Transcript бджолиppt

Де кінчається алейка,
Стала хатка під дашком.
І живе у ній сімейка,
Що годує нас медком!
іля гаю хату маю,
ень у день я вилітаю:
де на мене праця влітку –
глядаю кожну квітку,
егко лину над лужком,
частую всіх медком.
В. Довжик
олись, у давнину, спеціально бджіл
ніхто не розводив. Вони були зовсім дикі і
водилися в дрімучих лісових нетрях.
Дупла дерев, нори, розколини в скелях
були їм за домівку.
Коли люди їхали по мед, то брали із
собою відра, бочки. Усього запасу
вистачало на цілий рік. Мед постійно
використовували в їжу: готували медвяні
напої, каші, напарені медом, медові
коржики з маком.
бціловує бджола
кожну квіточку в саду.
Не втомилася мала
у солодкому меду!
В.Верховень
же зацвів садочок біло,
ось і бджілка прилетіла –
золота, промениста, у пушку,
набере вона із квіточок медку.
Н.Онищак
ед утворюється з нектару – солодкої
речовини, що знаходиться в квітках. Його
бджоли збирають довгим хоботком,
приносять у вулик, заповнюють ним
чарунки у стільниках, а потім знову
повертаються до квітів. Для того,щоб
зібрати 1 кг меду, бджола повинна налітати
близько 300 тисяч кілометрів і відвідати
12 мільйонів квіток!!!
ед має чудові цілющі властивості.
Хворі – швидше одужують, а діти,
котрі їдять мед, - краще ростуть.
садку малий Микита
захотів зірвати квітку,
а вона його вкусила.
Що ж за квітка то була?
Це не квітка, а …
(бджола)
- Синку, то не хатки, Каже мені татко, То по всій долині
вулики бджолині.
Стільники з медами
в них стоять рядами.
Бачиш, ти, Івасику,
Коло лісу пасіки?
Г. Биченюк
Вулик – давньоукраїнське слово. Означає
“ дупло, щілина ”. Спочатку вуликом називали
лише дупло дерева, де мешкали бджоли.
Вік бджоли залежить від того, коли вона
народилася. Червневі бджоли живуть
48 днів, липневі – всього 20.
Найдовговічніші з'являються на світ
восени і доживають до травня
наступного року. Деякі з них сягають
граничного віку – 10 місяців.
вій робочий тиждень бджілка
Почала із понеділка.
Над отавами літала,
Мед кульбабовий збирала,
Зазирнула ще у гай,
А в гаю – медовий рай,
Там очікують медунки
На бджолині поцілунки.
О. Плавенчук
Поки бджілка збирає з квітки нектар, її
тіло покривається пилком.
Перелітаючи з однієї рослини на
іншу, вона переносить його. Так
відбувається запилення. Це
величезна послуга для людей, бо
коли зав'язь на овочах і фруктах не
запилити, то годі й сподіватись
найменшого урожаю.
Летіла Бджола і побачила гарбузову квітку. А
гарбузова квітка велика-велика. Залізла Бджола
у квітку та й набирає солодкого соку. Набрала,
вже й пора летіти. Та захотілося Бджолі
роздивитися квітку. Довго вона мандрувала між
пелюстками. Насипалося жовтого пилку на її
крильця – й стала Бджола золота-золота. Летить
Бджола до вулика, а сторож її не пускає.
– Ти чужа, - каже сторож, - он яка ти жовта.
– А глянь, скільки я меду несу, - каже Бджола.
– Тепер я впізнав тебе, - зрадів сторож, - ти наша.
Ти золота.
В. Сухомлинський
Бджоли-розвідниці відшукують
медоносні рослини і негайно
повідомляють про них бджолину
сім'ю. Своєрідними рухамитанцями, розвідниці показують в
якому напрямку треба летіти, чи
далеко, скільки там є нектару. Їх
чудово розуміють усі бджоли.
- Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що
плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні,
а тобі часто й шкодять, приносячи замість нагороди
смерть, одначе не перестаєш через дурість свою збирати
мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви
без пуття закохані в мед.
- Ти поважний дурень, пане раднику, - відповіла Бджола. –
Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того.
І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша
братія і робить, коли б ми лише їсти любили. Але
незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його
споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не
помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для
нас найлютіша мука…
Г. Сковорода
• Бджоли раді цвіту, люди – літу.
• Одна бджола багато меду не
наносить.
• Бджола мала, а й та працює.
• Коли червень сухий – купуй бджілку,
а мокрий – корівку.
• Якщо в червні рідкий дощ буває, то у
вулику мед прибуває.