Transcript Державний снандарт педрада 2013 р

Бершадська
ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Засідання педагогічної ради
ТЕМА: «Формування
компетентностей учнів на
основі впровадження нового
Державного стандарту
базової та повної загальної
середньої освіти
МЕТА: Активізація роботи
педагогічного колективу навчального
закладу на визначення проблем та
шляхів щодо успішного впровадження
нового Державного стандарту базової
та повної загальної середньої освіти як
головного нормативного документу,
який регулює роботу навчального
закладу, державні вимоги до
освіченості учнів.
Основною особливістю нового Державного
стандарту є
орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на
досягнення компетентностей. Причому, якщо в
Державному стандарті базової та повної загальної
середньої освіти 2004 року було подано лише
перелік деяких компетентностей (формування
соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших
видів компетентностей учнів), то в новому стандарті
2011 року дається більш ґрунтовний перелік і
визначення основних понять компетентнісно
орієнтованого підходу, який визначається одним із
основних підходів до навчання, разом із діяльнісним
та особистісно-орієнтованим.
Новий Державний стандарт базової та повної
загальної середньої освіти виконує функцію
інструменту модернізації освіти:





забезпечує створення єдиного освітнього
простору;
посилює регламентуючу роль школи в системі
неперервної освіти;
забезпечує еквівалентність здобуття загальної
середньої освіти у різних формах;
приводить зміст шкільної освіти у відповідність з
потребами часу, завданнями розвитку країни;
створює умови для диференційованого навчання
Позитивними ознаками Стандарту є те, що:
в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх
галузей Державного стандарту початкової загальної
освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство»,
«Мистецтво», «Математика», «Природознавство»,
«Технології», «Здоров’я і фізична культура»;
 задекларовано перехід до компетентісного підходу, до
формування змісту освіти та особистісно
зорієнтованого навчального процесу;
 збережено чітке структурування, закладене в чинному
Державному стандарті базової та повної загальної
середньої освіти;
 удосконалено Базовий навчальний план;
 Стандарт складається з обов’язкового змісту освіти
певної галузі знань та державних вимог до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів.

Визначено кроки, які, за умови їх
практичного втілення, можуть
сприятливо вплинути на оновлення змісту
шкільної освіти

1. Модернізація змісту освіти.

2. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.

3. Особистісна орієнтація освіти, забезпечення варіативності і
свободи вибору в змісті освіти старшої школи.

4. Орієнтація на компетентісний підхід до змісту освіти,
формування готовності школярів застосовувати набуті знання,
уміння навички та способи діяльності у практичному житті.
Державний стандарт ґрунтується на
засадах особистісно-зорієнтованого,
компетентнісного і діяльнісного підходів, що
реалізовані в освітніх галузях і відображені в
результативних складових змісту базової і
повної загальної середньої освіти. При цьому
особистісно зорієнтований підхід до навчання
забезпечує розвиток академічних,
соціокультурних, соціально-психологічних та
інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід
сприяє формуванню ключових і предметних
компетентностей.
У цьому Державному стандарті введено та
розкрито значення таких понять як:










громадянська компетентність
діяльнісний підхід
загальнокультурна
компетентність
здоров’язбережувальна
компетентність
інформаційно-комунікаційна
компетентність
ключова компетентність
ключова компетенція
компетентнісний підхід
компетентність
компетенція










