Prezentatsiya_Sintax_rozbir
Download
Report
Transcript Prezentatsiya_Sintax_rozbir
I. Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
(стверджувальне
/
заперечне
/
стверджувально-заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових
засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).
V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.
VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні,
протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита /
закрита).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально
неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично
неелементарне.
5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою простого речення.
6. Пунктуація.
VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)
2. Багатокомпонентне
- вказати різновид:
супідрядність (однорідна / неоднорідна)
чи послідовна підрядність)).
контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)
3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна
частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту
головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії –
розчленованої / нерозчленованої структури).
5. За формальним виявом: формально елементарне / формально
неелементарне.
6. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично
неелементарне.
7. На яке питання відповідає підрядна частина.
8. Вид підрядної частини за всіма принципами (ФГК, ЛГК, ССК, ШК).
9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою простого
речення.
10. Пунктуація.
VIII. Послідовність аналізу речень із
безсполучниковим типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і
назвати).
2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх
змістових відношень (однобічні відношення /
двобічні; відкрита / закрита структура).
3. За формальним виявом: формально
елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично
елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної частини за схемою простого
речення.
6. Пунктуація.
.
ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:
1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх,
охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні
членування).
2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень,
засоби їхнього поєднання.
4. Змістові відношення між сурядними частинами.
5. Частини речення із безсполучниковим типом
взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових
відношень.
7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього
зв’язку з головною.
8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.
9. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.
10. Пунктуація
Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення
Схема: горизонтальна: [ ], i [ ], вертикальна , і .
Час летить, і історія швидко старіється (О. Довженко)
Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, формально елементарне,
семантично елементарне.
Речення складне, сполучникове, складносурядне.
Складносурядне речення складається з двох частин:
а) час летить;
б) історія швидко старіється.
Між предикативними частинами реалізуються єднальні (одночасність) смислові
відношення, відкрита структура.
Засобами вираження смислових і синтаксичних зв’язків між частинами
виступає асемантичний сполучник і форми дієслів-присудків.
Перша частина “час летить” двоскладна, повна, непоширена, формально
елементарна, семантично елементарна, неускладнена.
Підмет “час” простий, виражений формою називного відмінка однини іменника,
препозитивний.
Присудок “летить” прости, власне-дієслівний.
Між підметом і присудком наявний предикативний зв’язок в основній формі
вияву – взаємозалежній координаії.
Друга частина
Любий командир, вiдзначений Ясногорською, не тiльки
не викликав у Маковея неприязнi, а навпаки, пiсля
свого ycnixy він ще бiльше вupic в очах телефонiста
(О. Гончар)
Фірман мав бути прочитаний негайно, і так само
негайно
мало
виконуватися
веління
падишаха
(П. Загребельний)
Чи то небо обвалюється на землю, чи то село западає в
пекло (Є. Гуцало)
Безсполучникове складне речення
Почав накрапувати дощ, відтак пішла злива (В. Габор)
Схема: горизонтальна: [ ], [ ]; вертикальна: ,
Розповідне, неокличне, стверджувальне, формально елементарне, семантично
елементарне
Безсполучникове, бо засобом зв’язку предикативних частин є інтонація.
Речення складається з двох предикативних частин:
а) почав накрапувати дощ;
б) відтак пішла злива.
Між предикативними частинами реалізуються двобічні відношення зі значенням
перелічення.
Предикативні частини з’єднані між собою, крім інтонації, співвідношенням видоспособових форм дієслів-присудків.
Перша частина “почав накрапувати дощ” двоскладна, повна, непоширена,
формально елементарна, семантично елементарна.
Підмет “дощ” простий, виражений формою називного відмінка однини іменника
чоловічого роду, постпозитивний.
Присудок “почав накрапувати” складений дієслівний, який складається зі
спеціалізованого допоміжного дієслова “почав”, виражене формою чоловічого роду
минулого часу та дієслівної частини, вираженої інфінітивом (недок. вид),
препозитивний.
Друга частина “відтак пішла злива” (аналіз за схемою простого речення).
Предикативні частини відділяються між собою комою.
1Квіття
на вершечках трав погойдується над тобою десь аж у
небі, 2бо тут навіть і не питай, 3чи далеко до неба, 4тут воно
хоч яке високо, але мовби для тебе досяжне, || 5блакитніє
все небо привітно, 6сміється до нас своєю сяючою
просторінню: 7я ваше, 8я прикриваю вас від усього лихого!
(О.Гончар).
чому?
що?
[ ], (бо …), (чи …), [ ], [ ], [ ]: [ ], [ ].
1.
Речення
розповідне,
стверджувально-заперечне,
неелементарне,
неелементарне.
неокличне,
формально
семантично
2. За типом зв’язку
Багатокомпонентне складне речення із
сполучниковим
та
безсполучниковим
зв’язком. Складається з 8 частин. Між
блоками
наявний
безсполучниковий
зв’язок. Двобічні відношення зі значенням
одночасності.
