про стан та перспективи створення національних технологічних

Download Report

Transcript про стан та перспективи створення національних технологічних

Стан та перспективи
створення
національних технологічних
платформ в Україні як дієвого
механізму державноприватного партнерства в
інноваційній сфері
Доповідач:
к.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій і адміністрування
Житомирського державного технологічного університету
Безшкура Анна Юльянівна
Житомир — 17 грудня 2013 р.
Законодавче та нормативно-правове
забезпечення інноваційної діяльності
1991р. - Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність”;
1999р. - Закон України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності
технологічних парків”;
1999р. - „Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку
України”;
2002р. - Закон України „Про інноваційну діяльність” ;
2003р. - Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності
в Україні”;
2006р. - Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері
трансферу технологій” ;
2006р. - Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про
Державний бюджет України на 2005 рік”;
2007р. - Закон України „Про науковий парк „Київська політехніка”;
2008р. - „Державна цільова економічна програма „Створення в Україні
інноваційної інфраструктури” на 2009-2013 роки”
2009р. - Закон України „Про наукові парки”;
2009р. - Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення
Концепції розвитку національної інноваційної системи”.
основні складові інноваційної
інфраструктури:
- регіони науки;
- технополіси;
- міста високих технологій (HiTech City);
- технопарки (дослідницькі, технологічні,
промислові);
- науково-технічні альянси;
- інноваційні центри (технологічні, регіональні та
галузеві);
- бізнес-інкубатори (інноваційні та технологічні).
Технопарки України
Розподіл за технопарками проектів, що мають чинні
свідоцтва станом на 01.01.2010 р.
1
1
3
1
1
1
5
3
Технологічний парк "Інституту монокристалів"
Технологічний парк "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона"
Технологічний парк "Вуглемаш"
Технологічний парк "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка"
Технологічний парк "Яворів"
Технологічний парк "Київська політехніка"
"Інтелектуальні інформаційні технології"
Технологічний парк "Інститут технічної теплофізики"
Технологічний парк "Текстиль"
Консолідація науки, бізнесу, влади та
громадянського суспільства у рамках ТП
ТП - дієвий механізм ефективного державно-приватного
партнерства, здатний залучити бізнес та громадянське
суспільство до сутнісної та інструментальної співпраці у
визначенні стратегічних науково-інноваційних пріоритетів
держави та, що найважливіше, до процесу їх реалізації,
фінансової співучасті у конкретних науково-інноваційних
проектах та процедури подальшого моніторингу.
Важливим суспільно-значимим аспектом запровадження
ТП є реалізація інноваційних завдань через значне
покращення щоденного життя кожного громадянина, що
позитивно впливає на рівень довіри до науки та інновацій у
суспільстві
• Європейською Комісією у липні 2013 року
прийнято «Стратегією розвитку
Європейських Технологічних Платформ:
ETP 2020» - роль ТП у “Горизонт 2020”
посилюватиметься, адже у даній програмі
основний акцент робитиметься на фінансування
інноваційного бізнесу, особливо МСП.
• Відповідно діяльність УНТП зосереджена на
Інноваційних Проектах, що є доступним вже у
поточних та майбутніх конкурсах
Відповідність ЄС стратегії та національних
програм розвитку
«Стратегія розвитку Європейських
Технологічних Платформ: ETP 2020»:
1. Розробка стратегії та проведення цілісного бізнесорієнтованого аналізу у напрямку виявлення “вузьких
місць” та можливостей у сфері досліджень та інновацій,
котрі спрямовані на розв'язання соціальних проблем, а
також із діяльністю по забезпеченню промислового
лідерства.
2. Мобілізація промисловості та інших зацікавлених
сторін в рамках ЄС задля реалізації погоджених
пріоритетів у плідному партнерстві.
3. Забезпечення обміну інформацією та передачі знань
з-посеред широкого кола зацікавлених сторін на всій
території ЄС.
Цілі створення технологічних платформ
визначаються у двох площинах:
1. На рівні Європейської Спільноти
передбачає:
• активну участь у структурах Європейських
технологічних платформ;
• долучення до формування і реалізації
європейських стратегічних дослідницьких
програм;
• динамічне зростання участі у проектах
Рамкових Програм ЄС.
2. На рівні національної площини включає:
• підготовку амбітних національних науково-технічних
програм, які були б пов’язані із стратегічно важливим
секторами національної економіки, органічно включеними
як елемент Національної дослідницької програми та
інноваційної системи;
• інтеграцію ключових бізнес-структур (виробники, фінансові
інституції, біржі і т.д.) з науково-дослідними інституціями та
інфраструктурою (НДІ, університети, інноваційні МСП) з
метою формування спільних стратегій розвитку;
• концентрацію значних ресурсів з державного і приватного
сектору, в т.ч. на національному та міжнародному рівнях;