комунікативна компетентність
міжпредметна естетична
компетентність
міжпредметна компетентність
навчальна програма
особистісно зорієнтований підхід
предметна (галузева)
компетентність
предметна компетенція
предметна мистецька
компетентність
проектно-технологічна
компетентність
соціальна компетентність
Новий Державний стандарт базової та
повної загальної середньої освіти
складається із:
 загальної характеристики складових змісту
освіти;
 Базового навчального плану
загальноосвітніх навчальних закладів II—
III ступеня згідно з додатком 1
 державних вимог до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів згідно з
додатком 2.
Діяльнісний підхід - спрямованість
навчально-виховного процесу на
розвиток умінь і навичок особистості,
застосування на практиці здобутих
знань з різних навчальних предметів,
успішну адаптацію людини в соціумі,
професійну самореалізацію,
формування здібностей до колективної
діяльності та самоосвіти;
Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою,
засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Він
вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на відбір й
організацію діяльності учня, на активізацію і переведення його
в позицію суб’єкта пізнання, праці та спілкування, що в свою
чергу, передбачає вироблення умінь обирати мету, планувати
свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати,
контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати. При
розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність
вчителя і діяльність учнів (можливо утворивши для цього дві
колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має
переосмислити способи та методи передачі інформації,
наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення
матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно
замінити проектуванням власної організаційної, управлінської,
консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні
діяльності учнів важливим є детальне продумування,
передусім, факторів впливу на мотиваційну сферу.
Новий Державний стандарт включає такі
освітні галузі, як:







