Поглиблення знань про морфологічну будову слова Матеріал підготовлений учителем української мови та літератури Донецького технічного ліцею Тараненко Тамарою Іванівною Зміст 1.
Download ReportTranscript Поглиблення знань про морфологічну будову слова Матеріал підготовлений учителем української мови та літератури Донецького технічного ліцею Тараненко Тамарою Іванівною Зміст 1.
Slide 1
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 2
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 3
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 4
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 5
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 6
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 7
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 8
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 9
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 10
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 11
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 12
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 13
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 14
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 15
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 16
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 17
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 18
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 19
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 20
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 21
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 22
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 23
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 24
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 25
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 26
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 27
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 28
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 29
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 30
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 31
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 32
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 33
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 34
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 35
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 36
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 37
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 38
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 39
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 2
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 3
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 4
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 5
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 6
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 7
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 8
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 9
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 10
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 11
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 12
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 13
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 14
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 15
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 16
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 17
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 18
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 19
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 20
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 21
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 22
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 23
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 24
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 25
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 26
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 27
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 28
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 29
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 30
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 31
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 32
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 33
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 34
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 35
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 36
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 37
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 38
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис
Slide 39
Поглиблення знань
про морфологічну
будову слова
Матеріал підготовлений
учителем української мови
та літератури
Донецького технічного ліцею
Тараненко Тамарою Іванівною
Зміст
1. Морфологічна будова слова.
Творення слів.
Основні орфограми в коренях, префіксах,
суфіксах.
Стилістичні засоби словотвору.
2. Завдання з блоку.
3. Самоперевірка. Самооцінка.
Опорний конспект
Морфема – найменша значуща
частина слова.
•З яких значущих частин
може складатися слово?
•Що називається коренем слова,
префіксом, суфіксом?
Корінь – це головна значуща частина
слова. У ньому міститься те
спільне значення, яке є у всіх
спільнокореневих словах.
Префікс – це значуща частина слова,
яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів.
Суфікс – це значуща частина слова,
яка стоїть після кореня
й служить для утворення слів.
У чому відмінність між різними
формами того самого слова й
однокореневими словами?
ВІДПОВІДЬ:
у різних формах того самого слова
змінюється лише граматичне
значення слова,
а в однокореневих – і граматичне,
і лексичне
Книга – книжкова, книгою, у книзі,
книгарня.
Книга, книгою,
у книзі – це форми слова.
Книга, книжкова,
книгарня – спільнокореневі слова.
Яка послідовність розбору слова за будовою?
Порядок розбору слова за будовою
1.Закінчення, його значення.
2.Основа.
3.Корінь. Спільнокореневі слова(одне-два).
4.Префікс, добір одного-двох слів із тим
самим префіксом; значення префікса.
(якщо можливе).
5.Суфікс, добір одного-двох слів із тим
самим суфіксом; значення суфікса(якщо
можливе).
Зразок усного розбору
Прикордонний(стовп) –
у цьому слові закінчення – ий; воно вказує, що це
прикметник чоловічого роду в Н. в. однини.
Основа – прикордонн-, куди входять префікс, корінь і
суфікс.
Корінь – кордон- , спільнокореневі слова –
прикордонник, закордонний.
Префікс при- має такі значення: наближеності до
чогось, вживається у словах приміський,
прибалтійський.
Суфікс –н- має значення відношення до чогось, він є у
словах сніжний, зелений.
Зразок письмового розбору
Засніжений – сніг , підсніжники.
Що таке словотвір?
Словотвір – розділ науки про мову,
який вивчає способи творення слів.
Способи словотворення
Морфологічні
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксально
-суфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Неморфологічні
Морфологічно
-синтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
Основні орфограми
1. Ненаголошені [е],[и]та[о], які не перевіряються
наголосом.
-Пишемо [е],якщо при змінюванні неясний звук
випадає або чергується з і в закритому складі (вітервітру, камінь-каменя; але згинати-зігну,починатипочну, проривати-прорву.
-Пишемо [е] в сполученнях –ере-,-еле- (берег,
стерегти, пелена; але на межі кореня й суфікса
можливо –ере-, -ели-:величезний.
