Slide 1

Інституційний
репозитарій

( інформаційне повідомлення )


Slide 2



JISC (Joint Information Science Committee)



Інформаційне повідомлення

Відкритий

доступ
Квітень 2005

Всесвітня мережа (World Wide Web) надає можливість
науковцям зробити результати їхніх досліджень доступними всім,
всюди та повсякчас. Це стосується статей у наукових журналах,
незважаючи на те, чи передплачують бібліотеки ці журнали, чи ні.
А також інших різновидів наукових публікацій – доповідей на
конференціях, дисертацій, звітів про дослідження. Таку можливість
називають відкритим доступом (Open Access).
Науковці публікують результати своїх досліджень, щоб
засвідчити свої права на ці дослідження, а також, щоб надати
можливість іншим дослідникам ґрунтуватися на вже досягнутих
результатах. Якщо ці публікації – статті в журналах, то лише
найзаможніші організації можуть собі дозволити передплачувати
достатню кількість наукових журналів. Отже, дослідники не
завжди вчасно дізнаються про важливі для них статті і не завжди
мають можливості доступу до них. Відкритий доступ змінює цю
ситуацію.
*****


Slide 3

Що таке відкритий доступ
Наукова література у відкритому доступі – це безкоштовні онлайнові примірники рецензованих журнальних статей, виступів
на конференціях, технічних звітів, тез і дисертацій,
дослідницьких матеріалів. У більшості випадків для
користування ними не існує ліцензійних застережень для
читачів. Отже, їх можна вільно використовувати для
досліджень, навчання та інших цілей.

Що не називають відкритим доступом
Існує багато непорозумінь щодо відкритого доступу. Його
плутають із самвидавом, способом уникнути рецензування та
публікації, другорозрядним і дешевим шляхом наукового
видавництва. Насправді, відкритий доступ – це лише можливість
зробити результати наукових досліджень вільно доступними онлайн для всієї наукової спільноти.


Slide 4

Як забезпечують відкритий доступ?
Існують різні способи
забезпечення відкритого
доступу. Науковець може розмістити примірник своєї
статті в архіві чи репозитарії відкритого доступу, або
опублікувати її в журналі відкритого доступу. Окрім
того, дослідник може розмістити текст статті на
власному веб-сайті або на веб-сайті свого наукового
відділу. Найважливіше, що всі три шляхи до відкритого
доступу уможливлюють набагато вільніший доступ
користувачів до наукової статті, на відміну від статті,
захованої у передплатному журналі. Перші два способи
забезпечують
більший
систематизований
і
організований підхід і збільшують шанси на те, що інші
дослідники знайдуть та прочитають ці статті.


Slide 5

Що таке архіви чи репозитарії
відкритого доступу ?
Це цифрові колекції наукових
матеріалів, які
поповнюють самі автори. Якщо йдеться про
журнальні статті, то їх архівують або перед
публікацією (препринт), або вже після публікації
(постпринт). Такий спосіб архівування називають
«самоархівуванням». Репозитарії також містять
метадані кожної статті (назву, автора та інші
біографічні деталі) у форматі OAIPMH (Протокол для
Збору Метаданих Ініціативи Відкритих Архівів).
Репозитарії відкритого доступу можуть бути
централізованими і тематичними. Або можуть бути,
мультидисциплінарними
та
міститися
в
університетах чи інших науково-дослідницьких
організаціях.


Slide 6

Що таке самоархівування?
 Самоархівування

–
депонування
цифрового
документу на загальнодоступному веб-сайті, в
архіві .

 Депонування передбачає простий веб-інтерфейс, в

який користувач, використовуючи елементарні
операції («copy/paste»), заповнює метадані (дата,
прізвище автора, назва статті, джерело, вихідні
дані тощо) і додає повний текст .

 Самоархівування

займає
7-10 хвилин при
депонуванні першої статті, і ще менше при
подальших депонуваннях .

 Можливе

"самоархівування за дорученням»
спеціальний cервіс, в якому необхідні операції
виконує за автора довірена особа.

-


Slide 7

Навіщо авторам забезпечувати відкритий
доступ до своїх досліджень?
Нині вже існує безліч доказів, що дослідницькі статті,
заархівовані науковцями у відкритому доступі, цитують набагато
частіше, ніж статті з традиційних журналів. У більшості царин
науки рейтинг цитування зростає як мінімум вдвічі завдяки
самоархівуванню. Отже, такий різновид відкритого доступу робить
дослідження набагато впливовішими.
Прямими користувачами наукових статей здебільшого є інші
дослідники. Відкритий доступ допомагає їм як читачам, надаючи
можливість ознайомитися із статтями в журналах, які не в змозі
передплатити їх бібліотеки. Найбільшу користь отримують
дослідники в країнах, що розвиваються, де існують університети,
які зовсім не передплачують закордонні наукові журнали. Загальна
вигода очевидна, оскільки жодна бібліотека не може собі
дозволити передплатити всі потрібні наукові журнали за причини
високих цін. Відкритий доступ розширює коло знань за межі
академічної школи. Такий матеріал може читати будь-яка людина —
професіонал
у
своїй
сфері,
дослідник
суміжного
напряму, просто зацікавлений користувач.


