Transcript Лідерство - Вікторія Подгорна

Презентація
Політична ситуація в Україні
Подгорна Вікторія
Політолог, політичний консультант
Центр соціально-політичного проектування
Національний порядок денний
Порядок денний для України:
Реформи – запит на нову політику (на основі
суспільних інтересів). Нова держава – демократична,
правова замість олігархічної і неправової.
Війна – вихід з імперіі – захист незалежності –
питання суб’єктності України в світі.
Лідерство – формування нових політичних еліт.
Війна - Донбас
 ТРИ революціі в одній:
 1) Становлення національної держави. Війна за
незалежність України і територіальну цілістніть.
 2) Модерна революція – цінності прав людини та
суверінітет народу.
 3) Україна – інтеграція в сучасний західний світ
у(євроінтеграція – соціологія 63% українців за
сближення з ЄС).
Війна - Донбас
 Донбас – регіон радянської індустріальної культури.
Перенаселеність. Пов’язаність з РФ. Ізольованість
від Великої України- політика еліт Донбасу (мали
неформальну автономію на владу від Києва – дефакто, не де-юре).
 Рішення - демонтаж системи політико-економічних
кланів в Донбасі і Україні в цілому. Децентралізація
влади в регіоні. Спеціальні проекти для інтеграціі
Донбасу в Велику Україну.
Мінські угоди та Мілан
 Мінські угоди – компроміс з Путіним для зупинення прямої
агресіі. Мета Путіна – замороження зони конфлікту і постійна
дестабілізація України. Згортання європейського курсу
Україною.
 Мета української влади, зупинка подальшого вторгнення арміі
РФ Україну. Перемир’я яка можливість посилити
обороздатність та провести вибори до парламенту
(посилення нового режиму) – змусити Путіна рахуватися з
новою владою. Поступки в відкладенній Асоціаціі з ЄС.
 Мета українського суспільства – пошук стабільності і миру для
України, європейська інтеграція, припинення жертв,
посилення обороноздатності країни.
Мінські угоди
 В.Путін та РФ – продовжують курс на дестабілізацію
України. Тиск Кремля на відкладення Асоціаціі
Україна- ЄС. Відкладена до кінця 2015 року. Мінські
угоди не виконуються.
 ДНР та ЛНР інституціоналізація військових
режимів на територіі АТО (Донбасу) – не виконання
Мінських угод. Відмова від взаємодіі з Києвом –
призначення власних виборів. Фактично процес
виходу з України.
Мінські угоди та Мілан
 Міланський саміт – консолідована позиція Заходу – вимоги виконання
Мінських угод.
 П. Путін не йде на поступки Україні. Стратегія економічного та газового
зашморгу України. Логіка преторіанського режиму – без поступок. Угоди
не діють.
 Після Мілану – Новий етап тиску Кремля– як на Україну, так і на Захід.
Путін спробує дестабілізувати ситуацію в Україні перед виборами–
диверсіі, зрив виборів на окремих територіях, відмова постачати газ
Україні. Бойовики ДНР та ЛНР розхитування ситуаціі - одностороннє
припинення перемир’ я. Спроба прорвати кордони АТО встановлені
Мінськими угодами.
 Українська стратегія – міжнародної коаліціі підтримки. Дипломатія.
Оборонна стратегія. Угоди з старими елітами (особливо олігархами –
пов’ язанами з РФ). Консолідація влади навколо Президента.
Україна, суспільство і влада
 Розрив реальною політикою влади та суспільними настроями.
 Прихований конфлікт – тимчасово не проявляється відкрито в умовах війни і
агресіі зовнішнього ворога.
 Замість демократизаціі (розбудова нової держави демократичного типу) –
стратегія нової влади на лібералізацію - часткове оновлення і часткові зміни.
Балансування між старими і новими громадянськими елітами.
 Відмова від релаьних політичних реформ (зміни політичної системи).
 Суспільство незадоволено (порядок денний):
 -відсутністю можливостей (обмеженими можливостями впливу на політику
держави – не має механізмів та інститутів)
 Незадоволення якістю державного управління – корупція, старі кадри та
підходи в інтересах чиновників та олігархів. Відсутність верховенства права.
 Вимога оновлення еліт через люстрацію. ЗАПИТ НА НОВЕ ЛІДЕРСТВО.
Україна, влада і суспільство
 Реальная політика влади:
 Часткові зміни та імітація змін. (закони Про очищення влади
та антукорупційне бюро. Новий закон про вибори. Закон про
політичне фінансування. Та багато інших).
 Небезпечна тенденція часткової імплементаціі старих
(режима Януковича) еліт у нову владу.
 обмеження (утримання від) участі активного суспільства в
політичному процесі та державному управлінні. Не
створюються нові правила відкритої конкуренціі – кадрова
політика Президента та уряду. Формування передвибочих
списків. Старі правила – міжособистостні зв’язки та
лояльнсіть). Як результат складна економічна ситуація
(особливо валютний ринок) і трагедія в Іловайську.
