Transcript 1. /ukr-mova_prislivnik

Презентація
з української мови
на тему:
Прислівник
Щоб мова тобі повністю відкрилася,
маєш бути залюбленим в неї.
Олесь Гончар
Прислівник незмінна самостійна частина мови, що
виражає ознаку дії (співати тихо, виразно
читати, разом працювати); іншої ознаки
(надзвичайно голосно, дуже високо, трохи
сором'язливий); предмета (кава позакарпатський, Київ завтра, дорога
навпростець) або вказує на обставини, за
яких відбувається подія чи явище
(зустрілися опівночі).
У реченні прислівник
найчастіше пов’язаний за змістом із
дієсловом-присудком і є обставиною:
Сріблясто мерехтить угорі Чумацький Шлях
(І.Коваленко). На мілині не тягне вглиб (Г.Чубач).
Іноді прислівник, пов’язаний за змістом з
іменником, є означенням.
Деякі прислівники можуть означати стан
людини (радісно, боляче, соромно),
природи (вітряно, спекотно, темно) або
ставлення людини до висловлюваного
(можна, варто, потрібно).
Розряди прислівників
за значенням
ОЗНАЧАЛЬНІ
РОЗРЯД
НА ЯКІ ПИТАННЯ ВІДПОВІДАЮТЬ
ПРИКЛАДИ
Якісно-означальні
Як?
Удало, гарно, грізно
Кількісно-означальні
Скільки? Наскільки? Якою
мірою?
Дуже, занадто, ледве
Способу дії
Як? Яким способом?
Босоніж, верхи, жартома
ОБСТАВИННІ
РОЗРЯД
НА ЯКІ ПИТАННЯ ВІДПОВІДАЮТЬ
ПРИКЛАДИ
Місця дії
Де? Куди? Звідки?
Удома, ліворуч, згори
Часу дії
Коли? З якого часу? (відколи?)
до якого часу? (допоки?)
Завтра, зучора, навіки
Причини дії
Чому? Через що? З якої
причини?
Спересердя, зопалу, спросоння
Мети дії
З якою метою? Для чого?
Навіщо?
Наперекір, напоказ
Ступені порівняння
прислівників на –о, -е
Прислівники на –о, -е, як і якісні
прикметники, від яких вони утворені, мають
вищий і найвищий ступені порівняння.
ВИЩИЙ СТУПІНЬ
Писати
грамот
но
Писати
грамотніше
НАЙВИЩИЙ
СТУПІНЬ
Писати
найграмотніше
(грамотніше за
всіх )
Творення
ступенів порівняння прислівників
СТУПІНЬ
ПОРІВНЯНН
Я
Вищий
Найвищий
ФОРМИ
СТУПЕНІВ
ПОРІВНЯНН
Я
ЯК ТВОРЯТЬСЯ
ПРИКЛАДИ
Проста
За допомогою
суфіксі –ш-, -іш-
Швидко – швидше
Тепло – тепліше
Складена
Додаванням до
прислівника
вищого ступеня
слів більш, менш
Більш (менш)
докладно
Проста
За допомогою
префікса най- (для
підсилення
можуть уживатися
префікси як-, що-)
Найшвидше
(якнайшвидше,
щонайшвидше),
найтепліше
(якнайтепліше)
Складена
Додаванням до
прислівників слів
найбільш,
найменш
Найбільш
(найменш)
докладно
При утворенні вищого ступеня прислівників
відбуваються ті самі зміни приголосних, що
й у прикметниках:
• [г], [к], [з] при сполученні з суфіксом –шзмінюється на [жч]: дорого – дорожче,
важко – важче, низько – нижче.
• [с] змінюється на [шч] (на письмі щ)
висо[к]о - ви[шч]е (на письмі - вище).
Деякі прислівники вищого і найвищого
ступенів утворюються від прислівників з
іншим коренем: добре – краще – найкраще.
Способи творення прислівників
СПОСІБ ТВОРЕННЯ
ПРИКЛАДИ
Префіксальний
Високо – > невисоко,
багато – > забагато
Суфіксальний
Добрий – > добре,
гарно – > гарнісінько
Префіксально-суфіксальний Український – > по-українськи,
один – > поодинці
Злиття основ
Ліворуч, босоніж
Складання однакових або
близьких за значенням
слів
Перехід інших частин мови
в прислівники
Ледь-ледь, тишком-нишком,
часто-густо
Зимою, жаль, гаряче
Прислівники, утворені від різних частин мови,
здебільшого зберігають наголос слів, від яких вони
утворені:
мирний – мирно
далекий – далеко
довгий – задовго
братній – по-братньому
правий – справа
зустріч – назустріч
Перенесення наголосу на перший склад найчастіше
відбувається у прислівниках на –о: важко (від
важкий), сумно (від сумний), пусто (від пустий).
