Transcript pps
Slide 1
СИСТЕМА
УПРАВЛІННЯ
БАЗАМИ ДАНИХ
ACCESS
Slide 2
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ
MICROSOFT ACCESS
Основні положення
База даних - сукупність взаємозв’язаних даних (файлів), призначених для спільного
застосування.
Система управління базами даних (СУБД) – комплекс програм, які забезпечують
взаємодію користувача з базою даних.
Система управління базами даних (СУБД) Microsoft Access є системою реляційного
типу. В основу її побудови покладено реляційну модель зв’язку між даними, поданими у
вигляді таблиць. Існують також ієрархічні та мережні моделі.
Подання інформації у вигляді таблиць, що складаються із заданих колонок, які
розташовуються у певному порядку зпіва направо, називається відношенням. Звідси і
назва моделі – реляційна (relation – відношення).
Основу такої моделі становлять двовимірні таблиці, які мають такі властивості:
● кожний елемент таблиці є елементом даних;
● кожний стовпець таблиці має унікальне ім’я;
● усі стовпці в таблиці однорідні, тобто їх елементи однотипні. Це можуть бути
числа, тексти, дати, логічні значення, графічні об’єкти тощо;
● у таблиці не повинно бути однакових рядків;
● рядки повинні мати одинакову довжину, їхні поля різнорідні та взаємозв’язані;
● порядок проходження рядків і стовпців довільний.
Slide 3
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ
MICROSOFT ACCESS
Основні положення
Фактично база даних – це система збереження та оброблення реляційних
таблиць. У ній стовпці називаються полями, а рядки – записами.
Запис – це сукупність логічно пов’язаних різнотипних полів.
Поле – це елементарна одиниця структури БД.
СУБД Microsoft Access характеризується простотою експлуатації та
фіксованою структурою даних і забезпечує виконання таких функцій:
•
створення таблиць даних;
•
додання, вилучення даних;
•
зміну структури БД без утрати інформації;
•
моделювання логічних структур даних;
•
упорядкування (сортування та індексування) даних за певними критеріями
(ключами), ведення розрахунків із застосуванням функцій та ін.
Завантажується СУБД Microsoft Access за допомогою кнопки панелі Microsoft
Office або за допомогою команд Пуск, Программы, Microsoft Access. У результаті
на екрані дисплея з’являється стартове діалогове вікно.
Для створення нової БД необхідно активізувати перемикач Новая база
данных, для відкривання існуючої – перемикач Открыть базу данных або вибрати
БД із переліку Другие файлы й активізувати кнопку ОК.
Ці самі дії можна виконати за допомогою Файл, Создать або Файл,
Открыть головного меню.
Slide 4
Стартове вікно Microsoft Access
Slide 5
Створення таблиць бази даних і робота з ними
Створення таблиць. Кожна таблиця БД складається із полів даних,
що мають імена та типи, а також можуть мати описи.
Microsoft Access підтримує два способи створення баз даних:
створюється порожня база, а потім до неї додаються таблиці,
форми, звіти і інші об’єкти;
вибирається одна із стандартних баз MS Access, усі об’єкти якої
створюються одночасно з допомогою спеціального Майстра.
Перший спосіб є гнучким, але трудомістким, оскільки кожний об’єкт
БД визначається окремо і вручну. Другий прискорює процедуру
створення бази даних. Незалежно від способу створення БД
користувач у будь-який час може змінити і розширити її вручну.
Ключевое поле. Таблиця може мати ключове поле, що містить
унікальні значення (коди, номери, шифри). Значення таких полів
використовуються для створення зв’язку між двома таблицями. Ключ
є ідентифікатором кожного запису БД і не може мати нульових
значень або таких, що повторюються. Якщо ключове поле не
створене користувачем, то при записі нової таблиці на диск система
пропонує створити поле-лічильник. У цьому випадку кожний запис
таблиці має порядковий номер, який і є ідентифікатором записів.
Slide 6
Типи полів даних
Існують такі типи полів даних:
•Текстовый – містить до 255 символів, включаючи літери, цифри, пробіли, спеціальні
символи. За замовчуванням поле має 50 символів.щоб змінити кількість символів у
полі, необхідно внизу вікна в розділі Свойства поля групи Общие вибрати Размер
поля і встановити потрібний його розмір.
•Поле мемо – використовується для збереження тексту великого обсягу (від 255 до
64000 символів). Це може бути додаткова інформація до тієї що є в таблиці.