Slide 8

Рекомендації Асоціації Європейських
Університетів, 2008

« Університети повинні розвивати інституційні
політики та стратегії щодо контролю за
якістю результатів досліджень (в т.ч. через
статті)
для ширшого їх розповсюдження,
максимізації їхньої бачення, доступності та
наукового впливу.
Для досягнення цього найкращим є створення
інституційного репозитарію чи участь у
спільному (міжуніверситетському) репозитарії.
Університетські інституційні політики мусять
вимагати від дослідників самоархівування їхніх
наукових публікацій »


Slide 9

Ольвійська Хартія – 2009
2.6. «Академічна свобода включає відкритий доступ
до інформації, за виключеннями, передбаченими
законодавством, у тому числі до наукової інформації

через розвиток відкритих електронних архівів
(університетських
інституційних
репозитаріїїв),
відкритих електронних журналів українських
університетів та можливість вільно підтримувати
стосунки зі своїми колегами в будь-якій частині світу.
Вільний доступ до інформації є важливою складовою
наукових досліджень у сучасному глобальному світі,
запорука для подальшого розвитку науки, освіти та
суспільства,
інтеграції
України
до
світової
академічної спільноти».


Slide 10

Інституційний

репозитарій

Ресурс відкритого доступу, розміщений на
сервері університету в мережі Інтернет і
доступний у будь-який час.
 Цифрова колекція в якій
накопичується,
зберігається,
розповсюджується
та
забезпечується довготривалий та надійний
доступ до наукових досліджень професорськовикладацького складу, співробітників та
студентів Університету.
 Набір сервісів, які університет пропонує
членам своєї спільноти для управління та
розповсюдження
цифрових
матеріалів,
створених інституцією чи її співробітниками.



Slide 11

Інституційний

репозитарій

 Створюює нову модель наукової комунікації .
 Забезпечує середовище, що дозволяє науковим
підрозділам
університету,
аспірантам,
докторантам,
співробітникам та студентам легко розміщувати наукові
дослідження в електронній формі у надійний та добре
організований архів .
 Надають Вільний доступ до результатів наукової роботи
та досліджень
університету, розширює аудиторію їх
користувачів
(науковців,
студентів,
викладачів,
інформаційних працівників України та світу).
 Створюють реальні показники якості, підвищують
наукову, соціальну та економічну значимість наукових
досліджень - статус університету (підвищують рейтинг,
авторитет та престиж університету).


Slide 12

ЗАГАЛЬНІ
РОЗМІЩЕННЯ

ПРИНЦИПИ
МАТЕРІАЛІВ

 Робота повинна бути повністю чи частково створена чи
фінансована університетом, його вченим, співробітником
чи студентом (за рекомендацією).
 Робота має науковий, освітній чи дослідницький зміст.
 Робота має бути завершеною
та готовою до
розповсюдження.
 Робота має бути в цифровій формі в одному з форматів,
рекомендованих в Політиці репозитарію відносно форматів.
 Публікації розміщуються в Інституційному Репозитарії
на довготривале зберігання.
 Автори,
які
володіють
авторськими
правами
ДОБРОВІЛЬНО та ПРАВОМІРНО передають університету
ПРАВА НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
роботи через Інституційний Репозитарій.
 Автор ЗБЕРІГАЄ за собою права на всі роботи, що
розміщені в Інституційному Репозитарії.


Slide 13

Що можна самоархівувати?
 Препринти
 Постпринти
 Статті
 Звіти

 Методичні та навчальні матеріали
 Матеріали конференцій
 Презентації
 Студентські дипломні та курсові роботи
 Бібліографічні видання
 Автореферати дисертацій
 Аудіо- та відео-файли


Slide 14

Dspace
http://www.dspace.org/

Програмне забезпечення для
цифрових репозитаріїв з
відкритим кодом
(Бібліотека Массачусетського інституту
технологій)


Slide 15

Приклад головної сторінки
веб-сайту інституційного репозитарію


Slide 16

Приклад структури
інституційного репозитарію


Slide 17

Приклад пошукової системи
інституційного репозитарію


Slide 18

Приклад перегляду матеріалів
електронного архіву


Slide 19

 Дякуємо за увагу !