Transcript Презентация_Україна

Всеукраїнський проект
“МОЯ КРАЇНА УКРАЇНА!”
Актуальність


Історична доля української нації складається
так, що в період відновлення своєї державності
український національний організм вступив
ослабленим мужньою багатовіковою та
збройною боротьбою за перебування у
підневільному стані, коли планово винищували
українську духовну та інтелектуальну еліту,
організовували нелюдські експерименти та
голодомори.
Стрижнем основної системи виховання в
Україні є національна ідея, яка відіграє роль
об’єднуючого, консолідуючого фактора у
суспільному розвиткові, спрямованого на
вироблення життєвої позиції людини,
становлення її як особистості, як громадянина
своєї держави. Національний характер
виховання полягає у формуванні молодої
людини як громадянина України незалежно від
етнічної приналежності.
Україна — це неповторна культура: ніжна лірична
пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий
рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова
солов’їна…

Головна мета проекту – усвідомлення молодим
поколінням соціального досвіду, успадкування
духовних надбань українського народу,
досягнення високої культури міжнаціональних
взаємин, формування у молоді, незалежно від
національної належності, рис громадянина
Української держави, розвиненої духовності,
моральної, художньо-естетичної, правової,
трудової, екологічної культури.
З метою активного впровадження
патріотичного виховання, практичним
психологом закладу, у тісній співпраці із
керівниками гуртків, було проведено ряд
виховних годин та патріотичних брейн-рингів
на теми: “Я – українець”, “Ще не вмерла
Україна…”, “Мама,тато,я – українська ми сім’я”
та ін.
Як підсумок проведених заходів, стало
опитування дітей – вихованців Яготинського
будинку дитячої та юнацької творчості по темі”
“Що для мене Україна?”
Відповіді були такими:
Саша К., 5 років:
“Це мій край, я тут живу і мама тут моя. Це –
“ще не вмерла Україна”…”
Віка, 9 років:
“ Україна барвиста, красива. Мені Україна –
рідний край!”
Аня, 12 років:
“ Це – Батьківщина!Місце, де народилась і
живу.”
Богдан, 8 років:
“ Україна – це ВСЕ!”
Настя, 12 років:
“ Україна – це моя Батьківщина і я цим
пишаюсь!”
Таня Н., 12 років:
“Україна – це рідна земля, Батьківщина наших
предків.”
Влад, 12 років:
“Україна – це для мене все. Це – тато, мама, всі
рідні, це - школа і гуртки. Сама найкраща!!!”
Даринка, 9 років:
“Україна дуже тепла Батьківщина і я без неї
“нікуди”. Навіть на відстані я сумуватиму”.
Андрій, 12 років:
“Україна – країна дуже добра, яка мені дуже
подобається”!
Ліза, 9 років:
“Україна – це для мене рідний дім, рідні поля;
все рідне, і нічого чужого…”
Андрій Ш., 6 років:
“Люблю Україну, бо вона красива і “в Центрі” і
кругом.”
Катя, 9 років:
“Україна – рідний край! Вона мені неймовірно
подобається.”
Ліза С., 7 років:
“Україна – це мені любима сторона. Вона мені
люба, тому що я на ній родилася. Я люблю її і
завжди буду її любить!”
Артем, 9 років:
“Україна – це моя Батьківщина. Це – самі
улюблені мама і тато.”
Богдан, 12 років:
“Україна – Батьківщина, рідна ненька, люблю її
за красу.”
Валерія, 12 років:
“Україна – моя країна; вона дивовижна,
мелодійна країна.Українська культура
найвизначніша у світі!!!”
Таня Л., 16 років:
“Можна довго перераховувати все, чим для
мене є моя країна, та чи буде тому край?
Україна — це все, іцо навколо мене, усе, чим
живу й про що мрію, це мої батьки, друзі,
учителі.”
Даша К, 12 років:
“Ми повинні любить та захищать нашу
Батьківщину; оберігать її красу.”
Марк, 9 років:
“Україна – це найкращий, найрідніший край…і
моя Батьківщина!”
Віка Н., 12 років:
“Я люблю свою країну і мову свою. Мова моя –
