Драматургічна та театральна творчість І.Карпенка-Карого

“ Сцена - мій кумир, театр - священний храм для мене. ” І.Карпенко-Карий Роботу виконала учениця 8 класу Венгіль Валентина

Дитяче захоплення

Мрія зародилася у Івана Тобілевича ще в дитинстві. Від матері, яка дуже любила театр і знала напам'ять майже всю “ Наталку Полтавку “, хлопець часто чув захоплюючі для стати вистави мандрівних труп. Під впливом цих розповідей театр нього розповіді став артистом про мрією, втіленням героїчного краси, українського народу.

правди, минулого Будинок Тобілевичів у Єлисаветграді

Захоплення театром

Навчаючись юнак, виставах щоб у у Бобринцях, побувати пішки ходив туди за 50 км.

на Єлисаветграді, А коли у місті заснували театральний гурток, брав у ньому активну участь разом із М.Кропивницьким.

Пам'ятник на батьківщині

Створення театру корифеїв

У 1882 році Марком Кропивницьким створений театр корифеїв, який завоював української культури.

був велику популярність не лише в Україні, а й за її межами.

Його виступи в Москві, Санкт - Петербурзі, Одесі перетворювалися на свята Марко Кропивницький Корифеї українського театру

Родина Тобілевичів

Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, світові яка дала неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп.

Це відомий драматург і актор Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий).

Іван Карпенко-Карий 1871 р., м. Єлисаветград

Родина Тобілевичів

Театральні режисери й актори: Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський ), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський); Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська -Барілотті).

Брати Тобілевичі: Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський.

Фото початку ХХ століття

Походження псевдонімів

Театральні псевдоніми взяли від батька й матері: Тобілевичі Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька Карпа та прізвища улюбленого героя з п’єси Тараса Шевченка “ Назар Стодоля ” Гната Карого (Карпенко-Карий); Микола і Марія взяли дівоче прізвище матері (Садовські), Панас – від назви містечка Саксагань, де народилася мати (Саксаганський).

Марія Садовська – Барілотті

Перші театральні спроби

Вважають , що найталановитішим у сім’ї був Іван , який своїми драматичними творами сягнув вершин мистецтва.

світового театрального У 1865 році Іван Тобілевич переїздить до Єлисаветграда, де дістає посаду секретаря поліційного управління, організовує драматичний гурток , інсценізує українські та російські п’єси.

Початок професійної театральної діяльності

У 1883 році, коли в Україні виникає професійний театр, Іван Тобілевич входить у театральну трупу Михайла Старицького під псевдонімом Карпенко - Карий.

Тепер він мав змогу повністю віддатися театральній діяльності.

Театральна трупа братів Тобілевичів

У вигнанні

Однак Тобілевичу було заборонено жити в Україні, поліційному наглядові на три роки.

у 1884 році піддано Він Новочеркаському. Саме тут Іван оселився Карпович в містечку написав драми “ Бурлака комедію “ Мартин Боруля ”.

”, “Безталанна ”, “ Наймичка ”; Іван Карпенко-Карий і М. Садовський 1868 р., Єлисаветград

Драматургія І.Карпенка-Карого

З-під пера драматурга вийшло 18 п’єс.

Згідно з висновками театрознавця Якова Мамонтова, творчість І.Карпенка-Карого була зорієнтована як на реалістично побутовий (“Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта” ) , так і на романтично побутовий театр (“Бондарівна”, “Наймичка”, “Безталанна” та інші).

Драматург і актор

Карпенко - Карий був не лише талановитим драматургом, а й прекрасним актором.

Він створив високохудожні сценічні образи: Возного (“Наталка (“Назар “ Хазяїн ” .

Полтавка” Івана Котляревського), Гната Карого Стодоля” Тараса Шевченка), Герасима Калитки і Пузиря із своїх п’єс “Сто тисяч” і Іван Карпенко-Карий у ролі Герасима Калитки зі своєї п'єси “ Сто тисяч “

Невтомна праця над ролями

Він невтомно працював над своїми ролями, відшліфовуючи кожен епізод до найменших деталей. Його гра, позбавлена штучної декоративності, відзначалася простотою і життєвою правдою, проникненням внутрішній світ героїв.

у Мар'ян Крушельницький у ролі Мартина Борулі

Значення спадщини

В історію національного театру й досі українського викликає красного письменства Карпенко - Карий увійшов як талановитий актор, батько української комедії та української трагедії, митець, велич творчого доробку якого щире подивування.

вісімнадцять кращих драматургів.

Написавши п’єс, він став найяскравішою зіркою в сузір’ї українських Кадри із фільму-вистави “Мартин Боруля “ У головній ролі – Гнат Юра

Найкраще про майстра

“ Драматична творчість Карпенка-Карого - це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нашого часу ”.

(Ростислав Пилипчук) Сцени зі спектаклю «Сто тисяч».

Калитка — Богдан Бенюк, Бонавентура — Віталій Розстальний, Савка — Василь Мазур.

Література

1. Вієвський В.З.

комедіографа: До З творчої 150-річчя 1995. - №11-12. – с.144-147.

лабораторії від дня народження І.Карпенка-Карого// Вітчизна. – 2. Дем’янівська Л. Іван Карпенко-Карий: Життя і творчість. – К.: Либідь, 1995. – 144с.

3. Рильський М.

Гордість української драматургії: Про творчість Карпенка-Карого// Статті про літературу. – К., 1980. – с.240-245.

4. Спогади про Івана Карпенка-Карого: Збірник.

– К.: Мистецтво. – 1987. – 182 с.