Періодизація розвитку художньої культури Первісна культура

Download Report

Transcript Періодизація розвитку художньої культури Первісна культура

Періодизація розвитку художньої культури
Первісна культура
Культура прадавніх цивілізацій. Єгипет.
Месопотамія
Антична культура. Стародавня Греція.
Стародавній Рим
Середньовічна культура. Візантія.
Романський. Готичний
Ренесанс
Новий час. Бароко. Класицизм.
Романтизм. Імпресіонізм
Новітній час. Модернізм. Постмодернізм
Первісна культура
У печерних малюнках Іспанії переважають зображення
людей, їх побутових занять — збиральництва, полювання.
Деякі сцени розписів подані напрочуд життєво,
незважаючи на схематизм людських фігур.
• Кам'яна́ Моги́ла —
світова пам'ятка древньої
культури в Україні
поблизу Мелітополя
(с.Терпіння) у Запорізькій
області над річкою
Молочною, Національний
історико-археологічний
музей-заповідник.
Петрогліфи (наскальні зображення) — висічені зображення
на кам'яній основі (грец. petros - камінь і glyphe різьблення).
•
•
Стоунгендж (англ.Stonehenge, від
староанглійського Stan
Hengues — «Висячі Камені») —
дольмен ,що складається з
декількох кілець із гігантських
(до 8,5 м висотою) каменів.
Розташований в Англії на
горбистій пустці поблизу міста
Солсбері (графство Вілтшир) за
130 км на південний захід від
Лондона на Солсберській
рівнині. Тричі перебудовувався
між 3500 і 1100 роками до н. е.
Стоунхендж I був кільцевим
ровом з двома валами і, можливо,
служив кладовищем. По кругу
уздовж зовнішнього валу
розташовані 56 маленьких
похоронних «ямок Обрі»,
названих так на честь Джона
Обрі, який першим описав їх в
ХVІІ столітті. На північний схід
від входу в кільце стояв
величезний, семиметровий
П'ятковий камінь.
• Піраміда майя в Чічен-Іці,
Мексика
Культура прадавніх цивілізацій.
Єгипет. Месопотамія
•
•
Неферті́ті ( 1370-ті до н.е. - 1330-ті до н.е.)
була головною царською дружиною
давньоєгипетського фараона XVIII династії
Ехнатона. Вона, судячи з усього, була
мачухою або ж свекрухою фараона
Тутанхамона. Нефертіті також могла
керувати країною під ім'ям Анкхепрура
Нефернеферуатон. Також залишається
загадкою, чи не була вона співправителем,
відомим як Сменхкара, який використовував
тронне ім'я Анкхепрура Сменкхара. Деякі
дослідники вважають, що Нефертіті
недовгий час по смерті чоловіка
єдиноособово керувала державою
безпосередньо перед сходженням на
престол Тутанхамона. Її ім'я приблизно
перекладається як "Красуня з'явилась".
Нефертіті стала всесвітньо відомою завдяки
її бюсту (на світлині справа), що зараз
зберігається в Берлінському музеї. Цей бюст
- один з тих витворів мистецтва Давнього
Єгипту, які найчастіше копіюють (на фото
справа). Його створення приписується
скульпторові Тутмосу, в майстерні якого його
і було знайдено. Сам бюст визначний тим,
що показує, найскільки майстерними були
давні єгиптяни у реалістичному відтворенні
людських облич.
"Домашній алтар", що зображує Ехнатона, Ніфертіті
та трьох їхніх дочок; вапняк; приблизно 1350 р. до
н.е. - Колекція Єгипетського музею в Берліні
Сфінкс
Страховисько,
зображуване в
єгипетському
мистецтві в постаті
лева з людською
головою;
У переносному
значенні Сфінкс —
загадкова людина.
Колонада храму Амон-Ра
Єгипет. Храм фараона Рамзеса ІІ
Антична культура. Давня Греція.
Давній Рим
•
Культура античності проіснувала понад
три тисячоліття, залишивши глибокий
слід в історії людства. Навіть навала
варварів і панування християнської
ідеології не спромоглися остаточно
стерти слід цієї цивілізації. Антична
традиція ніколи не переривалася, але
приймала інші, часом незвичні для