-Пишемо [и] в сполученнях –ри-,-ли- (бриніти, гриміти,
дрижали, глитати).
-Пишемо о, и, якщо при змінюванні в наступному
складі немає наголошеного, у чи і (поріг-поро’га,
кожу’х-кожуши’на).
М'який знак пишеться:
-на позначення м’якості приголосних
[д’],[т’],[з’],[с’],[н’],[у’],[дз’] в кінці і в середині
слова
перед твердим приголосним (знань, сердець,
батько, боротьба);
-після букви л перед наступним м’яким
(сільський; учительський);
-у суфіксах –ськ-,-зьк-,-цьк- (ризький,
селянський, козацький)
-в словах іншомовного походження після
[д’],[т’],[з’],[с’],[л’],[н’] перед ї,йо,я,ю,є, які
позначають два звуки (Нью-Йорк, портьєра,
мільярд).
М’який знак не пишеться:
1. Після букв б,п,в,м,ф: кров, степ,
2. Після букв ж,ч,ш,щ: піч, облич, дощ.
3. Після букви р в кінці складу: чотирма, Харків,
воротар. Виняток: М. Горький
4. Після букв, що позначають м’які приголосні
(крім [л’]) перед м’якими, шиплячими(ж,ч,ш,щ)
та суфіксом –ств(о) - : танці, безбатченко, інший,
панство, Гринчишин. Винятки: тьмяний, різьбяр;
дієслова, що закінчуються на м’який приголосний зі
зворотнім афіксом –ся(сь)-: дивиться, робиться.
5. У словах іншомовного походження перед я,ю, що
позначають звуки [а],[у] після м’якого приголосного:
дюна, ілюзія, мадяр.
Апостроф пишеться:
1.Після букв б,п,в,м,ф, коли перед ними немає іншого
приголосного, крім р, що належить до кореня: в’юн,
здоров’я, розв’язати.
2.Піся р в кінці складу: бур’ян, пір’я, кар’єра, якщо у
вимові чується звук [й].
3.Після губних (б,п,в,м,ф), шиплячих (ж,ч,ш,щ) та г,к,х
в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]:
комп’ютер, п’єдестал, Руж’є. Після префіксів та
першої частини складних слів, які закінчуються на
приголосний: без’язикий, під’юджувати, двох’ярусний,
ін’єкція.
Не пишеться:
1.Після б,п,в,м,ф, коли перед ними стоїть ще один
приголосний, що належить до кореня (крім р): свято,
мавпячий.
2.Після р, коли букви я,ю,є позначають м’якість звука
[р]: буряк, борються.
3.Після губних, шиплячих, г,к,х та р в іншомовних
словах, коли я,ю,є позначають м’якість попереднього
приголосного: бюджет, кювет, пюре.
Орфограми:
1. Букви е,и,о, що позначають ненаголошені голосні в
коренях слів. Приклади: середа, запитати, чекати,
лопух, голубка.
2. Букви е-о після ж,ч,ш. Приклади: пшениця,
червоний, жебоніти.
3. Букви о-і, е-і, є-ї в коренях слів. Приклади: гонецьгінця, восени-осінь, Київ-Києва.
4. Букви и-і після ж,ч,ш,дж та г,к,х. Приклади:
Житомир, Чиряк, шинеля, кипіти, гиготіти, шкільнийшкола.
5. Букви е-и в коренях дієслів. Приклади: Беру-збирати,
стелю-застилати.
6. Букви е-і в коренях дієслів. Приклади: местивимітати, летіти-літати.
7.Букви о-а в коренях дієслів. Приклади: допомогтидопомагати,
8.Подвоєні букви в коренях слів. Приклади: знання,
тінню, ллє.
9.Букви и-і в словах іншомовного походження.
Приклади: дисципліна, силос, міліція.
10.Одна-дві букви в словах іншомовного походження.
Приклади: ванна,нетто, шосе.
11.Букви, що позначають уподібнені звуки. Приклади:
легко, вокзал
12.Букви, що позначають спрощення в групах
приголосних. Приклади: тижневий, радісний,
шістнадцять.
Завдання з блоку
1. Пригадайте основні способи словотворення, доберіть приклади.
