Transcript Основні напрями національної інформаційної політики в

Лекція №4
ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ
ПОЛІТИКИ
План
1. Основні
положення
інформаційної політики
2. Основні
напрями
інформаційної політики
3. Державна
політика
інформаційної безпеки
державної
національної
забезпечення
1. Основні положення державної
інформаційної політики
Інформаційна політика держави — це
головні напрями і предмет діяльності
держави в галузі інформації.
Основною
метою
інформаційної
політики
є
створення
умов
для
ефективного і якісного інформаційного
забезпечення стратегічних і оперативних
завдань соціального і економічного
розвитку держави.
Основними напрямками такої
політики є:
забезпечення умов для розвитку і
захисту всіх форм власності на
інформаційні ресурси;
формування
і
захист
інформаційних ресурсів;
державних
створення
і
розвиток
центральних
і
регіональних інформаційних систем та
мереж, забезпечення їхньої сумісності і
взаємодії в єдиному інформаційному просторі
держави;
створення умов для якісного і ефективного
інформаційного
забезпечення
громадян,
установ державної влади, органів місцевого
самоуправління, організацій і суспільних
об'єднань
на
основі
державних
інформаційних ресурсів;
забезпечення національної безпеки у сфері
інформатизації;
сприяння формуванню ринку інформаційних
ресурсів, послуг, інформаційних систем і
технологій, засобів їхнього забезпечення;
формування
і
здійснення
єдиної
науковотехнічної промислової політики у
сфері
інформатизації
з
урахуванням
сучасного
світового
рівня
розвитку
інформаційних технологій;
підтримка проектів і програм інформатизації;
створення
і
удосконалення
системи
інвестування і механізму стимулювання
розробки і реалізації проектів інформатизації;
розвиток
законодавства
у
сфері
інформаційних процесів, інформатизації і
захисту інформації.
Концепція національної
інформаційної політики
В Україні прийнято Проект Закону “Про
Концепцію національної інформаційної
політики”,
яка
визначає
правові,
економічні
та
організаційні
засади
національної інформаційної політики та
інформаційної безпеки держави.
Метою Концепції є створення умов для
побудови
в
державі
розвиненого
інформаційного суспільства як органічного
сегмента
глобального
інформаційного
товариства,
забезпечення
пріоритетного
розвитку
інформаційних
ресурсів
та
інфраструктури,
впровадження
новітніх
інформаційних
технологій,
захисту
національних
моральних
і
культурних
цінностей, забезпечення конституційних прав
на свободу слова та вільний доступ до
інформації.
Поняття про програму
входження держави в
інформаційне суспільство
Програма входження держави в
інформаційне суспільство — це план
діяльності держави з реалізації Концепції
національної інформаційної політик.
Програма повинна передбачати
розгляд наступних напрямків:
формування
і
розвиток
інформаційної
інфраструктури держави;
реалізація
права
на
інформацію
в
інформаційних мережах;
захист особистості, суспільства, держави від
неякісної,
фальшивої
інформації
і
дезінформації;
захист
інтелектуальної
власності
в
інформаційних мережах;
захист інформації, в тому числі персональних
даних, даних в інформаційних мережах;
застосування можливостей інформаційних
технологій для розвитку нових форм трудової
діяльності, освіти і виховання;
захист
прав
споживачів
та
розвиток
конкуренції в мережах;
реалізація
відповідальності
за
правопорушення в інформаційній сфері;
стандартизація як засіб сумісності в мережах;
міжнародне співробітництво з проблем
створення
глобального
інформаційного
суспільства;
координація робіт з реалізації програми.
2. Основні напрями національної
інформаційної політики
Сфера
дії
Концепції
національної
інформаційної
політики
поширюється
на
суспільні відносини у сфері інформаційної
діяльності, на формування і здійснення
збалансованої інформаційної політики як
складової
частини
соціально-економічної
політики держави з пріоритетом національних
інтересів України, та стратегії розвитку і
використання
національних
інформаційних
ресурсів.
Основні
напрями
національної
інформаційної
політики
у
сфері
суспільних відносин:
забезпечення конституційних прав громадян
на
свободу
слова
та
діяльності
в
інформаційному
просторі
держави,
недопущення втручання у зміст і внутрішню
організацію інформаційних процесів, окрім
випадків, визначених Конституцією України;
створення
розвиненої
інформаційнокомунікаційної інфраструктури;
збереження вітчизняного (національного)
інформаційного
продукту,
національнокультурних і духовних цінностей України, її
інформаційна
та
національно-культурна
ідентифікація у світовому інформаційному
просторі;
всебічна державна підтримка засобів масової
інформації та забезпечення соціальноправового захисту журналістів, інших творчих
працівників, які займаються інформаційною
діяльністю;
забезпечення
вільного
засобів масової інформації;
функціонування
створення умов для побудови в Україні
розвиненого інформаційного суспільства,
зростання ролі засобів масової інформації у
розвитку українського суспільства.