“Мови і літератури”,
“Суспільствознавство”,
“Мистецтво”,
“Математика”,
“Природознавство”,
“Технології”,
“Здоров’я і фізична культура”
зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом
відповідних освітніх галузей Державного стандарту
початкової загальної освіти.
Предметні (галузеві) компетентності
стосуються змісту конкретної освітньої
галузі чи предмета, і для їх опису
використовуються такі ключові поняття:
“знає і розуміє”, “уміє і застосовує”,
“виявляє ставлення і оцінює” тощо.
Освітня галузь «Мови і літератури»
Мета: Формування комунікативної і літературної компетенції, що
будується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних
навичках, світоглядних переконаннях тощо.
Мета: Розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої та літературної компетентності,
гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних
смаків і ціннісних орієнтацій.
Мовна лінія
Засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів
людини та формування мовних умінь і навичок.
У проектні програми з української мови зміщено акценти: важливим є не сам процес здобування знань і
формування вмінь і навичок, а й вміння учнів застосовувати їх у практичній щоденній діяльності. Передбачає
формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і
почуттів.
Мовленнєва лінія
Забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах
мовленнєвої діяльності.
Формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах
мовленнєвої діяльності, а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.
Соціокультурна лінія
Засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, норм,
які регулюють стосунки між поколіннями, статтями, націями, сприяють
естетичному і морально-етичному розвиткові.
Сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм,
що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і
морально-етичному розвиткові учнів.
Діяльнісна (стратегічна) лінія
Формування загально навчальних умінь і навичок, опанування стратегій,
що визначають мовленнєву діяльність, передусім спрямованих на
розвязання навчальних завдань і життєвих проблем
Сприяє формуваню діяльницької компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування
стратегіями, що визначають мовленєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на
виконання навчальних завдань і розвязання життєвих проблем; виховує в учнів потреби в удосконаленні
власної мовленнєвої культури пртягом усьго життя.
Складові літературного компонента Держстандарту
Аксіологічна, літературознавча, культорологічна.
Емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компоративна.
Компоративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних
засобів та ін.), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлених між ними звязків; зіставлення
оригінальних творів і україномовних перекладів. Це дає можливість встановити взаємозвязки між різними
художніми творами, та місце української літератури в діалозі культур.
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української,
світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної
свідомості, моралі та громадянської позиції.
Освітня галузь «Суспільствознавство»
2004 рік
2011 рік
Мета
Відсутня
Забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями,
усвідомлює себе громадянином України та успішно само реалізується в сучасному українському
суспільстві.
Завдання освітньої галузі №1
Застосувати термін «компетенції».
Застосування терміну «компетентності»:
-Йдеться про активну життєву позицію;
-Йдеться про необхідність вчитися протягом усього життя.
Завдання освітньої галузі №2
Формування загальнолюдських цінностей, Розвиток інтелекту, критичного та творчого мислення, самоіндентифікації.
толерантності, правового та економічного
мислення.
Завдання освітньої галузі №3
Формування критичного мислення та
Виховання на гуманістичних та етичних цінностях.
прикладних навичок.
Завдання освітньої галузі №4
Формування цінностей та
–
відповідальності, активної життєвої
позиції.
Шляхи реалізації змісту галузі
Структурні компоненти основної галузі –
Налічені шляхи реалізації змісту освітньої галузі через предмети: історія, право, економіка,
історії рідного краю, історії України,
громадянська освіта, суспільствознавство.
всесвітньої історії, право, мораль,
економіка, філософія, громадянська освіта.
Структурні компоненти
Названі структурні компоненти освітньої
галузі: історія рідного краю, історія
--України, всесвітня історія, право, мораль,
економіка, філософія, громадянська освіта.
Відсутній історичний компонент.
Відсутній суспільствознавчий компонент
Визначений історичний компонент.
Визначений суспільствознавчий компонент. Мета навчання історії: формування ідентичності, почуття
власної гідності, в результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь,
розуміння історії і Культури України. Історичний компонент забезпечує: розвиток інтересу учнів до
історії; вміння задовольняти власні освітні запити; засвоєння знань з історії, ознайомлення з
культурними надбаннями; використання в процесі пошуку інформації різних джерел; вміння
представляти знання з історії,власне розуміння історії.
Освітня галузь «Математика»
2004
2011
Мета
Оволодіння системою математичних знань,
Навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті
Формування математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення
життєдіяльності в сучасному світі, забезпечення інтелектуального розвитку,
розвитку уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції
Завдання
Формування в учнів уявлень про ідеї і методи математики, її роль у Розкриття ролі та можливостей у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ
пізнана дійсності, наукового світогляду
дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови
природних наук та органічної складової загальної людської культури
Інтелектуальний розвиток учнів (логічного мислення і просторового Розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітки та
уявлення і уяви, алгоритмічної і інформаційної і графічної культури, аргументовано формулювати і висловлювати свої судження
пам’яті, уваги, інтуїції.)
Забезпечення оволодіння учнями математичної мови, розуміння ними
математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають
змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ
Формування здатності логічного обґрунтовувати та доводити математичні
твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування
навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під
час вивчення інших навчальних предметів
Розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти,
шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати
здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити
висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті
Формування здатностей оцінювати правильність і раціональність розв’язування
математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні
міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та
ймовірної інформації
Моральне, трудове, економічне, естетичне, громадянське виховання,
формування позитивних властивостей особистості та рис характеру.
Кількість годин
Тиждень
20
8
2004
5-9 класи
Рік
700
10 – 11 класи
280
Відсотків
13
Тиждень
20
8
6
