Transcript РОБОЧА КАРТА КОМАНДИРА

РОБОЧА КАРТА
КОМАНДИРА
На робочу карту командира
наноситься:
- положення військ з детальністю на дві ступені нижче, наприклад, в
батальйоні - до взводу;
- положення і склад супротивника, розташування його вогневих засобів
і можливий характер дій на глибину поставленої задачі;
- дані про радіаційну, хімічну і метеорологічну обстановку;
бойова задача підрозділу, яка поставлена старшим начальником;
положення і задачі безпосередніх сусідів (справа і зліва), а також спереду
діючих підрозділів;
- розмежувальні лінії між батальйонами, якщо вони призначаються
старшим начальником;
бойові задачі ротам (взводам, відділенням);
задачі вогневих засобів, які знаходяться в розпорядженні командира
підрозділу;
- місце встановлення інженерних загороджень;
- маршрути руху;
- спостережні пункти підлеглих командирів, свій КП, а також пункти
управління сусідів і старшого командира;
- райони розташування основних тилових підрозділів;
таблиці: умовні позначення, співвідношення сил і засобів сторін тощо.
РОБОЧА КАРТА
КОМАНДИРА
Процес підйому карти полягає в
більшій наочності зображення на
ній елементів місцевості або
місцевих предметів, які необхідно
виділити з останніх, або
доповнити карти новими даними.
Олівці синього кольору
застосовуються для підйому
гідрографії і болотів, світлокоричневого кольору - для рельєфу,
темно-коричневого кольору - для
дорожньої сітки і чорного кольору для решти об'єктів і надписів.
Населенні пункти, залізні дороги піднімаються
збільшенням їх умовного знака. Написи назв
населених пунктів підкреслюються або
збільшуються олівцем чорного кольору. Якщо
необхідно піднести дрібні населені пункти, то вони
обводяться по зовнішньому контуру чорним
олівцем, включаючи сади і городи. Звичайно на
карті піднімаються населені пункти, орієнтуючи
смугу або напрямок наступу, рубіж, район, яким
повинен оволодіти або який повинен утримувати
підрозділ, вузлові пункти на маршрутах руху, в
районі привалів, районів зосередження при
здійсненні маршу.
Ліси піднімаються олівцем зеленого кольору. Так
як частина їх конфігурації може служити
орієнтиром. Кордони лісів обводяться жирною
лінією, а площадка в середині відтіняється слабким
натиском олівця. При виділенні кущів обводяться
окремі кружечки, а площа куща відтіняється
цілком. Річки, джерела. і канали, зображені на карті
двома лініями піднімаються шляхом легкого
тушування синім олівцем по руслу, а ріки,
джерела, зображені в одну лінію, відтіняються
потовщенням умовного знаку річки. Озера і ставки
відтіняються між контурними лініями, на річках
піднімаються мости, броди і гідротехнічні споруди,
які мають важливе значення для виконання
поставленої бойової задачі.
Об'єкти, які можуть бути використані в якості
орієнтирів, геодезичні пункти , (заводи, фабрики,
церкви тощо), які зображені поза масштабними
умовними знаками, обводяться чорними колами
однакового розміру або підкреслюються. Рельєф
піднімають світло-коричневим олівцем, одну або
декілька горизонталей, де їх форма виражена
найбільш чітко. Вершини переважних висот
заштриховують і підкреслюють їх відмітки.
Виділяють ті елементи місцевості. які можуть
служити перешкодою для дій танкових і
механізованих підрозділів, а також які можуть
служити укриттям від впливу ядерної зброї.
• Для визначення розміру надпису
служить висота строкової букви.
Початкова буква або цифра робиться
на 1/3 вище величини строкової букви.
Для надписів з висотою букв до 6мм
доцільно відношення ширини букв до їх
висоти 3:4. При збільшенні висоти букв
це відношення зменшується до 1:2 і 1:4.