Transcript ppsx
Slide 1
ЧАСТИНА II
Slide 2
Slide 3
Складається з ПЕРВИННИХ та ВТОРИННИХ коренів.
Первинні – під час проростання насіння швидко
проникають у глибину ґрунту.
Вторинні – спочатку ростуть майже горизонтально,
а пізніше – у глибину ґрунту.
Первинні і вторинні корені дуже розгалужені, закінчуються
густою сіткою кореневих волосків і разом утворюють
КОРЕНЕВУ МИЧКУ («бороду»)
Slide 4
справжніх хлібів
просовидних
(сорго, кукурудза)
заглиблюється в
ґрунт до 1-1,5 м
до 2-3 м та в боки
– на 30-70см.
рису
складається з великої
кількості коренів, які
дуже мало
розгалужуються і
майже не мають
кореневих волосків.
Далі…
Slide 5
це циліндрична соломина,
всередині порожниста
або заповнена
губчастою серцевиною
пшениця
жито
тритикале
ячмінь
овес
просо
рис
кукурудза
сорго
СТЕБЛО складається з МІЖВУЗЛІВ, розділених СТЕБЛОВИМИ ВУЗЛАМИ.
Кількість вузлів
у справжніх хлібів
4-7
просовидних:
у проса – 5-7
рису – 5-12
кукурудзи та сорго
20-30 і більше
Slide 6
1
Першим є міжвузля, що знаходиться над
вузлом кущіння, воно – найкоротше, кожне
наступне довше за попереднє і найдовше –
верхівкове, що закінчується суцвіттям.
2
Ріст стебла у висоту починається з росту основи
першого міжвузля, після його уповільнення
інтенсивно потовщується і видовжується основа
другого міжвузля, за ним третього і наступних.
Ріст стебла припиняється із закінченням
цвітіння рослини.
3
Стебла просовидних хлібів здатні гілкуватися.
Далі…
Slide 7
ЛИСТОК
СКЛАДАЄТЬСЯ З
лінійна пластинка
листкова піхва
ЛІНІЙНОЇ
ПЛАСТИНКИ З
ПОЗДОВЖНІМ
ЖИЛКУВАННЯМ
ЛИСТКОВОЇ
ПІХВИ
У ВИГЛЯДІ ТРУБКИ
ЩІЛЬНО ОХОПЛЮЄ
МІЖВУЗЛЯ І
ЗАХИЩАЄ ВІД
ПОШКОДЖЕНЬ
ЙОГО ЗОНУ РОСТУ
ДОВЖИНА
ЛИСТКОВОЇ
ПЛАСТИНКИ
ШИРИНА
ЛИСТКОВОЇ
ПЛАСТИНКИ
справжні
хліби
кукурудза
та сорго
справжні
хліби
кукурудза
та сорго
15-35 см
50-100 см
0,5-2,5 см
3-10 см
Slide 8
Основою піхва закріплюється на стебловому вузлі і
утворює потовщення – листковий вузол. За допомогою
стеблового вузла, стебла полеглих рослин здатні
підніматися.
У зоні переходу піхви у листкову пластинку утворюється
тоненька плівочка – язичок, який щільно прилягає до
міжвузля і захищає від проникнення дощової води та
пилу. Язичок може мати різну величину та форму.
У деяких злакових хлібів, особливо у ячменю, навколо
міжвузля розміщуються півдугами два невеликих
відростки листкової пластинки – вушки або ріжки.
Slide 9
ЗА ЗОВНІШНІМИ ОЗНАКАМИ ВУШОК І ЯЗИЧКІВ МОЖНА ЛЕГКО
РОЗРІЗНИТИ СПРАВЖНІ ХЛІБИ ЩЕ ДО З’ЯВЛЕННЯ У НИХ СУЦВІТЬ.
Пшениця
короткий
Жито
короткий
Тритикале
короткий
короткі без
невеликі з
війок, рано невеликі
війками
відмирають
Ячміь
Овес
довгий,
трикутної
короткий форми з
розсічени
ми краями
великі,
часто
заходять
кінцями
один на
одного
немає
Далі…
Slide 10
пшениця, жито,
тритикале, ячмінь
СКЛАДНИЙ
КОЛОС
ВОЛОТЬ
КОЛОСОПОДІБНА
ВОЛОТЬ
ПОЧАТОК
овес, просо,
сорго, рис,
чоловіче
суцвіття
кукурудзи
чумиза
жіноче суцвіття
кукурудзи
Slide 11
Він складається із сплющених,
прямих або злегка вигнутих члеників довжиною 4-8 мм.
На верхівці членики потовщуються і утворюють
виступи на яких розміщуються колоски.
Широкі боки члеників
називаються лицьовими,
вузькі – боковими
На кожному виступі членика колоса знаходиться
різна кількість колосків.
у пшениці і тритикале :
1 багатоквітковий колосок
(від 3 до 5 квіток)
у жита:
1 - двоквітковий
колосок,
у ячменю:
3 - одно-квіткових
колоски
Slide 12
У свою чергу квітка складається з:
2-х квіткових лусок
внутрішньої та
зовнішньої
часто закінчується
остюком
1-ї маточки
3-х тичинок
крім рису,
у нього – 6 тичинок
Квіткові луски при достиганні зернівки
зростаються з нею або її вільно охоплюють.
Далі…
Slide 13
У волоті основою є вісь, якою закінчується
соломина.
Вісь розгалужується і утворює гілки 1-го
порядку.
Ті в свою чергу також розгалужуються і
утворюють гілки 2-го порядку,
останні – 3-го і наступних порядків.
На кінці гілок усіх порядків знаходяться
колоски.
Slide 14
при розгалуженні утворюються
в основному гілки 1-го порядку
лише зрідка одна-дві нижні з
них можуть формувати гілки 2го порядку
у волоті кукурудзи колоски з
чоловічими тичинковими
квітками розміщуються не на
кінцях, а вздовж гілок
Далі…
Slide 15
ОСНОВОЮ СУЦВІТТЯ
Є ВІСЬ
на якій густо розміщені
сильно вкорочені гілочки.
Колос цього суцвіття має двоквіткові колоски
з яких один
плодоносний
другий – безплідний (у
вигляді лусочки)
Далі…
Slide 16
є товстий та м’ясистий стрижень
конусоподібної, або циліндричної форми,
що розміщується на короткій ніжці з
листковою обгорткою.
У невеличких комірках
вертикальними рядами і попарно
розміщуються дво-квіткові колоски.
З двох квіток колоска нормально розвивається тільки одна,
яка має маточку із зав’яззю і довгим ниткоподібним
стовпчиком з приймочкою, а дуга залишається безплідною.
Тому початок має парну кількість рядів зерен
(частіше 12-16)
Slide 17
Суцвіття
Кількість колосків
на виступі членика
колосового
стрижня
Кількість квіток
у колосках
Характеристика
колоскових лусочок
Пшениця
Жито
Тритикале
колос
колос
1
1
3-7
2, рідко 3 і більше
колос
1
3-5
Ячмінь
Овес
колос
3
1
волоть
1
2-4
човникоподібні
вузенькі
видовженочовникоподібні
вузенькі і плоскі
великі і тонкі, покривають
усі квітки
волоть
2, з них один
плодоносний, а
другий у вигляді
короткої луски
2, з них одна плодоносна, а
друга має лише плівки
м’які з опуклими
поздовжніми жилками
2
м’які з поздовжніми
жилками
2, з них одна плодоносна, а
друга безплідна
тверді і широкі
волоть
2, з них один
сидячий
плодоносний, а
другий з боку на
ніжці безплідний
1
тверді широкі і блискучі
волоть
1
1
маленькі і шилоподібні
Культури
Просо
волоть
Кукукрудза
початок
Сорго
Рис
по 2-4 уздовж
гілок
опарно
вертикальними
рядами
Далі…
Slide 18
формою
забарвленням
розміром
Slide 19
ОСНОВУ І
ВЕРХІВКУ
У ЗОВНІШНІЙ
БУДОВІ
ЗЕРНІВКИ
РОЗРІЗНЯЮТЬ
СПИНКУ І
ЧЕРЕВЦЕ
ДОВЖИНУ
Основою зернівки є її нижня частина із
зародком, якою вона з’єднується з
материнською рослиною
Верхівка – частина, що протилежна до
основи, на якій може утворюватися сріблясте
опушення у вигляді чубка.
