скачати

Download Report

Transcript скачати

Біохімія
крові
Зсідання крові
фібриноліз
Імунітет
Дихальна
транспорт О2
та СО2
Функції
крові
Гуморальна
транспорт
гормонів
Трофічна
Екскреторна
Терморегуляторна
Гомеостаз
КЛР, водносольовий
баланс
Фізико-хімічні константи крові
 Щільність - 1,050–1,064 г/мл
плазми - 1,024–1,030, клітин - 1,080–1,097
 В’язкість – в 5 разів вища, ніж у води
 Р осм плазми – 7,6-8,1 атм (при 37°С)
 Р онк плазми – 0,03 атм
 рН крові – 7,37 - 7,44
зміни рН 6,8 -7,8 не сумісні з життям
Підтримка сталості рН крові
 Буферні системи крові
 Легені - виділення / затримка СО2
 Нирки - екскреція кислих (NaН2РО4 та
ін.) або лужних продуктів (Na2НРО4,
NH4+)
 ШКТ - екскреція кислих (НСl) або
лужних продуктів (NaНCО3, NH4+)
Буферні системи крові
Назва
Частка
буферної
ємності
Механізм
Гемоглобіноксигемоглобінова
75%
КНb + Н+ ↔ К+ + ННb
ННb + ОН-↔ Нb- + Н2О
КНbО2 + Н+ ↔ К+ + ННbО2
ННbО2+ ОН-↔ НbО2 + Н2О
Бікарбонатна 10%
головний буфер
плазми !!!
НСО3-+ Н+ ↔ Н2СО3 ↔ СО2 + Н2О
Н2СО3+ ОН-↔ НСО3-+ Н2О
Білкова
7%
HOOC-Pt-NH2 + H+↔ НOОC-Pt-NH3+
HOOC-Pt-NH2+ ОН-↔-OОC-Pt-NH2+ Н2О
Фосфатна
1%
НРО42-+ Н+ ↔ Н2РО4Н2РО4- + ОН-↔ НРО42-+ Н2О
Показники КЛР
рН
крові і сечі
Вміст НСО3- в плазмі - 25 ммоль/л
рСО2 – 4,8–5,8 kPa (35–45 мм рт ст)
Лужний резерв крові – здатність крові
зв’язувати кислоту без зміни рН
Визначають в стандартних умовах:
- рСО2 - 40 мм рт ст
- 37оС
- Сатурація О2 – 100%
Порушення КЛР
Ацидоз
зростання [Н+] в крові
Алкалоз
зниження [Н+] в крові
Респіраторний
Метаболічний
Респіраторний
Метаболічний
↑ рCO2
↓ рCO2
(гіперкапнія)
↓НСО3↓ лужного
резерву крові
↑НСО3↑ лужного
резерву крові
Гіповентиляція
напад
бронхіальної
астми,
пневмонія,
ателектаз,
емфізема.
Кетоацидоз,
лактоацидоз
діабет,
голодування,
опіки, травми,
втрата НСО3(діарея)
(гіпокапнія)
Гіпервентиляція
при істерії,
механічна
Втрата кислот
(блювота),
затримка Na+,
дефіцит К+,
введення
надлишку
NaHCO3.
Ацидоз
компенсований
рН крові
в нормі
Алкалоз
декомпенсований
зниження
рН крові
(<7,37)
компенсований
рН крові
в нормі
декомпенсований
зростання
рН крові
(>7,44)
Хімічний склад крові

Гемоглобін -130-160 г/л
Плазма крові:


Н2О – до 90%
Розчинні речовини - 10%:
- білки – 7%
- неорганічні солі – 1%
- низькомолек. органічні речовини – 2%
Загальний білок – 65-85 г/л (в сироватці – 60-80 г/л)
 Фібриноген – 2-4 г/л
У новонароджених – загальний білок = 50-60 г/л і
сягає рівня дорослих на 3 році життя

9
Неорганічні речовини плазми крові




Na – 130-157 ммоль/л
K – 3,4-5,3 ммоль/л
Ca – 2,25-2,75 ммоль/л
Mg – 0,7-1,5 ммоль/л