5 – 12 класи
28
980
2012
5 – 9 класи
Рік
700
10 – 11 класи
210
Відсотків
12
7,9
5 – 12 класи
11
26
910
10,7
Зміст освіти
Основна школа
У новому Держстандарті об’єднано теми «Елементи теорії множин.
Комбінаторика» та «Початки теорії ймовірностей та елементи
статистики»
Старша школа
1. Геометричні величини
1. Початки диференціального та інтегрального числення
2. Початки теорії ймовірностей та елементи статистики
Завдання, визначають зміст освіти в основній школі
-
-
продовження розвитку уявлень про число, формування
обчислювальних навичок та застосування їх до розв’язування
задач
навчання математичної мови
формування уявлень про математичні поняття і методи як
важливі засоби моделювання реальних процесів і явищ
-
розширення знань про число, формування культури усних,
письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень
Освітня галузь «Мистецтво»
2004 р.
2011 р.
Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентністю спрямованої освіти. Збережено чітке структурування; удосконалено Базовий
навчальний план; дається тлумачення головних вживаних у документі понять.
Освітня галузь «Естетична культура»
Мета: освітньої галузі «Естетична культура» розвивати мистецькі уміння та компетентність.
Освітня галузь «Мистецтво»
Мета: освітньої галузі «Мистецтво» провадження практичності діяльності системи
ключових,між предметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної
основи світогляду.
Мета більш розширена порівняно з 2004 р
Змістові лінії галузі:
Музична, візуальна, мистецько – синтетична,
культурологічна
Змістові лінії – змінено музичну, образотворчу, культурологічну.
Зміст освітньої галузі «Естетична культура» спрямований на розширення та збагачення
мистецьких уявлень, знань, умінь, цінностей і
компетентності, набутої у початковій школі.
Спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових,
міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнених знань,
умінь і навичок, набутих в основній школі.
9
Загальна кількість годин
5 – 11
Тижні
Рік
315
3,9
%
Зміст освітньої галузі більш розширено взаємопов’язує початкову, основну та старшу школу
Загальна кількість годин
5 – 11
Тижні
Рік
%
8
280
3,3
Мистецько – синтетична лінія
Більше йде мова про узагальнене українське
мистецтво національне та регіональне.
Культорологічна
Звертається більша увага на уміння аналізувати та інтерпретувати твори мистецтва у процесі
комунікації, виражати цілісне ставлення до них.
У державних вимогах є терміни «уявлення»,
«мати уявлення»; уміти висловлювати та
аргументувати особисте ставлення до творів
мистецтва у процесі аналізу та інтерпретації,
використовувати відповідну термінологію.
В основній школі більша увага приділяється художній культурі рідного краю. Деякі теми з основної
школи перенесені для вивчення у старшій школі навчальної дисципліни «Медіакультура».
Ці терміни змінені: «знати» , «уміти оцінювати», порівнювати, знаходити спільне та відмінне,
аналізувати застосовуючи відповідну термінологію; застосовувати отримані знання та досвід у
власній діяльності та у процесі самовираження.
Освітня галузь «Технології»
2004 рік
Освітня галузь "Технологія"
Метою освітньої галузі "Технологія" є забезпечення умов для
художньо-технінної творчості учнів у процесі конструктивно-технологічної діяльності.
Зміст освітньої галузі реалізується через завдання:
- отримувати і оцінювати інформацію про природу, техніку,
сферу обслуговування, умовні знаки довкілля, художні образи;
- формування уявлення про різні види дизайну: ландшафтний,
промисловий, графічний, дизайн середовища і костюмів,
декоративно-ужиткове мистецтво українського народу.
Стандартизовані вимоги освітньої галузі "Технологія" конкретизуються у змісті трудового навчання: художньої і технічної праці.
Засобами художньої праці формуються конструктивно-художні
уміння, а засобами технічної праці - конструктивно-технічні уміння учнів. Синтез художньої і технічної праці забезпечує
художньо-технічну творчість молодших школярів.
У початковій школі доступними для учнів є:
— художня і технічна ручна праця;
— пропедевтична інформація про світ професій;
— виховання позитивного ставлення до праці на основі традицій і звичаїв українського народу.
Зміст освітньої галузі структуровано за наступними змістовими лініями: Напрями трудової діяльності, Трудове виховання і
професійна інформація, Пропедевтика інформаційної культури,
Творча праця.
Напрями трудової діяльності
Зміст освіти
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
Види праці: фізична,
Мати уявлення про основні види,
розумова, художня.
способи, засоби і предмети праці,
Технології і художні
уміти планувати послідовність
техніки предметнотрудових дій. Мати уявлення про
перетво
декоративно-ужиткове мистецтво як
рюючої
джерело розвитку сучасного
діяльності.
дизайну.
Декоративно-ужиВолодіти елементарними художньоткове мистецтво;
технічними знаннями, художніми
сучасний дизайн.
техніками обробки матеріалів,
Матеріали, інструмен- безпечними прийомами роботи з
ти, пошукові макети і
інструментами .
моделі
2011 рік
Освітня галузь "Технології"
Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток
в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних
компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і
соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією
з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує
дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування
учнями технологій основної школи та здобуття професійної
освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання
таких завдань:
формування уявлення про предметно-перетворювальну
діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання
інформації та способи її обробки; здатності до формулювання
творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних
прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами;
розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості,
технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок
ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися
технічною термінологією, художньою та графічною
інформацією, вміння працювати з комп'ютером;
виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом
застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та
навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
Зміст галузі «Технології» визначається за такими змістовими
лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість,
декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та
ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Ручні техніки обробки матеріалів
Зміст
Державні вимоги до рівня
початкової
загальноосвітньої підготовки учнів
загальної освіти
Площинні
виконувати аплікацію з паперу,
(аплікація,
тканини, інших природних,
художній розпис,
синтетичних матеріалів; художній
мозаїка,
розпис; мозаїку з природних та
витинанка)
штучних матеріалів; витинанки;
ілюструвати творчий задум
художньо-графічними зображен-нями;
дотримуватися правил безпечної
праці, правильних прийомів
користування
інструментамивиконувати: ліплення
Об'ємні
з пластиліну, глини, інших матеріалів;
(ліплення, пап'єпап'є-маше посуду,
маше, оригамі)
ужиткових предметів; ори гамі
уміти образно формулювати
творчий задум
