Transcript Document

Автори:
Рудько Г.І., ДКЗ України,
д. г-м. н., д. т. н., д. г. н., проф.
Гафич І.П., Nadra Group,
к. г-м. н.
НАЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАСІВ І РЕСУРСІВ
КОРИСНИХ КОПАЛИН ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ НАДР УКРАЇНИ
ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ДО МІЖНАРОДНИХ
НАФТОВИХ СТАНДАРТІВ З АУДИТУ ЗАПАСІВ
І ЇХ БІРЖОВОГО ОЦІНЮВАННЯ
Міжнародна конференція
«Нафтогазовий комплекс України – стратегія розвитку»
Київ, 23 жовтня 2013
Державна комісія України
по запасах корисних копалин (ДКЗ України)
Діюча в Україні система геолого-економічного
оцінювання запасів і ресурсів корисних копалин
 Державний експертний орган і регулятор – ДКЗ України
 Система нормативних документів і інструкцій
 Імплементовані вимоги категоризації і класифікації
ресурсів корисних копалин РКООН-1997
запасів і
 Співставність Класифікації України та РКООН-2009 і Шаблону
CRIRSCO
2
Співвідношення класів РКООН-2009
і класів Класифікації України
Принципи розподілу запасів і
ресурсів корисних копалин на облікові
групи, які прийняті в Класифікації України,
гармонізуються з Міжнародною рамковою
класифікацією запасів і ресурсів твердих
горючих і мінеральних корисних копалин
(РКООН),
розробленою
Спеціальною
Групою Експертів Комітету з усталеної
енергетики Європейської Економічної
Комісії Організації Об'єднаних Націй.
З 40 класів, що виділяються
РКООН,
в
Класифікації
України
використовуються лише 10.
Незважаючи на різні найменування
класів, кількості корисних копалин, що
мають одне і те ж соціально-економічне
значення (вісь Е), підготовленість до
експлуатації (вісь F) і одну і ту ж
геологічну вивченість (вісь G), можуть
бути ідентифіковані одним і тим же
цифровим кодом.
ТАКИМ ЧИНОМ, КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ
Є ЗІСТАВНОЮ З РКООН-2009
3
ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ КЛАСІВ КЛАСИФІКАЦІЇ УКРАЇНИ
І ВІДПОВІДНИХ ЇМ КАТЕГОРІЙ І ПІДКАТЕГОРІЙ РКООН-2009
Класифікація
України
Класи
111
121
122
211
221
222
331
332
333
334
Категорії та підкатегорії РКООН–2009
Вісь E
Вісь F
Вісь G
F1 (
)
E1 (E1.1, E1.2)
G1
F2 (
)
E1 (E1.1, E1.2)
G1
F2 (
)
E1 (E1.1, E1.2)
G2
F1 (
)
E2
G1
F2 (
)
E2
G1
F2 (
)
E2
G2
Е3 (
, Е3.2)
F3
G1
Е3 (
, Е3.2)
F3
G2
Е3 (
, Е3.2)
F3
G3
Е3 (
, Е3.2)
F3
G4
E3 (
)
G1
E3 (
)
G2
E3 (
)
G3
E3 (
)
G4
– категорії і підкатегорії, які вводяться додатково до Класифікації України з
метою її гармонізації з РК ООН-2009
– класи, які вводяться додатково до Класифікації України з метою її
гармонізації з РК ООН-2009
4
СХЕМА ЗІСТАВЛЕННЯ КЛАСИКЛАСИФІКАЦІЇ УКРАЇНИ
З КЛАСИФІКАЦІЄЮ CRIRSCO
Але, тим не менш, кількості корисних
копалин, віднесені до одного з класів
Шаблону
CRIRSCO,
можуть
бути
ідентифіковані
одним
з
кодів,
що
застосовується класифікацією України.
334
РЕЗУЛЬТАТИ
ГЕОЛОГОРОЗВІДКИ
вивчення та обґрунтування
Це пов'язано з тим, що в шаблоні
CRIRSCO не можуть мати місця класи
позабалансових запасів, які представлені
кодами 221, 222 і 211. Ці класи поглинаються
категорією «Мінеральні ресурси».
Схема зіставлення Класифікації України
та Класифікації Шаблону CRIRSCO
Зростаючий ступінь геологічного
На
схемі
зіставлення
Класифікації
України
з
шаблоном
CRIRSCO
можна
відмітити, що з 10 класів корисних копалин
Української
Класифікації,
в
шаблонах
CRIRSCO знаходять відображення лише 7
класів (див. рис. 2).