HCO3- – 21-27 ммоль/л
Cl- – 95-110 ммоль/л
фосфор – 1-2 ммоль/л
Низько-молекулярні безазотисті
речовини
Глюкоза – 3,3-5,5 ммоль/л
 Холестерин – 3,6-5,0 ммоль/л
 Кетонові тіла

Гліцерол
 ПВК, лактат
 Жирні кислоти

Залишковий азот (rest-азот) - сума всіх
низько-молекулярних азотвмісних речовин, які
залишаються в плазмі після видалення білків
(небілковий азот крові)
В нормі rest-азот – 14-28 ммоль/л
Компоненти rest-азоту:







Сечовина - 50% (3,3-8,3 ммоль/л)!!!
Вільні амінокислоти - 25%
Креатинін - 2,5-7,5% (44-100 мкмоль/л)
Креатин - 5%
Сечова кислота - 4% (0,2-0,3 ммоль/л)
Аміак
Білірубін, холін, індикан та ін.
Азотемія - зростання rest-азоту в крові
1. Ретенційна:
2. Продукційна:
порушення екскреції
азотистих сполук з
сечею
Значно зростає
сечовина ( > 10 мМ)!!!
посилене надходження
азотистих сполук в
кров
Причини:
Причини:
ниркова недостаність
обтурація сечових
шляхів
розпад білків: опіки,
травми, туберкульоз,
цукровий діабет
Помірно зростає
сечовина + АК + NH3 !!!
Транспортні
білки,
гормони
Резерв
амінокислот
Зв’язують
катіони
Ферменти,
проферменти
інгібітори
ферментів
Антитіла,
система
комплементу
Білки плазми крові
65-85 г/л
> 300 видів
В’язкість
Ронк
(0,03 атм)
Буферна
система (7% БЄ)
КЛР
Імунітет
Гемостаз
Білки плазми крові

Більшість - глікопротеїни
(виняток – альбуміни).

короткий період напівжиття

синтезуються в печінці
(виняток – Іg, гормони)

руйнуються в печінці
Вміст загального білка в плазмі
крові визначають біуретовим
методом !!!
Принцип:
- за рахунок пептидних зв’язків білки

утворюють комплексні сполуки міді в
лужному середовищі (синьо-фіолетове
забарвлення)
СuSO4
NaOH
білок
Комплексні
сполуки
міді з білками
Порушення вмісту загального білка в плазмі крові



Гіпопротеїнемія
Гіперпротеїнемія
(< 60 г/л)
(> 85 г/л)
знижений синтез
білків в печінці
(цироз)
втрата рідини (діарея,
посилений розпад
білків (голодування,
важкі хвороби)
(малярія)
втрата білків
↓ Ронк, набряки !!!
поліурія)
паразитарні хвороби
поява парапротеїнів
(мієломна хвороба)
Білкові фракції:
Електрофорез на
папері – 5 фракцій
Альбуміни - 55-65%
(40-60 г/л)





α1-глобуліни - 2-4%
α2-глобуліни - 6-12%
β-глобуліни - 8-12%
γ-глобуліни -12-22%
Білковий коефіцієнт:
альбуміни / глобуліни - 1,5-2,0
Системи для електрофорезу
Гельелектрофорез – 7-18 фракцій
Імуноелектрофорез – 30 фракції
Індивідуальні білки – ІФА, РІА
CAPILLARYS-2 (90 тестів за годину)
Альбуміни






•
•
Синтез - тільки в печінці (10-15 г за добу)
Негативно заряджені, мала Мr (69 кДа)
Зв’язують катіони - Са2+, Mg2+, Сu2+, Zn2+
80% Ронк (1 г альбумінів зв’язує 25 г Н2О)
Резерв амінокислот
Транспорт:
жирних кислот, білірубіну, тироксину, стероїдів
лікарських засобів (аспірину, антикоагулянтів,
сульфаніламідів)
При гіпоальбумінемії:
- набряки,
- посилення ефекту та токсичності ліків !!!
α1-Глобуліни

α1-Антитрипсин - інгібітор протеаз трипсину, еластази та ін.
Зростає при запаленні (білок гострої фази).
При дефіциті - емфізема легень!!!