Нові вимоги, зміни
(у порівнянні 2004 – 2011р.р.)
Зміни в меті освітньої галузі:
Було забезпечення умов для художньо-технінної творчості учнів у
процесі конструктивно-технологічної діяльності.
Стало формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційнокомунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх
творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у
початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти,
що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного
опанування учнями технологій основної школи та здобуття
професійної освіти.
Зміни у завданнях для досягнення мети:
Було
- отримувати і оцінювати інформацію про природу, техніку, сферу
обслуговування, умовні знаки довкілля, художні образи;
- формування уявлення про різні види дизайну: ландшафтний,
промисловий, графічний, дизайн середовища і костюмів,
декоративно-ужиткове мистецтво українського народу.
Стало
формування уявлення про предметно-перетворювальну
діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання
інформації та способи її обробки; здатності до формулювання
творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних
прийомів роботи та користування інструментами і
матеріалами;
розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості,
технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок
ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися
технічною термінологією, художньою та графічною
інформацією, вміння працювати з комп'ютером;
виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом
застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та
навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
Зміни у змісті галузі «Технології» змістові лінії:
Було
– Напрями трудової діяльності,
- Трудове виховання і професійна інформація,
- Пропедевтика інформаційної культури,
- Творча праця.
Стало
- ручні техніки обробки матеріалів,
- технічна творчість,
- декоративно-ужиткове мистецтво,
- самообслуговування та ознайомлення з інформаційнокомунікаційними технологіями.
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура»
2оо4
2011
2004 Метою реалізації змісту освітньої 2011 Основною метою освітньої
галузі "Здоров'я і фізична
галузі "Здоров'я і фізична
культура" є розвиток
культура" є формування основи для
здоров'язбережувальної
забезпечення і всебічного
компетентності шляхом набуття
розвитку здоров'я учнів; підвищення рівня учнями навичок збереження,
зміцнення, використання
фізичної
здоров'я та дбайливого
підготовленості; формування і поліпшення ставлення до нього, розвитку
основних життєво важливих
фізичної культури особистості та
готовності до дій в умовах
рухових навичок, умінь та пов'язаних з
надзвичайних ситуацій та захисту
ними знань; підготовка до
Вітчизни.
активної участі в забезпеченні
повноцінного тривалого життя в
природних, техногенних та соціальних
умовах, які постійно
змінюються; до безпечної трудової
діяльності та надання першої
Відмінності
Основною особливістю нового Державного
стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки
випускників на досягнення компетентностей.
Причому, якщо в Державному стандарті базової та
повної загальної середньої освіти 2004 року було
подано лише перелік деяких компетентностей
(формування соціальної, комунікативної,
комп’ютерної та інших видів компетентностей
учнів), то в новому стандарті 2011 року дається
більш ґрунтовний перелік і визначення основних
понять компетентнісно орієнтованого підходу,
який визначається одним із основних підходів до
навчання, разом із діяльнісним та особистісноорієнтованим.
Освітня галузь «Природознавство»
2004
2011
Зміни, пов’язані з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти
Мета: - розвивати учнів за допомогою засобів навчальних предметів;
-Формувати науковий світогляд;
-Формувати критичне мислення;
-Виробляти уміння застосовувати набуті знання і приймати виважені рішення в
природокористуванні.
Мета: - формувати учнів природничо-наукову компетентність;
-Формувати предметні компетентності;
-Розвивати творчий потенціал.
Завдання освітньої галузі аналогічні
Змістові лінії освітньої галузі
Чотири освітніх лінії однакові +2 нових:
-
Екологічні основи ставлення до природокористування;
Екологічна етика.
Загальна кількість годин
5-9 класи
26 год. –
на тиждень
910 год. – на
рік 16,7 %
10-11 класи
5-11 класи
11, 5 год. –
на тиждень
405,2 год – на
рік 15, 2%
37,5 год. –
на тиждень
1312, 5 год. – на рік 16,25 %
5-9 класи
30 год. –
на тиждень
1050 год. –
На рік 18%
-
10-11 класи
6 год. –
на тиждень
210 год. – на рік 7, 9 %
5-11 класи
36 год. –
на тиждень
1260 год. –
На рік 14, 8 %
Збільшується кількість годин у середній школі на 4 год.;
Зменшується кількість годин у старшій школі на 5, 5 год.;
Всього зменшується кількість годин на 1, 5 год. на тиждень.
Загально-природничий компонент
Вивчалося природознавство у 5-6 класах по 1 год. на тиждень.
Окремі теми з середньої школи перенесені для вивчення у початкові школі.
У старшій школі приділяється увага методам наукового пізнання природи та основам методології
наукових досліджень; основним концепціям сучасного природокористування; значенню природничонаукових знань у житті людини і розвитку суспільства.
Географічний компонент
Особлива увага звертається на:
- Засвоєння знань;
- Формуванню уявлень( про природу, населення, господарство).
-
-
Особлива увага звертається на:
- Місце і роль географії у розв`язанні сучасних практичних завдань людства і
глобальних викликів;
- Роль і місце людини в географічному просторі.
У державних вимогах
Терміни: «називає», «порівнює та виділяє», «підбирає», «оцінює», «узагальнює»,
«характеризує», «показує», добирає», «наводить приклади», «знаходить і позначає», Замінені на «знати», «розуміти», «уміти».
Фізичний компонент
Основне знання;
- Практичне спрямування;
Історія розвитку фізичної культури.
- Удосконалення досвіду впровадження експериментальної діяльності;
У державних стандартах терміни «ознайомлення»,
- Раціональне використання природних ресурсів та енергії;
«формування», «пояснити», «уявлення» замінені на «забезпечує
- Вплив забруднення на навколишнє середовище машин і механізмів;
усвідомлення», «розвиток здатності», «засвоєння»,
- Можливі причини і наслідки екологічних катастроф.
«удосконалення досвіду», «формування ставлення»,
- «забезпечує усвідомлення»
«оцінювання ролі». У державних стандартах термін
- «засвоєння»
«ознайомлення; «формування», «пояснити, «уявлення»
- «розвиток здатності»
- «удосконалення досвіду»
- «формування ставлення»
- «оцінювання ролі»
Астрономічний компонент
Уміння розрізняти астрономію і астрологію.
- Оцінювати зв`язок небесних і земних явищ.
Основною особливістю
нового Державного
стандарту є орієнтація
вимог до рівня підготовки
випускників на
досягнення
компетентностей.
Компетентність - набута у
процесі навчання інтегрована
здатність учня, що складається
із знань, умінь, досвіду,
цінностей і ставлення, що
можуть цілісно реалізовуватися
на практиці
Ключова компетентність спеціально структурований
комплекс якостей особистості,
що дає можливість ефективно
брати участь у різних життєвих
сферах діяльності і належить до
загальногалузевого змісту
освітніх стандартів.
До ключових компетентностей належить:










