Transcript Історія компанії “Apple”
Slide 1
Історія компанії “Apple”
Slide 2
На ранніх етапах розвитку індустрії ПК у
США виробник та споживач були
слабко пов’язані, тобто виробники не
здійснювали технічної підтримки. Тому
єдиним місцем, де можна було
отримати й обмінятися інформацією,
стали клуби любителів комп’ютерів,
серед яких найпопулярнішим був клуб
Homebrew.
Одними з найвідоміших його учасників
стали С. Возняк та С. Джобс - майбутні
засновники компанії Apple. Ця компанія
першою створила комп’ютер, який посправжньому став комерційно
успішним та серійним.
Успіх комп’ютера визначила невисока ціна,
наявність периферії та необхідне
програмне забезпечення, яке включало
первшу електронну таблицю Visicalc.
Все це зробило комп’ютери Apple
лідерами продажів, а компанія виросла
у величезну корпорацію, що існує й
досі.
Slide 3
В обох засновників був досвід у
сфері комп’ютерів: Возняк працював
у корпорації Hewlett-Packard, а
Джобс у комп’ютерній фірмі Atari.
Створивши першу дослідну модель
та продемонструвавши її у клубі
Homebrew, вони спробували
зацікавити керівництво своїх фірм
ідеєю створення персонального
комп’ютера, але не зазнали у цьому
успіхів.
Їх перший комп’ютер був створений
на базі процесора Motorola 6800
замість більш популярного Intel 8080,
голавним чином з міркувань ціни. В
майбутньому всі наступні моделі
базувалися на процесорах фірми
Motorola, що відіграло свою роль у
долі компанії.
Першим везінням Apple став
контракт з П. Террелом - власником
першого в історії комп’ютерного
магазина під назвою Byte Shop.
Террел придбав першу партію з 50
комп’ютерів за ціною 500 дол. за
штуку.
Slide 4
Успіх надихнув молодих підприємців, і за
рекомендацією Н. Бушнелла (голови компанії
Atari) вони звернулися до М. Маркулле, котрий
допоміг Джобсу скласти бізнес-план та
інвестував у нову компанію 92 тис. дол. свого
капіталу, а також забезпечив кредитну лінію на
250 тис. доларів у Bank of America. 3 січня 1977
року фірма Apple Computer була офіційно
зареєстрована.
Політикою молодої компанії стало разширення
ринку збуту персональних комп’ютерів – від
ентузіастів комп’ютерних клубів до
професіоналів в сфере малого бизнеса. Для того
чтобы добиться этого, компьютер должен был
обладать качествами, которых не было у машин
конкурентов - цветным монитором,
обеспечивавшим качественный вывод
информации, дисководом (который был намного
надежней и быстрей, чем ранее используемый
кассетный магнитофон) и программным
обеспечением.
Slide 5
Усі ці якості включав у себе новий
комп’ютер Apple II, що вийшов на
ринок у 1977 р., ціна котрого
складала всього лише 1298 дол.
Перший комп’ютер Apple був
підтриманий нетрадиційною
рекламною кампанією. Замість того,
щоб розміщувати рекламу в
технічних виданнях, як це робилося
раніше, Apple придбала місце у таких
популярних журналах, як "Playboy",
"Time" тощо. Реклама підкреслювала
практичну цінність домашніх
комп’ютерів для застосування в
галузі фінансів та розрахунків
податків. Для Apple II була написана
перша програма електронних
таблиць VisiCalc. Завдяки цій
програмі, збут Apple II був значно
збільшений. Покупці в комп’ютерних
магазинах питали програму VisiCalc
та який-небудь комп’ютер, на якому
вона може працювати, та виходили з
Apple II у руках.
Slide 6
Вже до початку 1980 р. річний оборот
фірми перевищив 10 млн. дол. Подальше
зростання компанії потребувало зміни
організаційної структури, і у грудні 1980 р.
компанія випустила акції. Протягом одного
дня ціна акцій Apple з 22 дол. за акцію
піднялася до 29 дол. Випуск акцій Apple
був найвдалішим з часів Ford Motor
Company. Apple потрапила до Fortune 500
(список найбільших корпорацій США)
швидше, ніж якась інша компанія.