α1-кислий глікопротеїн (серомукоїд) білок гострої фази.

Протромбін

ЛПВЩ – антиатерогенні !!!
α2-Глобуліни

Гаптоглобін – зв’язує гемоглобін.
↓ при гемолізі еритроцитів.
↑ при запаленні (білок гострої фази).

Церулоплазмін
-
зв’язує мідь (3% Сu в організмі, 90% плазми)!!!
-
окиснює Fe 2+ до Fe 3+ (ферооксидаза)
Дефіцит - ураження печінки, головного мозку,
рогівки іонами Сu (хвороба Вільсона)!!!
β-Глобуліни
 Трансферин - транспортує Fe3+ в
печінку, селезінку, кістковий мозок
 ЛПНЩ
– атерогенні !!!
 Фібриноген
(2-4 г/л) –
фактор І системи
гемостазу, білок гострої
фази
γ-Глобуліни
Інтерферони - противірусна дія
Імуноглобуліни - антитіла:
 IgG – пізні антитіла, вроджений імунітет,
проходять крізь плаценту
 ІgМ – ранні антитіла, опсоніни
(фагоцитоз)
 IgА - захист слизових оболонок
 IgD - рецептор В-лімфоцитів.
 ІgЕ - "реагіни” (алергія)
Білки гострої фази – значно зростають в
плазмі крові при запаленні.
Діагностика активності запального процесу!!!
↑ в 100-1000 разів:
C-реактивний білок (СРБ) –
в нормі < 6 мг/л
СРБ – пентраксин, зв’язує
С-полісахарид пневмококка
↑ в 2-5 разів:
Фібриноген
Гаптоглобін
α1-антитрипсин
серомукоїд

Патологічні білки
Кріоглобулін – випадає в осад при
при охолодженні плазми
Лейкози, мієломна хвороба, цироз
печінки
Альфа-фетопротеїн - ембріональний
білок
маркер злоякісних пухлин
 рак печінки
Ферменти крові
Плазмоспецифічні
(власні)
Індикаторні
(клітинні)
Екскреторні
Лужна
Надходять
•Холінестераза
фосфатаза
в кров із тканин
•Лізоцим
в нормі
(при
цитолізі)
виводиться
(мурамідаза)
з жовчю
Індикатори
•ЛіпопротеїнЗростає
ураження
при
ліпаза
органів!!!
холестазі
Ферменти – індикатори захворювань
Міокард



Печінка




Креатинфосфокіназа (КФК-МВ)
Інфаркт
Аспартатамінотрансфераза (АСТ) міокарду
Лактатдегідрогеназа (ЛДГ1,2)
Аланінамінотрансфераза (АЛТ)
Лактатдегідрогеназа - ЛДГ4,5
Гепатити
Цироз
Лужна фосфатаза
γ-глутамілтранспептидаза
Холестаз
Підшлункова
залоза


Альфа-амілаза
Трипсин
Панкреатит
Еритроцити
чол - 4,5-5,5·1012/л
 жін – 3,9-4,5·1012/л

Особливості хімічного складу
 Hb – 30-40%
 глутатіон
 2,3-дифосфогліцерат – зменшує
спорідненість Hb до кисню!!!
 Багато К+, мало Na+
 Мембранні глікопротеїни містять сіалові
кислоти - негативний заряд
Мембранні білки
еритроцитів:
 спектрин - довгі
фібрили

актин - короткі
скоротливі фібрили
анкірин
 глікофорин А –

інтегральний білок:
зовні – групи крові АВ0,
внутрішня частина – «якір»
 Білок полоси 3 переносник Cl- і НСО3 Na+-K+-АТФаза
Са2+- АТФаза
Особливості обміну еритроцитів

