Transcript Місце медпрацівника в роботі медзакладу

Підготувала за загальнодоступними
матеріалами
д.мед.н. Лущик Уляна Богданівна,
лікар-юрист
Медичною і фармацевтичною діяльністю
можуть займатися особи, які мають
відповідну спеціальну освіту і
відповідають єдиним кваліфікаційним
вимогам.
Як виняток за спеціальним
дозволом Міністерства охорони здоров'я
України або уповноваженого ним органу
охорони здоров'я без спеціальної освіти
дозволяється діяльність у галузі
народної і нетрадиційної медицини
Ст. 74 Основ законодавства
Лікувально-профілактична допомога (ст. 35 Основ
законодавства)
Первинна - консультацію лікаря, просту діагностику
і лікування основних найпоширеніших
захворювань, травм та отруєнь, профілактичні
заходи, направлення пацієнта для подання
спеціалізованої і високоспеціалізованої
допомоги.
Спеціалізована (вторинна) лікувальнопрофілактична допомога подається лікарями, які
мають відповідну спеціалізацію і можуть
забезпечити більш кваліфіковане
консультування, діагностику, профілактику і
лікування, ніж лікарі загальної практики.
Високоспеціалізована (третинна)
лікувально-профілактична допомога
подається лікарем або групою
лікарів, які мають відповідну
підготовку у галузі складних для
діагностики і лікування
захворювань, у разі лікування
хвороб, що потребують спеціальних
методів діагностики та лікування, а
також з метою встановлення
діагнозу і проведення лікування
захворювань, що рідко зустрічаються.
- це спеціаліст, який має
відповідну професійну
освіту, підготовку та
кваліфікацію і
завданням якого є
здійснення медичної
діяльності



Лікар, який закінчив вищий медичний
заклад і отримав диплом державного
зразка з відповідної спеціальності
Студент вищого або середнього
медичного навчального закладу, в
особливих передбачених законодавством
випадках
Особи, які мають незакінчену вищу
медичну освіту



Середній медичний персонал - особи, які
закінчили медичні середні спеціалізовані
навчальні заклади і отримали диплом
фельдшера або медичної сестри
Особи, які отримали медичну підготовку
в зарубіжних країнах і отримали дозвіл
здійснювати професійну діяльність на
території України у встановленому
законодавством порядку
Особи які отримали дозвіл здійснювати
діяльність цілителя відповідно до
законодавства України


У відносинах з працедавцем
У відносинах з пацієнтом та його
родичами, законними
представниками
ст. 77 Основ законодавства
Медичні і фармацевтичні працівники мають
право на:
а) заняття медичною і
фармацевтичною діяльністю відповідно
до спеціальності та кваліфікації;
б) належні умови професійної
діяльності;
в) підвищення кваліфікації,
перепідготовку не рідше одного разу на
п'ять років у відповідних закладах та
установах;
г) вільний вибір апробованих форм,
методів і засобів діяльності,
впровадження у встановленому
порядку сучасних досягнень медичної
та фармацевтичної науки і практики;
д) безплатне користування соціальною,
екологічною та спеціальною медичною
інформацією, необхідною для
виконання професійних обов'язків;
е) обов'язкове страхування за рахунок
власника закладу охорони здоров'я у разі
заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю у
зв'язку з виконанням професійних
обов'язків у випадках, передбачених
законодавством;
є) соціальну допомогу з боку держави у
разі захворювання, каліцтва або в інших
випадках втрати працездатності, що
настала у зв'язку з виконанням
професійних обов'язків;
ж) встановлення у державних закладах
охорони
здоров'я середніх ставок і
посадових окладів
на
рівні
не
нижчому
від
середньої
заробітної
плати працівників промисловості;
з) скорочений робочий день і додаткову
оплачувану
відпустку
у
випадках,
встановлених законодавством;
и)
пільгові
забезпечення;
і)
умови
пільгове
надання
забезпечення телефоном;
пенсійного
житла
та
ї) безплатне користування квартирою з освітленням і
опаленням тим, хто проживає і працює в селах
та селищах, а також пенсіонерам, які раніше
працювали медичними та фармацевтичними
працівниками і проживають у цих населених
пунктах, надання пільг щодо сплати земельного
податку, кредитування, обзаведення господарством
і будівництва приватного житла, придбання
автомототранспорту;
й) першочергове одержання лікувальнопрофілактичної допомоги і забезпечення
лікарськими та протезними засобами;
к) створення наукових медичних товариств,
професійних спілок та інших громадських
організацій;
л) судовий захист професійної честі та гідності;
Лікар має право відмовитися від
подальшого ведення пацієнта, якщо
останній не виконує медичних
приписів або правил внутрішнього
розпорядку закладу охорони
здоров'я, за умови, що це не
загрожуватиме життю хворого і
здоров'ю населення
(ст. 34 Основ законодавства )
Ст. 78 Основ законодавства
Медичні і фармацевтичні працівники зобов'язані:
а) сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей,
запобіганню і лікуванню захворювань, подавати
своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську
допомогу;
б) безплатно подавати першу невідкладну медичну
допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в
інших екстремальних ситуаціях;
в) поширювати наукові та медичні знання серед
населення, пропагувати, в тому числі власним
прикладом, здоровий спосіб життя;
г) дотримувати вимог професійної
етики і
деонтології, зберігати лікарську таємницю;
д) постійно підвищувати рівень професійних
знань та майстерності;
е) подавати консультативну допомогу своїм колегам
та іншим працівникам охорони здоров'я.





своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування
пацієнта (ст. 34 Основ законодавства)
Медичні працівники зобов'язані подавати першу
невідкладну допомогу при нещасних випадках і гострих
захворюваннях (ст. 37 Основ законодавства)
Медичні працівники зобов'язані подавати медичну
допомогу у повному обсязі хворому, який знаходиться в
критичному для життя стані. (ст. 52 Основ законодавства)
Лікар зобов'язаний пояснити пацієнтові в доступній формі
стан його здоров'я, мету запропонованих досліджень і
лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку
захворювання, в тому числі наявності ризику для життя і
здоров'я (ст.39 Основ законодавства )
Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з
виконанням професійних або службових обов'язків
стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд
та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя
громадянина, не мають права розголошувати ці відомості,
крім передбачених законодавчими актами випадків (ст. 40
Основ законодавства)