2. У кожній групі слів визначте і запишіть окремо спільнокореневі слова і
форми того ж самого слова.
Диво, дивний дивіденд, дивізія, диверсія, дивовища, дива, дивак, диван.
Читати, читач, читачі, читання, читець, читальний, читачка.
Дзвін, передзвін, дзвінкий, дзвону, дзвінки, дзвінка, дзвіниця, дзвеніти,
дзвенькотіти.
3. Доберіть до поданих слів їх форми і спільнокореневі слова: Київ, новий,
сім, жовтий, глядач.
Чим різняться між собою дібрані вами спільнокореневі слова і форми
того самого слова? Яким частинам мови вони є?
4. Корінь-це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса й префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне
значення слова, спільна частина спільнокореневих слів;
в) основна змінювана частина слова, що несе в собі провідне граматичне
і лексичне значення;
5. Знайдіть слово, яке правильно поділене для переносу:
а) поз-на-йо-мив-ся;
б) прий-шов;
в) ра-діс-ний;
г) прик-ра-си;
6. Запишіть сім слів з префіксами роз-, без7. Наведіть приклади слів (8 прикладів), утворені безафіксиним способом.
8. Записати словосполучення, вставляючи на місці крапок Н або НН,
позначити місце наголосу у словах.
Незрівня…а краса, страш…ий голос несказ….а радість незаверше…а
повість незбагне…а вірність, незапрограмова…а перерва, непрочита…а
книга, блаже…ий погляд, незчисле..і скарби.
9. У поданих словах виділити суфікс:
Учитель, мислитель, кравець, хлопець, кип’ятильник, київський,
харківський, ризький, козацький, вірненький,малюсінький.
10. Розібрати слова за будовою.
Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Вставити пропущені букви.
Ж…ття, ж..нка, ч…стий, ч..ткість, к…льце,х..жий, ч…плятись,
розч…сувати, ч…сленний, х…ст, ч…льний, щ…рість, щ..тка. ч…ж,
к…сляк, вик…нути.
12. Вставити , де потрібно, апостроф:
П…тдесят, повітр…ний, медв…яний, з…ясований, подвір…я, під…їзд,
тьм…яний, мавп..ячий, в…юн, р…ясний
13. Вибрати потрібний префікс пре- ,при- чи прі-.
В задумі світлий і пр…красний степ спочива на ковилі(б. Мозолевський)
З глибини лісу повіває пр…в’ялим листом валер’яни.(М.Стельмах)
Пр…гнута димом до неба ,стояла на якорі хата(О. Гордійчук) Дивлюся,
вдивляюся в глибину своїх очей і огортає мене пр…чиста ніжність.
(Я. Камінецький) Білий голуб стомлено пр…сів, щось розповів журбі
густого жита. (А Листопад) Пр…дивний сон пр…снивсь мені учора. Пилом
золотим у чорних пр…рвах зорі.(А. Казка) Пр..вітний вогник, але що в
ньому, як на безлюдді сяє він? Пр… красне слово, але що в ньому, як не
від серця йде воно? (В. Мисик)
14. Слова з А та О в коренях записати в дві колонки.
К…чан, к…зак, к…жан, б..гатир, с…лдат, г…рячий, п…ганий, г..нчар,
х…зяйство, допом…гати, вих…пити, х…пати, к…тити, к…тати.
15. Від поданих слів утворити спільнокореневі за допомогою префіксів
пре-, при-.
Добрий, дужий, сісти, писати, в`ялити, широкий, їхати, гарний, міряти
16. Від поданих слів утворить слова з префіксом з-, (зі-, с-).
Творити, писати, робити, гріти, шити, фотографувати, мити, клеїти, ліпити,
чесати, косити, йти.
17. Від поданих слів утворити прикметники за допомогою суфікса –ов, -ев (-єв).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, вишня, клен, алюміній, магній, плащ.
18. Вставити пропущені букви . Від поданих в дужках імен утворити
по батькові, виділити суфікси.
У боро…ьбі проти суперників, пр…бічників Польщі та Росії, Петро (Дорофій)
Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..режної
України (з підручника). Гет..ман Іван (Ілля) Скоропадський зв..рнувся до царя
зі скаргою на самоуправство Меншикова та з проханням вивести з України
царс..кі війс..ка, на що самодерж..ць відповів указом про запровадження
Малоросійс..кої колегії. Не витр..мавши такої напруги , гетьман помер у
Глухові, перед смертю пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом.
