Slide 1

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 2

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 3

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 4

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 5

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 6

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 7

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 8

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 9

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 10

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 11

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 12

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 13

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 14

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 15

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 16

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 17

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 18

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 19

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 20

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 21

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 22

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 23

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 24

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 25

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 26

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 27

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 28

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 29

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 30

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 31

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 32

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 33

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 34

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 35

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 36

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 37

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 38

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 39

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 40

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 41

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 42

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 43

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 44

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 45

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 46

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 47

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 48

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 49

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 50

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 51

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)


Slide 52

Українські
методики
музичного
виховання

Етнопедагогіка

Знання пісень
передавалося найчастіше
через одне покоління –
від бабусі й дідуся до внуків
Діти переймали пісні також і
від своїх батьків,
від інших дорослих і дітей

Музичні інструменти
опановувалися дітьми
здебільшого самотужки
У карпатських сільських капелах
- від простішого інструмента
до складнішого:
бубон → басоля → “втора” →
перша скрипка

Фахова освіта

М.Ділецький
«Граматика

музикальна»

- перший у Східній Європі
трактат, в якому викладено
основи музичної теорії та
композиції,
дано цінні настанови
як вчити дітей співу з нот

Г.Сковорода
Здобувши звання
придворного уставщика
(вчителя співу та диригента),

навчав своїх заможних,
зрусифікованих учнів
українських народних пісень

Українські пісні покладено
в основу підручника
Миколи Леонтовича

Українські пісні у щораз
складніших аранжуваннях
подано у підручнику
Філарета Колесси

Українські дитячі пісні,
таночки, хороводи,
ігри зі співом основа книги
Василя Верховинця
«Весняночка»

Спів з нот

Релятивне

сольфеджування:
– по щаблях ладу
– по інтервалах

(ступенях ладу)

Абсолютне:
– пам’ятаючи висоту
кожного звуку

1929 р.

С.Людкевич
проект перейменування
сольмізаційно-релятивних
складів Гвідо Аретинського
ut re mi fa sol la

то ре ме фа до ля се то

то ніка ре ме діанта фа
до мінанта ля се мітоніум то ніка
Хроматизація релятивних складів:

то ті ре рі ме фа фі
до ді ля лі се то
↓ то се су ля лу до ду
фа ме му ре ру то
↑

В.Куфлюк
село Видинів, Снятинський р-н,
Івано-Франківська обл.
Єдиний у світовій практиці випадок,
коли вчитель загальноосвітньої школи
за допомогою придуманих ним
поспівок формував у дітей
абсолютний слух

О.Цалай-Якименко
Я.Михайлюк

Спів тетрахордів
( “малих ладів” )
мажорного,
мінорного,
фригійського,
гармонічного тощо

…привчає учнів одночасно
“бачити” й “чути” в нотному запису
і абсолютне, і відносне.

Навик вслухання в комбінований
тон - стає запорукою чистого
інтонування гармонічної вертикалі
(в ансамблі, в хорі, в оркестрі)

Львівський ОІППО:

Підібрано
пісніеталони
щаблів ладу
та інтервалів

Львівський ОІППО:

Запропоновано скорочені назви
звуків, клавішів, нот
↑

до ді ре рі мі фа фі
зо зі ля лі сі до
↓ до сі су ля лу зо зу
фа мі му ре ру до

Львівський ОІППО:

На основі скорочених назв нот
укладено

Українські сольфеджійні забави
та Українські молитовні унісони
– засоби прискореного розвитку
музичного слуху дітей

Сольфеджуємо слова
Ля
1. Ляля цяця. Няня Яся.
2. Пляж, м’яч, лящ, язь.
3. Ґлянц, бязь, п’яльця, п’ясть.
4. Сяй, стяг! Всяк, шлях, пря.
5. Мяв, дряп, брязь, ляск, хряск.
Ля зо
6. Глянь, князь. Сяяння, янголя.
7. Прясло, м’яло, коряк, рядно.
8. Зв’язок, сотня, шолом, зброя.
9. Вояк, човняр, яхонт, колодязь.
10. Повноводдя, повноголосся.