Політика Президента
 Лідерство – проблема нового лідерства в умовах війни та краху
попередного режиму та революційних настроїв суспільства на
зміну. Партіі не здатні поки запропонувати новий тип лідерства.
 Лідерство Порошенко – суміш політичного лідерства та
адміністративного
домінуванням
(концентрація
всіх
адміністративних важелів в своїх руках). Ідея сильної
президентської влади як верхівки державного апарату, а не
президент як лідер держави та народу.
 Порошенко не готовий до демократичного типу лідерства – на
основі відкритої політичної конкуренціі.
 Порошенко прагне бути миротворцем – мова йде не лише про
мир для України, але й небажання війни з старою системою та
олігархами.
Політика Президента
 Головна проблема – Революція гідності і війна так і не призвели
до демонтажу олігархічної системи влади та пострадянської
держави. Олігархічна система та пострадянська держава
нежиттєздатні – не має достатніх ресурсів для їх утримання.
Суспільство вимагає їх демонтажу. Однак поки не має кроків від
Президента та уряду в цьому напрямку.
 Більш того, Президент Порошенко прагне отримати домінуючу
роль в політичній системі (конституційна більшість, технічний
прем’єр, контроль над регіонами – відкладається реформа
децентралізаціі). Новий режим буде більш ліберальним, ніж
попередній, однак по суті відрізнятися не буде.
Стратегія реформ
 Стратегія-2020 – це стратегія реформ зверху – традиційних для
постадянських країн. Такі реформи рідко бувають результативні –
оскільки в них не має головного - балансу інтересів різних суспільних
груп та регіонів. Без опори на суспільні інтереси реформи не здатні
реально модернізувати країну та змінити державну систему.
 Створення нової стратегіі для України не може відбуватися поза
політичного процесу та конкуренціі і залучення нових політичних і
громадських еліт (не лише експертів).
 Створення Стратегіі монополізовано Президентом і президентською
політичною командою. Ця команда - список БПП та АП) показує
домінування старих облич та підходів. Це означає – зміни не будуть
значними (тобто для приходу нових еліт, які відображають вимоги
суспільства знадобиться нова хвиля революціі).
Нові еліти і дострокові вибори-2014
 Ці вибори не призвели до утворення нової політичної еліти.
Не було створено єдиної політичної сили і платформи, які б
відображали інтереси суспільства. Багато молодих політиків
розійшлися по різним партіям та спискам.
 Діюча еліта зацікавлена у нейтралізаціх політичної
активності нових політиків, тому залучає їх до списків, щоб
не дати сформуватися контр-еліті.
 Стара еліта режиму Януковича прагне вижити в умовах
люстраціі та антикорупційної політики – йде на угоди з діючою
владою. Нинішній режим може стати угодою старої і діючої
еліти за умови часткової легітимаціі участі нових політиків
в системі влади.
Нові еліти і дострокові вибори-2014
 Нові політичні еліти - поява нових лідерів на
регіональному та місцевому рівнях за умови реформи
децентралізаціі.
__________________
 Нинішні Вибори - збереження впливу олігархів на
політичні процеси та партіі.
 Депутати та партіі під впливом олігархів – це
система впливу Кремля в Україні і основа для стратегії
Кремля зупинити
європейський шлях України,
демократизацію та створення нової української
держави та досягти стабільності в Україні.
Нові еліти та дострокові вибори2014
 Кремль може мати дуже суттєве представництво в ВРУ. Це результат
компромісу з старими елітами та олігархами (через них з Кремлем).
 Нових партій буде небагато.
 Замість нових буде популістський олігархічний проект Радикальної
партіі Ляшка.
 Це свідчить, що українське суспільство не бачить консолідованої нової
еліти та підтримує Президента та його Блок (до 40% підтримки).
Причини - суспільство досі бачить політику як процес іерархічного
управління, а не конкуренцію і відповідальність партій та ідей
(соціологія), оскільки партіі є породженням олігархів, а не суспільних
інтересів.
 Ці процеси могли б прискоритися шляхом реформи децентралізаціі та
формування місцевих еліт. Разом з цим посилився б вплив громад та
громадян на політику.
Децентралізація – ключ до
реформування України
 Децентралізація – це ключовий напрямок для становлення
нових еліт та справжніх реформ в Україні. Без цього
неможливо побудувати нову Україну і модернізувати державу
від пострадянської до демократичної. Вона стає критично
важливою для України.
 Загроза реформам децентралізаціі зростає – Президент
може сконцентрувати всю державну владу в своїх руках –
уряд, парламент, регіональні влади (як і Янукович).
 Важливе питання після обрання ВРУ – місцеві вибори.
Можливість оновлення еліт, зменшення ризиків регіональних
конфліктів та демократизація.

Децентралізація
 Донбас як зона нестабільності. Локалізація
конфлікту. Припинення війни.
 2) Часткове оновлення політичних еліт.
Збереження старої політичної системи. І ризик
нових потрясінь та революціі.
 3) Обмежені реформи – лібералізація політичної
системи замість демократизаціі.
 4) Децентралізація – як ключ до вирішення
ключових проблем країни.