(з підруч. ) До Павла ( Леонтій ) Полуботка Петро завжди ставився з
підозрою, вважаючи, що з нього „може вийти другий Мазепа”.
(За М. Василенком .)
19. Знайти і записати до кожного слова пару, тобто слово, від якого утворене
дане.
Кобзар, даль, сінокіс, землетрус, осінній, праліс, зелень, запічок.
20. Визначити суфікси. Якого стилістичного забарвлення вони надають
словам .
Спи ж, моя доненько! Спи, моя зоренька! ( Олена Пчілка ) Долоньки
теплі, пахне чубчик літом, немов проміння, оченята світлі. Любові квітка і
життя зернина – моя дитина ( Л. Косило ). Стомився вітерець –
розхристаний хлопчисько. ( М. Косякевич. ) Ой вуличко та й широкая,
чом травичка невисокая? Бо хлопчища побродили, парубища
походили великими та й ножищами, подертими постолищами,
рядняними онучищами! ( Нар. твор. )
Відповіді
1. Морфологічні:
Неморфологічні:
Безафіксний
Складання основ
Афіксальні
Префіксальний
Префіксальносуфіксальний
Постфіксальний
Суфіксальний
Морфологічносинтаксичний
Лексикосинтаксичний
(злиття
сполучень
слів водне
слово)
Лексико-сематичний
(Переосмислення
існуючих слів)
2. Форми слова: диво-дивом-дива(ім.)
Спільнокореневі слова: диво(ім.)-дивний (прик.), дивовища(ім.), дивак(ім.)
Форми слова: читач- читачі(ім.)
Спільнокореневі: читати(дієс.) , читач(ім.), читання(ім.),читець(ім.), читальний
(прик.), читачка(ім.).
Форми слова: дзвін-двону (ім.)
Спільнокореневі: дзвін(ім.), передзвін(ім.), дзвінкий(прик.), дзвінки(ім.),
Дзвінко(прис.), дзвіниця(ім.), дзвеніти(дієс.), дзвінкотіти (дієс.).
3. Форми слова: Київ-Києва(ім.), Києвом(ім.)
Спільнокореневі: Київ(ім.), київський (прик.), киянка (ім.), по-київськи (прис.)
Форми: новий-нового, новим(прик.)
Спільнокореневі: новий (прик.), новизна (ім.), по-новому (прис.)
Форми: сім, семи, сьома.
Спільнокореневі: сім (чис.), по-сьоме (прис.), семеро (чис.)
Форми: жовтий-жовтим (прик.), жовтого (прик.)
Спільнокореневі: жовтий(прик.)-жовтина(ім.), пожовкле(дієприк.), жовтіти(діес.)
Форми: глядач-глядача, глядачем(ім.)
Спільнокореневі: глядач(ім.), глядіти(діес), оглядати(діес.)
4. а)
5. в)
6. Безрадісний, безробіття, бездоріжжя, розклеїти, розсадити, розформувати,
Розсудливий.
7. Чистота- чистий; глянути – глянь; синюватий-синій; гордитися-гордий;
Підсніжник-сніг; написаний-писати; лісник-ліс; веселість-веселий.
8. Незрівнянна, страшенний, несказанна; незавершена, незбагненна,
незапрограмована, непрочитана, блаженний, незчисленні.
9. Учитель, мислитель(суф–ель), кравець, хлопець(суф-ець), кип’ятильник(суф
–, и,ль,ник), київський, харківський, ризький, козацький(суф-ськ,-зьк,-цьк),
вірненький, малюсінький(суф-еньк,-юсіньк).
10. Розмальований, безжурно, примирення, прірва, захист, гідність, багато,
допомагати.
11. Життя, жінка, чистий, чіткість, кільце, хижий, чіплятися, розчісувати,
численний, хист, чільний, щирість, щітка, чиж, кисляк, викинути.
12. П’ятдесят, повітряний, медвяний, з’ясований, подвір’я, присвята, від’їзд,
сузір’я, тьмяний, мавпячий, в’юн, рясний.
