Transcript Презентація - Національна асоціація сільськогосподарських

XXVI МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА
ВИСТАВКА «АГРО-2014»
6 червня 2014 р.
Розвиток сільських територій України в
контексті європейської інтеграції
ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”
Відділ економіки та політики аграрних перетворень
Зміст:
 Визначення понять;
 САП ЄС: новітня історія та
пріоритети у новому програмному
періоді;
 Виклики та можливості для України;
Головними цілями останніх реформ
САП(Фішлера і 2006 р.) було:
• встановлення справедливості у розподілі
коштів;
• стимулювання пропозиції суспільних благ.
Ці прагнення знайшли відображення у
заходах щодо поліпшення сталого розвитку
європейського сільського господарства,
виділення двох стовпів САП- прямі платежі і
сільський розвиток.
САП 2007 – 2013р.р.
РІВЕНЬ І
Організація
спільних ринків
Експортні
субсидії
Підтримка
ринкових цін
Зберігання
продукції
Митний
тариф
Модуляція
Перехресна
відповідність
Пряма підтримка
Єдиний платіж на га
Єдиний платіж
на ферму
Платежі, частково
пов’язані з рівнем
виробництва
та додаткові
платежі
РІВЕНЬ ІІ
Сільський
розвиток
Політика сільського розвитку
САП 2007-2013 р.р.
Розвиток села
Напрямок1
(економічний)
Конкурентоспроможність
фермерів
+
лісове господарство
Напрямок2
(екологічний)
Напрямок3
(суспільний)
Довкілля,
землекористування
+
Управління
ресурсами
Економічна
диверсифікація в
рамках / поза
рамками с.-г.
+
якість життя
Напрямок4 : Програма “ЛІДЕР” - зміцнення ініціатив сільських
мешканців, обмін досвідом і розвиток сільських спільнот.
Джерела фінансування: національні + європейські фонди
Прямі погектарні виплати
(Direct payments, average 2007-2013, €/ha.)
Розподіл коштів САП ЄС на сільський розвиток у період
2007-2013 рр. по країнам ЄС
60.0
50.0
40.0
30.0
20.0
10.0
0.0
Питома вага до загальної суми країн, %
Питома вага по групі, %
Заходи сільського розвитку в ЄС, 2007-2013
Source: European Commission (2011) RD in the EU, 2011.
САП ЄС формується на основі базових засад
відповідно до цілей Стратегії Європа 2020
«розумного, сталого та всебічного розвитку»
• Життєдіяльність в рамках екологічних
обмежень.
• Забезпечення здорового і справедливого
суспільства.
• Запровадження демократичного
управління.
• Відповідальне використання якісних
наукових досліджень: розробка та реалізація політики на
основі наукових доказів, враховуючи застереження вчених а також
суспільні відносини і цінності.
Зміни САП 2014 -2020
Перепозиціонування САП на “зеленішу”, що відповідає цілям
стратегії Європа 2020
 Частка САП у бюджеті ЄС скоротиться з 39% до 33% у 2020.
 Перелік заходів Рівня 2 скорочений з більше як 40 до менш,
ніж 20.
 Спеціальні заходи щодо органічного сільського
господарства, стимулювання колективних дій у
агропродовольчих ланцюгах.
 Держави-члени отримуватимуть 25% із бюджету Рівня 2 на
проблеми управління та запобігання кліматичних змін.
 Агро-довкілля та ЛІДЕР (agri-environmet та LEADER)
залишаються єдиними обов’язковими заходами, які мають
бути впроваджені країнами-членами.
 Новий інструмент посилення ефективності використання
ресурсів, «зведення мостів» між дослідженнями та
практикою для заохочення інновацій (4.5 мільярдів Євро).
 5% загального внеску Рівня 2 спрямовуватиметься на
Програму LEADER.
Зміни САП 2014-2020
(за основними напрямами)
Прямі виплати
Конвергенція прямих виплат
серед держав-членів;
Нова «зелена» складова
прямих виплат;
Чітке визначення одержувачів
вигод;
Розширення реалізації
принципу перехресної
відповідності.
Ринкові заходи
Сільський розвиток
Заходи по вдосконаленню
функціонування харчових
ланцюгів;
6 нових пріоритетів
(замість осей);
Краща взаємодія з
фондами ЄС(Європейський фонд
Розширення заходів по
підтримці якісного
виробництва;
регіонального розвитку, Європейський
соціальний фонд, Європейський фонд
мореплавства, рибальства).
Відміна квот на продаж
молока, цукру (із затримкою
у один рік);
Зняття заборон на
насадження винограду;
Нові критерії для розподілу
фондів Рівня 2 між
державами-учасницями;
Спрощення існуючих
заходів;
Вдосконалена система
управління ризиками;
Європейське партнерство
з інновацій;
Посилення моніторингу та
оцінок;
11
Принцип перехресної відповідності 2020
(запроваджений реформою 2003 р.: умовою для отримання субсидій є
дотримання екологічного законодавства та певних передових практик)
• Розширення сфери реалізації принципу
перехресної відповідності для
забезпечення виконання вимог
водного законодавства і правового
регулювання застосування пестицидів.
