Transcript Презентація
ВРАХУВАННЯ ВПЛИВУ СТРЕСУ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ НА ЇХ СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.
Підготувала Студентка групи УНЗм – 12 Капустей Л.С .
Похмурі думки та емоції ослабляють нас, роблять хворими, а позитивні - роблять нас сильними та здоровими.
Г.Сел'є
ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: СТРЕСОВІ СТАНИ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ.
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: ПЕРЕДУМОВИ НЕРВОВИХ РОЗЛАДІВ, СТРЕСУ В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ .
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: ДОСЛІДИТИ ВПЛИВ СТРЕСУ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ НА ЇХ СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.
Завдання дослідження
:
1.
Визначити основні причини виникнення стресових станів в учнів старших класів та їх вплив на задоволеність життям у процесі навчання.
2. Розкрити розуміння поняття.
поняття «задоволеність життям» як психологічної категорії та з’ясувати сутність категорій, близьких за змістом до цього 3. Підбір методів та методик діагностики та корекції психогенних факторів; 4. Організація та проведення експериментального дослідження серед учнів 9-11 класів; 5. Аналіз експериментальної роботи; 6. Формування висновків та рекомендацій.
Методи дослідження:
теоретичні: узагальнення аналіз, порівняння, класифікація, соціально-педагогічної, психологічної та медичної літератури з проблем дослідження;
емпіричні: спостереження; анкетування, тестування,
методи статистичного аналізу інтерпритації результатів дослідження; та якісної
опрацювання результатів аналізу – якісний аналіз проведеного дослідження.
Стрес
- це за своєю суттю ще один вид емоційного стану, що характеризується підвищеною фізичною і психічною активністю.
Ганс Сельє основоположник західного вчення про стреси і нервові розлади, визначив наступні стадії стресу як процесу:
Характер людину впливу залежить основних факторів:
інтенсивність стресу; стресу від
його тривалість;
сприятливість конкретної людини до даного стресору.
на трьох
ФІЗІОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ:
хекання; частий пульс; почервоніння або збліднення шкіри особи; збільшення адреналіну в крові; потіння
МЕДИЧНІ ОЗНАКИ:
підвищена нервозність; наявність істеричних реакцій; непритомність; афекти; головні болі; безсоння
ОЗНАКИ СТРЕСУ
ПСИХОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ:
зміна динаміки психічних функцій; найчастіше уповільнення розумових операцій; розсіювання уваги; ослаблення функції памʼяті; зменшення сенсорної чутливості; гальмуваня процесу ухвалення рішення
ОСОБИСТІ ОЗНАКИ:
повне придушення волі; зниження самоконтролю; пасивність і стереотипність поводження; нездатність до творчих рішень; підвищена сугестивність; страх; тривожність; невмотивоване занепокоєння
ДО СТРЕСУ РОЗПОВСЮДЖЕНИХ НАСТУПНІ: У МОЛОДІ ПРИЧИН ВІДНОСЯТЬ
вплив навколишнього середовища ( жара, холод, шум, забруднення та ін.). Стрес може виникнути в результаті поганих фізичних умов, наприклад в температурі приміщень, поганого освітлення або надмірного шуму;
навантаження ( підвищеної інтенсивності). Навантаження різними матеріалами, читанням багатьох підручників та виконання різного роду занять;
фізіологічні (травма, розлад, хвороба та ін.). Стреси роблять молоду людину більш схильною до різних захворювань, в результаті чого послаблюється імунна система людина;
інформаційні (надмірний обсяг переробляти, запамʼятовувати); інформації, яку потрібно
емоційні. Головні проблеми, які потребують вирішення в період молодості – це досягнення ідентичності і близькість (на противагу ізоляції). Близькість потребує тісних відносин з іншою людиною і являє собою поєднання двох ідентичностей, але без втрати кожним індивідом своїх неповторних особливостей. Коли молода людина не здатна досягнути взаємності, чи коли ідентичність людини настільки слабка, що виникає ризик втратити приєднання себе з іншими, то відбувається ізоляція молодої людини. Це може призвести до виникнення стресу. Близькість може руйнуватися негативними почуттями – гнівом і роздратуванням. Всі емоції: радість, гнів, ненависть, ревнощі, також певною мірою можуть викликати у молоді стресову ситуацію. Тому на емоційному рівні молодь відчуває чи не найбільший стрес у своєму житті;
важкі життєві ситуації: хвороба, смерть близьких людей, труднощі пережиті близькими, втрата місця навчання, стрімкі зміни умов життя;
відсутність звичних, бажаних соціальних звʼязків, соціальна ізоляція, порушення емоційно значущих міжособистісних відносин;
виробничі (значні зміни у навчанні, на роботі, труднощі і конфлікти).