13. Прекрасний, прив’яленим, припнута, пречиста, присів, предивний,
приснивсь, прірвах, привітний, прекрасне.
14. А:
Качан
Кажан
Багатир(багатий)
Гарячий
Хазяйство
Допомагати
Хапати
катати
О:
Козак
Богатир(велетень)
Солдат
Поганий
Гончар
Вихопити
Котити
15. Предобрий, предужий, присісти, приписати, прив’ялити, преширокий,
приїхати, прегарний, приміряти.
16. Створити, списати, зробити, зігріти, зшити, сфотографувати, змогти,
склеїти, зліпити, зчесати, скосити, зійти.
17. Ромашковий, волошковий, грушевий, яблуневий, вишневий, кленовий,
алюмінієвий, магнієвий, плащовий.
18. У боротьбі, прибічників, Дорофійович, Правобережної, гетьман, Ілліч,
звернувся, царські війська, самодержавець, малоросійської, не витримавши,
призначивши, Леонтійовича.
19. Кобзар ‹— кобза, осінній ‹— осінь, праліс ‹— ліс, запічок ‹— піч, зелень
‹— зелений, даль ‹— дальній, сінокіс ‹— сіно косити, землетрус ‹— землю
трусити.
20. Суфікси –еньк- , -оньк- , - значення пестливості.
-чик- значення – зменшення;
-енят- пестливості.
-ець- - зменшення
-иськ- зменшення
-ичк- пестливості
-ичк- пестливості
-шу- згрубілості
Тестові
завдання
1– варіант
1. У самостійних повнозначних словах можна виділити:
а) – декілька повнозначних частин;
б) – дві частини: лексичну і граматичну;
в) – основу слова й закінчення.
Відповідь: в).
2. Найменші мовні одиниці:
а) звуки;
б) лексеми;
в) афікси.
Відповідь: а).
3. Визначте спосіб словотворення поданих слів:
а) червоний – червень, зелений – зелень, відлітати – відліт;
б) бити – битися, читати – читається, милувати – милується;
в) працю любити – працелюбний, карі очі – кароокий, сталь плавити –
сталеплавний.
Відповідь: а) – безафіксний;
б) – суфіксальний;
в) – складання основ.
4. Вставте, де потрібно, пропущені літери:
низ...кий, козац...кий, людс...кість, по-париз...кому,
по-батьківс...ки, нічен...ка, дон..ка, малесен...кий,
тонісін...кий, малюсін...кий, буд..., здаст...ся, повернет...ся,
стан... .
Відповідь: низький, козацький, людськість, по-паризькому,
по-батьківськи, ніченька, донька, малесенький,
тонісінький, малюсінький, будь, здасться, повернеться,
стань.
5. Провідміняйте числівник:
дві цілих і чотири п’ятих.
Відповідь: Н. дві цілих і чотири п’ятих;
Р. двох цілих і чотирьох п’ятих;
Д. двом цілим і чотирьом п’ятим;
З. дві цілих і чотири п’ятих;
О. двома цілими і чотирма п’ятими;
М. на двох цілих ічотирьох п’ятих.
6. Заповніть таблицю поданими прикладами відповідно:
Складні слова можуть писатися
Разом
Через дефіс
Паро/плав, гори/цвіт, семи/річка, красно/пис, чорно/зем, водо/воз,
праце/люб, кіно/зал, газо/провід, авто/база, пів/аркуша, пів/яблука,
пів/зошита, п’яти/кутник, шести/годинний, дев’яти/поверховий,
соц/страх, міськ/рада; школа/інтернат, українсько/німецькі, пів/Європи,
пів/Харкова, синій/синій, часто/густо, більш/менш, хліб/сіль, день/два,
Газ/21.
Відповідь:
Разом
Пароплав
Горицвіт
Семирічка
Краснопис
Чорнозем
Водовоз
Працелюб
Кінозал
Газопровід
Автобаза
Піваркуша
Пів’яблука
Півзошита
П’ятикутник
Шестигодинний
Дев'ятиповерховий
Соцстрах
Міськрада
Через дефіс
Школа-інтернат
Українсько-німецькі
Пів-Європи
Пів-Харкова
Синій-синій
Часто-густо
Більш-менш
Хліб-сіль
День-два
Газ-21
2 Варіант
1.Основа слова – це:
а) частина змінного слова без закінчення;
б) слово та його змінні форми;
в) основа слова та його закінчення.
