Transcript Сталин11

 Дитячі роки
 Юність, навчання
 Довоєнний період
 Друга світова війна
 Велика Вітчизняна Війна
 Післявоєнні роки
 Смерть Йосипа Сталіна
 Вшанування пам'яті
 Висновок
 Використані джерела
Йосип Сталін народився в бідній грузинській родині, в домі № 10 по
Червоногорській вулиці в місті Горі Тифліської губернії Російської імперії.
Батько – Віссаріон Іванович
Джугашвілі – за фахом був
чоботарем, згодом став
працівником взуттєвої
фабрики фабриканта
Адельханова у Тифлісі. Мати –
Катерина Георгіївна
Джугашвілі (по матері –
Геладзе) – походила із сім'ї
кріпака Геладзе села
Гамбареули, працювала
найманою робітницею.
У 1886-1888 роках на прохання матері
навчати Йосипа російській мові взялися
діти священика Христофора Чарквиани.
У липні 1894 після закінчення училища
Йосип був відзначений як кращий
учень. Після закінчення училища Йосип
був рекомендований для вступу в
духовну семінарію. В вересні 1894 року
Йосип добре здав вступні іспити, був
зарахований в православну Тифлиську
духовну семінарію. Там він вперше
познайомився з ідеями марксизму.
1896-1898 роках в
семінарії Йосип
Джугашвілі керує
нелегальним
марксистським
гуртком, який
збирався на квартирі
революціонера Вано
Стуруа в будинку №
194 по вулиці
Єлизаветинській. У
1898 році Йосип
вступає в грузинську
соціал-демократичну
організацію
«Месаме-даси»
(«Третя група»).
Коба, член марксистського
кружка
23 квітня 1900 року
Йосип Джугашвілі,
Вано Стуруа и Закро
Чодришвілі
організували робочу
маївку, на якій
зібралось 400-500
робітників. На мітингу
виступав і Йосип
Джугашвілі. Цей
виступ був першою
появою Сталіна перед
великою кількістю
людей. 5 апреля 1902
год в Батуми был
впервые арестован.
Втік із заслання на
початку січня 1903
року
Після II-го з’їзду РСДРП (1903) – стає
більшовиком. В період Першої російської
революції 1905-1907 р. Сталін занятий
партійними справами: пише листівки, бере
участь в видавництві більшовистських газет,
відвідує міста. Січень 1913 року Сталін провів у
Вені. В цьому ж році він повернувся в Росію, але
в березні був заарештований і засланий в село
Курейка Туруханського краю, де провів 4 роки –
аж до самої лютневої революції 1917 року. У
засланні переписувався з Леніним.
Сталін, 1912 рік
Після перемоги Великої Жовтневої
соціалістичної революції Сталін увійшов в Раду
народних комісарів як народний комісар у
справах національностей.
Був учасником розробки плану розгрому військ
А. Ф. Керенського і П. М. Краснова,
наступаючих на Петроград. У квітні 1918 року
Сталін разом з Х. Г. Раковським і Д. З.
Мануїльським в Курську вів переговори з
представниками Української Центральної Ради
про укладення мирного договору. Під час
Громадянської війни Сталін отримав
величезний досвід військово-політичного
керівництва великими масами військ на
багатьох фронтах (оборона Царицина,
Петрограда, на фронтах проти Денікіна,
Врангеля, білополяків та ін.). Постановою ВЦВК
від 27 листопада 1919 Сталін був нагороджений
першим орденом Червоного Прапора «на
відзначення його заслуг з оборони Петрограда і
самовідданої роботи на Південному фронті».
Царицинський фронт, 1918 р
У 1922 році Сталін брав участь у створенні СРСР. Сталін вважав за потрібне
створити не союз республік, а скоріше унітарна держава з автономними
національними об'єднаннями. Цей план був відкинутий Леніним і його
однодумцями. У цей період Сталін був постійним членом ЦК РКП (б).
1 січня 1926 Сталін Пленумом ЦК ВКП (б) був
знову затверджений на посту Генерального
секретаря ЦК ВКП (б).