солов’їна!”
Лілія, 11 років:
“Україна – це моя Батьтківщина!Це – квітучі
сади, це – мої батьки, моя рідня.”
Олександр, 10 років:
“Для мене – це моя рідна Держава. Я не хочу
втратити свою країну!”
Аня С., 12 років:
“Для мене Батьківщина – улюблена країна!
Солов’їна, вишивана!”
Таня, 15 років:
“Україна – моя Батьківщина! Я її поважаю,
люблю. Я хочу, щоб ніколи не було війни, щоб
солдати, які захищають, були здоровими і усі
повернулися додому живими. ”
Оля, 12 років:
“Я люблю свою Батьківщину. Це країна, де я
народилася і хочу, щоб небо над моєю
домівкою було завжди блакитним. ”
Настя, 8 років:
“Україна – для мене найкраща у світі! Мені
подобається тут жити. Подобаються річки
(Дніпро) та вся природа. “
Віта, 9 років:
“Україна для мене рідна Батьківщина, де
красива, багата та мальовнича. “
Обдаровані
діти перспективне
майбутнє )))
Сьогодні десятки тисяч патріотів нашої
держави знаходяться на передовій, захищаючи
від терористів свободу, незалежність та
територіальну цілісність України. На жаль, сотні
з них отримали поранення і знаходяться на
лікуванні у шпиталях та лікарнях. Всім їм, як
ніколи, потрібна увага, добре слово, повага та
любов небайдужих людей.
Саме тому гуртківці та педагоги Яготинського
районного Будинку дитячої та юнацької
творчості під час святкування Дня
Незалежності вирішили провести благодійні
акції «Лист пораненому» (відповідальні практичний психолог Черненко С.В., керівник
гуртка Варгас О.О.) та «Підтримай армію»
(відповідальна - керівник гуртка Шимчук О.А.).
Діти із захопленням писали
зворушливі листи своїм
землякам - захисникам
Вітчизни та збирали кошти на
підтримку армії, проводячи
майстер-клас з виготовлення
жовто-блакитних
патріотичних браслетів.
Більше ста листів пораненим
та кошти в сумі 910 гривень
вихованці БДЮТ передали у
Київський військовий
шпиталь, де лікуються
близько 30 поранених наших
земляків - бійців Національної
гвардії.
Боєць Національної Гвардії Ворковенко Ю.В. (в/ч 3066) та
учасники благодійних акцій «Лист пораненому» та «Підтримай
армію»
Ми пам’ятаємо наших героїв та пишаємось їхнім подвигом.
Легенда про пісню
Господь Бог вирішив наділити дітей світу
талантами. Французи вибрали елегантність і
красу, угорці – любов до господарювання,
німці – дисципліну і порядок, діти Росії –
владність, Польщі – здатність до торгівлі,
італійці одержали хист до музики...
Всіх обдарувавши, підвівся Господь зі свого
трону і раптом побачив у куточку дівчину,
одягнену у вишиванку, на голові у неї багрянів
вінок з калини і квітів.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
- Я – Україна, я плачу, бо стогне моя земля
від неволі горя і пролитої крові.
- Чого ж ти не підійшла до мене? Я роздав
уже всі таланти і не знаю, як зарадити твоєму
горю
Дівчина хотіла вже йти, та Господь, підвівши
правицю, зупинив її:
- Є у мене неоціненний дар, який уславить
тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчина дарунок, міцно притиснула до
серця і понесла пісню в народ. Тому такий свін
співочий. А українська пісня є найкрасивішою і
найчуттєвішою. Це наш талант.
Коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє
незалежної країни в наших руках,
високорозвинені науку та економіку? Тільки
бажання гордо заявити: «Я — українець» —
може об’єднати громадян нашої величезної
країни в одне ціле. Тому кожен з нас мусить
дбати не про те, на кого рівнятися і до якої
культури долучатися, а насамперед про свою
єдину країну, про порозуміння й злагоду на
всіх її землях.
Презентацію виконали:
Практичний психолог Черненко Світлана Василівна
та вихованці Яготинського Районного Будинку
дитячої та юнацької творчості.