(із Українські сольфеджійні забави)

Ця ляля пряля.
Яр, ряст, зяб, кряж.
Як, ягня, в’яз, в’язь.
Дяк, п’ядь, ряд, цвях.

Сонях, йод, ось няньо, я Оля.
Голос, дядько, рояль, погляд.
Ядро, зоря, осоння, осяяння.
Сонячно, рясно, одяг, зять.
Голярня, голяр, повстяр.

Ля фа
11. Княжа клятва, рать, завзяття, яса, край. Ляк, кляття, каяття.
12. Янтар, яшма, агат, алмаз. Яхта, п’явка, п’ята, гарячка, набряк.
13. Альтана, лялька, лялькар, бляха, бляхар, паламар, паламарня.
14. Самарянка, сап’ян, пряжка…
І так далі.

Сольфеджуємо молитви

Богоро - ди - це

рі - є,

ра - ду - йся,

Господь з Т о б о - ю,

Ти між жонами

Ти

Ді - во,

народи - ла

і

благословен

Спаса

(із Українські молитовні унісони)

душ

Благода - тна Ма -

благословенна

плід

наших.

ло - на Тво-го,

бо

Музична грамота

Львівський ОІППО:

Удосконалено назви
складів ритму

та
.

ті ті

тукутуку

три ноти
(в тріолі)

Вживання tere-tere, ділі-дон
- не забезпечує якості прочитування ритмів

Львівський ОІППО:

Спрощено диригентські схеми

Львівський ОІППО

Створено систему музичних
навчальних малюнків

Інструментальне
музикування

Львівський ОІППО

Укладено два посібники:
«Школа гри на сопілці»,
«Основи гри на музичних
інструментах»
Вони допомагають радісно і легко
опановувати гру
на найрізноманітніших музичних
інструментах

Слухання музики

Львівський ОІППО

Зацікавити твором допомагає
дерево музичних жанрів

Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики

Таблиця життєвого досвіду
допомагає пізнати
зміст музики

Львівський ОІППО

Посібник

«Ключ до слухання музики»
композитора В.Ольшевського

сприяє
достатньо достовірному
прочитанню
образного змісту будь-якого
музичного твору

Василь Сухомлинський:
Я підбирав для слухання мелодії, в яких у
яскравих образах, зрозумілих дітям,
передано те, що вони чують навколо себе:
щебетання пташок, шелестіння листя,
гуркотіння грому, дзюрчання струмка,
завивання вітру…
При цьому я оберігав дітей від надміру
вражень, бо, повторюю, велика кількість
музичних образів шкідлива для дітей;
вона може викликати сум’яття, а потім і
зовсім притупити емоційну чутливість.

Музика – могутнє джерело думки.
Без музичного виховання неможливий
повноцінний розумовий розвиток дитини.
Музика - уява - фантазія - казка - творчість
– така доріжка, йдучи якою, дитина
розвиває свої духовні сили.
«Серце

віддаю дітям»

Шалва Амонашвілі:

Василь Олександрович
Сухомлинський –
найвидатніший педагог
ХХ століття

Висновок 1
Українські методики музичного
виховання
- активно розвивають творчий
потенціал дитини;
- не вимагають значних часових і
фінансових затрат;
- добре поєднуються із системами
Золтана Кодая, Карла Орфа, Шинічі
Сузукі

Висновок 2
Досвід музично-виховної роботи
Василя Сухомлинського,
його прекрасні музичні казки,
плюс розробки В.Верховинця,
В.Куфлюка, О.Цалай та ін.
є в сумарному поєднанні новою,
сучасною, світового рівня
музичною педагогікою

Дякую за увагу
Роман Дверій
ел.пошта: [email protected]
моб.тел.: 066. 21-40-510
матеріали для вчителів в інтернеті:
dverij.lviv.name, sopilka.ho.ua

Найважче доводити
очевидні речі
Кун Фу-цзи (Конфуцій)