На черевці зернівок справжніх хлібів є
поздовжня борозенка – місце з’єднання
країв плодолистиків.
Бік протилежний до черевця – спинка. Між
черевцем та спинкою знаходяться боки
зернівки.
Довжина зернівки – відстань між її основою
та верхівкою.
ШИРИНУ
Ширина – від зовнішньо краю борозенки до
поверхні спинки.
ТОВЩИНУ
Товщина – від верхньої частини одного боку
до другого.
Slide 20
Ознаки
Пшениця
Плівчастість
зернівок
голі, рідко
плівчасті з
квітковими
лусками не
зростаються
Форма
зернівки
видовжена,
овальна,
уздовж
спинки
горбик
Поверхня
зернівки
гладенька
Борозенка
широка
Чубок
Маса 1000
зернівок у
грамах
Жито
Тритикале
голі
голі, рідко
плівчасті, з
квітковими
лусками не
зростаються
Овес
переважно переважно
плівчасті,
плівчасті,
рідко голі, з рідко голі, з
квітковими квітковими
лусками
лусками
зростаються зростаються
Просо
Кукурудза
Рис
Сорго
плівчасті
голі
плівчасті
голі, або
плівчасті
округла,
кутаста,
гранчаста,
рідко з
загостреною
верхівкою
видовженоовальна,
злегка
сплюснута
округла,
еліптична
видовжена,
до обох
кінців
загострена
видовжена,
до верхівки
загострена
округла,
овальна
ребриста,
дрібногрубогладенька
зморшкувата зморшкувата або слабо
зморшкувата
гладенька,
гола,
сріблясто
опушена
гладенька,
видовжена,
до основи
загострена
глибока
добре або
слабо
малопомітний
виражений
23-60
Ячмінь
14-38
видовжено
овальна
гладенька, поздовжньоабо грубо
ребриста, гладенька,
зморшкувата
шершава
––
широка
широка
––
––
––
20-30
добре
виражений
––
добре
виражений
––
––
––
––
42-65
––
22-41
5-10
100-355
25-35
Далі…
Slide 21
ОБОЛОНКИ
ЕНДОСПЕРМУ
ЗАРОДКА
ПОКРИВНА
ЧАСТИНА ПЛОДУ
ГОЛОВНИЙ ОРГАН
ЗЕРНІВКИ
ЗАБЕЗПЕЧУЄ
ПРОДОВЖЕННЯ ЖИТТЯ
РОСЛИНИ В ПОТОМСТВІ
Slide 22
В оболонці розрізняють зовнішній шар та внутрішній,
який трохи тонший від зовнішнього шару.
Вони захищають внутрішні органи зернівки.
Плівчасті зернівки мають ще одну захисту оболонку,
представлену
колосковими лусками
квітковими лусками
Ендосперм займає всю центральну частину зернівки.
Клітини ендосперму заповнені крохмальними
зернами між якими розміщені білкові речовини.
При повному заповненні білками проміжків між
крохмальними зернами ендосперм набуває
скловидної консистенції.
Slide 23
входять всі органи
майбутньої рослини, тільки
в зародковому стані:
зародкові корінці і стебельце;
2-4 зародкові листочки і конус
наростання, який знаходиться
між ними.
видозмінений у загострену на
верхівці трубочку, покриває всі інші
листочки і є захистом від можливих
травм при проростанні з глибини
посівного шару ґрунту.
міститься у нижній частині
зародка. головний
зародковий корінець.
відокремлюється від
ендосперму щитком.
Далі…
Slide 24
Slide 25
ВОДА Є ГОЛОВНИМ ФАКТОРОМ БУБНЯВІННЯ НАСІННЯ
• Починають
активізуватись
ферменти, за
допомогою яких
запасні поживні
речовини
ендосперму
перетворюються у
рухомі.
• Бубнявіння насіння
зернових культур
відбувається з
різною швидкістю
та потребою у воді.
Чим більший вміст
булка і щільніша
будова оболонки
зернівки, тим
бубнявіння насіння
відбувається
повільніше.
Slide 26
КІЛЬКІСТЬ ВОДИ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ БУБНЯВІННЯ НАСІННЯ
ВИЗНАЧАЮТЬ НАСТУПНИМ ЧИНОМ.
1
На важку насіння
(50-100 г)
занурюють у
склянку з водою і
витримують у ній
протягом доби
при температурі
близько 20-25º С.
2
Після цього зайву
вологу на
поверхні насіння
видаляють
фільтрувальним
папером і
зважують.
3
Далі насіння
висушують у
сушильній шафі
до постійної маси
і знову зважують.
За різницею зважувань визначають масу поглинутої насінням води
та розраховують у відсотках на абсолютно суху масу зерна.
Далі…
Slide 27
БУБНЯВІННЯ І ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ЗНАЧНОЮ МІРОЮ
ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ
БУБНЯВІННЯ І
ПРОРОСТАННЯ
НАСІННЯ ЗНАЧНОЮ
МІРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ
ВІД ТЕМПЕРАТУРИ
ОПТИМАЛЬНА
ТЕМПЕРАТУРА ДЛЯ
ПРОРОСТАННЯ
ЗЕРНА
СПРАВЖНІХ ХЛІБІВ
17-23º С
ТЕМПЕРАТУРИ
(35-40 º С)
ЗАТРИМУЮТЬ, А
ЗГОДОМ
ПРИПИНЯЮТЬ
ПРОРОСТАННЯ
НАСІННЯ.
ПРОСОВИДНИХ
ХЛІБІВ 25-30º С
Далі…
Slide 28
Насіння добре проростає в структурованому ґрунті,
достатньо насиченому повітрям.
Першими починають свій ріст, розриваючи
насінину і оболонки (зовнішню і внутрішню)
зародкові корінці, а за ними стебельце із
початковими листочками.
Насіння різних зернових культур може мати різну
кількість зародкових корінців:
пшениця – 3; жито – 4; тритикале – 2-5;
ячмінь – 5-8; овес – 3;
у всіх просовидних хлібів – 1.
Далі..
Slide 29
ПІД РОСТОМ РОЗУМІЮТЬ
ВИДИМІ МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ РОСЛИНИ ПРОТЯГОМ ВЕГЕТАЦІЇ,
ЯКІ ПОЛЯГАЮТЬ У ЗБІЛЬШЕННІ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ ОКРЕМИХ ОРГАНІВ
ТА ЇХНЬОЇ МАСИ.
ПІД РОЗВИТКОМ РОЗУМІЮТЬ ВІЗУАЛЬНО НЕ ВИДИМІ ФІЗІОЛОГОБІОЛОГІЧНІ ЯКІСНІ ЗМІНИ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ В РОСЛИНІ У ПРОЦЕСІ
ОБМІНУ РЕЧОВИН І ПРИВОДЯТЬ ДО ПОЯВИ НОВИХ ОРГАНІВ, УТВОРЕННЯ
ТА ФОРМУВАННЯ НАСІННЯ.
Slide 30
Slide 31
ПРИ ПРОРОСТАННІ ЗЕРНІВКИ
ПЕРШИМИ ПОЧИНАЮТЬ РІСТ
ЗАРОДКОВІ КОРІНЦІ.
СЛІДОМ ЗА НИМ РОЗРОСТАЄТЬСЯ СТЕБЕЛЬЦЕ З ЛИСТОЧКАМИ,
ЯКІ ПРОБИВАЮТЬСЯ КРІЗЬ ПОСІВНИЙ ШАР ҐРУНТУ.
Далі…
Slide 32
КОЛИ НА ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ
З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ПЕРШИЙ ЗЕЛЕНИЙ
ЛИСТОЧОК, ЦЕ СВІДЧЕННЯ ТОГО ЩО
РОСЛИНА ПЕРЕЙШЛА У ФАЗУ СХОДІВ.