•Числовой – для збереження числових значень, з якими планується виконувати
розрахунки ( в інших випадках краще застосовувати текстові поля). Для визначення
кількості десяткових значень числових полів у розділі Свойства поля встановлюють
такі параметри:
•Размер поля – Одинарное с плавающей точкой (4 байта);
•Формат поля – Фиксированный;
•Число десятичных знаков – Авто (2 знаки) або вводять числове значення.
•Дата/время – для збереження значень у вигляді дати і часу. З полями такого типу
можна виконувати розрахунки - додавати числа до дати, порівнювати дати тощо.
Стосовно таких полів можна встановлювати формат для виведення значень із таблиці.
Для цього в розділі Свойства поля групи Общие необхідно встановити курсор у рядку
Формат поля, відкрити список і серед наведених форматів вибрати потрібний.
•Денежный – використовується для введення даних із грошовими одиницями.
Slide 7
Вікно конструктора створення таблиць
Slide 8
Встановлення зв´язків між
таблицями
Між даними різних таблиць можна встановлювати зв´язок, використовуючи однакові значення
їхніх полів. Функція зв´язку дає змогу користуватися даними кількох таблиць одночасно.
Поля, що застосовуються для встановлення зв´язку, повинні бути однакового типу і мати
однакові значення.
Міжтабличні зв´язки можуть бути таких типів:
відношення один до одного. При такому зв´язку кожному запису першої таблиці відповідає не
більш як один запис другої. І, навпаки, один запис другої таблиці відповідає одному запису
першої. Відношення між записами встановлюється при збігу значень ключових полів обох
таблиць;
відношення один до багатьох – тип зв´язку, що використовується найчастіше. При такому
зв´язку кожному запису першої таблиці можуть відповідати кілька записів другої, але один
запис другої таблиці не може мати зв´язок із більш як одним записом першої;
відношення багато до багатьох - тип зв´язку, що дає змогу встановлювати відношення між
кількома записами однієї таблиці та кількома записами другої, і навпаки.
Для встановлення зв´язків в основному вікні БД треба активізувати вкладку Таблицы та
команди Сервис, Схема данных або кнопку Схема данных. У результаті на екрані дисплея
з´являється вікно, в якому зазначено всі встановленні за замовчуванням зв´язки.
Для додання інших таблиць у схему даних потрібно при відкритому вікні Схема данных
активізувати команди Связи, Добавить таблицу головного меню або використати команду
Добавить таблицу контекстного меню правої клавіші мишки. В результаті на екрані дисплея
з´являється вікно, в якому зазначено всі таблиці БД, з яких вибирають потрібну й активізують
кнопку Добавить.
Slide 9
Вікно Схема даних
Slide 10
Створення запитів
Запити використовують для вибирання тих записів, що задовільняють
поставлену умову, а також для відновлення, додання і вилучення
записів із таблиць. За допомогою запитів можна об’єднувати
інформацію, вміщених в кількох зв’язаних таблицях. Результатом
виконання запиту є набір даних, зібраних у таблиці (її назва –
Recordset). В об’єкті Recordset записи можна змінювати, додавати,
вилучати.
Є кілька типів запитів, з яких найчастіше використовується запит на
вибирання. Для його створення в основному вікні БД активізують
вкладку Запросы та кнопку Создать, у результаті чого на екрані
дисплея з’являється вікно Новый запрос, в якому активізують
команду Конструктор для самостійного створення запиту. Їх можна
створювати також за допомогою майстрів створення (команди
Простой запрос, Перекреастный запрос та ін.). Після активізації
кнопки ОК на екрані дисплея з’являється вікно Добавление таблицы,
в якому вибирають потрібну таблицю (або таблиці).
Slide 11
Вікно Створення запитів (режим
майстра)
Slide 12
Створення форм
Форми в СУБД Microsoft Access використовуються для виведення значень таблиць
у вигляді, що відповыдає вимогам поставленої задачі, а також для редагування,
додання значень у форму.
Форми надають також додаткові можливості для роботи з даними, а саме:
відкривання інших форм або звітів у вигляді, зручному користувачеві, з
використанням таких графічних елементів, як командні кнопки, вкладки, кнопкисписки тощо;
створення верхніх та нижніх колонтитулів;
розрахунок загальних функцій;
розрахунок складних виразів, значення яких зберігаються в макеті.