МІНЕРАЛЬНІ
ЗАПАСИ
МІНЕРАЛЬНІ
РЕСУРСИ
333
ПЕРЕДБАЧУВАНІ
121; 122
ВІРОГІДНІ
332
ОБЧИСЛЕНІ
331
ВИМІРЯНІ
111
ДОВЕДЕНІ
Врахування гірничих, металургійних, економічних, збутових,
правових, екологічних,
соціальних і державних факторів
(«поправкові коефіцієнти»)
ТАКИМ ЧИНОМ, КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНИ
Є ЗІСТАВНОЮ З КЛАСИФІКАЦІЄЮ ШАБЛОНУ
CRIRSCO
5
Committee for Mineral Reserves International
Reporting Standards (CRIRSCO)
Основні принципи CRIRSCO:
• ПРОЗОРІСТЬ: достатня кількість однозначних даних
• ЗНАЧИМІСТЬ: інформація достатня для інвесторів і їх
професійних консультантів
• КОМПЕТЕНТНІСТЬ: публічні звіти про запаси готуються
особами відповідного рівня кваліфікації і
досвіду
Мета впровадження:
• Транспарентність даних про поточний стан запасів
• Оцінка стану мінерально-сировинних активів підприємства при
його виході на ІРО, котуванні акцій, отриманні банківських
кредитів, операцій купівлі продажу та ін.
6
ГЕО і ТЕО запасів
Основні області застосування результатів експертизи
в ДКЗ України запасів і ресурсів вуглеводневої сировини
 Дозвільна система надрокористування
 Проектування ГРР і ДПР
 Проектування промислової розробки родовищ нафти та газу
 Внутрішнє кредитування
 Облік запасів та ресурсів у ДНВП «Геоінформ України»
Висновок
Результати геолого-економічного оцінювання запасів і ресурсів
перспективних об'єктів і родовищ
нафти та газу та їх
експертизи в ДКЗ України мають обмежене застосування при
здійсненні біржових і інвестиційних операцій
7
ГЕО і ТЕО запасів
Постановка проблеми
Українські стандарти звітності про запаси не входять в число
міжнародних нафтових стандартів. Тому нафтогазовидобувні
компанії вимушені залучати зарубіжних Компетентних Експертів для
проведення аудиту мінерально-сировинних активів компанії у
відповідності з вимогами PRSM.
Оскільки інвестори і Експерти на світовому ринку в загальному не
знайомі з українськими стандартами звітності, спостерігається
тенденція прояву недовіри до отримуваних на їх базі оцінок і, як
наслідок, часті прояви надмірного консерватизму в процесі
переводу запасів (котрі пройшли експертизу в ДКЗ України) в
стандарти міжнародної нафтової системи PRSM.
Проблема може бути вирішена шляхом розробки гармонізованих до
PRMS українських стандартів оцінювання запасів і ресурсів нафти і
газу та реалізації ряду організаційних заходів.
8
PRMS
Міжнародна нафтова система
класифікації і оцінювання запасів і ресурсів
вуглеводневої сировини
SPE Petroleum Resources Management System (PRMS)
Прийнята в березні 2007 р.
Розроблена спільно:
SPE \ WPC \ AAPG \ SPEE
9
Класифікація
PRMS класифікація запасів
Категоризація
10
PRMS класифікація запасів
Проект-орієнтована класифікація
Вуглеводневий
поклад
(геологічні запаси)
Initial in-place
Чисті
видобувні
ресурси
Проект
(Видобуток \
грошові потоки)
Офіційні права
Нафтові активи
(права власності \
контрактні терміни)
11
Основні відмінності
Класифікації України і PRMS
Категоризація обсягів запасів і ресурсів
PRMS передбачає одночасне
застосування 3-х відмінних між собою
методів оцінювання:
 Детермінований з поступовим
нарощуванням (базуючись на ризиках)
 Детермінований сценарний
(кумулятивний)
 1Р, 2Р, 3Р
 1С, 2С, 3С
 Низька, добра і висока оцінки
 Ймовірнісний
 Р90, Р50, Р10
Ймовірнісний метод оцінювання має бути застосований для визначення обсягів всіх
категорій запасів, але найбільш часто застосовується на ранніх стадіях (розвідка і
ДПР) реалізації видобувних проектів та є основним при оцінюванні Очікуваних
ресурсів: ГЕО-1 і ГЕО-2.
