Transcript 2. Заснування Харкова та Харківської губернії в ХVIII столітті

Тема: Історико-географічні аспекти заселення та
розвитку території Харківщини
План
1.Заселення території сучасної Харківської області.
2. Заснування Харкова та Харківської губернії в ХVIII столітті.
3. Харківщина в ХІХ столітті.
4. Заснування Харківського університету В.Н. Каразіним
5. Розвиток Харківщини в XX ст.
6. Сучасний етап розвитку Харківського регіону.
1.Заселення території сучасної Харківської області.
 Територія Харківської області заселена з давніх часів, про що
свідчать знайдені кременеві знаряддя епохи палеоліту (нинішні
території Ізюмського, Балаклійського районів). У період неоліту досить
щільно була заселена південна частина краю. В VII-II століттях до н.е.
територія області була щільно заселена землеробськими скіфськими
племенами.

У ХІ-ХІІІ ст. територія була заселена предками слобожан древніми русичами Чернігово-Переяславської землі.
 Татаро-монгольська навала в XIII столітті перетворило цей край у
безлюдну місцевість, де лише зрідка здійснювалися кочування
степовиків.
 Масове заселення Слобожанщини почалося напередодні і в роки
визвольної боротьби українського народу 1648-1654 рр.. Ще в 1638 р.,
після поразки селянсько-козацького повстання в Україні, на територію
нинішньої Харківської області переселилися повсталі козаки на чолі з
Яковом Острянином, який заснував м. Чугуїв. Протягом другої
половини XVII століття засновуються міста Харків, Зміїв, Суми,
Богодухів, Краснокутськ, Валки, Вовчанськ, Ізюм, Куп'янськ та ін.
2. Заснування Харкова та Харківської губернії в ХVIII
столітті.
Заснування міста Харкова
 Місто Харків було засновано в 1665 році, як воєнну фортецю.
Фортеця охоплювала території сучасної Університетської гірки, стіни її
простягалися по краю берегового схилу вздовж річки Лопань, а також
вздовж сучасних площ Конституції та Рози Люксембург.
 Майже одночасно з містом з’явилося ряд і інших слобід.
 В 1765 році було створено Харківську губернію. Саме Харків стає її
адміністративним центром. Губернією керував губернатор, при якому
існувала Губернська канцелярія. Губернаторові надавалося право обирати
губернських чиновників. Для керівництва губернією було видано
інструкцію губернаторові.
 Губернія поділялася на п'ять провінцій, які відповідали колишнім
полкам, а провінції — на шість комісарств.
 У 1780 р. Слобідсько-Українська губернія була перетворена у
Харківське намісництво з 15 повітами.
 У 1796—1797 роках Харківське намісництво знову перетворено на
Слобідсько-Українську губернію в колишніх межах. (з 1835 року вона
почала називатися Харківською губернією).
Адміністративний устрій в XVII- XVIIІ ст.
 В основі адміністративно-політичного ладу Слобожанщини з
моменту її заснування була козацька полкова система. Протягом 50-80
років XVII ст. тут діяло п'ять полків: Харківський, Сумський,
Охтирський, Ізюмський та Острогозький. Полкова система
Слобожанщини мала "надбудови" в особі гетьмана і генеральної
старшини. Політична автономія краю була набагато менше, ніж
Гетьманщини і відрізнялася більшою залежністю від Росії. Козацькі
полки були під контролем білгородського воєводи.
 У середині XVIII століття, коли була усунено небезпеку
турецько-татарських нападів, царське правління знищило систему
часткового самоврядування на Слобожанщині. У 1765 р. була
створена Слобідсько-Українська губернія, до складу якої увійшли
п'ять провінцій, утворені з колишніх полків: Харківська, Ізюмська,
Сумська, Охтирська, Острозького.
Економічний розвиток в ХVII-ХVIII столітті
 Перш за все основним заняттям населення у ХVII столітті була воєнна
справа. Так як територію необхідно було охороняти від грабіжницьких
татарських набігів. Але на початку століття переселенці з Задніпрянщини
почали займатися землеробством (вирощування овса, ячменю, гречки,
конопель та ін.), скотарством, розвивається млиновий промисел та ін..
 В ХVIII столітті головним промислом було землеробство, проте
розвивалося також скотарство, виноробство, чоботарство, гончарство,
коцарство, ковальство, ткацтво. Розвивалася торгівля. Існували два види
торгівлі: ярмаркова та постійна. Окрім ярмарків існували також торжкибазари.
Освіта, наука, культура та релігія в ХVII-ХVIII столітті

В XVII ст. в місті Харкові з’явилися братства та школи, які виникали
при церковних парафіях.

Середніми навчальні заклади Харкова: Харківський колегіум, Казенне
училище, Бурса, Головне народне училище. Саме Харківський колегіум став
центром наукової думки в ХVIII ст.