Створювати форми можна або за допомогою майстра або власноручно,
користуючись відповідними кнопками. Майстра можна використати також для
створення основи форми (це ми розглянемо нижче), а зміни у форму внести в
режимі конструктора.
В основному вікні БД треба відкрити вкладку Формы, потім активізувати кнопку
Создать, у наступному вікні вибрати команду Мастер форм, у списку Выберите в
качестве источника данных таблицу или запрос визначити таблицю або запит,
на основі яких створюється форма, й активізувати кнопку ОК. Далі слід вибрати ті
поля, що ввійдуть у форму.
Після активізації кнопки Далее в наступному вікні треба зазначити вид форми
(вибрати потрібний із списку) і знову активізувати кнопку Далее. В наступному вікні
необхідно вибрати стиль форми, після чого активізувати кнопку Далее.
Визначивши ім’я форми, слід активізувати кнопку Готово.
Slide 13
Вікно Створення форм (режим майстра)
Slide 14
Створення форм
Для подальшої роботи із формою треба активізувати режим Конструктор або
кнопку Вид. При цьому автоматично відкривається панель інструментів (якщо
неактивна, то Вид, Панели Инструментов) з такими кнопками:
Надпись – створення текстових полів;
Поле – створення розрахункових полів;
Линия – проведення ліній у формах;
Группа переключателей – створення групи перемикачів;
Кнопка – створення командних кнопок;
Набор вкладок – створення набору вкладок;
Мастера – створення додаткових елементів за допомогою майстрів.
Форма складається з таких частин:
Заголовок формы – залежно від вибраного виду форма може мати назву, що
відображається тільки у верхній частині першої частини форми, або назви її полів;
Верхній колонтитул – розміщується у верхній частині кожної сторінки форми
(може бути відсутній, якщо неактивними є команди Вид, Колонтитулы);
Область данных – містить елементи керування із значеннями даних;
Нижній колонтитул – розміщується у нижній частині кожної сторінки форми (може
бути відсутній, якщо неактивними є команди Вид, Колонтитулы);
Примечание формы – розміщується в нижній частині форми, містить інформацію,
що стосується значень усієї форми (наприклад, функції).
Slide 15
Створення звітів
Звіти створюються для більш зручного подання даних при друкуванні. Їх
можна побудувати на основі значень таблиць і запитів, розрахувати загальні
для всіх записів звіту функції (Max, Min, Avg тощо), а також проміжні
підсумки для груп значень.
Звіти можна створювати, користуючись значеннями таблиці, зв’язаних
таблиць або запитів. Для цього в основному вікні БД активізують вкладку
Отчеты, двічі клацають мишкою на параметрі Создание отчета с
помощью мастера ( або за допомогою кнопки Создать вибирають команду
Мастер отчетов та активізують кнопку ОК). У наступному вікні вибирають
потрібну таблицю (наприклад, “Прізвища”). Після цього із групи Доступные
поля за допомогою кнопок вибирають потрібні поля, які автоматично
переміщуються у групу Выбранные поля, й активізують кнопку Далее.
Якщо звіт створюється на основі значень двох і більше зв’язаних таблиць,
то на екрані дисплея з’являється вікно, в якому необхідно зазначити тип
подання даних у звіті й активізувати кнопку Далее.
Slide 16
Вікно Створення звітів (режим майстра)
Slide 17
Створення звітів
Створений звіт складається із таких частин:
Заголовок отчета – містить назву звіту;
Верхній колонтитул – містить назви полів звіту;
Заголовок группы – містить ім’я поля із значеннями, що
повторюються і використовуються для розрахунку підсумків у групах
значень звіту;
Область данных – імена полів, значенняяких є у звіті (в цій самій
області створюють додаткові розрахункові поля);
Примечание группы – містить підсумки у групах, зазначені при
створенні звіту;
Нижній колонтитул – мітить поточну дату (функція Now), номер
поточної сторінки, кількість усіх сторінок звіту;
Примечание отчета – містить загальний підсумок звіту.
Створення макросів
Для виконання дій, що повторюються, використовують макроси.
Макрос – певна послідовність дій, що виконуються автоматично.
Макроси можуть виконувати такі дії: відкривання і закривання таблиць,
запитів, форм, звітів; фільтрування, пошук та перехід до певного
запису БД; виведення на екран інформаційних повідомлень; подачу
звукового сигналу; запуск і вихід із додатків та багато інших.