На початку 80-х рр. флагман комп’ютерної
промисловості - корпорація IBM вийшла
на ринок персональних комп’ютерів. Що
підштовхнуло гігантську корпорацію до
вироблення "несерйозних" персональних
комп’ютерів, досі залишається загадкою.
Однією з можливостей виходу на ринок
була купівля фірми, що вже займалася
персональними комп’ютерами. Через те,
що найуспішніша корпорація Apple не
продавалася, а IBM купувала лише
найкраще, в компанії було прийнято
рішення про самостійну разробку
персонального комп’ютера.
Slide 7
У звіті комісії з вивчення можливості створення персонального комп’ютера мовилося
наступне: розмір IBM може стати перешкодою для виходу на цей сектор ринку, що
швидко змінюється. Якщо здійснювати даний проект внутрішніми силами, він
вимагатиме не меньше чотирьох років, що відповідало б звичайному часу від стадії
проектування до выпуску готового продукта. Однією з причин цієї затримки були
тривалі процедури гарантії якості, що застосовувалися в IBM. Однак світ
мікрокомп’ютерів розвивався занадто швидко для того, щоб піти на таку відстрочку:
лише чотири роки розділяли випуск примітивного Altair та технічно просунутого Apple
II.
Для розробки та виробництва персонального комп’ютера у складі IBM була створена
нова незалежна господарська одиниця - Entry Systems. Новий продукт IBM базувався
на мікропроцесорі Intel 8088. Від початку комп’ютер повинен був базуватися на
процесорі Motorola. Але Motorola не встигала, і проект IBM опинився під загрозою
зриву. Д. Естрідж, член вищого керівництва IBM, відповідальний за разробку нових
каналів збута IBM PC, уклав угоду з компанією Sears, Roebuck& Co. про те, що нова
машина IBM буде розповсюджуватися через магазини Sears. Якщо б IBM не поставила
продукт, як було обіцяно, угода з Sears була би зірвана. Тому в решті решт було
вирішено обрати Intel в якості постачальника.
В особі IBM Intel прадбала надійний рынок збуту для своїх процесорів. Спеціаліст зі
збуту Intel, який працював над проектом разом з IBM, згадує: «У той час
виробництво 10 000 виробів на рік вважалося велетенським. Ніхто не міг
уявити,
що збут персональних комп’ютерів з часом досягне десятків
мільйонів на рік".
Slide 8
Наступним важливим кроком IBM був выбір
операційної системи. IBM, вивчаючи комп’ютери своїх
конкурентів Apple, Atari, Commodore, Tandy, стикнулася
з тим, що мови програмування для всіх цих комп’ютерів
були розроблені однією фірмою- Microsoft. У липні 1980
р. представники IBM нанесли візит до Microsoft.
Компанії було запропоновано написати мови
програмування BASIC, Fortran, Pascal, Cobol для нового
комп’ютера IBM. Для функціонування персонального
комп’ютера також була потрібна операційна система
(ОС) – у той час стандартом де-факто була CP/M,
розроблена компанією Digital Research, саме цю систему
й рекомендував представникам IBM голова компанії
Microsoft Б. Гейтс.
Він також організував зустріч представників IBM з
керівництвом цієї компанії. У той час Digital Research
вела серйозні перемовини про співробітництво з
компанією Hewlett-Packard, й цей варіант був для неї
більш вигідним, аніж співробітництво з IBM. Таким
чином, Digital Research втратила історичний шанс
розробити операційну систему для найбільш
популярного в майбутньому комп’ютера.
У Microsoft з’явилася можливість самостійно написати
операційну систему для нового комп’ютера. Б. Гейтс
відправився на аудієнцію до менеджера проекта IBM PC
Д. Сэмсу та запропонував йому використати операційну
систему MS-DOS, створену Microsoft.
Slide 9
Хоча MS-DOS існувала в основному
тілько на папері, проект Семсу
сподобався, і він, піддавшись на
вмовляння Гейтса, підписав контракт,
який тепер вивчають у бізнес-коледжах
як приклад класичної помилки. Згідно з
контрактом, IBM проплатила всі витрати
з виробництва системи, зобов’язалася
продавати комп’ютери тільки з нею,
відраховуючи при цьому Гейтсу відсотки
з кожної проданої машини. А Microsoft
могла ліцензувати свою ОС будь-якій
іншій, навіть конкуруючій з IBM, фірмі.