СХОДИ У ЗЕРНОВИХ ЗЛАКІВ РІЗНІ ЗА
ЗАБАРВЛЕННЯМ І ФОРМОЮ ЛИСТКІВ
МОЖУТЬ БУТИ
ОПУШЕНИМИ,
АБО ГОЛИМИ
З ВОСКОВИМ НАЛЬОТОМ
ЧИ БЕЗ НЬОГО.
Slide 33
Культура
Форма першого листка
Наявність опушення
Пшениця
вузький, закручується за
годинниковою стрілкою
Жито
лінійно-видовжений,
голий, або
війчастоопушений
голий, або
слабоопушений
фіолетовокоричнювате
-
сизо-зелене
-
світло-зелене,
або зелене
опушений довгими
волосками
зелене
голий, або
слабоопушений
-
-
-
-
-
Ячмінь
Овес
Просо
Кукурудза
Сорго
Рис
ланцетоподібний,
закручується за
годинниковою стрілкою
видовжений, середньої
ширини, закручується
проти годинникової
стрілки
короткий, ложечкоподібний, майже під
прямим кутом до
вертикальної осі рослини
широкий (0,5-1 см),
ложечко- подібний
середньої ширини,
ложечко- подібний, до
верхівки загострений
тісно скручений, або
шилоподібний
Забарвлення листка
зелене
Slide 34
У БІЛЬШОСТІ ХЛІБІВ СХОДИ
ЗЕЛЕНІ
ЗАВДЯКИ ПРИСУТНОСТІ У ЛИСТКАХ
ХЛОРОФІЛУ
ЗАБАРВЛЕННЯ БУДЕ
ФІОЛЕТОВИМ
ЯКЩО ЛИСТКИ МІСТЯТЬ БАГАТО
АНТОЦІАНУ
СИЗУВАТОГО ВІДТІНКУ
НАБУВАЮТЬ
ПРИ НАЯВНОСТІ ВОСКОВОГО
НАЛЬОТУ
Далі…
Slide 35
ДЛЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ХАРАКТЕРНИМ
БІОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ Є УТВОРЕННЯ БІЧНИХ
ПАГОНІВ І ВТОРИННИХ КОРЕНІВ НА ПІДЗЕМНОМУ
СТЕБЛОВОМУ ВУЗЛІ,
ВІН ФОРМУЄТЬСЯ БЛИЖЧЕ ДО ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ,
НАЙЧАСТІШЕ НА ГЛИБИНІ 2-3 СМ І НАЗИВАЄТЬСЯ –
ВУЗЛОМ КУЩІННЯ.
ЦЕ НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВИЙ І СКЛАДНИЙ ОРГАН.
ПРИ ЗАГИБЕЛІ ЛИСТКІВ І СТЕБЕЛ ВУЗЛИ КУЩІННЯ
ЗДАТНІ ВІДТВОРИТИ НОВІ ПАГОНИ З ЛИСТКАМИ І
НОВУ КОРЕНЕВУ СИСТЕМУ.
Slide 36
У БІЛЬШОСТІ ХЛІБІВ КУЩІННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ ПРИ НАЯВНОСТІ
ТРЬОХ ЛИСТКІВ
ЧЕРЕЗ 13-18 ДНІВ ПІСЛЯ
СХОДІВ СПРАВЖНІХ ХЛІБІВ
ЧЕРЕЗ 20-30 ДНІВ ПІСЛЯ
СХОДІВ ПРОСОВИДНИХ ХЛІБІВ
У ЦЕЙ ЧАС НАДЗЕМНИЙ РІСТ РОСЛИН ТИМЧАСОВО
ПРИПИНЯЄТЬСЯ, А ГОЛОВНИЙ ПАГІН ФОРМУЄ БІЧНІ ПАГОНИ.
ЗА СПРИЯТЛИВИХ УМОВ
МОЖЕ УТВОРИТИСЯ ВІД 5 ДО
20 БІЧНИХ ПАГОНІВ
ЗА ОСОБЛИВО СПРИЯТЛИВИХ
УМОВ – 100-200 ПАГОНІВ
Slide 37
СЕРЕД БІЧНИХ ПАГОНІВ,ЩО УТВОРИЛИСЯ Є
ТАКІ, ЩО НЕ
УТВОРЮЮТЬ
СУЦВІТЬ
ПЛОДОНОСНІ
ПАГОНИ БЕЗ СУЦВІТЬ
НАЗИВАЮТЬ
ПІДСІДОМ
ПРОДУКТИВНЕ
КУЩІННЯ
(КІЛЬКІСТЬ ПАГОНІВ НА
РОСЛИНІ З
ПЛОДОНОСНИМ
СУЦВІТТЯМ)
ЯКЩО
УТВОРЮЮТЬ,
ТО БЕЗ ЗЕРНА
ПАГОНИ, ЩО
УТВОРЮЮТЬ
НЕПЛОДОНОСНІ
СУЦВІТТЯ НАЗИВАЮТЬ
ПІДГОНОМ
ЗАГАЛЬНЕ КУЩЕННЯ
(КІЛЬКІСТЬ УСІХ ПАГОНІВ
НА РОСЛИНІ)
Далі…
Slide 38
ПЕРЕХІД РОСЛИНИ ДО ФАЗИ ТРУБКУВАННЯ
ПОЧИНАЄТЬСЯ З РОСТОМ СТЕБЛА У ДОВЖИНУ.
У ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР ЩЕ У ФАЗІ КУЩІННЯ МОЖНА
ВИЯВИТИ СТЕБЕЛЬЦЕ З ДУЖЕ КОРОТКИМИ
МІЖВУЗЛЯМИ,
РІСТ МІЖВУЗЛІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З НИЖНЬОГО,
ЯКЕ РОЗМІЩЕНЕ НАД ВУЗЛОМ КУЩІННЯ.
ПІСЛЯ НЬОГО РОЗРОСТАЄТЬСЯ ДРУГЕ,
ЗА НИМ – ТРЕТЄ, ДАЛІ – НАСТУПНІ.
Slide 39
МІЖВУЗЛЯ В СВОЇЙ ОСНОВІ МАЄ ЗОНУ РОСТУ.
КОЖНЕ НАСТУПНЕ МІЖВУЗЛЯ РОСТЕ
ІНТЕНСИВНІШЕ, НІЖ ПОПЕРЕДНЄ, І, ЯК
ПРАВИЛО, ПЕРЕВИЩУЄ ЙОГО ЗА ДОВЖИНОЮ.
НЕ СЛІД СПРИЙМАТИ ЗА ФАЗУ СТЕБЛУВАННЯ
ПРОСТЕ ВИДОВЖЕННЯ ЛИСТКОВИХ ПІХВ, ЩО
НЕРІДКО СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ В ЗАГУЩЕНИХ ПОСІВАХ
ОЗИМИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ДОЩОВОЇ ОСЕНІ.
Далі…
Slide 40
КОЛОСІННЯ
У КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР
ВИКИДАННЯ ВОЛОТЕЙ –
У ВОЛОТЕВИХ
Є РЕЗУЛЬТАТОМ
ШВИДКОГО РОСТУ
ОСТАННЬОГО МІЖВУЗЛЯ,
ЯКЕ НІБИ ВИШТОВХУЄ З
ПІХВИ ВЕРХНЬОГО ЛИСТКА
СУЦВІТТЯ НАЗОВНІ.
ЗА ПОЧАТОК ФАЗИ
ВВАЖАЮТЬ ПЕРІОД,
КОЛИ З ПІХВИ ЛИСТКА
З’ЯВЛЯЄТЬСЯ
ПОЛОВИНА СУЦВІТТЯ
У 5-10% РОСЛИН.
КОЛОСІННЯ
ТРИВАЄ 5-7 ДНІВ,
ДОКИ НЕ ПРИПИНЯЄТЬСЯ
РІСТ ОСТАННЬОГО
МІЖВУЗЛЯ.