Окремі
прислівники
мають
подвійний
наголос: сповна і сповна, надвоє і надвоє, наголо і
наголо.
У складних прислівниках їхні компоненти аби,
будь-, -небудь і подібні переважно наголошені:
абиде, абияк, будь-де, як-небудь.
Дефіс у прислівниках ставлять
Після префікса
по-, якщо
прислівник має
суфікс –е-, -и-, ому-, -ему(-єму-)
По-перше,
по-людськи,
по-нашому,
по-своєму
У складних
У складних
прислівниках прислівниках
після
перед –небудь,
будь-, казна-,
-таки, -то
бозна-,
хтозна-
Будь-коли,
казна-як,
хтозна-коли
Як-небудь,
якось-таки,
коли-то
За складання
однакових
чи близьких
за змістом
слів
Ледве-ледве,
пліч-о-пліч,
тишкомнишком
Написання прислівникових сполук
Сполуки
іменників
із
прийменниками,
які
відповідають на питання прислівника та є у реченнях
обставинами,
називають
прислівниковими
сполуками. Наприклад: без сумніву, на щастя, з
переляку, по змозі, у вічі, як слід та ін.
Прислівникові сполуки часто називають
прислівниками. Це свідчить про те, що процес
їхнього переходу в прислівники ще не
завершився.
Прислівникові сполуки пишуться окремо.
Проте їхній правопис краще перевіряти за
словником.
Літери н та нн у прислівниках
У прислівниках, утворених від прикметників із н,
пишуть одну літеру н: слухняний – слухняно,
несподіваний – несподівано.
У прислівниках, утворених від пасивних
дієприкметників, так само пишуть н: полегшений –
полегшено, вихований – виховано.
У прислівниках, утворених від прикметників із
нн, пишуть нн: сонний – сонно, страшенний –
страшенно, несказанний – несказанно.
З нн пишуть прислівники зрання, спросоння,
попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.
НЕ з прислівниками пишемо
РАЗОМ:
ОКРЕМО:
Якщо без не прислівник не
вживається: незабаром, негайно,
непорушно;
Якщо в реченні є
протиставлення: Криві дрова
горять не гірше, а краще від
рівних (Народна творчість);
Якщо до прислівника-обставини з
не можна дібрати синоніми:
невисоко (низько), небагато
(мало), неблизько (далеко);
Якщо прислівник є в реченні
присудком: Мені в житті до
всього не байдуже.
В.Сосюра
Якщо прислівник утворений від
прикметника з наголошеними
суфіксами -анн- або -енн-:
несказанно, широченно
НІ з прислівниками
пишемо
Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом.
У цьому випадку він є префіксом: ніде,
нізащо, нітрохи.
Ні у фразеологізмах пишемо з прислівниками
окремо: ні в тих ні в сих, ні туди ні сюди, ні
так ні сяк, ні вдень ні вночі, ні багато ні
мало.
Розряди прислівників за значенням і роллю
в реченні
Означальні прислівники
Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно спати) та спосіб вияву їх,
міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура, утричі більша вага).
Означальні прислівники поділяються на три групи: якісно-означальні, способу або образу дії, кількісноозначальні.
Якісно-означальні прислівники
Дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних
прикметників за допомогою суфіксів -о або -е, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре.
Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад:
легко — легше — найлегше
гірко — гіркіше — найгіркіше.
Вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників творяться так само, як і ступені порівняння
якісних прикметників.
Вищий ступінь утворюється за допомогою суфіксів -ше або -іше (довго — довше, тепло — тепліше), а також
суплетивно (гарно — краще, погано — гірше) або аналітичним способом (вдало — менш вдало, ясно —
більш ясно).
Найвищий ступінь твориться за допомогою частки най-, що додається до форми вищого ступеня, наприклад:
весело — веселіше, найвеселіше
дорого — дорожче, найдорожче.
Прислівники способу або образу дії
Вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? (гуртом,
уплав, по-нашому, по-материнському).
Кількісно-означальні прислівники
Виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної
ознаки і відповідають на питання: скільки?, наскільки?, якою мірою?,
як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).