Slide 18
Вікно конструктора звітів
Slide 19
Вікно створеного звіту (режим майстра)
СИСТЕМА
УПРАВЛІННЯ
БАЗАМИ ДАНИХ
ACCESS
Slide 2
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ
MICROSOFT ACCESS
Основні положення
База даних - сукупність взаємозв’язаних даних (файлів), призначених для спільного
застосування.
Система управління базами даних (СУБД) – комплекс програм, які забезпечують
взаємодію користувача з базою даних.
Система управління базами даних (СУБД) Microsoft Access є системою реляційного
типу. В основу її побудови покладено реляційну модель зв’язку між даними, поданими у
вигляді таблиць. Існують також ієрархічні та мережні моделі.
Подання інформації у вигляді таблиць, що складаються із заданих колонок, які
розташовуються у певному порядку зпіва направо, називається відношенням. Звідси і
назва моделі – реляційна (relation – відношення).
Основу такої моделі становлять двовимірні таблиці, які мають такі властивості:
● кожний елемент таблиці є елементом даних;
● кожний стовпець таблиці має унікальне ім’я;
● усі стовпці в таблиці однорідні, тобто їх елементи однотипні. Це можуть бути
числа, тексти, дати, логічні значення, графічні об’єкти тощо;
● у таблиці не повинно бути однакових рядків;
● рядки повинні мати одинакову довжину, їхні поля різнорідні та взаємозв’язані;
● порядок проходження рядків і стовпців довільний.
Slide 3
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ
MICROSOFT ACCESS
Основні положення
Фактично база даних – це система збереження та оброблення реляційних
таблиць. У ній стовпці називаються полями, а рядки – записами.
Запис – це сукупність логічно пов’язаних різнотипних полів.
Поле – це елементарна одиниця структури БД.
СУБД Microsoft Access характеризується простотою експлуатації та
фіксованою структурою даних і забезпечує виконання таких функцій:
•
створення таблиць даних;
•
додання, вилучення даних;
•
зміну структури БД без утрати інформації;
•
моделювання логічних структур даних;
•
упорядкування (сортування та індексування) даних за певними критеріями
(ключами), ведення розрахунків із застосуванням функцій та ін.
Завантажується СУБД Microsoft Access за допомогою кнопки панелі Microsoft
Office або за допомогою команд Пуск, Программы, Microsoft Access. У результаті
на екрані дисплея з’являється стартове діалогове вікно.
Для створення нової БД необхідно активізувати перемикач Новая база
данных, для відкривання існуючої – перемикач Открыть базу данных або вибрати
БД із переліку Другие файлы й активізувати кнопку ОК.
Ці самі дії можна виконати за допомогою Файл, Создать або Файл,
Открыть головного меню.
Slide 4
Стартове вікно Microsoft Access
Slide 5
Створення таблиць бази даних і робота з ними
Створення таблиць. Кожна таблиця БД складається із полів даних,
що мають імена та типи, а також можуть мати описи.
Microsoft Access підтримує два способи створення баз даних:
створюється порожня база, а потім до неї додаються таблиці,
форми, звіти і інші об’єкти;
вибирається одна із стандартних баз MS Access, усі об’єкти якої
створюються одночасно з допомогою спеціального Майстра.
Перший спосіб є гнучким, але трудомістким, оскільки кожний об’єкт
БД визначається окремо і вручну. Другий прискорює процедуру
створення бази даних. Незалежно від способу створення БД
користувач у будь-який час може змінити і розширити її вручну.
Ключевое поле. Таблиця може мати ключове поле, що містить
унікальні значення (коди, номери, шифри). Значення таких полів
використовуються для створення зв’язку між двома таблицями. Ключ
є ідентифікатором кожного запису БД і не може мати нульових
значень або таких, що повторюються. Якщо ключове поле не
створене користувачем, то при записі нової таблиці на диск система
пропонує створити поле-лічильник. У цьому випадку кожний запис
таблиці має порядковий номер, який і є ідентифікатором записів.
Slide 6
Типи полів даних
Існують такі типи полів даних:
•Текстовый – містить до 255 символів, включаючи літери, цифри, пробіли, спеціальні
символи. За замовчуванням поле має 50 символів.щоб змінити кількість символів у
полі, необхідно внизу вікна в розділі Свойства поля групи Общие вибрати Размер
поля і встановити потрібний його розмір.
•Поле мемо – використовується для збереження тексту великого обсягу (від 255 до
64000 символів). Це може бути додаткова інформація до тієї що є в таблиці.