Далі…
Slide 41
У
БІЛЬШОСТІ
ЗЛАКОВИХ
ХЛІБІВ
• цвітіння настає через 2-5
днів після повного
виколошування або
викидання волоті
У ЖИТА
У РІЗНИХ
ХЛІБІВ
• квітки можуть цвісти ще
до виколошування, коли
колос знаходиться у
піхві верхнього листка.
• тривалість цвітіння від
4-7 до 20-30 днів.
Slide 42
ЦВІТІННЯ
КВІТОК У
КОЛОСІ
У ВОЛОТЕВИХ
РОСЛИН
ЗЕРНО
• ПОЧИНАЄТЬСЯ З ЙОГО СЕРЕДИНИ І ДАЛІ
ПОШИРЮЄТЬСЯ ВГОРУ ТА ВНИЗ КОЛОСА.
• ПЕРШИМИ ПОЧИНАЮТЬ ЦВІСТИ КВІТКИ
ВЕРХНЬОЇ ЧАСТИНИ ВОЛОТІ І ПЕРИФЕРІЙНІ, ЗА
НИМИ – СЕРЕДНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ
КОЛОСА.
• ЯКЕ У СУЦВІТТІ УТВОРИЛОСЯ ПЕРШИМ,
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ БІЛЬШОЮ КРУПНІСТЮ,
ВАГОВИТІСТЮ І ВИСОКИМИ ПОСІВНИМИ ТА
ТОВАРНИМИ ЯКОСТЯМИ.
Далі…
Slide 43
Slide 44
ПЕРІОД УТВОРЕННЯ
ЗЕРНА
починається після запліднення
яйцеклітини
продовжується до того часу,
коли насіння відокремлене від
материнської рослини, здатне у
сприятливих умовах утворити
життєздатний проросток.
У різних хлібів тривалість
періоду становить 7-15 днів.
Slide 45
У ПЕРІОД
ФОРМУВАННЯ В ЗЕРНІ
в основному закінчується
диференціація зародка і зерно
досягає максимальної довжини
у клітинах ендосперму
з’являються крохмальні зерна,
завдяки яким вміст зернівки із
водянистого стану переходить у
молочний.
Вологість зерна становить до
80%. Цей період триває 5-8 днів.
Slide 46
ПЕРІОД НАЛИВАННЯ
починається з відкладення в
ендоспермі крохмалю.
Зернівка максимально
збільшується за довжиною і
товщиною. У ній повністю
закінчується формування
ендосперму, а її вміст з молочної
консистенції переходить у
тістоподібну і в кінці – у воскову.
Вологість зерна знижується до
20%. Цей період триває: у суху
та спекотливу пору – 15-18 днів,
у вологу та прохолодну – 20-30
днів.
Slide 47
ПЕРІОД ДОСТИГАННЯ
настає з відокремлення зерна від
материнської рослини. До нього
припиняється надходження
ферментів, води. Волога
зменшується – до 17%.
Зерно таким способом досягає
технічної стиглості й придатності
до переробки на борошно, крупу,
та іншу товарну продукцію.
Проте цим періодом його розвиток
не закінчується. Воно ще не зовсім
придатне для використання як
насіння, бо відзначається
невисокою схожістю.
Slide 48
Висока схожість свіжозібраного насіння досягається у
період післязбирального достигання. У цьому періоді
спостерігаються такі клітинні перетворення насіння:
продовжується і закінчується синтез
високомолекулярних білкових сполук;
перетворення жирних кислот у жири;
цукрів у крохмаль;
підвищується повітро- і водопроникність
оболонок.
Внаслідок цих та інших клітинних перетворень
насіння стає повністю придатним до проростання.
При досягнення зернин воскової і повної стиглості
проводять збирання врожаю.
Slide 49
Одночасно з достигання зерна відбуваються
значні зміни у ростових процесах рослини,
що призводять до поступового старіння і відмирання
вегетативних органів
КОРЕНІВ
ЛИСТКІВ
СТЕБЕЛ
Радянський вчений, селекціонер М.О. Майсурян
поділяє достигання зерна на 3 фази
МОЛОЧНУ
ВОСКОВУ
ПОВНУ
Slide 50
Ознаки фаз достигання (за М.О. Майсуряном)
ОЗНАКИ
ФАЗИ ДОСТИГАННЯ
МОЛОЧНА
ВОСКОВА
ПОВНА
ВНИЗУ ЖОВТУВАТІ, ЗВЕРХУ
ЗЕЛЕНІ
ЖОВТІ, ЗА ВИЙНЯТКОМ 2-3
ВЕРХНІХ ВУЗЛІВ
ПОВНІСТЮ ЖОВТІ
НИЖНІХ ЛИСТКІВ
ВІДМИРАЮТЬ
ВІДМЕРЛИ
ВІДМЕРЛИ
ВЕРХНІХ ЛИСТКІВ
ЗЕЛЕНІ З ЖОВТУВАТИМИ
ПЛЯМАМИ ТА СМУГАМИ
ЖОВТІ
ЖОВТІ
СТЕБЕЛ
2-3 ВЕРХНІХ ВУЗЛИ
ЗЕЛЕНУВАТІ І СОКОВИТІ,
НИЖНІ ЗМОРШКУВАТІ
ЖОВТЕ, СПОЧАТКУ ЖОВТІЄ
ВЕРХІВКА І СПИНКА, А ПОТІМ
БОКИ І ЧЕРЕВЦЕ
МНЕТЬСЯ ТА РІЖЕТЬСЯ
НІГТЕМ, НІБИ ВІСК
НАБИРАЄ ТИПОВОГО
ЗАБАРВЛЕННЯ, ВЛАСТИВОГО
ВИДУ, СОРТУ
ТВЕРДИЙ, НІГТЕМ НЕ
РІЖЕТЬСЯ
60-40
40-20
20-17
ТРИВАЄ
ПРИПИНЯЄТЬСЯ
ЗАКІНЧИЛОСЯ
ЗАРОДОК
ЦІЛКОМ СФОРМОВАНИЙ, АЛЕ
РІСТ ЙОГО НЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ
РІСТ І РОЗВИТОК
ЗАКІНЧУЮТЬСЯ
ПОВНІСТЮ СФОРМОВАНИЙ І
РОЗВИНЕНИЙ
СХОЖІСТЬ
У СВІЖОМУ ВИГЛЯДІ ДУЖЕ
НИЗЬКА, У ВИСУШЕНОМУ –
ПІДВИЩУЄТЬСЯ
ПІСЛЯ ВИСУШУВАННЯ
ЗЕРНІВКИ ЗДЕБІЛЬШОГО
ДОСЯГАЄ НОРМАЛЬНОЇ
СХОЖОСТІ
СПОЧАТКУ НИЗЬКА, ПІСЛЯ
ЗАКІНЧЕННЯ ПІСЛЯ
ЗБИРАЛЬНОГО ДОСТИГАННЯ
СТАЄ НОРМАЛЬНОЮ
––
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ СЛАБО
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ЧІТКО
НЕ ОБСИПАЄТЬСЯ
НЕЗНАЧНО ОБСИПАЄТЬСЯ
ОБСИПАЄТЬСЯ
ЛИСТКОВИХ ВУЗЛІВ
ЗАБАРВЛЕННЯ ЗЕРНІВКИ
ВМІСТ ЗЕРНІВКИ
ВМІСТ ВОДИ У ЗЕРНІВЦІ У %
НАГРОМАДЖЕННЯ
ЗАПАСНИХ РЕЧОВИН
СКЛОВИДНІСТЬ І
БОРОШНИСТІСТЬ ЗЕРНА
ОБСИПАННЯ ЗЕРНА З
КОЛОСКІВ
ЗЕЛЕНІ І СОКОВИТІ
ЗЕЛЕНУВАТЕ
МОЛОЧНО-РІДКИЙ РОЗЧИН
ЖОВТІ І СУХІ
Slide 51
1. РОСЛИННИЦТВО лабораторнопрактичні заняття за редакцією М..А.
Бобро; С.П. Танчика; Д.М. Алімова,
Київ, «Урожай», 2001.