• оптимальне використання коштів на реформування
економіки;
• промоцію і лобіювання дій з підтримки науково-технічної
діяльності у тих секторах економіки, які репрезентують
відповідні платформи.
Сучасна мережа ЄТП
Узагальнюючи консолідуючу роль ТП важливо підкреслити, що
даний тип державно-приватного партнерства дозволяє:
1) сконцентрувати та мобілізувати зусилля всіх зацікавлених
сторін інноваційного процесу - різних відомств, бізнесу, наукового
співтовариства, інвесторів та громадськості для досягнення
кінцевих цілей в конкретних стратегічних пріоритетних
напрямках;
2) узгодити та скоординувати діяльність різних відомств,
держкорпорацій, інфраструктурних інституцій, регіонів в рамках
існуючих механізмів реалізації національної науковотехнологічної політики – державних програм, інноваційних
проектів, галузевих стратегій і програм, корпоративних програм
розвитку і т.д.
Етапи створення УНТП
«Агропродовольча»
2006-2010 – Ідея створення Платформи (підготовча
діяльність, широке консультування та обговорення
ініціативи, етап формування пулу стейкхолдерів)
2011-2012- 1) Підготовка до офіційної реєстрації НТП “Їжа
для життя” в Україні;
2) Підтримка інноваційного спроможності МСП шляхом
покращення співпраці між дослідницькими організаціями та
бізнесом (етап консенсусу);
3)
Брокерські
заходи
для
МСП
«Інноваційні
дослідження та розвиток в харчовому секторі та сфері
охорони здоров`я» (етап консолідації)
2012-2013 – Реєстрація, відкриття, поточна та запланована
діяльність: цільові проекти, структура і стратегічний план
дій, представницька діяльність (етап імплементації)
6 липня 2012 року у м. Києві відбулося установче
засідання учасників Української національної
технологічної платформи «Агропродовольча» в
мережі ЄТП «Їжа для життя». УНТП «АП» створена
за зразком діючих Європейських технологічних
платформ, які за визначенням Європейської
дослідницької консультативної ради є однією з
найголовніших ініціатив, спрямованих на
зміцнення інноваційного потенціалу Європи та
забезпечення ефективності інвестицій в наукові
дослідження
Основна мета діяльності УНТП “Агропродовольча”
є розробка економічно обґрунтованих програм
наукових досліджень та швидке впровадження
наукових результатів їх практику у тісній співпраці з
мережею ЄТП “Їжа для життя”.
ЄТП Їжа для Життя було створено у 2005
році під егідою Конфедерації Харчової
Промисловості ЄС (CIAA), відповідно до
принципів Ліссабонської Стратегії
http://etp.ciaa.eu
Структура – орієнтована на поточні проблеми та основана на
унікальному досвіді
Рибальство
Аква культури
Очищення води
Утилізація сміття
Рекомбінаційна медицина
Стандарти
Аерокультури
Синтетичні
Біозахист
Мікро клонування
Біоекономіка
рослини
Екологія
Біоекономікатварини
УНТП
С/Г
Ферми
Контроль за
пестицидами
Пробіотики
Ліки
Вірус контроль
ГМО
Натуральні
Контроль
Медицина
Імунна реакція
Культури
Харчова Промисловість
Харчування
Нові Технології
Біоінженерія
Молеклярна
діагностика
Пробіотики
Зберігання/Переробка
Біотерапія
Cell
технології
Вакцини
Функціональні продукти
Спеціальні продукти
Нанотехнології
Українська НТП “Агропродовольча”: Структура
МСП
Основні завдання Кластерів:
• Моніторинг стану/ національного та глобального
характеру: для визначення та реалізації потреб:
споживачів та ринків харчових продуктів;
• Реакція на “важливі питання”– оцінка або визначення
питання/проблеми з метою здійснення термінових дій у
харчовому ланцюгу
• Підрахувати/знайти або ж класифікувати ключових
промислових та дослідних суб'єктів по принципу:
регіон/досвід;
• Встановити контакти з регіональними органами державної
влади та з місцевими бізнес-інкубаторами або
інноваційними парками на регулярній основі;
Результати на сьогодні: досягнення /
дії / ініціативи
Зовнішні мережі:
1.Food Cluster Initiative
2.THE FOOD & HEALTH NETWORK (FHN)
3. EuroFIR ((European Food Information Resource)
Подані та підтримані проекти:
SECUREАFOOD
BACFOODNET (COST)
ODIN
PICTURE
EECA-2-HORIZON
Наступні кроки – зміни в структурі і
оновлення інструментів
•
•
•
•
Створення і реєстрація асоціації – багато нових
членів, необхідність розширення
Головування кластерів як окремих програмних
ініціатив для координації дій
Меморандуми спільних дій з усіма відповідними
Міністерствами і відомствами
Оновлення інструментів (принципів) зв'язку,
контактів і адміністрування шляхом широкого
впровадження ІТ технологій
Висновки
•
•
Посилення впливу бізнесу та громадськості на формування і
вибір стратегічних напрямків досліджень та пріоритетів
інноваційного розвитку потребує консолідованої позиції усіх
прошарків суспільства в рамках ініційованих бізнесом та
підтриманих державою ТП за конкретними соціальноорієнтованими
технологічними
та
секторальними
напрямками.
З метою формування такого відкритого суспільного діалогу
необхідно
створити
на
локальному
рівні
регіонів,
корпоративних мереж, осередків підприємницького руху,
форумах
громадянського
суспільства
дискусійнокомунікаційний майданчик з визначення суспільно-значимих
викликів та соціально-економічних потреб громадян й бізнесу.
Дякую за увагу!
Житомир,
17 грудня 2013