Різні історики вважають, що часом приходу
Сталіна до одноосібної влади слід вважати року
від 1926 до 1929.
5 січня 1930 І. В. Сталін підписує основний
документ колективізації сільського господарства в
СРСР - Постанова ЦК ВКП (б) «Про темп
колективізації і заходи допомоги держави
колгоспному будівництву».
Сталін і Ленін на початку 1920-х
Внутрішня політика в СРСР у другій половині 1930-х років характеризується
жорсткими репресивними заходами, які проводили радянськими державними
органами за участю партійних органів ВКП (б). У ході репресій другої половини
1930-х років були знищені не лише потенційні політичні суперники, але й
багато лояльних Сталіну партійні діячів, офіцерів силових відомств, керуючих
заводів, чиновників і іноземних комуністів. Президією ЦК ВПК (б) «комісія
Поспєлова» надала доповідь про репресії в СРСР, до якої був прикладений
циркуляр ЦК ВКП (б) від 10 січня 1939 року, підписаний Сталіним, і
підтверджуючий встановлену ЦК ВКП (б) практику «застосування фізичного
впливу» при допитах. 7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК
СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів
та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома під назвою
«Закон про п'ять колосків». Текст закону був власноруч написаний Сталіним.
Європейська організація ПАСЕ засудила політику Сталіна, яка, на думку
ПАСЕ, призвела до голодомору і загибелі мільйонів людей.
Після приходу Гітлера до влади Сталін різко змінив традиційну радянську
політику: якщо раніше вона була спрямована на союз з Німеччиною проти
Версальської системи, а по лінії Комінтерну - на боротьбу з соціал-демократами
як головним ворогом (теорія «соціал-фашизму» - особиста установка Сталіна ),
то тепер вона полягала у створенні системи «колективної безпеки» у складі
СРСР і колишніх країн Антанти проти Німеччини, проте невдовзі ця політика
виявилася безальтернативною.
23 серпня1939 року між СРСР і Німеччиною був
підписаний пакт про ненапад, який увійшов в
історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Укладення
пакту з Німеччиною дало можливість виграти час
для зміцнення обороноздатності СРСР, послабило
єдність всередині фашистського блоку і значною
мірою зумовило переможний для СРСР підсумок
Великої Вітчизняної війни.
Підписання пакту
Молотова-Ріббентропа
23 серпня 1939 року у Москві народним комісаром закордонних справ СРСР В.
Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом було
підписано договір про ненапад. Секретним додатковим протоколом визначались сфери
взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Другий пункт цього протоколу
порушував «польське питання», а саме розподіляв територію Польщі між Німеччиною і
СРСР. 16 вересня 1939 військова Рада Українського фронту видала директиву №
А0084 — наказ радянським військам увійти на терени Польщі з тим, аби «рішуче
виступити на допомогу трудящим Західної України і Західної Білорусії». О 5-00 17
вересня передові та штурмові загони Червоної Армії, всього сім армій, перетнули кордон
та розгромили польську прикордонну охорону. Результатом Польського походу було
приєднання до Радянського Союзу території Західної України та Західної Білорусії.
Положення нового кордону було закріплено радянсько-німецьким договором про кордон
від 28 вересня 1939 року.
Після укладення пакту
Молотова-Ріббентропа,
за яким Фінляндія була
віднесена до радянської
«сфери впливу»,
стосунки між СРСР та
Фінляндією загострились.
У вересні-жовтні 1939
радянські війська почали
зосереджуватися на
радянсько-фінському
кордоні. Офіційним
приводом до війни став
«Майнільскій інцидент»,
який був провокацією з
боку СРСР.
Радянсько-фінська війна
почалася 30 листопада
1939 року. 12 березня
1940 року був підписаний
радянсько-фінський
мирний договір, за
умовами якого Фінляндія
здала Радянському Союзу
в оренду на 30 років
півострів Ганко.
