будівничих. • Оригінальний вигляд бойківських хат пояснюється дуже високим і крутим дахом, широким піддашшям. Декоративна різьба в оздобленні бойківських хат дуже стримана. Церковна архітектура Бойківські церкви відзначаються оригінальністю архітектурних форм, конструктивною простотою, доцільністю та виразністю окремих деталей. Два чудових пам'ятники цього виду народної архітектури представлені в Музеї народної архітектури та побуту у Львові: . Це церкви 1763 року з с.Кривки Турківського району і 1863 року із села Тисовець Сколівського району Львівської області Основні напрямки бойківського мистецтва • • • • • Іконопис Вишивка Різьба Писанкарство Бойківський фольклор • Музика Гуцульщина 9,2 тис. км2 470 тис. жителів Походження етноніму “гуцул”: - від опришків (так званих гуців) – з румунської - розбійник; -від господарської діяльності населення — скотарства, ключовим поняттям якого було слово когул — чабан, вівчар; - від давньослов'янського племені уличів або улуців; - за прізвищем людини (Гуцуляк, Гуцул) — засновника племені. Зайняття Гуцулів • скотарство, дещо примітивне землеробство, пізніше – курортне господарство, лісове господарство. • домашні промисли - ткацтво, обробка металу і шкіри, різьба по дереву, художня вишивка та ін. • Хата збудована з коленого, вигибльованого дерева, покрита дошками-драницями, мала сіни та дві кімнати; на подвір’ї – комори, стайня та інші господарські будівлі; Лемківщина Це історико-етнографічна область України, що охоплює район північно-західних Карпат. Назва походить від населення цього регіону – лемків, які селились по обох схилах Бескидів, у межиріччі Сяну і Попраду, а також на захід від річки Уж. Походження назви вони є одним із відгалужень давньослов'янського племені білих хорватів, які у VI—VII ст. мешкали у Західних Карпатах. внаслідок уживання в розмові діалектної частини «лем» (у значенні «тільки», «лише»). частина лемківського населення Закарпаття називала себе «лемаки». від власного імені людини – Лемко через уживання частки лем у значенні «лише». Побут і культура лемків • села розташовувались переважно на низьких незаливних терасах потоків і рік, а видовжена форма і спосіб забудови були пов’язані з системою землекористування • земля громади ділилася на широкі смуги(лани), які простягалися упоперек долини • класичним типом лемківського житла була «довга хата», тобто «хижа» • на оселях зображували різні орнаменти: солярні знаки, закарлючки, кривульки, «дерево життя», «квіти» Соціологічне дослідження • Всього в соціологічному опитуванні взяло участь 167 осіб, з яких бойків та гуцулів – по 55, лемків – 57. • Опитування проводилось в основному через мережу Інтернет (Facebook) за допомогою електронної анкети Google, а у роботі з гуцулами – і через живе спілкування. • В опитуванні взяли участь 82 чоловіки та 85 жінок. • Вік респондентів – 17-77 років, середній вік – 32 роки, медіана – 26 років, тобто більше половини опитаних старші 26 років. • Серед опитаних – журналісти, фотографи, історики, громадські діячі, місцеві чиновники, працівники освіти та культури, а також студенти, представники малого бізнесу, сільського господарства і промисловості. Виявлено високий рівень самоідентифікації бойків, гуцулів та лемків • понад 65% населення без вагань відносить себе до тієї чи іншої етнографічної спільноти Виявлено позитивне ставлення до місця свого проживання • найвищий рівень серед гуцулів (85%), дещо менше у бойків і лемків (78 і 68% відповідно); найбільший відсоток нейтрального відношення – серед лемків (23%). Переваги регіону Представники усіх етнографічних груп вважають перевагами свого регіону місце розташування, фольклор і культуру, власну автентичність та екологічну ситуацію. Актуальні проблеми • проблеми екології та збереження довкілля (в т.ч. вирубка лісів); запобігання несприятливим природним явищам і процесам; збереження культурної, архітектурної, історичної спадщини; недостатня увага до розвитку регіонів з боку влади; проблеми розвитку освітнього комплексу; поширення соціальних негараздів та ін. • для усіх етнографічних груп – нерозвинена інфраструктура, відсутність робочих місць, погіршення екологічної ситуації; • для лемків найбільш значимою є проблема міграції населення за кордон; • особливо гостро для гуцулів стоїть проблема зайнятості та безробіття, а також проблеми розвитку туризму; • специфічні проблеми – надто ліберальна міграційна політика влади (Бойківщина) суперечки власності на землю, ізольованість населених пунктів (Гуцульщина), проблема територіального розселення (Лемківщина). Мобільність Найменш мобільними серед досліджуваних груп є гуцули (як щодо внутрішніх поїздок державою , так і щодо закордонних). Крім того, вони становлять більшість