Transcript Document

ТЕМА 5. НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ
КОМУНІКАЦІЇ
ПЛАН
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Сутність, значення і функції невербальної
комунікації.
Засоби невербальної комунікації і проблема
інтерпретації невербальної поведінки.
Зовнішній вигляд і поведінка педагога.
Міміка і жести у невербальному спілкуванні.
Просторово-часовий фактор спілкування.
Декодування викладачем невербальної інформації.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1.
2.
3.
4.
Бутенко Н. Ю. Комунікативні процеси у навчанні:
Підручник. — К.: КНЕУ, 2004. — 383 с.
Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація:
Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.
(Альма-матер).
Максименко С. Д. Технологія спілкування
(комунікативна компетентність вчителя: сутність і
шляхи формування) / С. Д. Максименко, М. М.
Заброцький. – К. : Главник, 2005. – 112 с.
Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг
«Розвиток
комунікативної
компетентності
викладача»: Навчально-методичний посібник. –
Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 240 с.

СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ НЕВЕРБАЛЬНОЇ
КОМУНІКАЦІЇ

Невербальна комунікація — процес взаємообміну
інформацією шляхом використання для передавання
повідомлень невербальних (немовних) засобів
комунікації.

За твердженнями психологів, 60—80% комунікації
відбувається з використанням невербальних засобів,
значущість у спілкуванні міміки, жестів становить
55%, інтонації — 38%, слів — 7%, більше 90%
інформації у перші секунди спілкування передається
невербальними засобами.
ДО ЗАСОБІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
НАЛЕЖАТЬ:
 Мова тіла:
а) статична експресія — фізіогноміка (експресія
обличчя і фігури будовою тіла); арт-ефекти
(прикраси, манера одягатися, зачіска, косметика);
запахи (природні, штучні);
б) динамічна експресія — текесика (дотики, потиски
рук, поплескування); просодика (тембр, висота,
гучність, темп мовлення, особливості наголошування,
акцент
голосу);
екстралінгвістика
(паузи,
покашлювання, сміх, позіхання, плач); кінесика
(комунікативно значущі рухи: міміка, жести,
пантоміміка, постава, поза, хода; контакт очей:
спрямованість,
частота
контакту,
тривалість);
авербальні дії (дії з предметами, тілесні рухи —
почісування, потирання рук).
ДО ЗАСОБІВ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
НАЛЕЖАТЬ:
 Міжособистісний
простір: дистанція;
взаємне розміщення під час спілкування.
 Часові
характеристики: тривалість
спілкування; пунктуальність партнерів;
своєчасність дій.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І ПОВЕДІНКА ПЕДАГОГА
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І ПОВЕДІНКА ПЕДАГОГА
ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ І ПРОСОДИЧНІ ЗАСОБИ
КОМУНІКАЦІЇ
Екстралінгвістичні(позамовні) засоби комунікації:
паузи, покашлювання, сміх, позіхання, плач.
 Просодичні — характеристика голосу, темп, тембр,
висота, гучність, наголошування, акцент мовлення.
До 60—90% правильних суджень про людину, її
внутрішній
стан
ґрунтується
на
вмінні
розшифровувати характеристики голосу і манери
говорити.
 Основними акустичними засобами передавання
невербальної інформації є тембр голосу (амплітудночастотний склад голосу), мелодика мови (зміна
висоти голосу в часі), енергетичні характеристики
голосу (сила), темпоритмічні засоби мови.

ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ І ПРОСОДИЧНІ ЗАСОБИ
КОМУНІКАЦІЇ
Основними
акустичними
засобами
передавання
невербальної інформації є:
 тембр голосу (амплітудно-частотний склад голосу),
 мелодика мови (зміна висоти голосу в часі),
 сила голосу (енергетичні характеристики голосу),
 темпоритмічні засоби мови.
У комунікативній взаємодії багато залежить від тону мови,
інтонації (сукупності звукових засобів, що організують
мову), інтонаційної виразності мовлення (вираження
почуттів і емоцій за допомогою голосу).
МІМІКА І ЖЕСТИ У НЕВЕРБАЛЬНОМУ
СПІЛКУВАННІ
Міміка (грец. mimikoz - наслідувальний) —
зовнішній прояв психічних станів, передусім
емоційних, через сукупність координованих рухів
м'язів обличчя; виражальні рухи м'язів обличчя.
 Жести (лат. — положення, поза, рух тіла) —
рухи, що мають сигнальне значення; виражальні
рухи головою, рукою у процесі комунікації.