Деякі дослідження показують, що студенти, які вибрали професію не за власним бажанням і яким їхня майбутня професія не подобається будуть відчувати більший стрес, ніж ті, хто навчаються за власним бажанням, і яким їхня професія подобається. До виробничих чинників виникнення стресу можна віднести і монотонність у навчальній та трудовій діяльності, в емоційних контактах; переломні етапи життя: розлучення, народження дітей, початок і закінчення навчання, перехід у іншу школу та ін..
особистісна дисгармонія: внутрішньоособистісні конфлікти, кризи невідповідності реального і бажаного Я, кризи розвитку особистості; незадоволеність матеріальним забезпеченням; невизначеність або конкретна загроза; соціальні і соціально-психологічні чинники (безробіття, соціальна незахищеність та ін..).
ЧИННИКИ РИЗИКУ:
Перший чинник • прискорення темпів життя Другий чинник • інформаційні перевантаження Третій чинник • урбанізація. Сум'яття великих міст є потужнім стресовим чинником.
Четверт ий чинник • малорухливість сучасної людини. . Ми уникаємо фізичних навантажень, котрі життєво необхідні для здоров'я.
П'ятий чинник • нездорове харчування, насичене рафінованими продуктами, консервантами, штучними барвниками, ароматизаторами, стабілізаторами тощо.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СТРЕСУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ: зміни в шкільній успішності; вживання алкоголю або наркотиків; зміни в режимі сну або харчування; часті скарги на фізичний стан; одержимість питанням своєї ваги:невиправданий страх ожиріння; протипоставлення себе правам та владі інших людей виражене в актах крадіжки або вандалізму; затяжна депресія, зниження апетиту, песимізм, меланхолія, думки про смерть. часті прояви агресії або жорстокості ;
СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ МОЖЛИВОСТІ, ЯКІ ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬ ПРОЯВУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДИСКОМФОРТУ БУДЬ-ЯКІ АБО ПРИНАЙМНІ ПРОТІКАННЯ: ПОМ'ЯКШУЮТЬ ЙОГО дуже багато чого залежить від дорослих, особливо батьків і вчителів ; потрібно не боротися з підлітками, а співпрацюв ати з ними необхідно виявляти до підлітків відкриту любов (батькам), тобто не за щось, а взагалі, довіру та терпимість необхідно підвищувати культуру спілкування з підлітками
УПРАВЛІНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
:
знання форм і методів управління школою, висока методологічна культура при роз’язанні питань управління закладом, знання принципів функцій та оперативно-технологічних управління, знання специфіки управління школою в режимі розвитку, знання основи економіки та маркетингу, вміння реалізувати управлінські функції на практиці, оптимально залучаючи людський ресурс до виконання завдань.
В ХОДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ПІДЛІТКІВ: БУЛИ ЗАСТОСОВАНІ ТАКІ МЕТОДИКИ ДЛЯ
Методика вивчення задоволеності учнів шкільним життям (розроблена О. О. Андрєєвим).
Особова Спілбергера.
тривожність опитувальника Ч.
Тест на оптимізм Ч. Шейера і М. Карвера LOT (Life orientation test)
Шкала задоволеності життям (SWLS).
Шкала афективного балансу
ОБ’ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛИ УЧНІ 9-11КЛАСІВ МИРОНІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ №1. ВИБІРКА СКЛАДАЛАСЬ З 53 УЧНІВ: 28-МИ ХЛОПЦІВ І 25-ТИ ДІВЧАТ (ВІКОМ ВІД 14-17 РОКІВ).