2. http://ru.wikipedia.org
3. http://pulib.if.ua/book/180
Slide 52
ЧАСТИНА II
Slide 2
Slide 3
Складається з ПЕРВИННИХ та ВТОРИННИХ коренів.
Первинні – під час проростання насіння швидко
проникають у глибину ґрунту.
Вторинні – спочатку ростуть майже горизонтально,
а пізніше – у глибину ґрунту.
Первинні і вторинні корені дуже розгалужені, закінчуються
густою сіткою кореневих волосків і разом утворюють
КОРЕНЕВУ МИЧКУ («бороду»)
Slide 4
справжніх хлібів
просовидних
(сорго, кукурудза)
заглиблюється в
ґрунт до 1-1,5 м
до 2-3 м та в боки
– на 30-70см.
рису
складається з великої
кількості коренів, які
дуже мало
розгалужуються і
майже не мають
кореневих волосків.
Далі…
Slide 5
це циліндрична соломина,
всередині порожниста
або заповнена
губчастою серцевиною
пшениця
жито
тритикале
ячмінь
овес
просо
рис
кукурудза
сорго
СТЕБЛО складається з МІЖВУЗЛІВ, розділених СТЕБЛОВИМИ ВУЗЛАМИ.
Кількість вузлів
у справжніх хлібів
4-7
просовидних:
у проса – 5-7
рису – 5-12
кукурудзи та сорго
20-30 і більше
Slide 6
1
Першим є міжвузля, що знаходиться над
вузлом кущіння, воно – найкоротше, кожне
наступне довше за попереднє і найдовше –
верхівкове, що закінчується суцвіттям.
2
Ріст стебла у висоту починається з росту основи
першого міжвузля, після його уповільнення
інтенсивно потовщується і видовжується основа
другого міжвузля, за ним третього і наступних.
Ріст стебла припиняється із закінченням
цвітіння рослини.
3
Стебла просовидних хлібів здатні гілкуватися.
Далі…
Slide 7
ЛИСТОК
СКЛАДАЄТЬСЯ З
лінійна пластинка
листкова піхва
ЛІНІЙНОЇ
ПЛАСТИНКИ З
ПОЗДОВЖНІМ
ЖИЛКУВАННЯМ
ЛИСТКОВОЇ
ПІХВИ
У ВИГЛЯДІ ТРУБКИ
ЩІЛЬНО ОХОПЛЮЄ
МІЖВУЗЛЯ І
ЗАХИЩАЄ ВІД
ПОШКОДЖЕНЬ
ЙОГО ЗОНУ РОСТУ
ДОВЖИНА
ЛИСТКОВОЇ
ПЛАСТИНКИ
ШИРИНА
ЛИСТКОВОЇ
ПЛАСТИНКИ
справжні
хліби
кукурудза
та сорго
справжні
хліби
кукурудза
та сорго
15-35 см
50-100 см
0,5-2,5 см
3-10 см
Slide 8
Основою піхва закріплюється на стебловому вузлі і
утворює потовщення – листковий вузол. За допомогою
стеблового вузла, стебла полеглих рослин здатні
підніматися.
У зоні переходу піхви у листкову пластинку утворюється
тоненька плівочка – язичок, який щільно прилягає до
міжвузля і захищає від проникнення дощової води та
пилу. Язичок може мати різну величину та форму.
У деяких злакових хлібів, особливо у ячменю, навколо
міжвузля розміщуються півдугами два невеликих
відростки листкової пластинки – вушки або ріжки.
Slide 9
ЗА ЗОВНІШНІМИ ОЗНАКАМИ ВУШОК І ЯЗИЧКІВ МОЖНА ЛЕГКО
РОЗРІЗНИТИ СПРАВЖНІ ХЛІБИ ЩЕ ДО З’ЯВЛЕННЯ У НИХ СУЦВІТЬ.
Пшениця
короткий
Жито
короткий
Тритикале
короткий
короткі без
невеликі з
війок, рано невеликі
війками
відмирають
Ячміь
Овес
довгий,
трикутної
короткий форми з
розсічени
ми краями
великі,
часто
заходять
кінцями
один на
одного
немає
Далі…
Slide 10
пшениця, жито,
тритикале, ячмінь
СКЛАДНИЙ
КОЛОС
ВОЛОТЬ
КОЛОСОПОДІБНА
ВОЛОТЬ
ПОЧАТОК
овес, просо,
сорго, рис,
чоловіче
суцвіття
кукурудзи
чумиза
жіноче суцвіття
кукурудзи
Slide 11
Він складається із сплющених,
прямих або злегка вигнутих члеників довжиною 4-8 мм.
На верхівці членики потовщуються і утворюють
виступи на яких розміщуються колоски.
Широкі боки члеників
називаються лицьовими,
вузькі – боковими
На кожному виступі членика колоса знаходиться
різна кількість колосків.
у пшениці і тритикале :
1 багатоквітковий колосок
(від 3 до 5 квіток)
у жита:
1 - двоквітковий
колосок,
у ячменю:
3 - одно-квіткових
колоски
Slide 12
У свою чергу квітка складається з:
2-х квіткових лусок
внутрішньої та
зовнішньої
часто закінчується
остюком
1-ї маточки
3-х тичинок
крім рису,
у нього – 6 тичинок
Квіткові луски при достиганні зернівки
зростаються з нею або її вільно охоплюють.
Далі…
Slide 13
У волоті основою є вісь, якою закінчується
соломина.
Вісь розгалужується і утворює гілки 1-го
порядку.
Ті в свою чергу також розгалужуються і
утворюють гілки 2-го порядку,
останні – 3-го і наступних порядків.
На кінці гілок усіх порядків знаходяться
колоски.
Slide 14
при розгалуженні утворюються
в основному гілки 1-го порядку
лише зрідка одна-дві нижні з
них можуть формувати гілки 2го порядку
у волоті кукурудзи колоски з
чоловічими тичинковими
квітками розміщуються не на
кінцях, а вздовж гілок
Далі…
Slide 15
ОСНОВОЮ СУЦВІТТЯ
Є ВІСЬ
на якій густо розміщені
сильно вкорочені гілочки.
Колос цього суцвіття має двоквіткові колоски
з яких один
плодоносний
другий – безплідний (у
вигляді лусочки)
Далі…
Slide 16
є товстий та м’ясистий стрижень
конусоподібної, або циліндричної форми,
що розміщується на короткій ніжці з
листковою обгорткою.
У невеличких комірках
вертикальними рядами і попарно
розміщуються дво-квіткові колоски.
З двох квіток колоска нормально розвивається тільки одна,
яка має маточку із зав’яззю і довгим ниткоподібним
стовпчиком з приймочкою, а дуга залишається безплідною.
Тому початок має парну кількість рядів зерен
(частіше 12-16)
Slide 17
Суцвіття
Кількість колосків
на виступі членика
колосового
стрижня
Кількість квіток
у колосках
Характеристика
колоскових лусочок
Пшениця
Жито
Тритикале
колос
колос
1
1
3-7
2, рідко 3 і більше
колос
1
3-5
Ячмінь
Овес
колос
3
1
волоть
1
2-4
човникоподібні
вузенькі
видовженочовникоподібні
вузенькі і плоскі
великі і тонкі, покривають
усі квітки
волоть
2, з них один
плодоносний, а
другий у вигляді
короткої луски
2, з них одна плодоносна, а
друга має лише плівки
м’які з опуклими
поздовжніми жилками
2
м’які з поздовжніми
жилками
2, з них одна плодоносна, а
друга безплідна
тверді і широкі
волоть
2, з них один
сидячий
плодоносний, а
другий з боку на
ніжці безплідний
1
тверді широкі і блискучі
волоть
1
1
маленькі і шилоподібні
Культури
Просо
волоть
Кукукрудза
початок
Сорго
Рис
по 2-4 уздовж
гілок
опарно
вертикальними
рядами
Далі…
Slide 18
формою
забарвленням
розміром
Slide 19
ОСНОВУ І
ВЕРХІВКУ
У ЗОВНІШНІЙ
БУДОВІ
ЗЕРНІВКИ
РОЗРІЗНЯЮТЬ
СПИНКУ І
ЧЕРЕВЦЕ
ДОВЖИНУ
Основою зернівки є її нижня частина із
зародком, якою вона з’єднується з
материнською рослиною
Верхівка – частина, що протилежна до
основи, на якій може утворюватися сріблясте
опушення у вигляді чубка.