ЗМІСТ ОКРЕМИХ ЖЕСТІВ
Ознаки невпевненості або
неправдивості
Ознаки упевненості, правдивості
1
2
Прикриття (повне або часткове) рота Повертання вверх, розкриття
співрозмовнику долонь, розставлення
долонею, пальцями
Торкання пальцями носа, куточків губ,
щік
Ховання рук за спиною, у кишенях
Схрещування рук на грудях, животі, за
спиною
Удаване покашлювання
Відведення погляду в бік
Потирання пальцем повік, брів
пальців
Зосередження погляду на лінії, не
нижчій рівня очей співрозмовника
Нахилення корпуса вперед до
співрозмовника
Розмикання рук, вільне жестикулювання
Знімання окулярів під час розмови,
жестикулювання ними
Зменшення відстані і кута між
партнерами (набуття положення
навпроти)
Доброзичлива усмішка
Натягнуте посміхання, стиснення зубів Незначне розведення рук і ніг, голова
прямо, плечі вільно опущені
Відтягнення, поправлення комірця
Прикладання розкритої долоні до серця
ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ ФАКТОР
СПІЛКУВАННЯ
інтимна зона — 15—45 см
особиста зона — 45 см — 1—2 м
соціальна зона — 1—2 м — 3—4 м
суспільна зона — понад 3—6 м
ближня зона
ближня зона
дальня зона
дальня зона
ПРОЦЕС КОМУНІКАЦІЇ УСКЛАДНЮЮТЬ ТАКІ
ПОМИЛКИ ВИКЛАДАЧА:






несформованість
професійно-педагогічної
уваги
(недостатня стійкість, неоптимальний її розподіл,
педагогічно невиправдана форма вираження);
невиразні контакт очей, пантомімічна і жестикуляційна
експресія, відхилення корпуса тіла від співрозмовника,
негативні рухи головою;
інтенсивна жестикуляція, повільний або надто швидкий
темп мовлення, нерозвинутість емпатії (нездатність
поставити себе на місце студентів);
монотонність мовлення, нечітка дикція, невміння
використовувати інтонації голосу, паузи, неправильність
наголосів, часте мовчання;
скутість рухів, відсутність значущих жестів, невиразність погляду;
захопленість предметним змістом матеріалу.
ДЕКОДУВАННЯ ВИКЛАДАЧЕМ НЕВЕРБАЛЬНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ
Подив — підняті брови, опущені вниз кінчики губ,
відкритий рот.
 Страх — підняті й зведені над переніссям брови,
широко відкриті очі, куточки губ опущені, дещо
відведені назад, губи розтягнуті в сторони,
відкритий рот.
 Гнів — брови опущені, ніс зморщений, нижня губа
випнута або піднята і зімкнута з верхньою губою.
 Сум — брови зведені, очі погаслі, куточки губ
злегка опущені.
 Щастя — очі спокійні, куточки губ підняті й
відведені назад).

ЧИ РОЗУМІЄМО МИ МОВУ МІМІКИ?
ПОРІВНЯЙТЕ З ПРАВИЛЬНИМИ ВІДПОВІДЯМИ
1. Байдужість
2. Похмурість
3. Ворожість
9. Погане
самопочуття
10. Косий погляд
11.Злість
4. Здивування
5. Веселість
12. Шалена радість
13. Глибокий смуток
6. Сильна злість
7. Смуток
8. Сором’язливість
14.Скепсис
15. Запитання
16. Журба
Особливу увагу викладач має звертає на такі
аспекти невербальної комунікації:
положення рук біля обличчя;
 положення рук і ніг;
 постава, хода студента;
 голос.