УСІ ДІТИ ФІЗИЧНО ТА ПСИХІЧНО ЗДОРОВІ, МЕДИЧНИХ ПРОТИПОКАЗАНЬ НЕ МАЮТЬ. ВИБРАНІ НАМИ ПІДЛІТКИ ЖИВУТЬ ПРИБЛИЗНО У ОДНАКОВИХ СОЦІАЛЬНИХ ТА МАТЕРІАЛЬНИХ УМОВАХ.
Методика вивчення задоволеності учнів шкільним життям (розроблена О. О. Андрєєвим).
Для людини важливий, як правило, не тільки продукт діяльності, а й те, наскільки вона задоволена або незадоволена цим продуктом, задоволена або незадоволена процесом діяльності, відносинами між її учасниками. Не випадково більшість педагогічних працівників чітко усвідомлюють, що навряд чи можна визнати школу успішно працюючою, якщо в ній досягають знаходяться добрих у стані показників дискомфорту, навченості не й вихованості школярів, і поряд із цим учні та педагоги палають бажанням учитися і працювати в ній.
23,80% 19,10% низький середній високий 57,10%
13,30% 20% низький середній високий 66,70%
Ступінь задоволеності учнів 11-го класу шкільним життям
25% 18,80% низький середній високий 56,20%
В опитуванні взяли участь учні 9-х класів (22 чоловіки), 10-х класів (15 чоловік), 11-го класу (16 чоловік). Отже, були отримані наступні результати:
учні задоволені і поважають класного керівника;
у більшості, учні довіряють вчителям і можуть звернутися до них по допомогу;
учні дружні, високо оцінюють психологічний клімат у своєму колективі;
лишень близько 30% учнів з радістю ідуть до школи, 50% - важко сказати.
Особова тривожність опитувальника Ч. Спілбергера
Особова тривожність – стійкий стан, що характеризується схильністю сприймати великий круг ситуацій як загрозливі. У тривожний стереотип поведінки трансформується все: незначні соматичні порушення, психологічний дискомфорт, сприйняття деяких сторін дійсності, життєві позиції.
У результаті допомогою особа опитувальника дестабілізується: чимось стурбована і не задоволена, іноді чомусь нещаслива і хвилюється по дурницях, в чомусь не упевнена і чогось боїться. Особова тривожність фіксується за Ч.
Спілбергера, який пропонується для самооцінки.
100,00% 80,00% 60,00% 40,00% 20,00% 0,00% Особова тривожність опитувальника Ч. Спілбергера учнів 10-х класів 66,70% 33,30% помірна особова тривожність висока тривожність
Об’єктом дослідження стали учні 10-х класів (15 осіб). Відповідно до отриманих результатів:
33, 3% респондентів показали високий рівень тривожності, це постійно дестабілізуючі особи. Вони приймаю все близько до серця, сильно переживають свої розчарування і потім довго не можуть про них забути, прагнуть уникати критичних ситуацій і труднощів, бачать в усьому катастрофи і жахи.
впевнена, що світ дуже небезпечний і повний загроз.
Тривожна людина Вона у всьому бачить перешкоди і чекає проблем. Характерні постійні напруга, хворобливість. Тривожна людина часто не в змозі бути дисциплінованою, охайною, починає справу і не завершує її до визначеного терміну.
66,7% респондентів показали помірну особову тривожність. Переважно вони спокійно ставляться до навколишніх подій і світу в цілому.
правило, стресовій діяльність.
ситуації Не бояться проблем і швидко знаходять їх рішення. Як спокійні, розслаблені, впевнені. У без проблем виконують як легку, так і більш важку
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЗНАЧНЕ ВІДХИЛЕННЯ ВІД РІВНЯ ПОМІРНОЇ ТРИВОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ЦЬОМУ ТЕ, ЩО НЕВДАЧІ.
БУДЕ, ВИМАГАЄ ЗАВДАНЬ, ВИПАДКУ СЛІД ЯКЩО Я ОСОБЛИВОЇ ОСКІЛЬКИ ПЕРЕГЛЯНУТИ ПОГАНО УВАГИ.
