Transcript Слайд 1 - Webnode

Національним символом України є також її мова.
Мова – це прекрасний дар природи, глибинне і пружне слово.
Мова, за влучним висловом Д. Білоуса, - це пісня душі,
покладена на слова.
Забути рідну мову – означає згубити свою душу,
а людина без душі – мертва.
Хто ж став основоположником української мови?
Так , це славетний син українського народу, геній із світовим
ім’ям, пророк, людина, чиє ім’я живе і не згасає уже впродовж
двох століть, -
Тарас Григорович Шевченко
Тож проблемним питанням сьогоднішнього уроку є :
У чому краса і багатство рідної мови у творах
Кобзаря?
Мета:
- Повторити, систематизувати, узагальнити та
з’ясувати рівень здобутих учнями знань і
сформованості вмінь з теми „ Речення з
однорідними членами”;
- виховувати самостійність, відповідальність,
уміння використовувати здобуті знання на
практиці;
- а також рівень сформованості комунікативних
умінь, зокрема вміння скласти зв’язне
висловлювання, розвивати логічне мислення,
увагу, пам’ять;
- виховувати любов до рідної мови, до слова
Тараса Григоровича Шевченка.
Україна… В одному вже тільки
цьому слові і для нашого уха і навіть для
уха чужинців бринить ціла музика смутку і
жалю… Україна — країна смутку і краси,
країна, де найбільше люблять волю і
найменше мають її, країна гарячої любові
до народу і чорної йому зради, довгої,
вікової, героїчної боротьби за волю, в
результаті якої — велетенське кладовище:
високі в степу могили, руїна та прекрасна
на весь світ, безіменна, невідомо коли і
ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна
неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро
з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гайгай… умер прекрасний край… Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені
сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна —
це марні, обшарпані, голодні люди… Ідуть на панщину чорні і німі. Ідуть,
дітей ведуть… Україна — це царське та панське безмежне свавілля…
Праця до сьомого поту… (Степан Васильченко)
Опорно-інформаційна схема
Необхідно знати
які члени речення
називаються
однорідними
яким зв’язком
поєднуються
однорідні члени
речення
які є види
однорідних членів
речення
засоби зв’язку
однорідних членів
речення
яка інтонація речень з
однорідними
членами речення
які розділові знаки
ставляться в реченнях
з однорідними
членами речення
Асоціативний кущ
до слів:
воля – козак, Україна, національна символіка
душа – людина, світло, тепло, сяйво
слава - майдан, історичне минуле, герої,
запорожці (можливі варіанти)
Синоніми
до слів:
свобода – воля, незалежність, суверенність
слава – пошана, звитяга, визнання (можливі
варіанти)
Антоніми
до слів:
воля – рабство, уярмлення, кабала
слава – ганьба, посоромлення (можливі
варіанти)
Завдання:
скласти речення з однорідними членами,
увівши слова та словосполучення , які
утворили асоціативний кущ від воля душа
слава
Завдання:
скласти речення із словами-синонімами до
свобода, слава так, щоб утворилось речення
з однорідними членами
Завдання:
скласти речення із словами-антонімами до
воля, слава. Чи будуть ці введені у речення
слова однорідними членами речення?
Отже,
однорідними називаються:
- слова, поєднані сурядним зв’язком,
рівноправні, граматично незалежні
одне від одного;
- у реченні залежать від того самого
слова, відповідають на те саме
питання, виконують однакову
синтаксичну функцію.
Про родинні стосунки в
реченнях
•
Члени речення часто ускладнюють життя Реченню і
поселяються в ньому цілими сім'ями, з безліччю
родичів.
• Будь-який член речення може привести з собою
одного, двох, трьох, чотирьох і більше родичів –
Речення все витримає, в розумних межах, звичайно.
• Зазвичай у родичів все однакове: і значення, і
форма, і функція.
• Дружно живуть в реченні, тільки коми мерехтять.