Обставинні прислівники
Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається
дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими,
причиновими відношеннями, рідше — за метою її виконання.
Обставинні прислівники поділяються на чотири групи: прислівники часу,
прислівники місця, прислівники причини, прислівники мети.
Прислівники часу
Характеризують дію за часовими відношеннями і відповідають на
питання: коли?, відколи?, як довго?, доки? (тепер, колись,
віддавна, щороку, завжди, учора, понині, одвіку).
Прислівники місця
Означають місце дії або напрям руху предмета. Відповідають на
питання: де?, куди?, звідки? (угорі, вниз, здалеку).
Прислівники причини
Виражають причину дії і відповідають на питання: чому?, через
що?, з якої причини? (зопалу, згарячу, здуру, знічев’я).
Прислівники мети
Виражають мету дії і відповідають на питання: для чого?, нащо?, з
якою метою? (умисне, наперекір, напоказ)
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
• Яка частина мови називається
прислівником? Наведіть приклади.
• З якими частинами мови може бути
пов’язаний прислівник за значенням?
• Яку синтаксичну роль може виконувати
прислівник?
• Які є розряди прислівників за значенням?
• Які є ступені порівняння прислівників?
• Якими способами творяться
прислівники?
• Як пишемо прислівники з не і ні?
• Коли в прислівниках пишуть н та нн?
• Як пишуть прислівникові сполуки?
Вправи
Вправа №1. Перепешіть, розкриваючи дужки.
1. Ми (по) новому розуміємо світ, (по) іншому і любим, і страждаєм. 2.
(Від) давна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала. 3. (По) моєму, кожна
людина мусить хоч раз коли0небудь сягнути свого зеніту. 4. Яка ціна за день,
(по) пустому прожитий? 5. Я єсть той, який щоде(н,нн)о на будові, на посту.
Запалився я вогне(н,нн)о і з країною росту. 6. Над ними сонце ю(н,нн)о сяє, і
тьмі не буде вороття. 7. Генерал (по)довгу дивився на свою карту. 8. Коні
знялися з місця і нешвидко побрели (по) глибокому снігу.
Вправа №2. Випишіть словосполучення в колонку в тому порядку, як
пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.
Відмовився (на) відруб, заходьте (по) одному, сиділи (до) пізна, (по)
справжньому влип, (по) нашому сказано, мчав (на) вскач, пропав (без) вісти,
(по) вінця повен, (до) гори дном, (по) вовчому завив, складено (в) четверо, (в)
цілому закінчили, перевернувся (на) бік, вийшов (на) зустріч, відклав (на)
завтра, заговорив (по) французьки, видніється ген(ген), узяв (за)багато, купив
(на) виплат, кинув (на) відліг, (по) іншому думав син, з ним (за) одно,
написано (по) латині, це мені (до) вподоби.
Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення.
З цих букв прочитайте закінчення вислову голландського філософа 17 ст. Б.
Спінози: “ Знаючи свої вади, ми ...”
Вправа №3. Випишіть слова і сполечення слів у колонку. В тому порядку, як пишуться
прислівники:
1) разом; 2) через один дефіс; 3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома й
більше словами.
Підійшов (у) притул, раз (по) раз гукав, (по) перше, узяв (до) відома, (попід)тинню,
на(сам) перед, ішли один (по) одному, накинув (на) опашки. Кінець (кінцем), будь(що)
будь, по(вік) віків, росте (в) глиб, виходили (по) одинці, стояв одним (один). День (у)
день сох, рушив (у) чвал, встав (рано) вранці, всього (на) всього, бачив (уві0 сні, (по)
дружньому повір. (з) раку (до) вечора, (по) новому йде праця. Хоч (не) хоч, вивчив (на)
пам’ять, в (решті) решт, зроби (чим) скоріш, (на) око помнож, поговорю сам (на) сам.
Вправа №4. Перепишіть розкриваючи дужки.
1. Ще пам’ята (до) нині сивий Львів рядки друкованих (у) перше літер. 2. Робітники
(по)двоє, (по)одинці попрямували до Олексіївської балки. 3. Всі (в)чотирьох вийшли з
хати. 4. Будинок готелю був, (по) перше, високий і міцної старовинної кладки. А (по)
друге. Наріжний. 5. Завіса раптом роздерлася (на) двоє. 6. (Від)коли це ти таким
розумним став? 7. Ати свій войовничий запал прибережи (на) потім. 8. Потерплю (до)
завтра.