Бургаве Герман

Download Report

Transcript Бургаве Герман

Герман Бургаве
(Boerhaave)
31.12.1668 -23.09.1738
Литвиненко І.О.
НТБ НТУУ “КПІ”
2011 р.
Нідерландський лікар, ботанік і хімік,
іноземний член Паризької Академії Наук
та Лондонського королівського
товариства.
Згідно з бажанням батька, Герман Бургаве спочатку
готував себе для духовного звання. Але остаточно
присвятив себе медицині.
Навчався в Лейдені, де захистив дисертацію на
ступінь доктора філософії (1690).
1693 року отримав ступінь доктора медицини; з1709
року - професора Лейденського університету. У
виданому каталозі Лейденського ботанічного саду
(1709) описав і класифікував нові види рослин.
Талановитий лікар і педагог, Бургаве створив першу
наукову клініку. Також він першим ввів у медичну
практику вдосконалений термометр Г. Д. Фаренгейта
і використовував лупу для анатомічних досліджень.
Він намагався узгодити результати анатомічних і
фізіологічних досліджень з практичним досвідом,
відводячи перше місце клініці.
У 1710 р. знаменитий нідерландський клініцист
встановив, що різні отрути, «згораючи або
випаровуючись», виділяють настільки ж різні,
специфічні для кожної з них запахи.
Тому він запропонував класти речовини, у яких
підозрюють наявність отрути, на палаючі вугілля і
перевіряти їх потім за запахом.
Бургаве вважається першим з тих, хто спробував
вирішити проблему виявлення отрути хімічним
способом.
1709 року видано 2 найголовніші його твори:
«Інституції» і «Афоризми». Вони були написані
Бургаве для учнів і складали пояснювальний текст до
його лекцій з медицини.
У 1715 році йому була передана кафедра практичної
медицини, причому він відкрив лікарню, де 2 рази на
тиждень демонстрував своїм учням хворих, щоб
навчити їх, як треба спостерігати і лікувати хвороби.
Він же перший в Нідерландах став читати лекції про
очні хвороби.
Слава Бургаве як практичного лікаря не
поступалася його популярності, як і теоретика. З усіх
країн до нього стікалися хворі і навіть короновані
особи зверталися до нього.
На доказ його надзвичайної популярності часто
наводиться лист, отриманий ним від одного
китайського мандарина за адресою: «Бургаве, лікарю
в Європі».
У 1718 році, всупереч його бажанню, університет
доручив йому кафедру хімії, де він почав читати
лекції, які супроводжувалися дослідами. За дотепним
висловом одного з його біографів, Бургаве однією
своєю особою ​представляв цілий факультет.
Але популярність іноді призводить до поганих наслідків…
У 1724 році без відома Бургаве, але під його ім'ям, були
випущені два томи «Повчань і дослідів з хімії». Склали їх
слухачі Бургаве і допустили там безліч грубих помилок.
Вчений був страшенно обурений!
Неприємна подія мала і добру сторону: вона спонукала
Бургаве почути, нарешті, поради друзів та учнів і написати
докладний посібник з хімії.
Так з'явилася класична праця Бургаве «Основи хімії»
(Elementa chemiae, quae anniversario labore docuit, in
publicis, privatisque scholis) , видана в 1732 році в Лейдені.
На зворотньому боці титульного
аркуша було спеціально
надруковано: «Щоб читач був
упевнений в тому, що ця книга
дійсно видана мною, я вважав за
потрібне власноручно підписати
своє ім'я, але не визнаю своїм
те, де такий підпис відсутній».
Далі стояв автограф Бургаве на кожному примірнику «Основ
хімії».
Незважаючи на це
застереження автора, посібник
Бургаве багато разів
передруковувався, а також
перекладався іншими мовами англійською, французькою,
німецькою.
Є відомості, що в Росії у 1774-1781 роках разом з
посібниками з хімії П. Ж. Макера та П. І
Еркслебена була перекладена і «Бургавова хімія».
Протягом багатьох десятиліть посібник Бургаве
був дуже відомий як навчальний підручник.
В історії хімії книг, подібних до цього підручника,
небагато.
Це - «Хімік - скептик» Р. Бойля, «Курс
хімії» Н. Леметри, «Основи догматичної та