тих, хто б не хотів переїжджати до інших регіонів України (53%) та за кордон (49%). Що сточується інших етнографічних груп, то 42% бойків хотіли б переїхати до іншого регіону (в тому числі за кордон – 20%), так само як і 35% лемків (за кордон на постійне проживання виїхало б 37% респондентів). Висока вага історичного фактору • • Найбільш важливі історичні події відрізняються через територіальну неоднорідність поширення населення: - діяльність ОУН-УПА, друга світова війна (Бойківщина); - опришківський рух під проводом Олекси Довбуша XVI-XIX ст., Гуцульська Республіка 1918-19 рр., діяльність ОУН-УПА 1930-50-ті рр. (Гуцульщина); - операція «Вісла», проголошення ЗУНР, голодомор 1939-41 рр (Лемківщина). Лише 4-7% опитаних взагалі не цікавляться історією свого рідного краю. В середньому по етнографічних групах співвідношення тих, хто добре знає свою історію та знайомих з нею в загальних рисах приблизно однакове (коливається в межах 42-51%). Це частково свідчить про культурний занепад та втрату національної самобутності. Національні герої • Степан Бандера, Роман Шухевич, Андрей Шептицький. • Також до списку національних героїв потрапили уродженці міст і сіл Бойківщини, Гуцульщини та Лемківщини, письменники, гетьмани, сучасні політичні діячі Виявлено негативне ставлення до перебування територій у складі Радянського Союзу • Найбільший нейтралітет до радянського періоду розвитку проявили бойки (20% опитаних), адже саме територія Бойківщини була одним із найбільш розвинених регіонів Західної України в період СРСР. Відповіді респондентів-гуцулів в переважній більшості різко негативні з помітним політичним забарвленням. • Найбільш розвиненими сферами господарства краю в Найбільше негативних відповідей період СРСР респонденти (і жодної позитивної) – зі сторони виділили сільське господарство, промисловість, освіту, культуру, лемків, що пояснюється їхнім важливе значення у розвитку історичним минулим, зокрема Гуцульщини відігравав туризм, примусовим переселенням до а Лемківщини – торгівля. Польщі та Німеччини в ході операції «Вісла». Зв’язки із закордоном • найтісніші і найбільш чисельні – у лемків (95% опитаних лемківукраїнців мають за кордоном знайомих чи родичів з діаспори), це пов’язано знову ж таки з проведеною за радянських часів операцією «Вісла». • Значну діаспору мають також бойки. Що стосується гуцулів, їхня діаспора закордоном в основному складається із заробітчан. • В цілому, представники бойків, лемків та гуцулів за кордоном проживають у сусідніх з Україною країнах Європи, також в Італії, Німеччині, Іспанії, країнах колишнього СРСР, США, Канаді. Образ сучасного бойка Сучасний бойок особливо цінує сприятливу екологічну ситуацію, власну автентичність. Також переймається недосконалою політичною системою, низьким рівнем життя, безробіттям, поганою інфраструктурою та поширенням алкоголізму серед населення. Через це хотів би змінити місце проживання. Сучасний бойок любить подорожувати , ба більше навіть був за кордоном і йому настільки там сподобалось, що з’явилось бажання там і залишитися. Цікавиться історією свого регіону, але радянський період історії вважає ганебним для розвитку Бойківщини та України в цілому, хоча і розвивались сільське господарство, промисловість та освітня сфера. Його герої – С. Бандера, Р. Шухевич, І. Франко, а також княгиня Ольга та сучасні політики (наприклад, О. Доній). Образ сучасного гуцула Сучасний гуцул живе переважно в сільській місцевості, працьовитий, зайнятий здебільшого у лісовій промисловості , будівництві або займається народними промислами. Віруючий. Добре ставиться до природи, але все більше намагається використати її з максимальною вигодою для себе, не завжди розуміючи наслідки. Дуже прив’язаний до рідної землі, за характером є доволі замкненим, хоча багато з ким контактує і багато де бував. Намагається триматися разом з такими самими, як він. З кожним наступним поколінням гірше знає історію, але намагається дотримуватись традицій. Цікавиться політикою, але в більшості випадків не вірить ні владі, ні політичним силам. Патріотичний, дещо з огидою згадує період історії України в складі СРСР. Має родичів за кордоном, але сам не дуже рветься покинути свій рідний край. Образ сучасного лемка Сучасний лемок живе переважно у місті, віруючий, амбіційний, відкритий, достатньо мобільний. Часто їздить за кордон, не проти залишитись там жити. З іншого боку, він патріот, готовий боротися за правду та справедливість. Не може лишатися осторонь соціальних та політичних проблем. Героями вважає Андрея Шептицького та Степана Бандеру, негативно ставиться до рядянського режиму. Зберігає та поширює лемківську культуру і традиції, є активним учасником різноманітних етнографічних фестивалів.