•Числовой – для збереження числових значень, з якими планується виконувати
розрахунки ( в інших випадках краще застосовувати текстові поля). Для визначення
кількості десяткових значень числових полів у розділі Свойства поля встановлюють
такі параметри:
•Размер поля – Одинарное с плавающей точкой (4 байта);
•Формат поля – Фиксированный;
•Число десятичных знаков – Авто (2 знаки) або вводять числове значення.
•Дата/время – для збереження значень у вигляді дати і часу. З полями такого типу
можна виконувати розрахунки - додавати числа до дати, порівнювати дати тощо.
Стосовно таких полів можна встановлювати формат для виведення значень із таблиці.
Для цього в розділі Свойства поля групи Общие необхідно встановити курсор у рядку
Формат поля, відкрити список і серед наведених форматів вибрати потрібний.
•Денежный – використовується для введення даних із грошовими одиницями.
Slide 7
Вікно конструктора створення таблиць
Slide 8
Встановлення зв´язків між
таблицями
Між даними різних таблиць можна встановлювати зв´язок, використовуючи однакові значення
їхніх полів. Функція зв´язку дає змогу користуватися даними кількох таблиць одночасно.
Поля, що застосовуються для встановлення зв´язку, повинні бути однакового типу і мати
однакові значення.
Міжтабличні зв´язки можуть бути таких типів:
відношення один до одного. При такому зв´язку кожному запису першої таблиці відповідає не
більш як один запис другої. І, навпаки, один запис другої таблиці відповідає одному запису
першої. Відношення між записами встановлюється при збігу значень ключових полів обох
таблиць;
відношення один до багатьох – тип зв´язку, що використовується найчастіше. При такому
зв´язку кожному запису першої таблиці можуть відповідати кілька записів другої, але один
запис другої таблиці не може мати зв´язок із більш як одним записом першої;
відношення багато до багатьох - тип зв´язку, що дає змогу встановлювати відношення між
кількома записами однієї таблиці та кількома записами другої, і навпаки.
Для встановлення зв´язків в основному вікні БД треба активізувати вкладку Таблицы та
команди Сервис, Схема данных або кнопку Схема данных. У результаті на екрані дисплея
з´являється вікно, в якому зазначено всі встановленні за замовчуванням зв´язки.
Для додання інших таблиць у схему даних потрібно при відкритому вікні Схема данных
активізувати команди Связи, Добавить таблицу головного меню або використати команду
Добавить таблицу контекстного меню правої клавіші мишки. В результаті на екрані дисплея
з´являється вікно, в якому зазначено всі таблиці БД, з яких вибирають потрібну й активізують
кнопку Добавить.
Slide 9
Вікно Схема даних
Slide 10
Створення запитів
Запити використовують для вибирання тих записів, що задовільняють
поставлену умову, а також для відновлення, додання і вилучення
записів із таблиць. За допомогою запитів можна об’єднувати
інформацію, вміщених в кількох зв’язаних таблицях. Результатом
виконання запиту є набір даних, зібраних у таблиці (її назва –
Recordset). В об’єкті Recordset записи можна змінювати, додавати,
вилучати.
Є кілька типів запитів, з яких найчастіше використовується запит на
вибирання. Для його створення в основному вікні БД активізують
вкладку Запросы та кнопку Создать, у результаті чого на екрані
дисплея з’являється вікно Новый запрос, в якому активізують
команду Конструктор для самостійного створення запиту. Їх можна
створювати також за допомогою майстрів створення (команди
Простой запрос, Перекреастный запрос та ін.). Після активізації
кнопки ОК на екрані дисплея з’являється вікно Добавление таблицы,
в якому вибирають потрібну таблицю (або таблиці).
Slide 11
Вікно Створення запитів (режим
майстра)
Slide 12
Створення форм
Форми в СУБД Microsoft Access використовуються для виведення значень таблиць
у вигляді, що відповыдає вимогам поставленої задачі, а також для редагування,
додання значень у форму.
Форми надають також додаткові можливості для роботи з даними, а саме:
відкривання інших форм або звітів у вигляді, зручному користувачеві, з
використанням таких графічних елементів, як командні кнопки, вкладки, кнопкисписки тощо;
створення верхніх та нижніх колонтитулів;
розрахунок загальних функцій;
розрахунок складних виразів, значення яких зберігаються в макеті.