Квіття на вершечках трав погойдується над тобою десь аж у небі, 2бо тут
навіть і не питай, 3чи далеко до неба,
СПР з послідовною підрядністю.
бо тут навіть і не питай
ФГК – невідносного підпорядкування
ЛГК – обставинне причини
ССК – розчленоване, власне-детермінантне, зумовленості причини
ШК - обставинне причини
чи далеко до неба
ФГК – невідносного підпорядкування
ЛГК – додаткове
ССК – нерозчленоване,
За 1) І.Р. Вихованцем та 2) В.А. Бєлошапковою:
власне-прислівне,
з’ясувальне, з’ясувально-об’єктне
3) за І.І.Слиньком: власне-прислівне, з’ясувальне питального типу
ШК - обставинне причини
БСР, двобічні відношення зі значенням одночасності, відкрита
структура
блакитніє все небо привітно, 6сміється до нас своєю сяючою
просторінню: 7я ваше, 8я прикриваю вас від усього лихого!
(О.Гончар).
5-6
БСР – двобічні відношення зі значенням одночасності,
відкрита структура
6: 7,8
Однобічні відношення, з’ясувальні, закрита структура
Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро
постаріє (Нар. творчість)
Горизонтальна схема речення
Подив, здивування – це перший вогник, який запалив смолоскип, і
воно, слово, горить – палахкотить у нашій мові, до нього, як до
незгасної зірки, звернені очі й думки мислителя й художника.
який?
[ ... ], (який ...), і [ ... ], [ ... ]
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЧЕНЯ
Речення
розповідне,
неокличне,
стверджувальне.
Складається
з
чотирьох
частин,
які
поєднані
сполучниковим
(підрядним
і
сурядним)
і
безсполучниковим зв’язком.
Друга частина - підрядна означальна - з’єднана з
головною сполучним словом який.
Третя частина з’єднана з іншою сурядним сполучником і
(єднальні відношення),
Четверта
частина приєднується
безсполучниковим
зв’язком.
АНАЛІЗ ЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Подив, здивування – це перший вогник... – головна частина.
Двоскладне, неповне, пропущена дієслівна зв’язка є, поширене, повне, ускладнене однорідними
підметами. Подив, здивування – однорідні прості іменникові підмети.
Це вогник – складений іменний присудок.
Перший – узгоджене означення.
2. ...який запалив смолоскип – підрядне означальне (ми це вже визначили слайд №6),
двоскладне, повне, поширене, неускладнене. Який – простий займенниковий підмет. Запалив –
простий власне-дієслівний присудок. Смолоскип – прямий додаток.
3. ...і воно, слово, горить-палахкотить у нашій мові – двоскладне, поширене, повне, ускладнене
уточнюючим підметом – слово. Воно – простий підмет. Горить-палахкотить – простий дієслівний
присудок. У мові – непрямий додаток. Нашій – узгоджене означення.
4. ...до нього, як до незгасної зірки, звернені очі й думки мислителя й художника – двоскладне,
поширене, повне, ускладнене порівняльним зворотом, однорідними підметами й додатками. Очі й
думки – однорідні прості підмети. Звернені – складений іменний присудок з пропущеною дієслівною
зв’язкою. Мислителя й художника – однорідні прямі додатки. Як до незгасної зірки - обставина
способу дії, виражена порівняльним зворотом.
За характером предикативної основи - повне
10 КЛАС
ІІ. Запишіть речення, розставте пропущені розділові
знаки,
повний
побудуйте
його
синтаксичний
структурну
розбір
схему,
(підкреслити
зробіть
члени
речення, надписати над кожним словом частину мови,
дати загальну характеристику всій конструкції).
Треба
глибоко
розуміти
що
художня
мова
тільки
та
невичерпно багата й гарна яка виплекана твоїм рідним
народом яка живиться із народного джерела що ніколи не
замулюється (Петро Панч).
ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР
ЩО МИ ПОВИННІ ВКЛАДАТИ В ЦЕ ПОНЯТТЯ ?
1Запишіть
речення, 2розставте пропущені розділові
знаки, 3побудуйте його структурну схему, 4зробіть
повний синтаксичний розбір (4.1.підкреслити члени
речення, 4.2.надписати над кожним словом частину
мови, 5дати загальну характеристику всій конструкції).
Відповідь
надписати частини мови
Треба глибоко розуміти,
що художня
мова тільки та
невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним
народом, яка живиться із народного джерела, що ніколи не
замулюється (Петро Панч).
що?
[
], що (
яка?
),
яка?
(яка …), (яка … ),
якого?
(що …).
Треба глибоко розуміти, що художня мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана
твоїм рідним народом, яка живиться із народного джерела, що ніколи не замулюється
Речення
розповідне,
неокличне,
складне,
сполучникове,
складнопідрядне, з кількома підрядними, з підрядністю змішаного
типу (з послідовною й однорідною).
Речення
розповідне,
неокличне,
складне,
складнопідрядне. Складається з 5-ти частин,
сполучником (що – 2 частина) та сполучними
частини). Складнопідрядне речення з послідовною
однорідною супідрядністю.
