Transcript Стрілецькі пісні, їх автори. Герої стрілецьких пісень

Стрілецькі пісні, їх автори.
Герої стрілецьких пісень
Роботу підготувала
Боруцька Іванна,
учениця 11 класу
ЗОШ І – ІІІ ступеня с.Бужани
Науковий керівник –
Стрільчук Г.М., учитель
української мови та літератури
Актуальність дослідження полягає в том у, щоб у час відродження
народної моралі, звичаїв показати, як виникли стрілецькі пісні, як
формувався світогляд січових стрільців – передової української молоді, у
якому відбилися національні та патріотичні мотиви.
Предмет дослідження – стрілецькі пісні , життєвий та творчий шлях їх
авторів, герої стрілецьких пісень.
Хронологічні рамки охоплюють проміжок часу з 1913 до 1922р.р.
Територіальні межі – Галичина, Закарпаття, частково Волинь.
Мета роботи – опрацювати тексти пісень січових стрільців, зробити їх
класифікацію за тематикою і жанрами, дослідити життєвий та творчий
шлях
авторів,
узагальнити
образи
героїв
стрілецьких
пісень.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що стрілецькі пісні
розглядаються як самостійний об’єкт фольклору. На основі найновіших
публікацій здійснено спробу аналізу місця і ролі стрілецьких пісень та їх
значення у культурі українського народу.
Тематика стрілецьких пісень
Громадсько-політична тематика:
- заклик до визвольного бою;
- тема військового походу;
- трагічні мотиви;
- мотиви стрілецького полону і тюремної тематики.
Побутово-інтимна тематика:
- прощання з родиною;
- стрілецький побут;
- кохання дівчини і стрільця;
- зрада коханої;
- мотиви відчуття смерті.
Жартівливі пісні.
Жанри стрілецьких пісень:
- історичні пісні;
- гімни;
- пісні-заклики;
- пісні-хроніки;
- балади;
- ліричні пісні;
- календарно-обрядові (колядки, гаївки,
гагілки).
Автори стрілецьких пісень
Левко Лепкий
(1888 – 1971)
Композитор і письменник, талановитий журналіст,
Роман Купчинський
(1894 – 1976)
Письменник, журналіст, композитор, громадянський
художник, командир кінноти УСС, автор
діяч, старшина УСС та УГА. Автор стрілецьких
популярних стрілецьких пісень:
пісень “Ніби сниться”, “Як з Бережан до кадри”,
“Журавлі”, “Гей видно село”,
“Ми йдемо в бій”, “Засумуй , трембіто”,
“Колись , дівчино мила”,
“Бо війнга війною” та ін.
“Заквітчали дівчатоська”, “Ой та зажурились”,
“Ой шумить, шумить”.
Автори стрілецьких пісень
Михайло Гайворонський
(1892 – 1949)
Автор пісень “Слава, слава, отамане” “Нема в світі кращих
хлопців”, “Їхав стрілець на війноньку”, “За рідний край”.
Антін Лотоцький (1881 – 1949)
Юліан Назарак (1893 - 1916)
Степан Чарнецький(1881- 1944)
Юрій Шкрумеляк (1895 – 1965)
Герої стрілецьких пісень
Січовий стрілець
- головний герой, людина високих
моральних принципів,
підпорядкованих політичній ідеї
визволення України, готовність за волю віддати своє життя.
Симон Петлюра, Дмитро Вітовський, Олена Степанів –
військові провідники та ідеологи стрілецтва. У піснях
відобразилася глибока повага українців до політичних лідерів,
здатних на самовіддану працю, самопожертву в ім’я волі,
добра нації ( “ Сонце низенько, вечір близенько ”, “У суботу
пізно о сьомій годині ”, “ Дев’ятсот штирнастім році ”).
Образ жінки-матері творці пісень возводять у ранг
співучасниці боротьби.
Пам’ятник січовим стрільцям під
Крутами
Особливо виразно виступає патріотичний зміст у стрілецькій пісні “
Виряджала мати сина до бою під Крути ”. Історичне тло трагічна загибель
трьохсот героїв куреня Січових Стрільців у двобої з більшовицькими
окупантами під станцією Крути. Пісня героїзує матір, яка наказує сину:
- Іди, іди , мій синочку, в бою не здавайся.
Як побореш воріженьків додому вертайся.
Стрілецькі пісні – невмируща пам’ять вдячних нащадків про стрілецький
подвиг. Вони боронили твердість духу українців, готували до нової боротьби,
а згодом, в роки Другої світової війни стали повстанськими піснями.
Стрілецькі пісні поділяються на
дві групи:
- авторські пісні представлені двома тематичними блоками, у яких
домінує мотив громадсько-політичний та побутово-інтимний;
- народні стрілецькі пісні, у яких звучить елегійно-трагічний мотив:
передчуття смерті, момент втрати життя, похорон, стрілецька
могила, оплакування полеглих
Практичність дослідження полягає в тому, що зібрані
матеріали, висновки та узагальнення, додатки можуть бути
широко використані на уроках народознавства, засіданнях
гуртків та факультативів при підготовці позакласних заходів у
формуванні
національного
менталітету,
консолідації
української нації, утвердження її державної незалежності
Дякуємо за увагу!