Основні
напрями
національної
інформаційної політики в економічній
сфері:
створення сприятливих умов для розвитку та
захисту прав суб'єктів права всіх форм
власності на об'єкти національного інформаційного простору України;
збереження та ефективне використання
державної та комунальної власності на
підприємства, інші об'єкти національного інформаційного простору держави, які в
установленому
законодавством
порядку
визнаються об'єктами стратегічного значення;
сприяння конкуренції, недопущення
монополізації
ринків
у
сфері
інформаційної діяльності, в тому числі
рекламної;
розвиток ринку інформаційних ресурсів
у поєднанні з державним регулюванням
інформаційної діяльності, створення
умов для комерційної діяльності в
інформаційній сфері;
економічна
підтримка
державою
розвитку інформаційної інфраструктури
та інформаційної системи держави в
цілому незалежно від форм власності
на об'єкти, що будуються і розвиваються, сприяння розробці і впровадженню
новітніх інформаційних технологій;
підтримка
вітчизняного
інформаційного продукту.
виробника
Основні
напрями
національної
інформаційної
політики
в
організаційній сфері:
створення умов для своєчасного, якісного і
ефективного інформаційного забезпечення
громадян, органів державної влади та
місцевого
самоврядування,
об'єднань
громадян;
адміністративний, технічний, правовий захист
вітчизняного (національного) інформаційного
продукту України, інформаційних ресурсів у
цілому;
дотримання
принципів
Європейської
Конвенції про права людини, міжнародних
договорів та угод у галузі міжнародного
інформаційного співробітництва, згода на
обов'язковість яких надана Україною;
інтеграція
України
в
міжнародний
інформаційний простір, сприяння створенню
конкурентноспроможної інформаційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;
забезпечення ефективної присутності України
в світовому інформаційному просторі шляхом
розвитку
транскордонного
мовлення,
поширення у світі вітчизняної культурномистецької і друкованої продукції;
послідовне здійснення заходів, спрямованих
на підвищення кваліфікації, вдосконалення,
використання та заохочення творчих кадрів в
інформаційній сфері.
3. Державна політика
забезпечення інформаційної
безпеки
Політика забезпечення інформаційної безпеки України
- головні напрямки та предмет діяльності держави в галузі інформаційної безпеки
Визначення мети та основних засад забезпечення інформаційної безпеки держави
Визначення та моніторинг основних загроз інформаційній безпеці держави
Організаційні заходи протидії загрозам у сфері інформаційної безпеки
Захист прав и свобод людини і громадянина
Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особистості,
держави та суспільства
Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи
інформаційної безпеки
Основні загрози
інформаційній безпеці
держави
обмеження свободи слова та доступу
громадян до інформації;
руйнування системи цінностей, духовного та
фізичного здоров'я особи, суспільства,
негативні зміни їх цільових настанов;
маніпулювання громадською думкою;
обмеження можливостей органів державної
влади щодо ухвалення адекватних рішень;
порушення штатного режиму функціонування
(руйнування)
критично
важливих
інформаційних мереж, систем управління;
несанкціонований
витік
таємної,
конфіденційної та іншої інформації з
обмеженим доступом;
спотворення
(знищення)
інформаційних
ресурсів, програмного забезпечення;
низький рівень інтегрованості України в
світовий інформаційний простір.
Моніторинг загроз у сфері інформаційної
безпеки здійснює Служба безпеки України та інші
центральні органи виконавчої влади.
