Владислав Городецький Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився 23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі Шолудьках на березі Південного Бугу. Середню освіту Лешек.

Download Report

Transcript Владислав Городецький Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився 23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі Шолудьках на березі Південного Бугу. Середню освіту Лешек.

Slide 1

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 2

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 3

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 4

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 5

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 6

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 7

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 8

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 9

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 10

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 11

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 12

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 13

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 14

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 15

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 16

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 17

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 18

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 19

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 20

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 21

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 22

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 23

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 24

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 25

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 26

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 27

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 28

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 29

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.


Slide 30

Владислав Городецький

Лешек Дезидерій Владислав Городецький народився
23 травня 1863 року у родинному маєтку в селі
Шолудьках на березі Південного Бугу.
Середню освіту Лешек здобув в одеському
реальному училищі при євангелічній
лютеранській церкві св. Павла.
У серпні 1884 р. В. Городецький пішов вчитися до
додаткового класу того ж училища.
Вищу освіту майбутній архітектор здобув у
Петербурзькій академії мистецтв

Одна з перших відомих його праць у Києві,
пов’язана - з мисливством. Сажковий
павільйон і мисливський тир у садибі
Київського відділу Імператорського
товариства правильного полювання.
Споруди були дерев’яними, згодом їх
змінили новими – теж за проектом В.
Городецького, тоді вже відомого
архітектора.

Музей старовини і мистецтв (нині Національний
художній музей) у стилі класицизму.

Костьол
св. Миколая у
рафінованих
формах готики

Сучасний вигляд
“Будинку з химерами”

Внутрішній інтер’єр “Будинку з химерами”

Караїмська кенаса

У 1902-1903 рр. В. Городецький проектував і
керував будівництвом прибуткового будинку
страхового товариства «Росія» на розі
Хрещатика і Прорізної вулиці. Але він майже був
зруйнований під час тимчасової окупації міста
фашистами в 1941 р.

Прибутковий будинок І. Кімаєра
(спільно з архітектором М. Клугом,
вул. Городецького, 13)

Маєток С. Ф. Мерінга

В 1904 р., після повернення з чергової
подорожі, ним був споруджений
мавзолей графів Потоцьких у с. Печері
на Поділлі, на замовлення Костянтина
та Еніни Потоцьких.

Тривалий час Владислав Городецький працював для
російських дворян Балашових, які мали величезні маєтності
на Поділлі.
У с. Шпикові діяла одна з перших на Поділлі цукроварень,
побудована Свейковським ще у 1844 р. Саме цей завод та
будинок управителя Шпиківськими маєтками проектував В.
Городецький. На жаль кілька років тому завод був
зруйнований, а будинок управителя, споруджений у формах
еклектики, з певним перегуком з архітектурою будинків
шпиківаського замку знаходиться в дуже занедбаному стані.

Заповітна мрія
Городецькогомисливця
здійснилась у 19111912 роках, коли
він брав участь в
африканському
сафарі– після чого
написав книгу
спогадів - «У
джунглях Африки»,
яка стала
справжньою
знахідкою для
бібліографів.

Після переїзду В. Городецького до
Польщі

Він реставрував палац у Вишнівцю,
пошкоджений під час світової війни і
визвольних змагань в Україні.

У 1928 р. В. Городецький переїздить
до Ірану….

За проектом В. Городецкого 1929 р. вперше
споруджено залізничний вокзал у Тегерані.

Палац Шаха в Тегерані

3 січня 1930 р. Лєшек Дезідерій Владислав
Городецький, не витримавши серцевого
нападу, помер.

Вулиця у самому
центрі Києва,
забудована 100 років
тому архітектором
Городецьким, зараз
носить його ім’я. А
поруч, за столиком
на тротуарі у Пасажі
віднедавна п’є каву
бронзовий
Владислав
Городецький.

Памятник В. Городецькому в Немирові

Отож, людина живе, допоки її згадують.
Архітектор В. Городецький нагадує про себе
своїми творами. Він живе в Україні, Польщі,
Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.
Архітектурна спадщина В. Городецького – яскраве
творче явище в історії архітектури, за якими
стоїть яскрава особистість. Велич споруд
талановитого зодчого не перестає викликати
подив і захоплення нових поколінь. Але
найтепліша згадка про славетного киянина
завжди житиме на його батьківщині – в Україні.