Джерело енергії – глюкоза

Синтез АТФ – анаеробний гліколіз

Побічна реакція гліколізу:
дифосфогліцерату

АТФ забезпечує роботу Na+-К+-АТФази та
Са2+-АТФази

ПФШ – джерело НАДФН2

Антиоксидантний захист: СОД, каталаза,
GSH-пероксидаза, НАДФН2

Метгемоглобінредуктаза
метНb
утворення 2,3-
–
регенерація
Утворення MetHb (0,5-3% Нb)
Антиоксидантний захист еритроцитів
Супероксиддисмутаза
Глутатіонпероксидаза
Глутатіонредуктаза
Патологія еритроцитів
Дефект глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
(ПФШ):
→ дефіцит НАДФН2 → ↑Н2О2 → гемоліз


Дефект піруваткінази (гліколіз) → дефіцит
АТФ → затримка Na+ та води → гемоліз

Дефект білків спектрину та анкірину →
мікросфероцити → гемоліз
Фавізм
Спадковий дефіцит глю6-фосфатдегідрогенази
 Зчеплений з Ххромосомою
Гемоліз еритроцитів
викликають:
кінські боби (Vicia faba)
та пилок їх квітів
протималярійні
(примахин),
сульфаніламіди

Гемоглобін
4 гема + 4 білкових
субодиниці глобіна
Види гемоглобіну

НbA1 (2α2β) - 96%

НbA2 (2α2δ) - 2%

НbF (2α2γ) - фетальний

Ембріональні Нb (2α2ε)
Патологічні форми

НbS (Глу6 β →Вал6 β)

Глікозильований НbA1с
(Нb + глюкоза). В нормі
< 6%
Сполуки гемоглобіну
 НbН - дезокси Нb
 НbО2 - окси Нb
 НbСО - карбокси Hb
 НbСО2 - карб Hb
 МетНb (Fe2+→ Fe3+)
Синтез гему (кістковий мозок, печінка)
1 етап (в мітохондріях): утворення
δ-амінолевулінової кислоти з гліцину та
сукциніл-КоА
Гем – інгібітор δ-амінолевулінатсинтетази
2 етап (в цитозолі) – синтез порфобіліногену
δАЛК-дегідратаза
2 δ-АЛК
-2 Н2О
Порфобіліноген
3 етап – синтез протопорфірину ІІІ (ІХ) з 4
молекул порфобіліногену
4 етап – утворення гему (Fe2+ + протопорфірин)
5 етап – утворення Hb (гем + глобін 2α2β)
Дефіцит Fe → збільшення вмісту протопорфірину ІХ
в еритроцитах
Порфобіліноген (4 молекули)
- 4NH3
УПГ ІІІ-косинтаза
Порфобіліногендезаміназа
Уропорфіриноген ІІІ
Уропорфіриноген І
-4СO2
Копропорфіриноген ІІІ
Копропорфіриноген І
-4СO2
Протопорфіриноген ІІІ
оксидаза
Протопорфірин ІІІ (ІХ)
+ Fe2+
Ферохелатаза
Гем
+ глобін
Гемоглобінсинтетаза
Гемоглобін
Порфірії
Порфірії – порушення синтезу гема
Світлочутливість, фотодерматити
Неврологічні розлади
Еритропоетична
порфірія
(хвороба
Гюнтера):
дефект УПГ IIIкосинтази
червона сеча,
червоні зуби
www.themorningstarr.co.uk/2012/04/28/vietnamese-vampire-girl/

Печінкові порфірії - дефекти
порфобіліногендезамінази
копропорфіріногеноксидази
Гемоглобінози – патологія Нb

Гемоглобінопатії – генні мутації глобіну. НbS
та серповинно-клітинна анемія

Таласемії – не синтезуються α чи β-ланцюги
глобіну
Препарати крові
 Цільна кров (цитратна,
гепаринізована)
Еритроцитарна, лейкоцитарна,
тромбоцитарна маса
Плазма
Препарати комплексної дії
(альбумін та ін.).
Коректори системи гемостазу
(гемостатична губка, фібриноген
та ін.)
Імунологічні препарати (гамаглобулін, інтерферон та ін.).