себе форми: витвори грецьких і
римських скульпторів були ідеалом
(зразком, або “класом”) для цілих
європейських культурних епох –
Ренесансу й класицизму. Європейська
та американська цивілізації
наслідували від неї зародки наукових
знань, норми держави і права та
християнську релігію.
Головний храм Акрополя — біломармуровий Парфенон, символ Афін.
Храм був побудований під керівництвом Фідія на честь богині Афіни
Парфенос (Афіни Діви).
Театр Діоніса. Афінський
Акрополь
У Стародавньому Римі величезній середземноморській державі, архітектура успадкувала
традиції грецької, провідного значення набули споруди, що виражали могутність республіки
(пізніше імперії), а також задовольняли потребам рабовласницької держави. Розширилося
коло інженерних споруд, досягло великої досконалості будівництво мостів та акведуків. Для
зведення масштабних будівель велику роль відіграло впровадження нових будівельних
матеріалів, зокрема бетону.
• Колізе́й найбільший амфітеатр
Стародавнього Риму, символ
могутності імператорського
Риму. Розташований в Римі, в
улоговині між Еквіллінським,
Палатінським і Целієвським
горбами, на тому місці, де
колись був ставок, що належав
до «Золотого Будинку»
Нерона. Вміщав біля 50 000
глядачів. Будівництво цієї
споруди розпочато
імператором Веспасіаном
після його перемог в Юдеї
закінчено у 80р. н.е.
імператором Титом, який
ознаменував відкриття
влаштуванням у ньому ігор, які
тривали сто днів і коштували
життя багатьом сотням
гладіаторів і 5 тисячам диких
звірів.
• Пантео́н (храм чи місце,
присвячине всім богам) —
«храм всіх богів» в Римі,
памя’тник архітектури,
побудований в ІІ столітті
до н. е. при імператорі
Адріані на місці
попереднього Пантеона,
побудовуваного за два
століття до того Марком
Агріппой. В написі на
фронтоні вказано ім’я
Агріппи.
Середньовічна культура. Візантія.
Романський та готичний стилі
• Кафедральний собор
Св.Петра, м.Ангулєм,
Франція,видатний
зразок романського
стилю.
• м.Бамберг.
Німеччина,кафедральний
собор
Фрагмент рельєфу «Страшний суд». Собор Сен
Лазар. Отен. XII сто
ліття
Коротко про Готичний стиль
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Характерні риси:
Міські, лицарські і карнавальні мотиви. З'явилося драпірування. Синє скло в широких
вікнах. Враження вузьких вуличок, що закінчуються собором, спрямованим у небо.
Характерні кольори:
Жовтий, червоний, синій.
Характерні лінії:
Стрілчастий, утворюючий звід із двох пересічних дуг, ребристо повторювані лінії.
Характерні форми:
Прямокутні в плані будинку; стрілчасті арки, що переходять у стовпи.
Характерні елементи інтер'єру:
Віяловий звід з опорами або кесонна стеля і дерев'яні панелі стін; листяний складний
орнамент; зали високими, вузькими і довгими, або широкі з опорами по центру.
Характерні конструкції:
Каркасні, ажурні, кам'яні; витягнуті нагору, стрілчасті арки; підкреслений кістяк
конструкцій.
Характерні вікна:
Витягнуті нагору часто з багатобарвними вітражами; по верху будинку іноді круглі
декоративні вікна.
Характерні двері:
Стрілчасті ребристі арки дверних прорізів; двері дубові філенчаті.
Значного розвитку готика досягає у Франції, особливо в розвиненіших
північно-східних регіонах країни. Готична архітектура Франції та інших
країн Європи пройшла через етапи ранньої, високої та пізньої готики.
Одним із шедеврів ранньоготичної архітектури можна вважати собор
Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі).
• Реймський собор,
Франція
Cомерсет, Кафедральний собор,
Британія.
Готична троянда
собору в Тронхеймі,
Норвегія
Готика України
Львівський
кафедральний
костел