Однак виникли серйозні технічні
труднощі, які перешкоджали створенню
системи: Microsoft була завалена
замовленнями, а IBM ставила жорсткі
терміни. Тому в Microsoft було вирішено
купити систему QDOS (Quick and Dirty
Operating System). Microsoft купила у
Seattle Computer Products право на
продаж QDOS. Хоча точна сума угоди
так і не була обнародувана, існують
припущення, що ця покупка обійшлася
Microsoft не меньш, ніж у 100 тис.
доларів.
Slide 10
Союз IBM-Microsoft був значним відступом від
норм IBM. Промисловий гігант з річним валовым
доходом 28 млрд. дол. запропонував маленькій
фірмі с доходом у декілька мильйонів і 25-річним
президентом співробітничати в новій крупній
проектно-конструкторській розробці.
Співробітництво було взаємовигідним для обох
компаній. Microsoft перейняла у IBM систему
оцінки якості продуктів, порядок планування
проектів, режим безпеки та багато іншого.
Випущений у серпні 1981 р., ПК IBM опинився
крупною коммерційною вдачею. До моменту його
появи на ринку вже були замовлення на 30 тис. ПК
тільки від співробітників американського
відділення IBM. Перші 18 місяців після початку
випуску об’єми продажів були обмежені тільки
виробничими потужностями. Хоча IBM
запізнилася зі створенням власного персонального
комп’ютера, в силу його конструктивних
особливостей (відкрита архітектура, невисока
ціна, можливість розширення) IBM поступово
захопила 30% ринку ПК.
Slide 11
Свідченням широкого суспільного визнання
персонального комп’ютера стало присудження у
1982 р. звання «Людина року" журналом "Time"
персональному комп’ютеру. Журнал зазначав:
"…Давня любов американців до автомобілів та
телевізорів сьогодні трансформується у
запаморочливу пристрасть по відношенню до
персонального комп’ютера. Ця пристрасть певною
мірою примара, певною – передчуття, що можна
зробити життя кращим, частково результат
гігантської маркетингової компанії. Але перш за все,
це кінцевий результат технологічної революції, котра
відбувалася чотири десятиріччя й сьогодні нарешті
прийшла у домівки американців".
У статті приводилися наступні драматичні цифри
збільшення продажів та розширення галузі: у 1980 р.
біля 20 комп’ютерних фірм продали 724 тис.
персональних комп’ютерів за 1.8 млрд. дол. В
наступному році більше 20 компаній вийшли на цей
ринок, включаючи гіганта IBM, і продажі подвоїлися
до 1.4 млн. комп’ютерів на суму біля 3 млрд. дол. У
1982 р. за даними аналітичного агентства Dataquest,
більш як 100 компаній повинні були продати 2.8 млн.
штук на суму 4.9 млрд. дол.
Slide 12
Швидкий розвиток напівпровідникової
промисловості, що став результатом підтримки
держави, у 60-70-ті роки призвів до появи
інтегральних схем та мікропроцесора, достатньо
потужного для створення персонального
комп’ютера. Як крупні комп’ютерні корпорації зі
значним досвідом на ринку мейнфреймов (IBM,
DEC и др.), так і виробники нарівпровідників (Intel,
Fairchild, Motorola, AMD) не здогадалися про
комерційний потенціал ПК. Перші персональні
комп’ютери стали дітищем любителів-одинаків, які
брали інформацію з журналів "Popular electronics"
та "Radio electronics" і смережу клубів любителів
комп’ютерів, яка розгорнулася по всій країні.
Перший по-справжньому комерційно успішний
комп’ютер був створений компанією "Apple", яка
захопила лідируючі позиції на ринку, що тільки
зароджувався. Все змінилося з приходом на ринок
компанії IBM, що в силу своєї ділової репутації,
продуманої маркетингової політики та гарним
технічним характеристикам продукції захопила
більше 30% ринку, створивши "платформу", що
зумовило подальше розширення ринку та
посилення конкуренції.