Організаційний напрям
протидії загрозам у сфері
інформаційної безпеки
сприяння інформаційній діяльності,
спрямованій на патріотичне виховання
всіх категорій населення, утвердження
загальнодержавної системи духовних
цінностей, пропаганду толерантності,
злагоди, міжетнічного та міжрелігійного
миру, суспільну солідарність;
організації
оперативного
реагування
та
упередження формування негативного іміджу
стосовно України і її громадян, органів
державного
управління,
інших
суспільних
інститутів, викривлення та тенденційний підбір
фактів
історичного
минулого,
поширення
неправдивої інформації;
ліквідації відставання від провідних країн світу за
рівнем інформатизації суспільних інститутів,
превентивного розвитку центрів збереження,
обробки та розповсюдження інформації, таких як
бібліотечні,
архівні,
музейні,
спеціальні
інформаційно-аналітичні, дослідницькі та інші
установи, а також систем і баз даних засобів
масової інформації;
забезпечення можливості виявлення загроз
щодо порушення конфіденційності, цілісності
та
доступності
інформації,
створення
механізмів їх локалізації;
встановлення уніфікованого переліку умов
для надання чи обмеження права на доступ
до інформації, переліку видів інформації з
обмеженим доступом та механізмів реалізації
цих обмежень, принципів та організаційних
механізмів доступу до інформації органів
державної
влади,
органів
місцевого
самоврядування, громадських організацій,
фізичних та юридичних осіб;
розширення кореспондентських пунктів і
мережі спеціальних кореспондентів засобів
масової інформації за кордоном;
забезпечення конфіденційності, цілісності та
гарантованого
адресного
доступу
до
важливої для держави, особи й суспільства
інформації;
запобігання
знищенню
(навмисному
спотворенню,
псуванню,
приховуванню)
національних інформаційних ресурсів при
використанні;
нейтралізації
діяльності
іноземних
політичних,
економічних,
військових,
розвідувальних структур, спрямованих проти
інтересів України;
запобігання
проявам
інформаційнодиверсійної діяльності терористичних груп;
введення в систему інформаційних ресурсів
спеціально
організованої,
неправдивої
інформації,
застосування
негативного
інформаційно-психологічного
впливу
на
особу.
Розвиток матеріальнотехнічної бази системи
інформаційної безпеки особи,
держави та суспільства
розроблення, організацію виробництва та
сертифікацію на відповідність вимогам
інформаційної
безпеки
функціонально
повного комплексу технічних і програмнотехнологічних засобів захисту національних
інформаційних ресурсів при їх створенні,
зберіганні та використанні;
формування цілісної системи захисту мереж
передачі даних від дій, спрямованих на
порушення їх функціонування, і моніторинг
цих мереж із дотриманням національного
законодавства та міжнародного права;
організацію
в
системах
електронного
документообігу та електронного цифрового
підпису багаторівневого захисту інформації
від несанкціонованого доступу;
створення інформаційно-телекомунікаційної
системи органів державної влади та
управління з засобами криптографічного та
технічного захисту інформації;
створення,
розвиток
та
оперативне
поширення антивірусних засобів.
Науково-практична робота
щодо забезпечення
інформаційної безпеки
реалізації системного підходу до аналізу
динаміки інформаційних процесів в Україні,
забезпеченні багатоваріантності параметрів
аналізу та прогнозів розвитку цих процесів з
урахуванням
необхідних
заходів
із
дотримання інформаційної безпеки;
розробленні стратегії входження України в
глобальний інформаційний простір;
адаптації необхідних Україні масивів світових
інформаційних ресурсів для подолання наявного
відставання в цій сфері;
розробці загальнодержавної політики інтеграції
України в міжнародні телекомунікаційні мережі,
виробленні відповідних рекомендацій, правил і
процедур для її реалізації;
створенні і впровадженні системи української
стандартизації
в
інформаційній
сфері
з
урахуванням
міжнародних
стандартів
інформаційного обміну та захисту інформації.
Вдосконалення нормативноправової бази забезпечення
загальнодержавної системи
інформаційної безпеки
Вдосконалення нормативно-правової бази
забезпечення загальнодержавної системи
інформаційної безпеки здійснюється
стосовно:
порядку інформаційного обміну та
інформаційно-аналітичного супроводу роботи
органів державної влади і управління;
формування
правової
бази
у
галузі
використання
Інтернет-технологій
і
забезпечення
захисту
державних
інформаційних ресурсів;
законодавчого визначення порядку доступу
інших держав, або окремих громадян інших
держав до національних інформаційних
ресурсів України та порядку використання цих
ресурсів на основі договорів з іншими
державами;
налагодження
двостороннього
та
багатостороннього
співробітництва
з
міжнародними організаціями для спільного
вирішення проблем правового гарантування
інформаційної безпеки, розробки міжнародного
законодавства в цій сфері;
визначення порядку поширення та використання
інформаційної
продукції
зарубіжного
виробництва на території України, врахування
вимог інформаційної безпеки при закупівлі
зарубіжних
програмно-технічних
та
телекомунікаційних засобів, їх використання в
стратегічно важливих галузях, на об'єктах
важливого державного та суспільного значення.