12
Основні відмінності
Класифікації України і PRMS
Вимоги до запасів
Запаси – об'єми нафти, газу і конденсату, котрі очікуються до
комерційного видобутку у відповідності до проекту розробки вивчених
акумуляцій вуглеводневої сировини на вказану дату і при інших
визначених умовах
Комерційні аспекти:
 Обґрунтовані часові рамки освоєння об'єкту;
 Обґрунтований прогноз економічних умов освоєння об'єкту стосовно
інвестицій і експлуатаційних параметрів розробки;
 Аналіз транспортних потужностей і майбутніх потреб їх підтримки та
розвитку;
Вимоги до проектів розробки
 Має бути розроблений і затверджений надрокористувачем;
 Технології вилучення запасів з надр повинні базуватись на
досягнутій виробничій практиці для акумуляцій з аналогічними
геолого-промисловими характеристиками
13
Основні відмінності
Класифікації України і PRMS
Вимоги до проектів розробки
 Має бути розроблений і затверджений надрокористувачем;
 Технології вилучення запасів з надр повинні базуватись на
досягнутій виробничій практиці для акумуляцій з аналогічними
геолого-промисловими характеристиками
 Має відповідати умовам і можливостям видобутку та продаж;
 Період виходу на промислове освоєння запасів повинен бути
в межах 5 років (рекомендований термін)
14
Основні відмінності
Класифікації України і PRMS
Підсумок
1. Впроваджена в Україні система класифікації запасів та
міжнародна система управління запасами і ресурсами нафти
та газу – PRMS побудовані на одних і тих же принципах і
є близькими за результатами оцінювання.
2. PRMS висуває ряд додаткових вимог щодо всебічного аналізу
ресурсного потенціалу при визначенні обсягів всіх категорій
запасів, в т.ч. методами ймовірнісного моделювання.
3. PRMS регламентує ряд більш жорстких обмежень при технікоекономічному оцінюванні запасів і ресурсів нафти та газу (в
першу чергу щодо доказаних запасів). В основу оцінювання
поставлена свердловина і площі «нафтових полів», що нею
дренуються.
4. PRMS проект-орієнтована система чіткого комерційного
спрямування.
Економічна
оцінка
запасів
і
ресурсів
здійснюється за категоріями запасів, а не за покладами.
15
Гармонізація стандартів
Класифікації України і PRMS
Компетентність оцінювачів
 Аудит організацій – оцінювачів
 Підготовка і сертифікація нафтових інженерів – оцінювачів
 Роль фахових об'єднань в передачі передового досвіду
16
Біржове оцінювання запасів
Шляхи використання результатів підрахунку запасів
перспективних об'єктів і родовищ нафти та газу для біржової
оцінки їх вартості за міжнародними стандартами
 Керівні документи: SEC, NATIONAL INSTRUMENT 51-101
 Методичні аспекти:
 Визначення рівнів довіри (confidence level) до категорій запасів
 Аналіз і оцінювання ризиків:
 Оцінювання геотехнічних ризиків
 Оцінювання бізнес-ризиків
17
Гармонізація стандартів
Класифікації України і PRMS
Що потрібно зробити:
1. Нормативні документи
 Керівний документ з гармонізації стандартів
РКООН-2009 – Україна та PRMS.
 Інструкцію з застосування гармонізованих до вимог PRMS
стандартів підрахунку запасів в Україні
 Методичні рекомендації з застосування вимог PRMS при підготовці
звітів і експертизі запасів в ДКЗ України
2. Компетентний оцінювач
Створити в Україні систему аудиту компаній оцінювачів запасів
та сертифікації нафтових інженерів - оцінювачів
18
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ PRMS В УКРАЇНІ
Перехід на міжнародні нафтові стандарти оцінювання запасів –
шлях до розвитку бізнесу і залучення інвестицій
в нафтогазовидобувну галузь України
 Державний облік і баланс запасів родовищ нафти та газу за
міжнародними загально прийнятими стандартами їх оцінювання
 Підготовка звітів про поточні запаси за формами і стандартами
зрозумілими іноземним інвесторам, фондовим біржам і банківським
організаціям
 Можливості використання результатів підрахунку запасів
вартісного оцінювання в якості «нафтових активів»
для
їх
 Розширення областей використання результатів оцінювання: вихід на
ІРО, отримання банківських кредитів, інвестиції, купівельні операції і ін.
19
20
Дякуємо за увагу !