1 підрядна частина – підрядна з’ясувальна
2, 3, 4 підр. ч. – підрядні означальні.
сполучникове,
які поєднані
словами (3-5
підрядністю та
1. Треба глибоко розуміти... – головне, односкладне,
безособове, поширене, повне, неускладнене.
Треба розуміти – головний член речення, виражений дієсловом у
неозначеній формі, недоконаного виду, неперехідним, І дієвідміна
і присудковим прислівником. Глибоко – обставина способу дії,
виражена прислівником способу дії, зв’язок прилягання.
2. ...що художня мова тільки та невичерпно багата й
гарна... – підрядне з’ясувальне, двоскладне, поширене,
ускладнене однорідними присудками, повне.
Мова – підмет простий, виражений іменником – загальна назва,
назва неістоти; іменник жіночого роду, І відміни, твердої групи, у
називному відмінку однини. Багата й гарна – іменна частина
складеного іменного присудка, виражена якісним прикметником,
жіночого роду, у називному відмінку однини. Художня –
означення, узгоджене, виражене відносним прикметником,
жіночого роду, у називному відмінку однини, зв’язок узгодження.
Невичерпно – обставина способу дії, виражена прислівником
способу дії, зв’язок прилягання.
3. ...яка виплекана твоїм рідним народом... – підрядне означальне,
двоскладне, поширене, неускладнене, повне.
Яка – підмет простий, виражений відносним займенником, жіночого роду,
у називному відмінку однини. Виплекана – іменна частина складеного
іменного
присудка,
виражена
дієприкметником
пасивного
стану,
доконаного виду, минулого часу, жіночого роду. Народом – додаток,
непрямий, виражений іменником – загальна назва, назва істот; іменник
чоловічого роду, ІІ відміни, твердої групи, в орудному відмінку однини,
зв’язок керування. Рідним – означення, узгоджене, виражене якісним
прикметником, в орудному відмінку однини, зв’язок узгодження. Твоїм –
означення, узгоджене, виражене присвійним займенником, в орудному
відмінку однини.
4. ...яка живиться із народного джерела... – підрядне означальне,
двоскладне, поширене, неускладнене, повне.
Яка – підмет простий, виражений відносним займенником, жіночого роду,
у називному відмінку однини. Живиться – простий дієслівний присудок,
виражений дієсловом, недоконаного виду, неперехідним, дійсного
способу, теперішнього часу, 3 особи однини, ІІ дієвідміна. Із джерела –
додаток, непрямий, виражений іменником – загальна назва, назва
неістоти; іменник середнього роду, ІІ відміни, твердої групи, в родовому
відмінку однини, з непохідним прийменником із, зв’язок керування.
Народного – означення, узгоджене, виражене відносним прикметником,
середнього роду, у родовому відмінку однини.
Займ.
присл. частка дієслово
5. ...що ніколи не замулюється – двоскладне, поширене,
повне, неускладнене.
що – підмет простий, не замулюється – простий дієслівний
присудок, ніколи – обставина часу.
Дмитро уважним поглядом вдивляється в далечінь мов
читає живу книгу ланів у плюскіт стебла непомітно
вплітаються голоси його великої рідні і кожне поле
дивиться на нього допитливими очима друзів що мов
казку підводили до сонця народне добро (М.Стельмах)
1.Розставити
розділові
знаки,
визначити частини мови
Дмитро уважним поглядом вдивляється
в далечінь, мов читає живу книгу
ланів; у плюскіт стебла непомітно
вплітаються голоси його великої рідні, і
кожне
поле
дивиться
на
нього
допитливими очима друзів, що, мов
казку, підводили до сонця народне
добро (М.Стельмах).
Дмитро уважним поглядом вдивляється в далечінь, мов
читає живу книгу ланів; у плюскіт стебла непомітно
вплітаються голоси його великої рідні, і кожне поле
дивиться на нього допитливими очима друзів, що, мов
казку, підводили до сонця народне добро (М.Стельмах)
Дмитро уважним поглядом вдивляється в далечінь, мов читає живу книгу
ланів; у плюскіт стебла непомітно вплітаються голоси його великої рідні, і
кожне поле дивиться на нього допитливими очима друзів, що, мов казку,
підводили до сонця народне добро (М.Стельмах)
Подібно до
чого?
[
], ( мов…);
яких?
[ ], і
[ ], (що …)
Речення розповідне, неокличне. П’ятикомпонентне складне
речення. Зовнішній зв’язок безсполучниковий.
1 блок – складнопідрядне , обставинне, порівняльне
2 блок – складне, сполучникове, сурядно-підрядне. Між 1-2
частинами – сурядні, єднальні відношення, між 2-3 ч. –
підрядне означальне
Дмитро уважним поглядом вдивляється в далечінь
Двоскладна, поширена, повна, неускладнена.
Дмитро – підмет простий;
вдивляється – присудок, простий;
в далечінь – обставина місця;
поглядом – обставина способу дії;
уважним – узгоджене означення.