експериментальної хімії» Г. Е. Шталя,
«Введення в справжню фізичну хімію» М.
В. Ломоносова, «Початковий підручник
хімії» А. Л. Лавуазьє, «Вступ до повного
вивчення органічної хімії» А. М. Бутлерова,
«Основи хімії" Д. І. Менделєєва.
«Основи хімії» Бургаве, як і всі інші його
праці написані латиною. У його час це
була, здебільшого, мова вчених творів.
Boerhaave, Hermannus.
Elementa chemiae, quae anniversario labore docuit, in publicis,
privatisque scholis . - Lugduni Batavorum : Sumtibus Joannis
Rudolphi Imhof, 1732.
.
«Основи хімії» складаються з двох томів.
Перший містить «історію і теорію мистецтва».
Другий присвячений опису «хімічних операцій».
На початку першого тому дається короткий нарис з
історії хімії: це перелік імен авторів хімічних трактатів,
починаючи від Зосіми з Панополіса і закінчуючи
Бойлем, і Бехером, Шталем і Гофманом.Після імен
називаються найголовніші твори авторів, а якщо мова
йде про рукописи, вказується місце, де вони
зберігаються.
Потім дається визначення хімії,
характеризуються досліджувані нею об'єкти метали, солі, сірка, камені, напівметали,
рослинні і тваринні речовини.
Автор говорить про користь хімії у фізиці,
медицині і техніці, а потім переходить до
головних розділів тома: «Про вогонь», «Про
повітря», «Про воду», «Про землю», «Про
розчинники», «Про хімічні прилади і судини ».
Звичайно, він викладає уявлення свого часу, а
також власні погляди і досліди.
У другому томі розказано, як приготувати
препарати з рослин, тварин, копалин.
Потім ідуть роз'яснення процесів хімічного
розчинення, коагуляції, осадження,
скипання, кислотно-лужної взаємодії, зміни
та знищення запахів, смаків і кольору.
Особливе значення як для сучасників, так і
для багатьох наступних поколінь вчених,
мали надзвичайно докладні і точні описи
способів приготування препаратів,
переважно для лікарських цілей, які
наводив автор.
Адже в той час аптекарі, а часто і самі лікарі,
виготовляли не лише складні лікарські суміші, а й
найпростіші хімічні товари - такі, як нашатирний
спирт, соляну і азотну кислоти, ляпіс ...
Бургаве описує приготування препаратів так, що
їх може відтворити і абсолютно недосвідчений
початківець-лаборант.
Він вказує вагові кількості вихідних речовин,
ємність посудин, тривалість нагрівання, а де це
можливо - потрібну температуру.
Показав, що ртуть при тривалому нагріванні (15
років) і багаторазових перегонок (500 разів) не
змінюється.
Особистий архів Германа Бургаве
зберігається в Санкт-Петербурзі, у
Фундаментальній бібліотеці Військовомедичної академії імені С. М. Кірова.
Це один з найбільших наукових
архівів кінця 17 - початку 18 століття.
Там багато рукописів медичного
змісту, листи німецького фізика Д.
Фаренгейта до Бургаве, рукописні
матеріали для праці «Основи хімії».
Все життя і діяльність Германа Бургаве служили
благу, збереженню і руху вперед людського роду!
Після його смерті
(1738) йому спорудили
у Лейдені простий, але
гідний його імені
пам’ятник з написом:
«Salutifero Boerhaavii
genio sacrum».
Нині видання «Основ хімії» зберігаються в багатьох
бібліотеках світу.
Є також в оцифрованому вигляді: у
Мадридському університеті «Комплютенс»,
Єпіскопальній бібліотеці в семінарії Барселони,
Баварській державній бібліотеці, Інституті Лозанни
тощо.
Цікаві факти
В десятці цікавих фактів про книги 1 місце зайняла
книга Бургаве. «Єдині та найглибші секрети
медичного мистецтва» - таку назву мала товста, в
100 сторінок, книга, знайдена запечатаною серед
речей прославленого голландського доктора Германа
Бурхаве після його смерті.
Книга була продана з аукціону за 10 тисяч доларів
золотом. Після того, як печатка була розкрита,
виявилося, що сторінки її були чистими.
Тільки на титульному аркуші був напис: «Тримай
голову в холоді, ноги в теплі, і ти зробиш
бідняком кращого лікаря».