Transcript Органи інформаційної війни

ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО
ПРОТИБОРСТВА
1
1. Основні
поняття
інформаційного
протиборства.
2. Основні поняття інформаційної війни.
3. Основні форми інформаційної війни.
4. Інформаційна зброя в інформаційній
війні.
5. Основи теорії інформаційної боротьби
(самостійна робота/ Богуш В.М., Юдін
О.К. Інформаційна безпека держави –
стр.77-93)
2
Інформаційне
протиборство,
характеризується, з однієї сторони,
впливом
на
системи
добування,
оброблення,
розповсюдження
та
зберігання інформації противника, а з
іншої — застосуванням заходів захисту
своїх подібних систем від деструктивного
та керуючого впливу.
3
4
Про ведення інформаційної війни можна
говорити лише у тому випадку, коли
здійснюється
комплексний
вплив
на
інформаційну сферу противника, який має за
мету створення умов для ведення бойових
дій (інформаційна боротьба) або виступає як
самостійний
фактор,
який
змушує
конфронтуючу державу відмовитися від
намічених політичних, економічних та інших
цілей.
5
Інформаційно-психологічним називається прямий або
опосередкований вплив на системи прийняття управлінських
рішень суб'єкта (особистості, суспільства, держави) шляхом
змінювання його психічного стану, світоглядних установок,
системи знань про навколишній світ і т.ін.
До інформаційно-комп'ютерного впливу відноситься
здійснення управлінського та деструктивного впливу на
автоматизовані інформаційні системи.
Радіоелектронна боротьба, призначена для запобігання
розповсюдження інформації в різноманітних середовищах
шляхом створення відповідних завад, а також для виведення
з ладу автоматизованих інформаційних та комунікаційних
систем.
6
Під
інформаційним
тероризмом
(кібертероризмом) звичайно розуміють дії окремих
особистостей або їхніх груп із дезорганізації роботи
автоматизованих інформаційних систем і мереж
зв'язку, які створюють небезпеку загибелі людей,
спричинення значних майнових збитків або настання
інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони
здійснюються з метою порушення суспільної безпеки,
залякування населення або здійснення впливу на
прийняття рішень органами влади, а також загроза
здійснення вказаних дій у тих же цілях.
7
Питання про злочинність в інформаційній сфері
також має кримінально-правовий характер, так як
будь-який злочин — це суспільно-небезпечне
діяння, заборонене кримінальним законом під
загрозою покарання.
Інформаційні злочини можуть здійснюватися як
із використанням інформаційно комп'ютерних, так і
інформаційно психологічних методів впливу. Так
прикладом складу інформаційно-психологічних
злочинів можна назвати наклеп та образу.
8
У зв'язку з усе більш активним використанням
інформаційної сфери для розв'язання соціальних
конфліктів останнім часом стає все більш актуальною
і друга мета інформаційного протиборства —
забезпечення інформаційної безпеки.
Пасивне забезпечення інформаційної безпеки
передбачає реагування на вже наявні загрози, воно
спрямоване на безпосередню протидію акціям, що є
деструктивними по відношенню до до соціальної
системи.
На відміну від пасивного, активне забезпечення
інформаційної безпеки спрямоване на завчасне
виявлення та попередження загроз.
9
Інформаційна війна - розглядається як
комплекс заходів і операцій, спрямованих на
забезпечення
інформаційної
переваги
по
відношенню до потенційного або реального противника.
10
Концепція інформаційної війни — система
поглядів на інформаційну війну та шляхи її
ведення.
За
останніми
оцінками
концепція
інформаційної війни повинна передбачати:
 заглушення
(у воєнний час) елементів
інфраструктури державного і воєнного управління
(ураження центрів командування і управління);
 радіоелектронна боротьба;
11