Slide 13
Презентацію виконала студентка групи ВС-42 Вікторія Долгова
У даній роботі було використано матеріали сайту 3dnews.ru
Київ - 2006
Історія компанії “Apple”
Slide 2
На ранніх етапах розвитку індустрії ПК у
США виробник та споживач були
слабко пов’язані, тобто виробники не
здійснювали технічної підтримки. Тому
єдиним місцем, де можна було
отримати й обмінятися інформацією,
стали клуби любителів комп’ютерів,
серед яких найпопулярнішим був клуб
Homebrew.
Одними з найвідоміших його учасників
стали С. Возняк та С. Джобс - майбутні
засновники компанії Apple. Ця компанія
першою створила комп’ютер, який посправжньому став комерційно
успішним та серійним.
Успіх комп’ютера визначила невисока ціна,
наявність периферії та необхідне
програмне забезпечення, яке включало
первшу електронну таблицю Visicalc.
Все це зробило комп’ютери Apple
лідерами продажів, а компанія виросла
у величезну корпорацію, що існує й
досі.
Slide 3
В обох засновників був досвід у
сфері комп’ютерів: Возняк працював
у корпорації Hewlett-Packard, а
Джобс у комп’ютерній фірмі Atari.
Створивши першу дослідну модель
та продемонструвавши її у клубі
Homebrew, вони спробували
зацікавити керівництво своїх фірм
ідеєю створення персонального
комп’ютера, але не зазнали у цьому
успіхів.
Їх перший комп’ютер був створений
на базі процесора Motorola 6800
замість більш популярного Intel 8080,
голавним чином з міркувань ціни. В
майбутньому всі наступні моделі
базувалися на процесорах фірми
Motorola, що відіграло свою роль у
долі компанії.
Першим везінням Apple став
контракт з П. Террелом - власником
першого в історії комп’ютерного
магазина під назвою Byte Shop.
Террел придбав першу партію з 50
комп’ютерів за ціною 500 дол. за
штуку.
Slide 4
Успіх надихнув молодих підприємців, і за
рекомендацією Н. Бушнелла (голови компанії
Atari) вони звернулися до М. Маркулле, котрий
допоміг Джобсу скласти бізнес-план та
інвестував у нову компанію 92 тис. дол. свого
капіталу, а також забезпечив кредитну лінію на
250 тис. доларів у Bank of America. 3 січня 1977
року фірма Apple Computer була офіційно
зареєстрована.
Політикою молодої компанії стало разширення
ринку збуту персональних комп’ютерів – від
ентузіастів комп’ютерних клубів до
професіоналів в сфере малого бизнеса. Для того
чтобы добиться этого, компьютер должен был
обладать качествами, которых не было у машин
конкурентов - цветным монитором,
обеспечивавшим качественный вывод
информации, дисководом (который был намного
надежней и быстрей, чем ранее используемый
кассетный магнитофон) и программным
обеспечением.
Slide 5
Усі ці якості включав у себе новий
комп’ютер Apple II, що вийшов на
ринок у 1977 р., ціна котрого
складала всього лише 1298 дол.
Перший комп’ютер Apple був
підтриманий нетрадиційною
рекламною кампанією. Замість того,
щоб розміщувати рекламу в
технічних виданнях, як це робилося
раніше, Apple придбала місце у таких
популярних журналах, як "Playboy",
"Time" тощо. Реклама підкреслювала
практичну цінність домашніх
комп’ютерів для застосування в
галузі фінансів та розрахунків
податків. Для Apple II була написана
перша програма електронних
таблиць VisiCalc. Завдяки цій
програмі, збут Apple II був значно
збільшений. Покупці в комп’ютерних
магазинах питали програму VisiCalc
та який-небудь комп’ютер, на якому
вона може працювати, та виходили з
Apple II у руках.
Slide 6
Вже до початку 1980 р. річний оборот
фірми перевищив 10 млн. дол. Подальше
зростання компанії потребувало зміни
організаційної структури, і у грудні 1980 р.
компанія випустила акції. Протягом одного
дня ціна акцій Apple з 22 дол. за акцію
піднялася до 29 дол. Випуск акцій Apple
був найвдалішим з часів Ford Motor
Company. Apple потрапила до Fortune 500
(список найбільших корпорацій США)
швидше, ніж якась інша компанія.
