Рівномірний прямолінійний рух. Його застосування. Підготувала

Download Report

Transcript Рівномірний прямолінійний рух. Його застосування. Підготувала

Рівномірний прямолінійний рух. Його
застосування.
Підготувала Дубовик Анна 10-Б
Найпростішим видом механічного руху є рух тіла уздовж
прямої лінії з постійної по модулю й напрямку швидкістю.
Такий рух називається рівномірним. При рівномірному русі
тіло за будь-які рівні проміжки часу проходить рівні шляхи.
Для кінематичного опису рівномірного прямолінійного руху
координатну вісь OX зручно розташувати по лінії руху.
Рівномірний і прямолінійний рух тіла при відсутності
зовнішніх впливів називається рухом по інерції.
Положення тіла при рівномірному русі
визначається завданням однієї координати x.
Вектор переміщення й вектор швидкості
завжди спрямовані паралельно координатній
вісі OX. Тому переміщення й швидкість при
прямолінійному русі можна спроектувати на
вісь OX і розглядати їхні проекції як
алгебраїчні величини.
Якщо в деякий момент часу t1 тіло перебувало в точці
з координатою x1, а в наступний момент часу t2 – у
точці
з
координатою
x2,
то
проекція
переміщення sх на вісь OX за час
Δt = t2 – t1 дорівнює sх = x2– x1.
Ця величина може бути й позитивною й
негативною залежно від напрямку, у якім рухалося
тіло. При рівномірному русі уздовж прямої модуль
переміщення збігається із пройденим шляхом.
Швидкістю рівномірного прямолінійного руху
називають відношення:
Якщо υ > 0, то тіло рухається убік позитивного
напрямку осі OX; при υ < 0 тіло рухається в
протилежному напрямку.
Тобто, швидкістю рівномірного прямолінійного руху
тіла називають відношення переміщення до часу, за
який це переміщення відбулося.
Швидкість тіла позначається літерою ν, в Системі
Інтернаціональній швидкість вимірюється в метрах,
поділених на секунду.
Для того щоб знайти швидкість, необхідно
переміщення поділити на час. Швидкість — векторна
величина. Напрям вектору швидкості співпадає з
напрямом вектора переміщення.
Залежність координати x від часу t (закон руху)
виражається при рівномірному прямолінійному русі
лінійним математичним рівнянням:
Рух тіл можна описувати в різних системах відліку. З
погляду кінематики всі системи відліку рівноправні.
Однак кіне-матичні характеристики руху, такі як
траєкторія, переміщення, швидкість, у різних
системах виявляються різними.
Величини, що залежать від вибору системи відліку,
у якій проводиться їхній вимір, називають
відносними.
Нехай є дві системи відліку. Система XOY умовно вважається
нерухомою, а система X'O'Y' рухається поступально відносно
системи XOY зі швидкістю υ0. Система XOY може бути, наприклад,
пов'язана із Землею, а система X'O'Y' – із платформою, що рухається по
рейках.
Нехай людина перейшла по платформі за якийсь час із точки A у точку B.
Тоді його переміщення щодо платформи відповідає вектору s’ а переміщенн
платформи відносно Землі відповідає вектору s0. Переміщення людини
відносно Землі буде відповідати вектору, що представляє собою суму
векторів: s = s0 + s’.
У випадку, коли одна із систем відліку
рухається щодо інший поступально з
постійною швидкістю υ0 цей вираз буде мати
вигляд:
Якщо розглянути переміщення за малий
проміжок часу Δt, та розділивши обидві
частини цього рівняння на Δt, отримаємо:
Це співвідношення виражає класичний закон
додавання швидкостей:
Абсолютна швидкість тіла υ дорівнює
векторній сумі його відносної швидкості υ0 й
переносної швидкості υ’ системи відліку, що
рухається.