Створювати форми можна або за допомогою майстра або власноручно,
користуючись відповідними кнопками. Майстра можна використати також для
створення основи форми (це ми розглянемо нижче), а зміни у форму внести в
режимі конструктора.
В основному вікні БД треба відкрити вкладку Формы, потім активізувати кнопку
Создать, у наступному вікні вибрати команду Мастер форм, у списку Выберите в
качестве источника данных таблицу или запрос визначити таблицю або запит,
на основі яких створюється форма, й активізувати кнопку ОК. Далі слід вибрати ті
поля, що ввійдуть у форму.
Після активізації кнопки Далее в наступному вікні треба зазначити вид форми
(вибрати потрібний із списку) і знову активізувати кнопку Далее. В наступному вікні
необхідно вибрати стиль форми, після чого активізувати кнопку Далее.
Визначивши ім’я форми, слід активізувати кнопку Готово.
Slide 13
Вікно Створення форм (режим майстра)
Slide 14
Створення форм
Для подальшої роботи із формою треба активізувати режим Конструктор або
кнопку Вид. При цьому автоматично відкривається панель інструментів (якщо
неактивна, то Вид, Панели Инструментов) з такими кнопками:
Надпись – створення текстових полів;
Поле – створення розрахункових полів;
Линия – проведення ліній у формах;
Группа переключателей – створення групи перемикачів;
Кнопка – створення командних кнопок;
Набор вкладок – створення набору вкладок;
Мастера – створення додаткових елементів за допомогою майстрів.
Форма складається з таких частин:
Заголовок формы – залежно від вибраного виду форма може мати назву, що
відображається тільки у верхній частині першої частини форми, або назви її полів;
Верхній колонтитул – розміщується у верхній частині кожної сторінки форми
(може бути відсутній, якщо неактивними є команди Вид, Колонтитулы);
Область данных – містить елементи керування із значеннями даних;
Нижній колонтитул – розміщується у нижній частині кожної сторінки форми (може
бути відсутній, якщо неактивними є команди Вид, Колонтитулы);
Примечание формы – розміщується в нижній частині форми, містить інформацію,
що стосується значень усієї форми (наприклад, функції).
Slide 15
Створення звітів
Звіти створюються для більш зручного подання даних при друкуванні. Їх
можна побудувати на основі значень таблиць і запитів, розрахувати загальні
для всіх записів звіту функції (Max, Min, Avg тощо), а також проміжні
підсумки для груп значень.
Звіти можна створювати, користуючись значеннями таблиці, зв’язаних
таблиць або запитів. Для цього в основному вікні БД активізують вкладку
Отчеты, двічі клацають мишкою на параметрі Создание отчета с
помощью мастера ( або за допомогою кнопки Создать вибирають команду
Мастер отчетов та активізують кнопку ОК). У наступному вікні вибирають
потрібну таблицю (наприклад, “Прізвища”). Після цього із групи Доступные
поля за допомогою кнопок вибирають потрібні поля, які автоматично
переміщуються у групу Выбранные поля, й активізують кнопку Далее.
Якщо звіт створюється на основі значень двох і більше зв’язаних таблиць,
то на екрані дисплея з’являється вікно, в якому необхідно зазначити тип
подання даних у звіті й активізувати кнопку Далее.
Slide 16
Вікно Створення звітів (режим майстра)
Slide 17
Створення звітів
Створений звіт складається із таких частин:
Заголовок отчета – містить назву звіту;
Верхній колонтитул – містить назви полів звіту;
Заголовок группы – містить ім’я поля із значеннями, що
повторюються і використовуються для розрахунку підсумків у групах
значень звіту;
Область данных – імена полів, значенняяких є у звіті (в цій самій
області створюють додаткові розрахункові поля);
Примечание группы – містить підсумки у групах, зазначені при
створенні звіту;
Нижній колонтитул – мітить поточну дату (функція Now), номер
поточної сторінки, кількість усіх сторінок звіту;
Примечание отчета – містить загальний підсумок звіту.
Створення макросів
Для виконання дій, що повторюються, використовують макроси.
Макрос – певна послідовність дій, що виконуються автоматично.
Макроси можуть виконувати такі дії: відкривання і закривання таблиць,
запитів, форм, звітів; фільтрування, пошук та перехід до певного
запису БД; виведення на екран інформаційних повідомлень; подачу
звукового сигналу; запуск і вихід із додатків та багато інших.
Slide 18
Вікно конструктора звітів
Slide 19
Вікно створеного звіту (режим майстра)