До складу СРСР увійшли
весь Карельський
перешийок із м. Виборгом,
Виборзька затока з
островами, західне і
північне узбережжя
Ладозького озера.
У роки Великої Вітчизняної війни Сталін
обіймав посади Голови Державного Комітету
оборони, наркома оборони і Верховного
Головнокомандувача усіма Збройними
Силами СРСР. Велика Вітчизняна Війна
почалася 22 червня 1941 року з нападу
Німеччини на СРСР. Існують факти, які
підтверджують, що Сталін був неодноразово
попереджений про можливість нападу, навіть
знав точну дату – 22 червня – проте до
останнього не вірив у це. Напад став для
нього приголомшуючим, декілька днів він
провів в своєму кабінеті, виступивши перед
народом лише 3 липня. Червона армія не
була підготовлена до нападу, тому с перших
же днів зазнала великих втрат.
1941 рік пройшов у повній стратегічній і тактичній перевазі Німеччини. За півроку їй
вдалося захопити Прибалтику, Білорусь, Україну, частину земель європейської Росії.
СРСР не спромігся організувати належну оборону на жодній ділянці фронту.
1942 рік позначився провалом німецького наступу на Москву та початком контрнаступу
радянських військ. Німеччина спромоглася захопити Донщину, Кубань та Кавказ. В
районі Сталінграда СРСР зміг організувати ефективний опір німецьким військам.
1943 рік позначився втратою стратегічної ініціативи Німеччини у війні. СРСР перейшов
у наступ, відвоював Кавказ і Донщину, відкинувши німців на Україну. У районі Курської
дуги відбулася найзапекліша танкова битва Другої світової війни, в результаті якої
Німеччина остаточно перейшла до оборони по всьому фронту. Наприкінці року СРСР
вдалося захопити Східну Білорусь та Східну Україну.
1944 рік позначився масштабним наступом СРСР на всьому фронті. Радянські війська
захопили всю Білорусь, Україну, Крим, Прибалтику, Східну Польщу, вивели з війни
Фінляндію та Румунію і почали облогу Будапешту.
1945 рік позначився приходом військ СРСР до країн Східної Європи та насильним
встановленням комуністичних урядів в цих країнах. Радянські війська окупували Східну
Пруссію, Західну Польщу, Східну Австрію, Словаччину, Чехію та Бранденбург. Після
падіння Берліна Німеччина підписала капітуляцію, яка завершила німецько-радянську
війну та поклала край Другій світовій війні на європейському театрі бойових дій.
У роки війни Йосип Сталін разом з президентом США Рузвельтом і прем'єрміністром Великобританії Черчиллем був ініціатором створення антигітлерівської
коаліції. Фактично, через посередництво наркома В. Молотова, брав участь у
роботі Московської конференції міністрів закордонніх справ СРСР, США і
Великобританії 19—30 жовтня 1943. Він представляв СРСР на переговорах з
країнами-учасницями антигітлерівської коаліції (Тегеран, 1943; Ялта, 1945;
Потсдам, 1945).
Тегеранська конференція
(1943)
Ялтинська конференція
(1945)
Потсдамська
конференція (1945)
Роль Сталіна у Великій Вітчизняній Війні важко
переоцінити. Саме внаслідок репресій, ходом яких
безпосередньо керував Сталін, на початок війни у
Червоній армії була катастрофічно низька частка
професійних кадрів, майже все вище військове
керівництво було знищено, а його місце не встигло
“заповнитись”. Криваві накази (наприклад, тримати
оборону Києва незважаючи на втрати, провести
контратаку в районі Харкова, жорстокі накази
щодо дезертирів) привели до величезних
людських втрат. Проте, з іншого боку, воєнним
перемогам 1943-44 років слід дякувати саме
Сталіну, який брав велику участь у розробці
воєнних планів того часу.
“Тільки Йосип Сталін в
точності знає, як близько Росія
підійшла до поразки в 1942-му. І
тільки Йосипу Сталіну
достовірно відомо, що йому
довелося зробити, щоб Росія це
подолала ...” – Журнал Time.
