Transcript До історії формування відділів стародруків і рідкісних видань в

До історії формування
відділів рідкісних і цінних видань
в університетських бібліотеках
“Університет – це лише група
будинків, зібраних навколо
Бібліотеки…
Бібліотека – це Університет”
Шелбі Фут – американський
письменник та історик
Починаючи з ХІ ст. в Європі
(спочатку в Італії)
з’являються університети,
невід’ємною частиною яких
стали бібліотеки.
В період раннього
Середньовіччя (V-XI ст.)
розташування світських
фондів в бібліотеках було
підпорядковано концепції
“тривіума” та “квадривіума”
світських наук.
“Тривіум”: граматика,
діалектика, риторика
“Квадривіум”: арифметика,
геометрія, музика, астрономія
“Septem artes liberalis” “Сім вільних мистецтв”
Згодом, це розподілення було
покладено в основу
університетської підготовки і
трансформувалось в так
зване “факультетське”,
тобто систематичне
розміщення фонду
В монастирських і церковних
бібліотеках фонд розподілявся
на дві частини:
- для церковнослужителів і
вчених;
- для школярів
З ХІІ ст. фонди університетських
бібліотек діляться на підфонди за
такою ознакою:
”Велика бібліотека” (Libraria magna) –
користування книгою прямо в
книгосховищі, яке починає
виконувати і функції читальної зали
“Мала бібліотека” (Libraria parva) –
зберігання дублетних видань
Бібліотеки навчальних
закладів, зазвичай,
формувалися шляхом закупівлі
книжок, окремих подарунків
та передачі приватних
книжкових колекцій
Найцінніші книги зберігали за
допомогою ланцюгів (інколи до
12 метрів довжиною – для тих
видань, що стояли на верхніх
полицях)
1627 р. виходить книга
французького бібліотекаря
Ґабріеля Ноде “Поради для
облаштування бібліотеки”, де
згадується про критерії цінності:
головним вважається зміст, а не
зовнішні, формальні ознаки книги
Важливим було питання
початкового комплектування
університетської бібліотеки,
відповідно до програми
викладання. Для рішення цього
питання залучались вчені
різних галузей знань
В др. пол. ХІХ ст., через значне
збільшення видавничої
продукції та, відповідно,
фондів, у європейських
бібліотеках відбувається
відокремлення книгосховищ
Перші відділи рідкісних книг
з’являються на початку ХІХ ст.
На книгах і картках каталогів
позначається: “рідкісна книга”;
на форзацах і титульних
аркушах - напис від руки або
печатка: “додому не видавати”
Згодом почалося відокремлення
та компактна розстановка
певних масивів цінних видань,
спочатку рукописів та інкунабул
На початку ХХ ст. з’являються
періодичні видання і активно
розвиваються бібліофільські
товариства для пропагування
мистецтва книги.
1902 р. в Петербурзі виходить
брошура “О библиотечных
знаках, т.н. еx-libris’ах”
1923 р. на Паризькому
міжнародному конгресі
бібліотекарів і бібліофілів
було рекомедовано
створювати ВРК всюди, де
їх ще не було
Всесвітній конгрес бібліотекарів і
бібліофілів у Празі (1926 р.) серед
інших питань розглядав
необхідність створення
покажчиків до спеціальних
колекцій книжок і рукописів у
бібліотеках світу
З історії бібліотекознавства і
бібліографії. “Бібліотечний збірник”
(1926-1927). “Журнал
бібліотекознавства та бібліографії”
(1927-1930): сист. анот. покажч.
змісту / авт.-упоряд. Т.М.Заморіна;
наук. ред. В.О.Кононенко; М-во
культури України, Нац. парлам. б-ка
України. – К., 2014. – 112 с.
http://nplu.org/resourses/nashi_vyda
nnya/Zamorina.doc.pdf
Більшість відділів рідкісних і
цінних видань у великих
бібліотеках України виникла
саме в 20-х роках ХХ ст.
Рідкісні і цінні фонди:
• мали окремі сховища, сталий
штат кваліфікованих
співробітників;
• складалися описи книжок та
колекцій;
• на самі книжки та рукописи
наклеювалися відповідні
екслібриси
Рукописні книги, стародруки і
найбільш рідкісні видання з
часом склали основу
бібліотечних музеїв книги
Найбільшого розмаху виділення
рідкісних фондів із загальних
книгосховищ бібліотек набуло
лише у 60 - 80-х роках ХХ ст.
1976 р. рідкісні видання і рукописи
законодавчим актом віднесені до
документальних пам’яток
(закон “Про охорону і використання
пам’яток історії та культури”)
Термін “книжкова пам’ятка”
набуває популярності в середині
80-х років ХХ ст. і виступає
синонімом традиційного терміну
“рідкісна книга”
Виникнення відділів рідкісних
видань в бібліотеці свідчить
про наявність та розвиток
наукового, історикокультурного напрямку в її
діяльності
-
Різниця в роботі з рідкісними і цінними
документами в обласних наукових,
публічних бібліотеках і в бібліотеках
вищих навчальних закладів:
діяльність по складанню зведених
каталогів, реєстрів книг і т.д.;
методична робота;
краєзнавча робота;
робота з навчальними посібниками;
використання рідкісних і цінних видань не
тільки для наукової роботи, а і
навчальному процесі
“Інструкція про порядок відбору
рукописних книг, рідкісних і цінних
видань з бібліотечних фондів до
Державного реєстру
національного культурного
надбання”
Університетські бібліотеки, чиї
старовинні фонди мають
статус об’єкту національного
наукового надбання України
Наукова бібліотека Чернівецького
національного університету ім.
Ю.Федьковича – фонд рукописів,
стародруків, рідкісних видань та
фонд “Буковинезія”
Наукова бібліотека Львівського
національного університету ім.
І.Я.Франка – найстаріша книгозбірня
України – понад 400 років – фонд
стародруків, рідкісних видань та
рукописів
фонд стародруків, рідкісних видань
та рукописів
Інші бібліотеки, що мають
статус об’єкту національного
наукового надбання України
фонд рукописів, стародруків,
рідкісних видань, історичних
колекцій, архівний фонд України та
депозитарій
Державна наково-педагогічна
бібліотека України
імені В. О. Сухомлинського – документи
педагогіко-психологічного та історикокультурного напряму ХІХ-ХХ ст.
(1850-1917 рр.)
зібрання україніки та колекції
стародруків та рукописних видань
Педагогічний музей України –
колекція стародруків
фонд видань ХІХ ст.
з сільськогосподарської тематики
Також, до найстаріших і цінних
університетських бібліотек
України належать
Центральна Наукова
Бібліотека
Харківського
національного
університету
ім. В.Н.Каразіна
Бібліотека
Оксфордського
університету
Бібліотека університету
м. Кембрідж
Бібліотека Трініті
Коледжу в Дублині,
Ірландія
Бібліотека Сорбонського
університету в м. Париж
Бібліотека
Ґарварду,
США
“Gentleman at study”