Відповідь: а)
2.Корінь – це:
а) частина слова, що приєднується до суфікса і префікса;
б) основна стрижнева частина слова, що виражає загальне лексичне значення
слова, спільна частина споріднених слів;
в) основна змінювана частина слова, яка несе в собі провідне граматичне і
лексичне значення. Без кореня слово не існує.
Відповідь: б)
3.Префіксальний спосіб словотворення:
а) приєднується декілька префіксів та суфіксів;
б) варіант, коли нове слово належить до тієї частини мови, що й первинне;
в) префікс приєднується до первісного, уже існуючого слова.
Відповідь: в)
4.Визначити певне значення, яке творять подані суфікси. Наведіть приклади.
Суфікс –ник
Суфікс –к
Відповідь: Суфікс –ник (буфет-буфетник, ракета-ракетник) утворюють назви
чоловічого роду за професією.
Суфікс –к (учителька, авторка, доярка) утворюють назви жіночого роду
за професією.
5.Цим способом утворюються іменники, прикметники, займенники, дієслова,
прислівники:
а) утворення абревіатур;
б) безафіксний спосіб;
в) префіксальний спосіб.
Відповідь: а), в)
6.Визначити правильне написання поданих слів:
Білий/білий, чорно/бривий, тихо/тихо, зроду/віку, тишком/нишком, великий/
/превеликий, з давніх/давен, сила/силенна, вічно/зелений, радий/радісінький,
(з) діда/прадіда, день/другий, гей/гей.
Відповідь: Білий-білий, чорнобривий, тихо-тихо, зроду-віку, тишком-нишком,
великий-превеликий, з давніх-давен, сила-силенна, вічнозелений,
радий-радісінький, з діда-прадіда, день-другий, гей-гей.
7.Заповніть таблицю „Правопис складних слів з частинами одно -, двох-”,
навести по три приклади
Відповідь:
Після голосного:
одноповерховий,
одноденний,
триповерховий.
Після приголосного:
двохактний,
трьохелементний,
чотирьохопорний.
8.Розкрийте дужки:
Пів(Азії), пів(вагона), пів(аркуша), пів(яблука), пів(Харкова), пів(Києва),
пів(огірка), пів(місяця), пів(ящика), пів(відра).
Відповідь: Пів-Азії, піввагона, піваркуша, пів`яблука, пів-Харкова, півКиєва, півогірка, півмісяця, пів`ящика, піввідра.
9.Доберіть до поданих прикладів подвоєння приголосних відповідні правила:
а) роззброїти, оббити, ззаду, відділ;
б) військкомат (військовий комітет), юннат(юний натураліст);
в) осінній, кінник, денний;
г) розрісся, нісся.
Відповідь: а) префікс+корінь;
б) у складноскорочених словах на межі їх частин;
в) кореня, що закінчується на Н і суфікса, що починаєтоься на Н;
г) основи дієслова минулого часу, що закінчується на С та суфікс С.
10.Наведені слова поставте у формі М.в. і запишіть їх:
Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
Відповідь: Н. Ріка, вухо, подруга, ніж, дорога.
М. в ріці, у вусі, на подрузі, на ножі, в дорозі.
11.Перекладіть словосполучення українською мовою:
Ссыпать зерно, сшить платье, сорвать цветок, собирать коллекцию,
снять полотенце, съесть обед.
Відповідь: Зсипати зерно, зшити сукню, зірвати квітку, збирати колекцію,
зняти рушник, з’їсти обід.
12. Наведіть 9 прикладів з префіксами пре-, при-, прі-:
Відповідь: Премудрий, прекрасний, пречистий, прийти, прикрасити, присісти,
прірва, прізвисько, прізвище.
Ти склав іспит,
МОЛОДЕЦЬ,
працюй далі…
Комп'ютерний дизайн:
Косенко Ірина Сергіївна
Головко Роман
Савченко Денис