На початку 80-х рр. флагман комп’ютерної
промисловості - корпорація IBM вийшла
на ринок персональних комп’ютерів. Що
підштовхнуло гігантську корпорацію до
вироблення "несерйозних" персональних
комп’ютерів, досі залишається загадкою.
Однією з можливостей виходу на ринок
була купівля фірми, що вже займалася
персональними комп’ютерами. Через те,
що найуспішніша корпорація Apple не
продавалася, а IBM купувала лише
найкраще, в компанії було прийнято
рішення про самостійну разробку
персонального комп’ютера.
Slide 7
У звіті комісії з вивчення можливості створення персонального комп’ютера мовилося
наступне: розмір IBM може стати перешкодою для виходу на цей сектор ринку, що
швидко змінюється. Якщо здійснювати даний проект внутрішніми силами, він
вимагатиме не меньше чотирьох років, що відповідало б звичайному часу від стадії
проектування до выпуску готового продукта. Однією з причин цієї затримки були
тривалі процедури гарантії якості, що застосовувалися в IBM. Однак світ
мікрокомп’ютерів розвивався занадто швидко для того, щоб піти на таку відстрочку:
лише чотири роки розділяли випуск примітивного Altair та технічно просунутого Apple
II.
Для розробки та виробництва персонального комп’ютера у складі IBM була створена
нова незалежна господарська одиниця - Entry Systems. Новий продукт IBM базувався
на мікропроцесорі Intel 8088. Від початку комп’ютер повинен був базуватися на
процесорі Motorola. Але Motorola не встигала, і проект IBM опинився під загрозою
зриву. Д. Естрідж, член вищого керівництва IBM, відповідальний за разробку нових
каналів збута IBM PC, уклав угоду з компанією Sears, Roebuck& Co. про те, що нова
машина IBM буде розповсюджуватися через магазини Sears. Якщо б IBM не поставила
продукт, як було обіцяно, угода з Sears була би зірвана. Тому в решті решт було
вирішено обрати Intel в якості постачальника.
В особі IBM Intel прадбала надійний рынок збуту для своїх процесорів. Спеціаліст зі
збуту Intel, який працював над проектом разом з IBM, згадує: «У той час
виробництво 10 000 виробів на рік вважалося велетенським. Ніхто не міг
уявити,
що збут персональних комп’ютерів з часом досягне десятків
мільйонів на рік".
Slide 8
Наступним важливим кроком IBM був выбір
операційної системи. IBM, вивчаючи комп’ютери своїх
конкурентів Apple, Atari, Commodore, Tandy, стикнулася
з тим, що мови програмування для всіх цих комп’ютерів
були розроблені однією фірмою- Microsoft. У липні 1980
р. представники IBM нанесли візит до Microsoft.
Компанії було запропоновано написати мови
програмування BASIC, Fortran, Pascal, Cobol для нового
комп’ютера IBM. Для функціонування персонального
комп’ютера також була потрібна операційна система
(ОС) – у той час стандартом де-факто була CP/M,
розроблена компанією Digital Research, саме цю систему
й рекомендував представникам IBM голова компанії
Microsoft Б. Гейтс.
Він також організував зустріч представників IBM з
керівництвом цієї компанії. У той час Digital Research
вела серйозні перемовини про співробітництво з
компанією Hewlett-Packard, й цей варіант був для неї
більш вигідним, аніж співробітництво з IBM. Таким
чином, Digital Research втратила історичний шанс
розробити операційну систему для найбільш
популярного в майбутньому комп’ютера.
У Microsoft з’явилася можливість самостійно написати
операційну систему для нового комп’ютера. Б. Гейтс
відправився на аудієнцію до менеджера проекта IBM PC
Д. Сэмсу та запропонував йому використати операційну
систему MS-DOS, створену Microsoft.
Slide 9
Хоча MS-DOS існувала в основному
тілько на папері, проект Семсу
сподобався, і він, піддавшись на
вмовляння Гейтса, підписав контракт,
який тепер вивчають у бізнес-коледжах
як приклад класичної помилки. Згідно з
контрактом, IBM проплатила всі витрати
з виробництва системи, зобов’язалася
продавати комп’ютери тільки з нею,
відраховуючи при цьому Гейтсу відсотки
з кожної проданої машини. А Microsoft
могла ліцензувати свою ОС будь-якій
іншій, навіть конкуруючій з IBM, фірмі.
