Компетентнісний підхід у побудові моделі сучасного випускника

Download Report

Transcript Компетентнісний підхід у побудові моделі сучасного випускника

Створення умов для
реалізації моделі
компетентного випускника
Одеського приватного НВК
«Хабад»
Компетенция — означает круг вопросов, в
которых человек хорошо осведомлен, обладает
познаниями и опытом. Компетентный в
определенной области человек обладает
соответствующими знаниями и способностями,
позволяющими ему обоснованно судить об
этой области и эффективно действовать в ней.
Компетенция
–
включает
совокупность
взаимосвязанных качеств личности (знаний,
умений, навыков, способов деятельности),
задаваемых по отношению к определенному
кругу предметов и процессов, и необходимых
для качественной продуктивной деятельности
по отношению к ним
Компетентность – владение,
обладание человеком
соответствующей компетенцией,
включающей его личностное
отношение к ней и предмету
деятельности.
Компетентностный подход
отражает такой вид содержания
образования, который не сводится к
знаниево-ориентировочному
компоненту, а предполагает
целостный опыт решения
жизненных проблем, выполнения
ключевых (т.е., относящийся ко
многим социальным сферам)
функций, социальных ролей,
компетенций.
Компетентностный подход выдвигает на
первое место не информированность
ученика, а умение решать проблемы,
возникающие в следующих ситуациях:
1) в познании и объяснении действительности;
2) при освоении техники и технология;
3)во взаимоотношениях людей, в этических нормах, при
оценке собственных поступков;
4)в практической жизни при выполнении социальных
ролей гражданина, члена семьи, покупателя, клиента,
зрителя, горожанина, избирателя;
5) в правовых нормах и административных
структурах, в потребительских и эстетических
оценках;
6) при выборе профессии и оценке своей готовности к
обучению в профессиональном учебном заведении, когда
необходимо ориентироваться на рынке труда;
7) при необходимости разрешать собственные проблемы:
жизненного самоопределения, выбора стиля и образа жизни,
способов разрешения конфликтов.
Компетенції
навчання
впродовж
життя
Політична
й
соціальні,
полікультурні
компетенції
Комунікативні
компетенції
Професійнотрудові
компетенції
Інформаційні
компетенції
ВИПУСКНИК
Сімейнопобутові
компетенції
Культурнодозвіллєві
компетенції
Екологічні
компетенції
Життєтворчі
компетенції
Компетенції
життєздатності
та
життєстійкості
до власного здоров’я
Ставлення
соціальна
самоосвітня
особистісна
Пізнавальна
Ключові компетентності
учнів
Ключові компетентності
становлять основний набір
найзагальніших понять, які слід
деталізувати в комплекс знань,
умінь, навичок, цінностей та
відношень за навчальними
галузями й життєвими сферами
школярів.
Наша мета полягає не в тому,
щоб зробити себе необхідними
нашим дітям, а навпаки, у тому,
щоб допомогти їм скоріше
навчитись обходитись без нас.
К.Конраді
Наші діти – це люди нового
покоління, іншого інформаційного
суспільства. Ми бачимо, що
поступово ключові освітні
компетенції перетворюються в
засоби розвитку особистих якостей
й особистих значень учнів.
Тому найважливіше
визначитися: як виховувати та
навчати компетентну особистість у
школі.
Формуються компетентності, якщо:
– Навчання має діяльнісний характер.
– Навчальний процес зорієнтовано на розвиток самостійності і
відповідальності учня за результати своєї діяльності (для цього
необхідно збільшити частку самостійних робіт творчого,
пошукового, дослідницького і експериментального характеру).
– Якщо створюються умови для набуття досвіду і досягнення
мети.
– Застосовуються такі технології викладання, в основі яких лежать
самостійність і відповідальність учителя за результати своїх
учнів (проектна методика, реферативний підхід, рефлексія,