19 березня 1946 року, в ході перебудови радянського
урядового апарату, Сталін був затверджений Головою
Ради Міністрів СРСР і міністром збройних сил СРСР.
Після війни займався відновленням народного
господарства країни, зруйнованого війною, приділяючи
увагу підвищенню обороноздатності Радянського
Союзу і технічному переозброєнню армії і флоту. Був
одним з головних ініціаторів здійснення радянського
«атомного проекту», що сприяв перетворенню СРСР
на одну з двох «супердержав».
Один із ініціаторів політики «холодної війни» і
організаторів її провадження Радянським Союзом.
Супроти деяких народів СРСР Сталін з помсти за
поразки першого періоду війни продовжував політику
національної дискримінації і геноциду, включно до
суцільного виселення з їх територій.
1 березня 1953 Сталіна, лежачого на
підлозі в малій їдальні Ближньої дачі
(одна з резиденцій Сталіна), виявив
співробітник охорони П. В. Лозгачев.
Вранці 2 березня на Ближню дачу
прибули лікарі і діагностували параліч
правої сторони тіла. 5 березня в 21
годині 50 хвилин Сталін помер.Згідно з
медичним висновком, смерть настала в
результаті крововиливу в мозок. Існують
численні теорії змови, які передбачають
неприродність смерті і причетність до неї
оточення Сталіна.
Забальзамоване тіло Сталіна було поміщено на загальний огляд в Мавзолей Леніна, який
у 1953-1961 роках іменувався «Мавзолей В. І. Леніна і Й. В. Сталіна». 30 жовтня 1961 XXII
з'їзд КПРС ухвалив, що «серйозні порушення Сталіним ленінських заповітів ...
унеможливлюють залишення труни з його тілом у Мавзолеї». У ніч з 31 жовтня на 1
листопада 1961 тіло Сталіна було винесено з Мавзолею і поховано в могилі біля
Кремлівської стіни. Згодом на могилі було відкрито пам'ятник.
На честь Сталіна за його життя було названо
безліч об'єктів не лише в Радянському Союзі, а й
за його межами. Однак після 1961 року абсолютна
більшість цих об'єктів була перейменована.
Пам'ятники Сталіну — категорія скульптурних
творів, що були невід'ємною частиною радянської
традиції монументального мистецтва 30-х —
середини 50-х років XX століття, один із символів
того часу в СРСР і в ряді соціалістичних країн.
Перший пам'ятник Й. В. Сталіну був виконаний
скульптором М. Я. Харламовим у 1929 році, в
переддень святкування 50-річчя Сталіна.
Найбільш активно стали встановлюватися
пам'ятники Й. В. Сталіну з середини 1930-х років.
Саме Сталіну вдалося перетворити СРСР з аграрної на могутню
індустріальну державу, яка посідала провідні місця в світі. Було надано
величезний поштовх, який зробив СРСР “наддержавою”. Велику роль
зіграла персона Сталіна і під час Великої Вітчизняної Війни.
У діяльності Сталіна поряд з позитивною була й негативна сторона.
Перебуваючи на найважливіших партійних і державних посадах, Сталін
допустив грубі порушення ленінських принципів колективного
керівництва і норм партійного життя, порушення соціалістичної
законності, необгрунтовані масові репресії проти видатних державних,
політичних і військових діячів Радянського Союзу та інших чесних
радянських людей. Безоглядно жорстокий диктатор, Сталін, базуючись
на традиціях російського самодержавства, створив тоталітарну
диктатуру на зразок східних деспотій, усюди бачив змови,
попереджаючи їх кривавим терором.
•
•
•
•
www.liveinternet.ru
http://ru.wikipedia.org
http://uk.wikipedia.org
http://www.encyclopaediarussia.ru/article.php?id=128
• www.youtube.com
• http://900igr.net/prezentatsii/istorija/Stalin.html
• http://nsportal.ru/shkola/istoriya/library/prezentac
iya-ivstalin