радіоелектронна розвідка;
хакерна війна;
психологічна війна;
одержання
необхідної
інформації
шляхом
перехоплення і оброблення відкритої інформації,
що передається незахищеними каналами зв'язку
або циркулює в інформаційних системах, а також
опублікованої у засобах масової інформації.
12
Органи інформаційної війни — це органи керування
війною інформаційною та люди (фахівці, офіцери,
підрозділи) для її ведення.
До органів інформаційної війни можуть відноситись:
 органи
планування
й
координації
з
питань
інформаційної війни;
 органи стратегічного рівня з відслідковування ознак
початку інформаційної війни;
 органи
проведення
операцій
зі
захисту
від
інформаційної зброї;
 підрозділи розроблення конструкцій та архітектури
автоматизованих систем керування (АСК);
 групи незалежних експертів, що здійснюють аналіз
уразливості АСК.
13
Рівні інформаційної війни
Державний
Воєнний
Форми інформаційної війни
Спеціальні інформаційні
операції
Наступальні
інформаційні операції
Оборонні інформаційні
операції
14
Завдання інформаційної
війни
· схилити воєнно-політичне керівництво
противника до прийняття вигідних для
протилежної сторони рішень
· забезпечити гарантовану безпеку та
стійкість національної інформаційної
інфраструктури
· позбавити противника надійної системи управління та примусити його реагувати на обстановку, що склалася,
бажаним для командування чином
· забезпечити високу стійкість, безперервність та оперативність управління
своїми військами (силами)
Сили та засоби
інформаційної війни
· політичні
· дипломатичні
· економічні
· інформаційно-психологічні
· інформаційно-технічні
· воєнні та спеціальні
· радіоелектронної війни
· воєнної дезінформації
· оперативної безпеки
· психологічної війни
· комп’ютерної атаки та захисту мереж
ЕОМ
· фізичного знищення
15
До інформаційної зброї відноситься
широкий
клас
засобів
і
способів
інформаційного впливу на противника від
дезінформації і пропаганди до засобів
радіоелектронної боротьби.
16
Інформаційну зброю від звичайних засобів
ураження відрізняє:
 скритність — можливість досягнення мети без
видимої підготовки та оголошення війни;
 масштабність
—
можливість
наносити
непоправні збитки не визнаючи державних
кордонів
і
суверенітетів,
без
звичного
обмеження простору в усіх середовищах
життєдіяльності людини;
 універсальність
—
можливість
багатоваріантного використання як воєнними,
так і цивільними структурами країни, що
нападає, як проти воєнних, так і цивільних
об'єктів країни ураження.
17
Сфера застосування інформаційної зброї включає як
воєнну галузь, так і економічну, банківську, соціальну
та інші галузі потенційного використання з метою:





дезорганізації
діяльності
управлінських
структур,
транспортних потоків та засобів комунікації;
блокування діяльності окремих підприємств та банків, а
також цільових галузей промисловості шляхом порушення
багатоланкових
технологічних
зв'язків
та
системи
взаєморозрахунків,
проведення
валютно-фінансових
махінацій і т.ін.;
ініціювання великих техногенних катастроф на території
противника в результаті порушення штатного управління
технологічними процесами та об'єктами, які мають справу із
значними кількостями небезпечних речовин та високими
концентраціями енергії;
масового розповсюдження та впровадження у свідомість
людей певних уявлень, звичок та поведінкових стереотипів;
виклику невдоволення або паніки серед населення, а також
провокування деструктивних дій різноманітних соціальних
груп.
18
Слід
відзначити,
що
основними
об'єктами
застосування інформаційної зброї як к у мирний,
так і у воєнний періоди можуть виступати:




комп'ютерні та телекомунікаційні системи, які
використовуються державними організаціями при
виконанні своїх управлінських функцій;
воєнна інформаційна інфраструктура, яка виконує
завдання управління військами та бойовими
засобами збирання та оброблення інформації в
інтересах збройних сил;
інформаційні та управлінські структури банків,
транспортних та промислових підприємств;
засоби масової інформації, і у першу чергу
електронні (радіо, телебачення і т.ін.).
19
За галузями застосування інформаційну зброю можна
підрозділити на:
інформаційну зброю воєнного;
інформаційну зброю невоєнного призначення.
20
Інформаційна зброя, застосування якої можливе у
воєнних
умовах
(радіоелектронна
боротьба),
включає в себе засоби з наступними функціями:
ураження звичайними боєприпасами за цілевказівками
засобів радіо та радіотехнічної розвідки з частковим
самонаведенням на кінцевій ділянці;
 ураження
високоточними
боєприпасами
нового
покоління
—
інтелектуальними
боєприпасами
зі
самостійним пошуком цілі та самонаведенням на її
уразливі елементи;
 радіопридушення
засобів зв'язку маскувальними
завадами;
 створення завад імітації, які утруднюють входження у
зв'язок, синхронізацію в каналах передавання даних, що
ініціюють функції перезапиту та дублювання повідомлень;

21
придушення за допомогою засобів силової
радіоелектронної боротьби (за допомогою потужного
електромагнітного випромінювання, яке створює
завади за рахунок паразитних каналів прийому) ;
 виведення з ладу радіоелектронних компонент за
рахунок впливу великих рівнів електромагнітних або
іонізуючих випромінювань;
 силовий вплив імпульсом високої напруги через
мережі живлення;
 порушення
властивостей
середовища
розповсюдження
радіохвиль
(наприклад,
зрив
короткохвильового радіозв'язку шляхом модифікації
параметрів іоносфери);
 за допомогою спеціальних методів впливу на ЕОМ
систем зв'язку;
 засоби
генерації природної мови конкретної
людини.

22
До інформаційної зброї, застосування якої
можливе, як у воєнний, так і у мирний час, можуть
бути віднесені
засоби ураження інформаційних комп'ютерних
систем;
засоби ураження людей (їхньої психіки).
23
представляють сукупність спеціально організованої
інформації та інформаційних технологій, яка дозволяє
цілеспрямовано
змінювати
(знищувати,
спотворювати), копіювати, блокувати інформацію,
долати системи захисту, обмежувати допуск законних
користувачів,
здійснювати
дезінформацію,
порушувати функціонування носіїв інформації,
дезорганізовувати
роботу
технічних
засобів
комп'ютерних
систем
та
інформаційнообчислювальних мереж, що застосовується в ході
інформаційної війни (боротьби) для досягнення
поставлених цілей.
24
Мета використання
Інформаційна зброя
атаки
· засоби порушення конфіденційності
· засоби порушення цілісності
· засоби порушення доступності
· засоби психологічного впливу на абонентів
Інформаційна зброя
забезпечення
· засоби комп’ютерної розвідки
· засоби подолання системи захисту
25
Засоби ураження (впливу) на людей та їхню психіку розрізняють
залежно від мети їхнього застосування в психологічній війні.
До таких цілей звичайно відносять:
 спотворення інформації;
 психологічне оброблення військ та населення;
 ідеологічні диверсії та дезінформування;
 підтримка сприятливої суспільної думки;
 організація масових демонстрацій під фальшивими лозунгами;
 пропаганда та розповсюдження фальшивих чуток;
 змінювання та керування індивідуальною та колективною
поведінкою.
26
Поряд з використанням традиційних засобів
(друковані
та
електронні
засоби
масової
інформації) іде активна розробка та апробування
спеціальних засобів впливу на людину як через
ЗМІ, так і через комп'ютерні мережі: засоби
інформаційно-психологічний
(психофізичного)
впливу, психогенного впливу, психоаналітичного
впливу, нейролінгвістичного впливу, психотронного
впливу та психотропного впливу.
Засоби ураження (впливу) на людей та їхню
психіку докладно розглядаються у розділі, що
стосується психологічної війни та забезпечення
інформаційно-психологічної безпеки держави.
27