На черевці зернівок справжніх хлібів є
поздовжня борозенка – місце з’єднання
країв плодолистиків.
Бік протилежний до черевця – спинка. Між
черевцем та спинкою знаходяться боки
зернівки.
Довжина зернівки – відстань між її основою
та верхівкою.
ШИРИНУ
Ширина – від зовнішньо краю борозенки до
поверхні спинки.
ТОВЩИНУ
Товщина – від верхньої частини одного боку
до другого.
Slide 20
Ознаки
Пшениця
Плівчастість
зернівок
голі, рідко
плівчасті з
квітковими
лусками не
зростаються
Форма
зернівки
видовжена,
овальна,
уздовж
спинки
горбик
Поверхня
зернівки
гладенька
Борозенка
широка
Чубок
Маса 1000
зернівок у
грамах
Жито
Тритикале
голі
голі, рідко
плівчасті, з
квітковими
лусками не
зростаються
Овес
переважно переважно
плівчасті,
плівчасті,
рідко голі, з рідко голі, з
квітковими квітковими
лусками
лусками
зростаються зростаються
Просо
Кукурудза
Рис
Сорго
плівчасті
голі
плівчасті
голі, або
плівчасті
округла,
кутаста,
гранчаста,
рідко з
загостреною
верхівкою
видовженоовальна,
злегка
сплюснута
округла,
еліптична
видовжена,
до обох
кінців
загострена
видовжена,
до верхівки
загострена
округла,
овальна
ребриста,
дрібногрубогладенька
зморшкувата зморшкувата або слабо
зморшкувата
гладенька,
гола,
сріблясто
опушена
гладенька,
видовжена,
до основи
загострена
глибока
добре або
слабо
малопомітний
виражений
23-60
Ячмінь
14-38
видовжено
овальна
гладенька, поздовжньоабо грубо
ребриста, гладенька,
зморшкувата
шершава
––
широка
широка
––
––
––
20-30
добре
виражений
––
добре
виражений
––
––
––
––
42-65
––
22-41
5-10
100-355
25-35
Далі…
Slide 21
ОБОЛОНКИ
ЕНДОСПЕРМУ
ЗАРОДКА
ПОКРИВНА
ЧАСТИНА ПЛОДУ
ГОЛОВНИЙ ОРГАН
ЗЕРНІВКИ
ЗАБЕЗПЕЧУЄ
ПРОДОВЖЕННЯ ЖИТТЯ
РОСЛИНИ В ПОТОМСТВІ
Slide 22
В оболонці розрізняють зовнішній шар та внутрішній,
який трохи тонший від зовнішнього шару.
Вони захищають внутрішні органи зернівки.
Плівчасті зернівки мають ще одну захисту оболонку,
представлену
колосковими лусками
квітковими лусками
Ендосперм займає всю центральну частину зернівки.
Клітини ендосперму заповнені крохмальними
зернами між якими розміщені білкові речовини.
При повному заповненні білками проміжків між
крохмальними зернами ендосперм набуває
скловидної консистенції.
Slide 23
входять всі органи
майбутньої рослини, тільки
в зародковому стані:
зародкові корінці і стебельце;
2-4 зародкові листочки і конус
наростання, який знаходиться
між ними.
видозмінений у загострену на
верхівці трубочку, покриває всі інші
листочки і є захистом від можливих
травм при проростанні з глибини
посівного шару ґрунту.
міститься у нижній частині
зародка. головний
зародковий корінець.
відокремлюється від
ендосперму щитком.
Далі…
Slide 24
Slide 25
ВОДА Є ГОЛОВНИМ ФАКТОРОМ БУБНЯВІННЯ НАСІННЯ
• Починають
активізуватись
ферменти, за
допомогою яких
запасні поживні
речовини
ендосперму
перетворюються у
рухомі.
• Бубнявіння насіння
зернових культур
відбувається з
різною швидкістю
та потребою у воді.
Чим більший вміст
булка і щільніша
будова оболонки
зернівки, тим
бубнявіння насіння
відбувається
повільніше.
Slide 26
КІЛЬКІСТЬ ВОДИ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ БУБНЯВІННЯ НАСІННЯ
ВИЗНАЧАЮТЬ НАСТУПНИМ ЧИНОМ.
1
На важку насіння
(50-100 г)
занурюють у
склянку з водою і
витримують у ній
протягом доби
при температурі
близько 20-25º С.
2
Після цього зайву
вологу на
поверхні насіння
видаляють
фільтрувальним
папером і
зважують.
3
Далі насіння
висушують у
сушильній шафі
до постійної маси
і знову зважують.
За різницею зважувань визначають масу поглинутої насінням води
та розраховують у відсотках на абсолютно суху масу зерна.
Далі…
Slide 27
БУБНЯВІННЯ І ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ЗНАЧНОЮ МІРОЮ
ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ
БУБНЯВІННЯ І
ПРОРОСТАННЯ
НАСІННЯ ЗНАЧНОЮ
МІРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ
ВІД ТЕМПЕРАТУРИ
ОПТИМАЛЬНА
ТЕМПЕРАТУРА ДЛЯ
ПРОРОСТАННЯ
ЗЕРНА
СПРАВЖНІХ ХЛІБІВ
17-23º С
ТЕМПЕРАТУРИ
(35-40 º С)
ЗАТРИМУЮТЬ, А
ЗГОДОМ
ПРИПИНЯЮТЬ
ПРОРОСТАННЯ
НАСІННЯ.
ПРОСОВИДНИХ
ХЛІБІВ 25-30º С
Далі…
Slide 28
Насіння добре проростає в структурованому ґрунті,
достатньо насиченому повітрям.
Першими починають свій ріст, розриваючи
насінину і оболонки (зовнішню і внутрішню)
зародкові корінці, а за ними стебельце із
початковими листочками.
Насіння різних зернових культур може мати різну
кількість зародкових корінців:
пшениця – 3; жито – 4; тритикале – 2-5;
ячмінь – 5-8; овес – 3;
у всіх просовидних хлібів – 1.
Далі..
Slide 29
ПІД РОСТОМ РОЗУМІЮТЬ
ВИДИМІ МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ РОСЛИНИ ПРОТЯГОМ ВЕГЕТАЦІЇ,
ЯКІ ПОЛЯГАЮТЬ У ЗБІЛЬШЕННІ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ ОКРЕМИХ ОРГАНІВ
ТА ЇХНЬОЇ МАСИ.
ПІД РОЗВИТКОМ РОЗУМІЮТЬ ВІЗУАЛЬНО НЕ ВИДИМІ ФІЗІОЛОГОБІОЛОГІЧНІ ЯКІСНІ ЗМІНИ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ В РОСЛИНІ У ПРОЦЕСІ
ОБМІНУ РЕЧОВИН І ПРИВОДЯТЬ ДО ПОЯВИ НОВИХ ОРГАНІВ, УТВОРЕННЯ
ТА ФОРМУВАННЯ НАСІННЯ.
Slide 30
Slide 31
ПРИ ПРОРОСТАННІ ЗЕРНІВКИ
ПЕРШИМИ ПОЧИНАЮТЬ РІСТ
ЗАРОДКОВІ КОРІНЦІ.
СЛІДОМ ЗА НИМ РОЗРОСТАЄТЬСЯ СТЕБЕЛЬЦЕ З ЛИСТОЧКАМИ,
ЯКІ ПРОБИВАЮТЬСЯ КРІЗЬ ПОСІВНИЙ ШАР ҐРУНТУ.
Далі…
Slide 32
КОЛИ НА ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ
З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ПЕРШИЙ ЗЕЛЕНИЙ
ЛИСТОЧОК, ЦЕ СВІДЧЕННЯ ТОГО ЩО
РОСЛИНА ПЕРЕЙШЛА У ФАЗУ СХОДІВ.