Завдання: прокоментуйте таке висловлювання,
використовуючи наукові поняття однорідних членів
речення
Однорідні члени речення
зв’язуються між собою за змістом і
граматично. Засобом граматичного
зв’язку виступають інтонація і сурядні
сполучники.
За характером смислових відношень
сполучники сурядності поділяються
на 3 основні групи:
єднальні, протиставні, розділові.
Сурядні сполучники
Протиставні
Єднальні
І, ТА (І),
НЕ ТІЛЬКИ…,
АЛЕ І, НІ…НІ,
ЯК…, ТАК І
Розділові
АБО, ЧИ,
ТО…ТО,
НЕ ТО…НЕ ТО
А, АЛЕ, ЗАТЕ,
ТА(АЛЕ), ОДНАК
Єднальні: і(й), та (і), ані, і – і, ані – ані.
Ці сполучники використовують для вираження
узагальнено смислових відношень і
підкреслюють значення однорідності членів
речення. Єднальні сполучники ще вживаються
для вираження одночасності дій, їх
послідовності.
Наприклад: Місяць пливе оглядать і небо, і зорі,
і землю, і море.(Т. Шевченко) Не слухала
Катерина ні батька, ні неньки.
(Т. Шевченко)
Протиставні:
а, але, та (але), проте, зате, однак,
не тільки, а й.
Такі сполучники виражають два види
смислового зв’язку – протиставлення або
зіставлення і утворюють замкнені
двочленні конструкції.
Наприклад: Не радий хрін тертушці, а проте на
кожній танцює. ( Нар. творчість) О думи мої!
О славо злая! За тебе марно я в чужому краю
караюсь, мучуся... Але не каюсь (Т. Шевченко)
Розділові:
або, чи, або – або, чи – чи, хоч, то – то,
чи то... чи то, не то... не то
можуть виражати такі відношення між
однорідними членами: чергування
предметів, дій та їх ознак; можливість
одного з двох чи кількох предметів, дій,
ознак.
Наприклад: Хлопчик мав років десять чи
дванадцять. Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було
і неголодний був (Нар. творчість) Чи то садок,
чи город, чи поле. (Панас Мирний)
Однорідні члени речення бувають
поширеними.
Наприклад: Починалося нове
життя з новими стосунками, з
новими інтересами.
Непоширеними: Стрункий, густий,
предковічний ліс на Волині.
У реченні може бути кілька рядів
однорідних членів.
Наприклад:
Світло хвилями ллється з неба, сповняє
повітря, несито пожира тіні на землі,
заганяє їх під дерева, кущі, у гущину.
Тут маємо поєднання однорідних
присудків і обставин.
Однорідні члени речення можуть
поєднуватися в речені сполучниковим
зв’язком, безсполучниковим зв’язком та
змішаним зв’язком.
Наприклад: Любіть травинку і
тваринку, і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку, шляхетну
інохідь коня (Л. Костенко)
Нас завжди двоє або більше,
Одному місця тут нема,
Бо ми – одна сім'я.
Ми рідні, не самотні,
Між нами кома чи нема.
Сполучники ми поважаєм,
І з ними мирно ми живем.
Та й з узагальнюючими словами
Завжди до згоди ми прийдем.
Тире й двокрапка – наші друзі
При узагальнюючих словах;
Свої закони маєм, їх кожен
поважає.
За дружбу й рівність виступаєм.
Яким зв’язком поєднуються однорідні члени речення ?
Як вимовляються однорідні члени речення?
ХВИЛИНКА ЕРУДІТА
Як і з якою метою в
художній літературі
використовуються
однорідні члени речення ?
Підсумок уроку
РЕФЛЕКСІЯ
- Яку тему повторили на уроці?
- Що вас найбільше зацікавило?
- Які форми роботи ви хотіли б
застосувати на наступному уроці?
- Ваші враження.
• І група – «Історики» - Мої роздуми про
героїчне минуле нашого народу.
• ІІ група – «Літератори» - Мої роздуми
про героїв поеми Т. Шевченка
«Гайдамаки»
• ІІІ група - «Мовознавці» - Мої роздуми
про роль української мови у розвитку
нашого суспільства.