ВИСОКА ТРИВОЖНІСТЬ ПЕРЕШКОДЖАЄ ВИРІШЕННЮ ПОРУШУЄ РОЗУМОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ І ВИКЛИКАЄ ЗАМІШАННЯ. В СВОЄ ВІДНОШЕННЯ ДО ДАНОЇ СИТУАЦІЇ, ПОНИЗИВШИ ЇЇ ЗНАЧУЩІСТЬ ДЛЯ СЕБЕ, І ПЕРЕНЕСТИ АКЦЕНТ НА ОСМИСЛЕННЯ МАЙБУТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ІНШИМИ СЛОВАМИ, ПОТРІБНО ПЕРЕМКНУТИСЯ З ДУМОК ПРО ВИКОНАЮ ЗАВДАННЯ, НА ДУМЦІ ПРО ТЕ, ЯК ВИКОНАТИ ЦЕ ЗАВДАННЯ, ТОБТО ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА ЗАВДАННІ, А НЕ НА ДУМКАХ ПРО КАТАСТРОФІЧНІ НАСЛІДКИ
Тест на оптимізм Ч. Шейера і М. Карвера LOT
Дослідження оптимізму і песимізму необхідно для рішення цілого ряду практичних проблем психологічного плану, з якими зіштовхується людина в сучасному суспільстві.
Результати проведених досліджень дозволяють більш успішно вирішувати багато завдання: профілактика депресії і дистресу, розвиток мотивації досягнення і наполегливості, профорієнтація і профвідбір, підвищення шкільної успішності та інші. Ці особливості істотно впливають на соматичне здоров'я людини та її суб'єктивний рівень добробуту. Отже, облік рівня оптимізму і можливості його розвитку можуть мати велике значення в діяльності психолога-практика при вирішенні широкого спектра психологічних завдань.
43,70% 45,00% 40,00% 35,00% 30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00% 13,30% 12,50% 12,50% високий вище середнього нище середнього низький
60% 60,00% 50,00% 40,00% 30,00% 20,00% 10,00% 0,00% 13,30% вище середнього 27% нище середнього низький
Тест на оптимізм Ч. Шейера і М. Карвера LOT (9-ті класи) 45,40% 50,00% 45,00% 40,00% 35,00% 30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00% 18,20% 36,40% вище середнього нище середнього низький
У тестуванні взяли участь учні 9-11 класів (53 особи). Було отримано наступні результати
У 24 респондентів низький рівень оптимізму, у 16 – нижче середнього. Це учні, які схильні до сумнівів і вагань, очікують невдачі, їм важко розслабитися.
Вони готові поступатися труднощам, малим, задовольнятися приймаючи страждання заперечують або ігнорують проблеми, характеризуються поганим, життя.
як належне, пригніченим настроєм, зниженою волею до 5 опитаних високий рівень оптимізму і 8 – вище середнього. Це учні, які з оптимізмом дивляться у майбутнє. Їм властива віра в позитивні перспективи, віра в себе і своє оточення, характеризуються активним пошуком проблеми, не «зациклюються» на причинах своїх невдач і проблем, силою волі.
показали життєві вони вирішення відрізняються енергійністю, твердістю духу,
Шкала задоволеності життям (SWLS)
У контексті соціальної задоволеності чи незадоволеності особистості своїм життям у цілому виглядає логічно прийнятним інтегральним адаптації. Отже, з цієї точки зору, суб’єктивна оцінка визначеного адаптованості показником людиною рівня нами особистості, стану її (ступеня) розуміння ступінь соціальної загальної задоволеності/незадоволеності тим, як складається її життя на даний момент, може розглядатися як оцінка співвідношення між ступенем задоволення її потреб та витратами на забезпечення їхнього задоволення і, в цьому розумінні, – як загальна оцінка рівня соціальної адаптованості особистості.