СХОДИ У ЗЕРНОВИХ ЗЛАКІВ РІЗНІ ЗА
ЗАБАРВЛЕННЯМ І ФОРМОЮ ЛИСТКІВ
МОЖУТЬ БУТИ
ОПУШЕНИМИ,
АБО ГОЛИМИ
З ВОСКОВИМ НАЛЬОТОМ
ЧИ БЕЗ НЬОГО.
Slide 33
Культура
Форма першого листка
Наявність опушення
Пшениця
вузький, закручується за
годинниковою стрілкою
Жито
лінійно-видовжений,
голий, або
війчастоопушений
голий, або
слабоопушений
фіолетовокоричнювате
-
сизо-зелене
-
світло-зелене,
або зелене
опушений довгими
волосками
зелене
голий, або
слабоопушений
-
-
-
-
-
Ячмінь
Овес
Просо
Кукурудза
Сорго
Рис
ланцетоподібний,
закручується за
годинниковою стрілкою
видовжений, середньої
ширини, закручується
проти годинникової
стрілки
короткий, ложечкоподібний, майже під
прямим кутом до
вертикальної осі рослини
широкий (0,5-1 см),
ложечко- подібний
середньої ширини,
ложечко- подібний, до
верхівки загострений
тісно скручений, або
шилоподібний
Забарвлення листка
зелене
Slide 34
У БІЛЬШОСТІ ХЛІБІВ СХОДИ
ЗЕЛЕНІ
ЗАВДЯКИ ПРИСУТНОСТІ У ЛИСТКАХ
ХЛОРОФІЛУ
ЗАБАРВЛЕННЯ БУДЕ
ФІОЛЕТОВИМ
ЯКЩО ЛИСТКИ МІСТЯТЬ БАГАТО
АНТОЦІАНУ
СИЗУВАТОГО ВІДТІНКУ
НАБУВАЮТЬ
ПРИ НАЯВНОСТІ ВОСКОВОГО
НАЛЬОТУ
Далі…
Slide 35
ДЛЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ХАРАКТЕРНИМ
БІОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ Є УТВОРЕННЯ БІЧНИХ
ПАГОНІВ І ВТОРИННИХ КОРЕНІВ НА ПІДЗЕМНОМУ
СТЕБЛОВОМУ ВУЗЛІ,
ВІН ФОРМУЄТЬСЯ БЛИЖЧЕ ДО ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ,
НАЙЧАСТІШЕ НА ГЛИБИНІ 2-3 СМ І НАЗИВАЄТЬСЯ –
ВУЗЛОМ КУЩІННЯ.
ЦЕ НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВИЙ І СКЛАДНИЙ ОРГАН.
ПРИ ЗАГИБЕЛІ ЛИСТКІВ І СТЕБЕЛ ВУЗЛИ КУЩІННЯ
ЗДАТНІ ВІДТВОРИТИ НОВІ ПАГОНИ З ЛИСТКАМИ І
НОВУ КОРЕНЕВУ СИСТЕМУ.
Slide 36
У БІЛЬШОСТІ ХЛІБІВ КУЩІННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ ПРИ НАЯВНОСТІ
ТРЬОХ ЛИСТКІВ
ЧЕРЕЗ 13-18 ДНІВ ПІСЛЯ
СХОДІВ СПРАВЖНІХ ХЛІБІВ
ЧЕРЕЗ 20-30 ДНІВ ПІСЛЯ
СХОДІВ ПРОСОВИДНИХ ХЛІБІВ
У ЦЕЙ ЧАС НАДЗЕМНИЙ РІСТ РОСЛИН ТИМЧАСОВО
ПРИПИНЯЄТЬСЯ, А ГОЛОВНИЙ ПАГІН ФОРМУЄ БІЧНІ ПАГОНИ.
ЗА СПРИЯТЛИВИХ УМОВ
МОЖЕ УТВОРИТИСЯ ВІД 5 ДО
20 БІЧНИХ ПАГОНІВ
ЗА ОСОБЛИВО СПРИЯТЛИВИХ
УМОВ – 100-200 ПАГОНІВ
Slide 37
СЕРЕД БІЧНИХ ПАГОНІВ,ЩО УТВОРИЛИСЯ Є
ТАКІ, ЩО НЕ
УТВОРЮЮТЬ
СУЦВІТЬ
ПЛОДОНОСНІ
ПАГОНИ БЕЗ СУЦВІТЬ
НАЗИВАЮТЬ
ПІДСІДОМ
ПРОДУКТИВНЕ
КУЩІННЯ
(КІЛЬКІСТЬ ПАГОНІВ НА
РОСЛИНІ З
ПЛОДОНОСНИМ
СУЦВІТТЯМ)
ЯКЩО
УТВОРЮЮТЬ,
ТО БЕЗ ЗЕРНА
ПАГОНИ, ЩО
УТВОРЮЮТЬ
НЕПЛОДОНОСНІ
СУЦВІТТЯ НАЗИВАЮТЬ
ПІДГОНОМ
ЗАГАЛЬНЕ КУЩЕННЯ
(КІЛЬКІСТЬ УСІХ ПАГОНІВ
НА РОСЛИНІ)
Далі…
Slide 38
ПЕРЕХІД РОСЛИНИ ДО ФАЗИ ТРУБКУВАННЯ
ПОЧИНАЄТЬСЯ З РОСТОМ СТЕБЛА У ДОВЖИНУ.
У ЗЛАКОВИХ КУЛЬТУР ЩЕ У ФАЗІ КУЩІННЯ МОЖНА
ВИЯВИТИ СТЕБЕЛЬЦЕ З ДУЖЕ КОРОТКИМИ
МІЖВУЗЛЯМИ,
РІСТ МІЖВУЗЛІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З НИЖНЬОГО,
ЯКЕ РОЗМІЩЕНЕ НАД ВУЗЛОМ КУЩІННЯ.
ПІСЛЯ НЬОГО РОЗРОСТАЄТЬСЯ ДРУГЕ,
ЗА НИМ – ТРЕТЄ, ДАЛІ – НАСТУПНІ.
Slide 39
МІЖВУЗЛЯ В СВОЇЙ ОСНОВІ МАЄ ЗОНУ РОСТУ.
КОЖНЕ НАСТУПНЕ МІЖВУЗЛЯ РОСТЕ
ІНТЕНСИВНІШЕ, НІЖ ПОПЕРЕДНЄ, І, ЯК
ПРАВИЛО, ПЕРЕВИЩУЄ ЙОГО ЗА ДОВЖИНОЮ.
НЕ СЛІД СПРИЙМАТИ ЗА ФАЗУ СТЕБЛУВАННЯ
ПРОСТЕ ВИДОВЖЕННЯ ЛИСТКОВИХ ПІХВ, ЩО
НЕРІДКО СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ В ЗАГУЩЕНИХ ПОСІВАХ
ОЗИМИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ДОЩОВОЇ ОСЕНІ.
Далі…
Slide 40
КОЛОСІННЯ
У КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР
ВИКИДАННЯ ВОЛОТЕЙ –
У ВОЛОТЕВИХ
Є РЕЗУЛЬТАТОМ
ШВИДКОГО РОСТУ
ОСТАННЬОГО МІЖВУЗЛЯ,
ЯКЕ НІБИ ВИШТОВХУЄ З
ПІХВИ ВЕРХНЬОГО ЛИСТКА
СУЦВІТТЯ НАЗОВНІ.
ЗА ПОЧАТОК ФАЗИ
ВВАЖАЮТЬ ПЕРІОД,
КОЛИ З ПІХВИ ЛИСТКА
З’ЯВЛЯЄТЬСЯ
ПОЛОВИНА СУЦВІТТЯ
У 5-10% РОСЛИН.
КОЛОСІННЯ
ТРИВАЄ 5-7 ДНІВ,
ДОКИ НЕ ПРИПИНЯЄТЬСЯ
РІСТ ОСТАННЬОГО
МІЖВУЗЛЯ.
