Transcript Викачати
Відповіді на ДПА 2013 біологія 9 клас рівень стандарт Варіант VІ Перша частина 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 В Б В Б А Б Г Б А Б В Б Друга частина 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 В В Г Г Б Г А В Г Б Варіант VІ Третя частина 23 24 25 А Б В 27 26 1 2 3 4 Б Д А Г Г А Б В Варіант VІ Четверта частина 28. В основі будь-якого рефлексу лежить рефлекторна дуга. Найпростіша (двонейронна) рефлекторна дуга складається з двох нейронів - чутливого і рухового. З чутливого на руховий нейрон імпульс передається через спеціальне утворення - синапс. Це щілиноподібний контакт аксона однієї нервової клітини з будь-якою ділянкою іншої нервової клітини або м'язовою чи секреторною клітиною. Збудження в синапсі передається за допомогою хімічних речовин - медіаторів. Більшість рефлекторних дуг в організмі людини складається з трьох нейронів. Між чутливим і руховим нейронами є ще і вставний нейрон. У такій дузі імпульс з чутливого на руховий нейрон передається через вставний нейрон. Завдяки відросткам нейронів рефлекторні дуги мають різноманітні зв'язки з різними відділами нервової системи. Кожна рефлекторна дуга починається рецептором. Це або спеціалізовані клітини (наприклад, світлочутливі), або кінцеві структури чутливих і юрвових клітин. Сприймаючи подразнення, рецептори перетворюють його еі юргію на нервовий імпульс, який поширюється далі структурами рефлекторної дуги. Нервовий імпульс по чутливому шляху (доцентровому — аферентному) несе інформацію до нервового центру. У нервовому центрі відбувається переключення збудження з чутливих нейронів на рухові. По руховому шляху (відцентровому - еферентному) імпульс іде до робочого органа (ефектора). Робочим органом можуть бути скелетні та гладкі м'язи, залози, серце. Час рефлексу залежить від складності рефлекторної дуги, сили подразнення та рівня збудливості. Непошкодженість усіх складових (ланок) рефлекторної дуіи забезпечує нормальне функціонування нервової системи. Варіант VІ Четверта частина 29. Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник можуть уражуватися різними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі. Це низхідна інфекція. Часто причиною захворювання нирок і сечовивідних шляхів бувають висхідні інфекції. Якщо людина не дотримується правил особистої гігієни, хвороботворні мікроорганізми проникають через сечівник у сечовий міхур і звідти поширюються на інші сечовидільні органи, спричинюючи їхнє запалення. Загальне переохолодження організму і застуда ще більше посилюють запальні процесі і поширення мікроорганізмів. Нирки дуже чутливі до різних отруйних речовин - до тих, які синтезуються в самому організмі, і тих, що потрапляють до нього із навколишнього середовища. Тому алкоголь, свинець, ртуть, нафталін, бензол, отрути комах тощо, потрапивши в кров і проходячи з нею через нирки, порушують їхню роботу. Порушення функцій нирок неминуче призводить до отруєння організму шкідливими речовинами, які за норми видаляються із сечею. Ці речовини накопичуються в крові й спричинюють тяжкі, небезпечні для життя стани. Деякі лікарські засоби при надмірному і тривалому вживанні накопичуються у нирках і також можуть спричинити ниркові захворювання. Найпоширенішим захворюванням нирок є нефрит запалення різних елементів нирки. Залежно від перебігу хвороби розрізняють пієлонефрит та гломерулонефрит. Пієлононефрит-запальнеінфекційнезахворювання нирок, пов'язане з інфекцією сечовивідних шляхів. Гломерулонефрит - інфекційно-алергічне запалення обох нирок, при цьому уражується переважно клубочковий апарат. Порушення обміну речовин в організмі або надмірне вживання їжі, що містить солі щавлевої, фосфорної та сечової кислот, може стати причиною їх відкладання й утворення так званих каменів у нирках та сечовивідних шляхах. Камені утруднюють відтікання сечі і гострими краями подразнюють слизові оболонки сечовивідних шляхів, внаслідок чого виникає сильний біль. Уретрит — запалення сечівника, спричинене стрептококами та іншими бактеріями. Цистит — запалення слизової оболонки сечового міхура. Щоб запобігти захворюванням органів сечовиділення, потрібно правильно харчуватися, своєчасно лікувати зуби, загартовувати свій організм, бути обережним із різними отрутами, вживати ліки лише за призначенням лікаря, дотримуватися особистої гігієни. Для профілактики і лікування хвороб нирок з давніх-давен використовують різноманітні рослини. Наприклад, споживання 2-2,5 кг кавуна протягом доби сприяє розчиненню солей і запобігає утворенню в нирках каменів і піску. Чай з лимоном або з хвоща польового чи липового цвіту посилює і прискорює скорочення ниркової миски і сечоводів, завдяки чому солі та камінці проштовхуються до сечового міхура.