уміння вчитися;
спілкуватися державною, рідною та іноземними
мовами;
математична ;
базові компетентності в галузі природознавства і
техніки;
інформаційно-комунікаційна;
соціальна;
громадянська;
загальнокультурна;
підприємницька;
здоров’язбережувальна.
Предметна компетентність освоєний учнями у процесі
навчання досвід специфічної
для певного предмета
діяльності, пов'язаної із
засвоєнням, розумінням і
застосуванням нових знань.
Предметні (галузеві) компетентності
стосуються змісту конкретної освітньої
галузі чи предмета, і для їх опису
використовуються такі ключові поняття:
“знає і розуміє”, “уміє і застосовує”,
“виявляє ставлення і оцінює” тощо.
До предметних компетентностей належить:











комунікативна,
літературна,
мистецька,
міжпредметна естетична,
природничо-наукова
математична,
проектно-технологічна
інформаційно-комунікаційна,
суспільствознавча,
історична
здоров’язбережувальна
Формування
компетентностей в
початковій школі
Громадянська
компетентність
Соціальна
компетентність
Комунікативна
компетентність
Здоров'язбережувальна
компетентність
Математична
компетентність
Модель складових математичної компетентності учня





МЕТОДОЛОГІЯЧНА
Дослідження задач;
Переваги ти обмеженість моделювання;
Аналіз роз`язування задач;
Формування задачі на основі проблеми;
Подолання перешкод з метою постійного
удосконалення.
ПРОЦЕДУРНА
 Алгоритм роз`язування задач;
 Відтворення контексту задач;
 Вміння систематизувати та розпізнавати
типові задачі або зводити до типової;
 Використання інформаційних джерел.
СКЛАДОВІ
МАТЕМАТИЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ




ЛОГІЧНА
 Володіння і
використання апарату
дедуктивних теорій;
 Удосконалення власних
математичних уявлень;
 Дедуктивне доведення
та обґрунтування
роз`язування задач;
 Математична та логічно
символіка на практиці.
ДОСЛІДНИЦЬКА
Формування задач на основі ідеалізації,
узагальненні, специфікації;
Побудова комп`ютерної моделі задач;
Перевірка гіпотез, спираючись на відомі
методи та сласний досвід;
Систематизація отриманих результатів.
ТЕХНОЛОГІЧНА
 Використання основних типів
програмного забезпечення, електронні
таблиці;
 Оцінювання похибки при обчисленнях;
 Побудова комп`ютерної моделі задач.
Шляхи формування математичної компетентності учня
Популяризація
знань
Підготовка до
олімпіад,
конкурсів
Навчання
Урок
Самоосвіта
Факультативи
Літературна
компетентність
Міжпредметна
естетична
компетентність
Складові
моделі
випускника
Висновок
Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово
іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку
вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки
індивідуального, скільки групового, парного, колективного
характеру. Відповідно перед учителем, якщо він хоче в якості
освітнього результату мати компетентність учнів, постає
завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої
діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших
завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та
емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх
отримання.
 Учителям слід звернути увагу ще на одну проблему. Адаптація
освіти до потреб сучасного суспільства зумовлює пошук
інноваційних методів отримання надійних оцінок навчальних
досягнень. Учитель сьогодні повинен уміти конструювати нові
педагогічні ситуації, нові завдання, спрямовані на використання
узагальнених способів діяльності та створення учнями власних
продуктів в освоєнні знань.

Отже, потрібно зауважити, що реалізація
стандарту потребує змін у діяльності вчителя,
виконання нових функцій у процесі професійнопедагогічної роботи в сучасній школі:
* функції сприяння навчанню учнів
(створення умов для прояву самостійності,
творчості, відповідальності учня в освітньому
процесі та формування у нього мотивації
безперервної освіти);
* функції проектування (проектування
спільно з учнем індивідуального освітнього
маршруту);
* управлінської функції (координації
діяльності суб’єктів освітнього процесу).
Опанування цих та інших
функцій, формування
готовності вчителя до роботи в
умовах запровадження нового
Державного стандарту,
підвищення їх про фесійеної
компетентності – ці та інші
завдання стоять наразі перед
учительською спільнотою.