Далі…
Slide 41
У
БІЛЬШОСТІ
ЗЛАКОВИХ
ХЛІБІВ
• цвітіння настає через 2-5
днів після повного
виколошування або
викидання волоті
У ЖИТА
У РІЗНИХ
ХЛІБІВ
• квітки можуть цвісти ще
до виколошування, коли
колос знаходиться у
піхві верхнього листка.
• тривалість цвітіння від
4-7 до 20-30 днів.
Slide 42
ЦВІТІННЯ
КВІТОК У
КОЛОСІ
У ВОЛОТЕВИХ
РОСЛИН
ЗЕРНО
• ПОЧИНАЄТЬСЯ З ЙОГО СЕРЕДИНИ І ДАЛІ
ПОШИРЮЄТЬСЯ ВГОРУ ТА ВНИЗ КОЛОСА.
• ПЕРШИМИ ПОЧИНАЮТЬ ЦВІСТИ КВІТКИ
ВЕРХНЬОЇ ЧАСТИНИ ВОЛОТІ І ПЕРИФЕРІЙНІ, ЗА
НИМИ – СЕРЕДНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ
КОЛОСА.
• ЯКЕ У СУЦВІТТІ УТВОРИЛОСЯ ПЕРШИМ,
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ БІЛЬШОЮ КРУПНІСТЮ,
ВАГОВИТІСТЮ І ВИСОКИМИ ПОСІВНИМИ ТА
ТОВАРНИМИ ЯКОСТЯМИ.
Далі…
Slide 43
Slide 44
ПЕРІОД УТВОРЕННЯ
ЗЕРНА
починається після запліднення
яйцеклітини
продовжується до того часу,
коли насіння відокремлене від
материнської рослини, здатне у
сприятливих умовах утворити
життєздатний проросток.
У різних хлібів тривалість
періоду становить 7-15 днів.
Slide 45
У ПЕРІОД
ФОРМУВАННЯ В ЗЕРНІ
в основному закінчується
диференціація зародка і зерно
досягає максимальної довжини
у клітинах ендосперму
з’являються крохмальні зерна,
завдяки яким вміст зернівки із
водянистого стану переходить у
молочний.
Вологість зерна становить до
80%. Цей період триває 5-8 днів.
Slide 46
ПЕРІОД НАЛИВАННЯ
починається з відкладення в
ендоспермі крохмалю.
Зернівка максимально
збільшується за довжиною і
товщиною. У ній повністю
закінчується формування
ендосперму, а її вміст з молочної
консистенції переходить у
тістоподібну і в кінці – у воскову.
Вологість зерна знижується до
20%. Цей період триває: у суху
та спекотливу пору – 15-18 днів,
у вологу та прохолодну – 20-30
днів.
Slide 47
ПЕРІОД ДОСТИГАННЯ
настає з відокремлення зерна від
материнської рослини. До нього
припиняється надходження
ферментів, води. Волога
зменшується – до 17%.
Зерно таким способом досягає
технічної стиглості й придатності
до переробки на борошно, крупу,
та іншу товарну продукцію.
Проте цим періодом його розвиток
не закінчується. Воно ще не зовсім
придатне для використання як
насіння, бо відзначається
невисокою схожістю.
Slide 48
Висока схожість свіжозібраного насіння досягається у
період післязбирального достигання. У цьому періоді
спостерігаються такі клітинні перетворення насіння:
продовжується і закінчується синтез
високомолекулярних білкових сполук;
перетворення жирних кислот у жири;
цукрів у крохмаль;
підвищується повітро- і водопроникність
оболонок.
Внаслідок цих та інших клітинних перетворень
насіння стає повністю придатним до проростання.
При досягнення зернин воскової і повної стиглості
проводять збирання врожаю.
Slide 49
Одночасно з достигання зерна відбуваються
значні зміни у ростових процесах рослини,
що призводять до поступового старіння і відмирання
вегетативних органів
КОРЕНІВ
ЛИСТКІВ
СТЕБЕЛ
Радянський вчений, селекціонер М.О. Майсурян
поділяє достигання зерна на 3 фази
МОЛОЧНУ
ВОСКОВУ
ПОВНУ
Slide 50
Ознаки фаз достигання (за М.О. Майсуряном)
ОЗНАКИ
ФАЗИ ДОСТИГАННЯ
МОЛОЧНА
ВОСКОВА
ПОВНА
ВНИЗУ ЖОВТУВАТІ, ЗВЕРХУ
ЗЕЛЕНІ
ЖОВТІ, ЗА ВИЙНЯТКОМ 2-3
ВЕРХНІХ ВУЗЛІВ
ПОВНІСТЮ ЖОВТІ
НИЖНІХ ЛИСТКІВ
ВІДМИРАЮТЬ
ВІДМЕРЛИ
ВІДМЕРЛИ
ВЕРХНІХ ЛИСТКІВ
ЗЕЛЕНІ З ЖОВТУВАТИМИ
ПЛЯМАМИ ТА СМУГАМИ
ЖОВТІ
ЖОВТІ
СТЕБЕЛ
2-3 ВЕРХНІХ ВУЗЛИ
ЗЕЛЕНУВАТІ І СОКОВИТІ,
НИЖНІ ЗМОРШКУВАТІ
ЖОВТЕ, СПОЧАТКУ ЖОВТІЄ
ВЕРХІВКА І СПИНКА, А ПОТІМ
БОКИ І ЧЕРЕВЦЕ
МНЕТЬСЯ ТА РІЖЕТЬСЯ
НІГТЕМ, НІБИ ВІСК
НАБИРАЄ ТИПОВОГО
ЗАБАРВЛЕННЯ, ВЛАСТИВОГО
ВИДУ, СОРТУ
ТВЕРДИЙ, НІГТЕМ НЕ
РІЖЕТЬСЯ
60-40
40-20
20-17
ТРИВАЄ
ПРИПИНЯЄТЬСЯ
ЗАКІНЧИЛОСЯ
ЗАРОДОК
ЦІЛКОМ СФОРМОВАНИЙ, АЛЕ
РІСТ ЙОГО НЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ
РІСТ І РОЗВИТОК
ЗАКІНЧУЮТЬСЯ
ПОВНІСТЮ СФОРМОВАНИЙ І
РОЗВИНЕНИЙ
СХОЖІСТЬ
У СВІЖОМУ ВИГЛЯДІ ДУЖЕ
НИЗЬКА, У ВИСУШЕНОМУ –
ПІДВИЩУЄТЬСЯ
ПІСЛЯ ВИСУШУВАННЯ
ЗЕРНІВКИ ЗДЕБІЛЬШОГО
ДОСЯГАЄ НОРМАЛЬНОЇ
СХОЖОСТІ
СПОЧАТКУ НИЗЬКА, ПІСЛЯ
ЗАКІНЧЕННЯ ПІСЛЯ
ЗБИРАЛЬНОГО ДОСТИГАННЯ
СТАЄ НОРМАЛЬНОЮ
––
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ СЛАБО
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ЧІТКО
НЕ ОБСИПАЄТЬСЯ
НЕЗНАЧНО ОБСИПАЄТЬСЯ
ОБСИПАЄТЬСЯ
ЛИСТКОВИХ ВУЗЛІВ
ЗАБАРВЛЕННЯ ЗЕРНІВКИ
ВМІСТ ЗЕРНІВКИ
ВМІСТ ВОДИ У ЗЕРНІВЦІ У %
НАГРОМАДЖЕННЯ
ЗАПАСНИХ РЕЧОВИН
СКЛОВИДНІСТЬ І
БОРОШНИСТІСТЬ ЗЕРНА
ОБСИПАННЯ ЗЕРНА З
КОЛОСКІВ
ЗЕЛЕНІ І СОКОВИТІ
ЗЕЛЕНУВАТЕ
МОЛОЧНО-РІДКИЙ РОЗЧИН
ЖОВТІ І СУХІ
Slide 51
1. РОСЛИННИЦТВО лабораторнопрактичні заняття за редакцією М..А.
Бобро; С.П. Танчика; Д.М. Алімова,
Київ, «Урожай», 2001.
2. http://ru.wikipedia.org
3. http://pulib.if.ua/book/180
Slide 52