Однак виникли серйозні технічні
труднощі, які перешкоджали створенню
системи: Microsoft була завалена
замовленнями, а IBM ставила жорсткі
терміни. Тому в Microsoft було вирішено
купити систему QDOS (Quick and Dirty
Operating System). Microsoft купила у
Seattle Computer Products право на
продаж QDOS. Хоча точна сума угоди
так і не була обнародувана, існують
припущення, що ця покупка обійшлася
Microsoft не меньш, ніж у 100 тис.
доларів.
Slide 10
Союз IBM-Microsoft був значним відступом від
норм IBM. Промисловий гігант з річним валовым
доходом 28 млрд. дол. запропонував маленькій
фірмі с доходом у декілька мильйонів і 25-річним
президентом співробітничати в новій крупній
проектно-конструкторській розробці.
Співробітництво було взаємовигідним для обох
компаній. Microsoft перейняла у IBM систему
оцінки якості продуктів, порядок планування
проектів, режим безпеки та багато іншого.
Випущений у серпні 1981 р., ПК IBM опинився
крупною коммерційною вдачею. До моменту його
появи на ринку вже були замовлення на 30 тис. ПК
тільки від співробітників американського
відділення IBM. Перші 18 місяців після початку
випуску об’єми продажів були обмежені тільки
виробничими потужностями. Хоча IBM
запізнилася зі створенням власного персонального
комп’ютера, в силу його конструктивних
особливостей (відкрита архітектура, невисока
ціна, можливість розширення) IBM поступово
захопила 30% ринку ПК.
Slide 11
Свідченням широкого суспільного визнання
персонального комп’ютера стало присудження у
1982 р. звання «Людина року" журналом "Time"
персональному комп’ютеру. Журнал зазначав:
"…Давня любов американців до автомобілів та
телевізорів сьогодні трансформується у
запаморочливу пристрасть по відношенню до
персонального комп’ютера. Ця пристрасть певною
мірою примара, певною – передчуття, що можна
зробити життя кращим, частково результат
гігантської маркетингової компанії. Але перш за все,
це кінцевий результат технологічної революції, котра
відбувалася чотири десятиріччя й сьогодні нарешті
прийшла у домівки американців".
У статті приводилися наступні драматичні цифри
збільшення продажів та розширення галузі: у 1980 р.
біля 20 комп’ютерних фірм продали 724 тис.
персональних комп’ютерів за 1.8 млрд. дол. В
наступному році більше 20 компаній вийшли на цей
ринок, включаючи гіганта IBM, і продажі подвоїлися
до 1.4 млн. комп’ютерів на суму біля 3 млрд. дол. У
1982 р. за даними аналітичного агентства Dataquest,
більш як 100 компаній повинні були продати 2.8 млн.
штук на суму 4.9 млрд. дол.
Slide 12
Швидкий розвиток напівпровідникової
промисловості, що став результатом підтримки
держави, у 60-70-ті роки призвів до появи
інтегральних схем та мікропроцесора, достатньо
потужного для створення персонального
комп’ютера. Як крупні комп’ютерні корпорації зі
значним досвідом на ринку мейнфреймов (IBM,
DEC и др.), так і виробники нарівпровідників (Intel,
Fairchild, Motorola, AMD) не здогадалися про
комерційний потенціал ПК. Перші персональні
комп’ютери стали дітищем любителів-одинаків, які
брали інформацію з журналів "Popular electronics"
та "Radio electronics" і смережу клубів любителів
комп’ютерів, яка розгорнулася по всій країні.
Перший по-справжньому комерційно успішний
комп’ютер був створений компанією "Apple", яка
захопила лідируючі позиції на ринку, що тільки
зароджувався. Все змінилося з приходом на ринок
компанії IBM, що в силу своєї ділової репутації,
продуманої маркетингової політики та гарним
технічним характеристикам продукції захопила
більше 30% ринку, створивши "платформу", що
зумовило подальше розширення ринку та
посилення конкуренції.
Slide 13
Презентацію виконала студентка групи ВС-42 Вікторія Долгова
У даній роботі було використано матеріали сайту 3dnews.ru
Київ - 2006