У другій половині XVII ст. відбувається становлення церковного
життя на Слобожанщині. Головною особливістю становлення православної
церкви краю була діяльність церковних парафій.
3. Харківщина в ХІХ столітті.
 У XIX столітті значення Харкова у житті держави посилилося, він
перетворився на великий політичний і економічний центр Російської
імперії.
 У XIX столітті місто Харків стає значним політичним,
адміністративним центром Слобідської України і Російської держави.
Головні торговельні шляхи з Москви, Петербурга і Києва до Криму,
Кавказу і Близького Сходу проходили через Харків. На початку XIX
століття в Харкові, в будь-якому губернському місті, був губернатор, існувало губернське правління.
 З початку XIX століття у зв'язку з розвитком ремесла й торгівлі
дещо змінився стан господарського життя в Харкові. На кінець XIX
століття, з розвитком промисловості, утворенням залізничного вузла місто
Харків стає вже великим промисловим центром України і всієї Росії.
 Розвиток освіти, науки та культури
 На початку XIX століття в Харкові навчальними закладами, які давали
початкову освіту, були: приходські училища й повітові училища.
 Середню освіту одержували в харківському колегіумі який в 1817 році
було перетворено на семінарію та ін закладах
4. Заснування Харківського університету В.Н.
Каразіним
 Ідея відкриття університету в Харкові, як відомо, належала В.Н.
Каразіну. Урочисте відкриття університету в Харкові відбулося 17 січня
1805р.
 Першими структурними навчальними підрозділами стали чотири
відділення: словесне, етико-політичне, математичне і лікарське
(медичне). На початковому етапі функціонування університету більшість
серед викладацького складу належала запрошеним іноземцям, які не
завжди володіли російською мовою.
 У 1835 році відділення в Харківському університеті були перетворені
у факультети, при цьому дещо були змінені їхні структура та назви.
Затверджувалися три факультети: філософський з двома відділеннями
(історико-філологічним і фізико-математичним), юридичний і медичний.
З 1850 року ці відділення стають самостійними факультетами.
5. Розвиток Харківщини в XX ст.
 На початку XX століття Харківщина, як і вся Україна, була
охоплена бурхливими політичними подіями, так як самодержавний
режим в Росії зазнав кризи і наростав революційний рух.
 Восени в листопаді 1917 р. на території Харківщини було
встановлено радянську владу шляхом воєнних дій. Після Жовтневої
революції і перемоги радянської влади в 1919 році Харків стає
адміністративним центром України та залишається ним до 1934 р.
 В 20-ті роки починається індустріалізація та активно
розвивається промисловість. Здійснюється примусова колективізація та
розкуркулення. Селянські господарства об’єднуються в радгоспи та
колгоспи. Проте слабка система колгоспів не могла виконати планів
хлібозаготівлі, а тому почали забирати зерно в одноосібників та селян,
що з несприятливими погодними умовами призвели до виникнення
голодому 1932-1934 років.
Освіта культура в ХХ ст
 На початку ХХ ст. зросла письменність населення. Уже в 1930-1931
навчальному році всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. У
1940-1941 навчальному році в 138 школах Харкова навчалось 96,3 тис.
дітей, працювало 3650 учителів. У 41-му середньому навчальному закладі,
включаючи і технікуми, навчалося 14,1 тис. чоловік.
 У 20-30-ті роки Харків перетворився в найбільший на Україні
вузівський центр. Лише у 1929-1931 роки тут було організовано 23
інститути.
 Українські творчі сили під впливом національно-визвольної революції
1917-1920 років організовували свої спілки та інші об'єднання, видавали
велику кількість літературних журналів, газет, творів.
 У цей час працювала мережа професійних театрів, а також самодіяльних театральних труп. На заводах, фабриках функціонували робітничі
куточки, де читалися лекції, ставилися п'єси, працювали лікнепівські
групи.
Харківщина в роки Другої Світової війни 1941-1945 рр
 На початку війни із Харкова на схід були евакуйовані головні
підприємства промисловості, різні установи та організації, а також
увесь рухомий склад Харківського залізничного вузла.
 30 вересня 1941 р. розпочалися бойові дії на далеких підступах до
Харкова, з 20 жовтня — на ближчих, а з 22 жовтня гітлерівці почали
штурмувати Харків.
 Харків перебував під окупацією з 25 жовтня 1941 по 22 серпня 1943
р. з місячною перервою в лютому-березні 1943 р. Під час воєнних дій і
внаслідок окупації місто зазнало великих збитків на загальну суму понад 4
млрд. 600 млн. крб. у довоєнних цінах. Постраждали промисловість,
культурні, освітні та наукові установи, лікарні. комунальне господарство.
 В ході контрнаступу на південному фланзі Курської дуги 3—23 серпня
1943 р. Харків був остаточно звільнений
Харківщина в роки післявоєнної відбудови
 Відразу ж після звільнення Харькова почалася напружена
робота з відбудови міста. У першу чергу відбудовувались залізничний
вузол, машинобудівні підприємства. Відновлювався навчальний процес у
школах, технікумах, вузах. Знову відчинили двері театри, бібліотеки,
кінотеатри, почали виходити газети. Повністю було відновлено мережу
науково-дослідних інститутів.
 Після війни головними галузями промисловості стали машинобудування та металообробка.
 На кінець 1950 р. було відбудовано значну кількість житла.
Споруджувались нові будинки. У 1975 р. У Харкові став до ладу
метрополітен, який користується найбільшою популярністю серед
пасажирів.
 В 80-х роках назріває криза радянського режиму, стрімко
розвиваються нові форми господарювання, зміцнюється система
управління, поширюється демократія та гласність, активізується
громадсько-політичний рух та формується багатопартійність.
Знижуються обсяги виробництва, зменшується випуск промислової
продукції та продукції широкого вжитку, поширюється талонна система
на продукти харчування та на товари широкого вжитку.
6. Сучасний етап розвитку Харківського регіону.
 З проголошенням незалежності України в 1991 році починається
сучасний етап розвитку регіону.

Продовжуються процеси демократизації суспільного життя.
Виникають осередки політичних партій.
 Економічне життя Харкова в 90-х pp.. XX ст. характеризується
серйозними труднощами і суперечностями. Зупиняються заводи, у тому
числі такі велетні, як ХТЗ, завод ім. Малишева, Елекроважмаш та ін, що
призводить до поширення безробіття. Проте до кінця 90-х років ситуація
налагоджується.
 Зараз Харківщина є одним з найбільш індустріально розвинених
областей України. Розвивається малий та середній бізнес,
зовнішньоекономічна діяльність, культурна, освітня та наукова сфери.