дослідження, проблемний метод, програмоване навчання,
інтеграція).
– Посилення практичної спрямованості шкільної освіти (через
ділові, імітаційні ігри, творчі зустрічі, дискусії, круглі столи).
– Якщо вчитель уміло управляє навчанням і діяльністю учня. Ще
Дістервег казав, що «Поганий учитель підносить істину,
хороший — учить її знаходити», а для цього він (хороший
учитель) має сам володіти педагогічною компетентністю, тобто
були заповзятливою, відповідальною, комунікабельною,
творчою, самостійною людиною, здатною бачити і розв'язувати
проблеми автономно і в групах, готовий і здатний постійно
вчитися нового в житті, на робочому місці, працювати в команді,
володіти методами діагностики свого предмета і
психологічного розвитку дітей, бути культурним і привабливим.
Створення, розвивального,
емоційного середовища як
передумова формування
життєвих компетенцій
дошкільника
Уміння вчитися як ключова
компетентність загальної середньої
освіти. Формування уміння вчитися
як ключової компетентністі освіти
Вчитель початкових класів
Чернер Г.О.
Компетентнісний підхід до
формування та перевірки
навичок мовленнєвої
діяльності при викладанні
української та російської мов
Вчитель російської мови Плотнікова Е.М.
РОЗВИТОК ПРЕДМЕТНИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Вчитель англійської мови Шаталіна С.В.
Роль проектної технології у
формуванні компетентністного
потенціалу старшокласника
Вчитель інформатики Шаріпова В.О.
Создание условий
для формирования ключевых
компетентностей при подготовке
и проведении нестандартных
уроков и
внеклассных мероприятий
Учитель физики Гонтаренко Н.В.
Компетенції життєздатності (життєві
навички, що сприяють здоровому
способові життя
Життєві навички, що
сприяють фізичному
здоров’ю
Життєві навички, що
сприяють соціальному
здоров’ю
Життєві навички, що
сприяють духовному та
психологічному здоров’ю
Шляхи формування
соціальних
компетентностей
Заступник директора з виховної роботи
Малихіна О.А.
Создание условий для
формирования компетенций
здоровьезбережения
Учитель биологии Москвина Л.С.
Создание условий для
формирования компетенций
духовности
Учитель истории и традиций
еврейского народу
Чичельницкая Е.М.
Создание условий для формирования
социальных и коммуникативных
компетенций воспитанников
пришкольного интерната
Директор пришкольного интерната
Чубатая А.А.
Компетентнісний підхід вимагає від вчителів
використання найефективніших методів розвитку
окремих аспектів компетенцій, серед яких:
Дидактичні вимоги
1.
2.
3.
4.
5.
Чітке
формулювання
освітніх завдань.
Визначення
оптимального
змісту уроку.
Прогнозування
рівня
засвоєння
учнями
наукових
знань.
Вибір
найраціональніших
методів, прийомів,
засобів
навчання,
стимулювання
і
контролю.
Реалізація на уроці
всіх
дидактичних
принципів.
Психологічні вимоги
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Визначення
змісту
і
структури
уроку
відповідно до принципів
розвивального навчання.
Особливості
самоорганізації вчителя.
Організація пізнавальної
діяльності.
Організація
діяльності
мислення та уявлення
нових
знань,
що
виробляються в процесі
формування
умінь,
навичок.
Організованість учнів.
Урахування
вікових
особливостей.
Вимога до техніки
проведення уроку
1.
2.
3.
4.
5.
Урок має бути
емоційним.
Теми
і
ритм
уроку
мають
бути
оптимальними.
Цілковитий
контакт вчителя
та учнів.
Атмосфера
доброзичливості
й
активної
творчої праці.
Забезпечення
активного учіння
кожного
школяра.
Вимога до гігієни
уроку
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Температурний
режим.
Провітрювання.
Освітлення.
Запобігання
стомленню.
Чергування видів
діяльності.
Фізкультхвилинка
Правильна
робоча
поза
учнів.
Відповідність
шкільних меблів
росту та вікові
учнів.