САП 2014-2020
30% прямих платежів (неадресної підтримки доходів,
яка формує основну частку САП) будуть обумовлені
дотриманням трьох екологічних зобов'язань(вимог):
(і) зберегти 7% площі ферми в якості «екологічної
зони», в яку входять екологічно цінні елементи
ландшафту (живі огорожі, межі полів, вкриті
дикорослими квітами, і невеликі заболочені
території);
(іі) диверсифікувати сільськогосподарські культури,
щоб уникнути наявності монокультур по всій площі
конкретної ферми;
(ііі) захистити постійні пасовища - особливо сінокоснопасовищні угіддя - від їх перетворення в угіддя для
просапних або багаторічних культур.
Можливості для України: методологічні засади
Зростання - VS -
Розвиток
• Аграрне зростання (нарощення виробництва і експорту) не
кінцева мета аграрної політики. Це - засіб забезпечення
соціально-економічного розвитку суспільства і села.
• Аграрний розвиток – (INCLUSIVE ECONOMY) таке нарощення аграрного виробництва, при якому:
 в економічний процес включено економічно активне сільське
населення,
 вигоди від росту відносно рівномірно розподіляються між
усіма учасниками процесу,
 підвищення продуктивності здійснюється безпечним для
довкілля способом,
 скорочення зайнятості у сільському господарстві
супроводжується створенням нових робочих місць на селі,
розвитком локальної економіки і сільських громад.
Можливості для України: методологічні засади
Державна аграрна політика
- угода між с.-г. виробниками і суспільством, яка
заохочує виробників та органи галузевого
управління продукувати товари та послуги, що
задовольняють потреби і бажання суспільства, а не
ті, які задовольняють виключно ринок;
- справедлива і прозора по відношенню до усіх
учасників агропродовольчої системи політика;
- підтримує динамічні сільські громади, заохочує
розумне використання ресурсів і поважає
преференції та інвестиції платників податків, які
спрямовуються на підтримку аграрного сектору.
Реформування структури органів управління, що
здійснюють державне регулювання розвитку
сільського господарства і села:
• Створення Державного агентства сільського
розвитку(СР), як центрального органу державної
виконавчої влади.
• Призначення керівником Агентства Віце-прем’єрміністра України.
• Визначення Мінагрополітики профільним у виконанні
завдань СР і покладення відповідальності за виконання
цієї функції на одного із заступників Міністра.
• Створення у складі Мініагрополітики окремого
Департаменту СР і наділення його повноваженнями у
виконанні функцій робочого органу Агентства.
• Виокремлення на регіональному і районному рівнях в
системі органів галузевого управління структурних
підрозділів з функціями координування СР.
• Запровадження на місцевому рівні посади представника
Агентства (агента з сільського розвитку).
Унормування організаційної структури
виробництва у сільському господарстві:
Формалізація існуючого аграрного устрою, який
представлений чотирма групами сільгоспвиробників:
– агропромисловими корпораціями, як вертикальноінтегрованими структурами (агрохолдинги);
– корпоративними фермами (господарські товариства,
приватно-орендні підприємства, виробничі
кооперативи і фермерські господарства, які
функціонують виключно на основі найманої праці).
– сімейними господарствами (фермери та особисті
селянські господарства товарного та напівтоварного
типу);
– соціальними (споживчими) господарствами
населення.
Участь сільського населення у функціонуванні
локальних ринків оренди землі та запобіганні
корупційних дій з землею:
• законодавче та нормативно-правове забезпечення
створення об’єднань дрібних землевласниківорендодавців для здачі в оренду цілісного земельного
масиву в межах одного поля (полів);
• створення мережі органів та організацій, що
підтримують діяльність цих об’єднань, формують
законодавчі ініціативи і державну політику у цій сфері, а
також поведінкові мотиви консолідації зусиль
орендодавців у сфері вирішення земельних проблем
локального рівня.
Імплементація особистих селянських
господарств у ринкові механізми функціонування
аграрного сектору:
• Законодавче закріплення сімейного типу
господарювання в сільському господарстві як частини
організаційної структури аграрного сектору.
• Полегшення селянським господарствам доступу до землі
та чинних бюджетних програм підтримки аграрного
сектору і запровадження нових програм, спеціально
призначених для цих господарств.
• Запровадження державної реєстрації товарних
селянських господарств і обліку постійно працюючих у
них осіб на засадах відповідної самоідентифікації ОСГ.
• Залучення членів товарних селянських господарств до
системи загальнообов’язкового державного соціального
страхування.
Включеність господарств населення в розробку і
реалізацію державної аграрної політики:
• створення консультативно-експертного органу (раду) з
питань розвитку господарств населення при
МінАгрополітики;
• створення окремої комісії з питань розвитку господарств
населення у складі Громадської ради МінАгрополітики;
• делегування функції консультативної підтримки
господарств населення Національній асоціації
сільськогосподарських дорадчих служб (за рахунок
коштів державного і місцевих бюджетів).
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
21
Національна академія наук України (НАНУ)
Інститут економіки та прогнозування
Відділ економіки та політики аграрних перетворень
О.М.Бородіна
Tel: ( + 38 044 ) 254 - 3966
Fax : ( + 38 044) 280 - 8869
www. Ief.org.ua