40,00% 35,00% 30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00%
Шкала задоволеності життям (SWLS) учнів 9-их класів
38,10% 38,10% 4,80% 9,50% 4,80% 4,80%
50,00% 45,00% 40,00% 35,00% 30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00%
Шкала задоволеності життям (SWLS) учнів 10-их класів
46,70% 6,70% 33,30% 13,30% трохи незадоволені трохи задоволені задоволені надзвичайно задоволені
Об’єктом дослідження стали учні 9 10класів (37 осіб) Обробка отриманих даних показала
1 учень зовсім незадоволений, незадоволені, 1 – середньо. Ці особистості 3 – схильні трохи до непостійності, впливу випадку та обставин, незадоволені своїм життям. Не роблять зусиль з виконання групових вимог і норм. Як правило, це схильні похмурі, до з поганим, настроєм люди пригніченим 3 задоволені своїм життям, 15 – просто задоволені, 13 – трохи задоволені. Переважно це люди енергійні, товариські.
учні надзвичайно рухливі, можливо безтурботні, веселі, імпульсивні, Для них важливі соціальні ентузіастами контакти.
Динамічність, емоційність, діяльності, вірять в удачу.
як правило, призводять до того, що вони часто стають лідерами і групової
Шкала афективного балансу учнів 9-х класів
66,70% 33,30% низький рівень відчуття щастя високий рівень відчуття щастя
ОБ’ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛИ УЧНІ 9 КЛАСУ (22 ОСОБИ). ОБРОБКА ОТРИМАНИХ ДАНИХ ПОКАЗАЛА:
У 15 учнів високий рівень відчуття щастя.
Їм середовища; притаманно: більш афективне сприйняття реальності і більш комфортні стосунки з нею; прийняття себе, інших, природи; спонтанність, природність, простота; зосередженість на завданні, а не на собі; незалежність від культури і та почуття гумору.
більш глибокі міжособистісні стосунки; творчість 7 учнів показали низький рівень відчуття щастя. Для них характерні стан пригніченості, байдужого ставлення до дійсності, прагнення самотності і спокою, незадоволення життям, дипресія і т.д.
ВИСНОВОК
РОЗГЛЯД ШКОЛИ ЯК ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ Й ОБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ ОЗНАЧАЄ, ЩО УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗАТОРІВ ОСВІТИ, ПОСАДОВИХ ОСІБ, ВЧИТЕЛІВ, УЧНІВ В РІВНІЙ МІРІ СПРЯМОВАНА НА ВИРОБЛЕННЯ ЦІЛЕЙ І ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ, НА СТВОРЕННЯ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ТА УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВІВ, НА ВІДБІР ЗМІСТУ І ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ЗАСОБІВ, ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ. В ТАКОМУ ВИПАДКУ УПРАВЛІННЯ ДОЗВОЛЯЄ ЗБЕРІГАТИ ДОЦІЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ І ПРОДУКТИВНО ВПЛИВАТИ НА ОНОВЛЕННЯ СКЛАДОВИХ ЇЇ КОМПОНЕНТІВ. МІРИЛОМ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ МОЖНА ВИДІЛИТИ ДВА УНІВЕРСАЛЬНИХ КРИТЕРІЇ: ПРОДУКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ДІЯЛЬНІСТЮ ЇЇ УЧАСНИКІВ.
ТОМУ, ЗАВДАННЯМ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Є ПІДВИЩЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ШКОЛЯРІВ І СТУПІНЯ ЇХ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ШКІЛЬНИМ ЖИТТЯМ ШЛЯХОМ ОПТИМІЗАЦІЇ І ГУМАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, ЯКІ МОЖЛИВІ ЧЕРЕЗ :
застосування різнорівневого навчання (для учнів різного рівня засвоєння навчального матеріалу, прояв креативності);
глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання з урахуванням психічного стану дитини (робота психологічної служби);
широке використання сучасних педтехнологій; розвиваюче навчання, яке націлене на актуалізацію пізнавальної діяльності учнів;
формування життєвих компетентностей самоосвітньої та саморозвитку, соціальної, полікультурної, комунікативної, інформаційної, продуктивної творчої діяльності); (пізнавальної, особистісної,
забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для кожного учня (ситуація успіху) ;
доцільна дозованість обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів .